Постанова

від 10.08.2017 по справі 903/501/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2017 р. Справа № 903/501/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Саврій В.А. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Максютинська Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на рішення господарського суду Волинської області від 25.05.17 р. у справі № 903/501/16

за позовом Колективного підприємства "Ковельбуд"

до ОСОБА_3 управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал"

про стягнення 59 466, 17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.05.17 року у справі № 903/501/16 (суддя - Якушева І.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на користь колективного підприємства "Ковельбуд" 43 878,18 грн. суми переплати, 1016 грн. 78 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. Відмовлено у задоволенні позову про стягнення 13826,29 грн. інфляційних, 1761,70 грн. процентів річних. Відмовлено у задоволенні вимоги про зарахування суми 59466,17 грн. в рахунок майбутніх платежів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" подав апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати з підстав порушенням норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зазначає, що відносини між Ковельским УВКГ "Ковельводоканал" та КП "Ковельбуд" щодо забезпечення позивача питною водою з комунального водопроводу та приймання від нього стічних вод до комунальної каналізаційної мережі врегульовано Договором № 48 від 04.01.2011 року який є чинним та невизнаним недійсним. Вважає, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК Українки, у тому числі й щодо зобов'язання повернути виконане однією із сторін у зобов'язанні. Зазначає, що копія виконавчої схеми зовнішніх комунікацій гуртожитку по вул.Незалежності,117, копія зведеного кошторисно-фінансового розрахунку від. 20.08.1966р., план зовнішніх мереж гуртожитку по вул.Незалежності,117 не є належним і допустимими доказами по даній справі, адже вони містять інформацію про зовнішні мережі до зрізу стіни будівлі гуртожитків, а санітарно - технічне обладнання (в т.ч. душові) розташовані всередині будівель. З огляду на вказане просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Волинської області від 25.05.17 року у справі № 903/501/16 скасувати.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Позивач у поясненнях на апеляційну скаргу, проти доводів апелянта заперечив. Зокрема зазначає, що при виставленні рахунків на оплату за водопостачання та водовідведення холодної води УВКГ "Ковельводоканал" повинно було керуватись не тільки умовами договору а також нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води та водовідведення" затвердженими КМ України №630 від 21.07.2005р. Вказує, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які підтверджують відсутність душових кабін в гуртожитках. Тому, всупереч вимог ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" у виставлених рахунках на оплату за спожиту воду і водовідведення в гуртожитках, що знаходяться у м.Ковелі по вул. Незалежності, 117 та по вул.Театральній, 6 відповідачем завищено норми споживання води на одну особу. Стверджує, що відповідно до наданих відповідачем рахунків на гуртожитки без засобів обліку припадає 357 м.куб. води, що становить 2,811 м.куб. на 1 мешканця, тоді як згідно з рішенням ОСОБА_3 міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року встановлена норма витрат 0,06 м.куб. на добу або 1,83 м.куб. на місяць, тобто, норма на 1 особу завищена на 0,981 м.куб. на місяць. Вважає, що в даному випадку слід застосовувати положення ст. 1212 ЦК України. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач в судовому засіданні підтримав заперечення викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління водопровідно - каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на рішення господарського суду Волинської області від 25.05.2017 р. у справі № 903/501/16 прийнято до провадження в новому складі суду. З огляду на вказану обставину, в судовому засіданні 01.08.2017 р. було оголошено перерву до 10.08.2017 р. з метою дослідження матеріалів справи новим складом суду.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 25.05.17 року у справі № 903/501/16 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2016 року колективне підприємство "Ковельбуд" (надалі - позивач) звернулось до ОСОБА_3 управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (надалі - відповідач) з позовом про стягнення 59466 гривень 29 коп., в тому числі: 43878 гривень 18 коп. переплати, 13826 гривень 29 коп. втрат коштів від інфляції та 1761 гривню 70 коп. процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неправильністю застосування тарифів водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим у позивача виникла переплата.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16 серпня 2016 року в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу колективного підприємства "Ковельбуд" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 16 серпня 2016 року без зміни.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2017р. касаційну скаргу колективного підприємства "Ковельбуд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. у справі № 903/501/16 задоволено частково: постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. та рішення господарського суду Волинської області від 16.08.2016р. у справі № 903/501/16 скасовано; справу передано на новий розгляд господарського суду Волинської області.

З матеріалів справи вбачається, що 4 січня 2011 року між ОСОБА_3 управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" та колективним підприємством "Ковельбуд" було укладено договір № 48 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 3.1 договору розрахунки за воду, використану абонентом, та стоки здійснюються згідно з главою 12 діючих Правил за затвердженими тарифами. У разі зміни тарифів, діючих на час укладення договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору вода 2,49; 3,06 грн. за м.куб., стоки 3,06; 3,75 грн. за м.куб. Кількість води, використаної абонентом, визначається за показниками перевірених водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані. Зняття показань водолічильників здійснюється на підприємствах не рідше одного разу на місяць.

Оплата проводиться не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідно до п. 3.2 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильників, а у разі їх відсутності згідно розрахунків.

Згідно з розрахунком на водопостачання та водовідведення (а.с. 8 зворотної сторони договору) вул. Незалежності, 117: 88 чол. х 0,1 м.куб./ чол. х 30,42дн. = 268 м.куб./міс.; вул. Театральна,6: 39 чол. х 0,075 м.куб./ чол. х 30,42 дн. = 89 м.куб./міс.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

В основу розрахунку плати за водопостачання і водовідведення, наведених у договорі, покладено норми споживання на одну особу в гуртожитках з душовими, які були затверджені рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №471 від 11.11.2010р. (а.с.178-180, т.1).

В подальшому норми споживання послуг водопостачання та водовідведення на одну особу були затверджені рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року, в додатку 2 якого визначено норми витрат води згідно з БніП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід і каналізація будинків", зокрема, встановлено норми витрат води в літрах на добу на одного мешканця в гуртожитках з загальними душовими 100 л, в гуртожитках без душових 60 л.

Згідно з п.239 зведеного переліку суб'єктів природних монополій, розміщеному на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua). Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (ідентифікаційний код 5500871) є суб'єктом природної монополії з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення у Волинській області, на території якої зареєстроване Комунальне підприємство "Ковельбуд".

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, тобто, у даному випадку тарифи є регульованими, а не такими, що їх визначають сторони за наслідками вільного волевиявлення.

Таким чином, відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють виключно на договірних засадах згідно встановлених уповноваженим органом цін/тарифів, а позивач як балансоутримувач гуртожитків, зокрема, по вул. Незалежності, 117, та по вул. Театральна, 6, у м. Ковелі, зобов'язаний укласти договір на забезпечення відповідними житлово-комунальними послугами вказаних приміщень.

Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, наведені в постанові від 02.03.2017р., місцевим судом було запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги, оскільки, як зазначено в постанові, визначення правової природи заявленої до стягнення суми є істотним для кваліфікації правовідносин сторін даного спору.

В заявах №23 від 22.03.2017р. (а.с.138-139, т.2), б/н від 06.04.2017р. (а.с.157, т.2), які прийняті судом до розгляду, комунальне підприємство "Ковельбуд" просило стягнути суму переплати, посилаючись на п.3 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України, та вказуючи, що переплата є різницею між нарахуваннями за завищеними нормами споживання води і нарахуваннями за затвердженими нормами.

Рахунки на оплату послуг водопостачання та водовідведення за період з квітня 2013 по червень 2014 року (рахунки № 1936 від 24 квітня 2013 року, № 2413 від 24 травня 2013 року, № 2936 від 26 червня 2013 року, № 3528 від 25 липня 2013 року, № 3998 від 23 серпня 2013 року, № 4581 від 25 вересня 2013 року, № 5063 від 23 жовтня 2013 року, № 6134 від 23 грудня 2013 року, № 6689 від 20 січня 2014 року, № 7255 від 24 лютого 2014 року, № 7796 від 24 березня 2014 року, № 8238 від 23 квітня 2014 року, № 8880 від 26 травня 2014 року, № 9449 від 25 червня 2014 року) виставлялись відповідачем, враховуючи норми споживання на одну особу, узгоджені в розрахунку до вказаного договору, та які були встановлені рішенням виконкому ОСОБА_3 міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року.

Проте, при розрахунку вартості послуг відповідач застосовував норми споживання, встановлені для гуртожитків, у яких є душові.

Ці рахунки комунальне підприємство "Ковельбуд" оплачувало повністю.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, №84 від 31 січня 2014 року ОСОБА_3 управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" змінено тарифи, про що повідомлено колективне підприємство "Ковельбуд" листом № 453/38 від 27 лютого 2014 року, в якому зазначено, що з 1 березня 2014 року вступають в дію затверджені постановою НКРЕ № 84 від 31 січня 2014 року нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення).

Вказаною постановою установлені тарифи для юридичних осіб на централізоване водопостачання для інших споживачів (крім населення) - 3,68 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення для інших споживачів (крім населення) - 5,71 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ), які вступили в дію з 1 березня 2014 року.

Рахунки на оплату послуг за період з квітня 2014 по червень 2014 року направлені на адресу адміністрації, що знаходиться за адресою: м.Ковель, вул. Незалежності 117.

В рахунках відображено оплату за послуги з водопостачання та водовідведенню за адресами: гуртожиток (населення) вул. Незалежності 117, гуртожиток (населення) вул. Театральна, 6, адміністрація вул. Незалежності 117, м. Ковель, за вказаними тарифами, та згідно з показниками лічильників за адресою об'єкта по вул. Олени Пчілки, 21.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, № 627 від 30 травня 2014 року ОСОБА_3 управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" встановлено тарифи на централізоване водопостачання: 3,23 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 6,48 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ). Вказана постанова набрала чинності з 1 липня 2014 року.

Рахунки на оплату послуг водопостачання та водовідведення за період з липня 2014 по травень 2016 року (рахунки № 9967 від 24 липня 2014 року, № 10494 від 26 серпня 2014 року, № 11042 від 29 вересня 2014 року, № 11573 від 27 жовтня 2014 року, № 12108 від 25 листопада 2014 року, № 12635 від 23 грудня 2014 року, № 13121 від 26 січня 2015 року, № 13661 від 23 лютого 2015 року, № 14166 від 26 березня 2015 року, № 14656 від 24 квітня 2015 року, № 15158 від 26 травня 2015 року, № 15665 від 25 червня 2015 року, № 16181 від 24 липня 2015 року, № 16670 від 25 серпня 2015 року, № 17193 від 24 вересня 2015 року, № 17700 від 26 жовтня 2015 року, № 18216 від 25 листопада 2015 року, № 18701 від 22 грудня 2015 року, № 19620 від 29 лютого 2016 року, № 20200 від 28 березня 2016 року, № 20763 від 29 квітня 2016 року, № 21265 від 30 травня 2016 року) виставлялись відповідачем, враховуючи норми споживання на одну особу, зазначені в розрахунку до договору № 48 від 4 січня 2011 року, та враховуючи тарифи, встановлені в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, № 627 від 30 травня 2014 року.

Вказані рахунки за період з липня 2014 року по травень 2016 року направлялись на адресу адміністрації підприємства, що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 117.

В них відображено оплату за послуги з водопостачання та водовідведення за адресами: гуртожиток (населення) по вул. Незалежності, 117; гуртожиток (населення) по вул. Театральній, 6, адміністрація по вул. Незалежності, 117, м. Ковель за вказаними тарифами та згідно з показниками лічильників за адресою: ОСОБА_4, 21, та оплачувались позивачем повністю.

19 лютого 2016 року працівниками Ковельводоканалу проведено обстеження сантехнічних приладів в гуртожитку по вул. Театральній, 6, про що складено акт. Під час обстеження виявлено, що це приміщення раніше було обладнане загальними душовими.

При нарахуванні за спожиті послуги в березні 2016 року (рахунок № 20200 від 28 березня 2016 року) здійснено перерахунок обсягів спожитих послуг мешканцями гуртожитку по вул. Театральній, 6, по фактично наданих послугах за січень-березень 2016 року, виходячи з норм витрат води на одного мешканця гуртожитку без душових, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року - 1,83 м 3 /місяць (0.06 м 3 /міс.х30.42 днів), та з урахуванням даних про кількість осіб, що проживають згідно з довідкою №380 від 16 грудня 2015 року.

28 квітня 2016 року працівниками УВКГ Ковелькодоканал та колективного підприємства "Ковельбуд" проведено спільне обстеження мереж водопостачання та водовідведення в гуртожитках по вул. Незалежності, 117, та вул. Театральна,6 у м.Ковелі. В ході обстеження виявлено відсутність загальних душових кабін.

За наслідками обстеження до договору № 48 від 4 січня 2011 року внесено зміни, оформлені додатковою угодою від 1 травня 2016 року.

Згідно з п. 8.4. додаткової угоди договір викладено в новій редакції, згідно з якою при розрахунку за надані по гуртожитках по вул. Незалежності, 117 та вул. Театральна, 6 послуги мають застосовуватись норми витрат води на одного мешканця без душових.

Ця додаткова угода набрала чинності з 1 травня 2016 року.

З 8 липня 2016 року в зв'язку із встановленням засобів обліку у гуртожитках колективного підприємства "Ковельбуд" по вул. Незалежності, 117 та вул. Театральна, 6 між ОСОБА_3 УВКГ та колективним підприємством "Ковельбуд" укладено нову додаткову угоду до договору № 48 від 4 січня 2011 року, яка набрала чинності з 8 липня 2016 року, а додаткова угода від 1 травня 2016 року втратила свою чинність згідно з п. 5 додаткової угоди.

Відсутність душових в гуртожитках по вул. Незалежності, 117, та вул. Театральна, 6 у м.Ковелі також підтверджується технічними паспортами гуртожитків (а.с.64-86. т.1), актами обстеження від 28.04.2016р. (а.с.91-92, т.1), від 05.05.2017р. (а.с.204-207, т.2), копією виконавчої схеми зовнішніх комунікацій гуртожитку по вул. Незалежності, 117 у м. Ковелі (а.с.250, т.1), копією зведеного кошторисно-фінансового розрахунку від 20.08.1966р., копією внутрішньо-будівельного титульного списку, планом зовнішніх мереж гуртожитку по вул. Незалежності, 117, проектами газифікації гуртожитків (а.с.1-34 т.3).

Згідно з роз'ясненням КП Волинське обласне бюро технічної інвентаризації , наведеним в листі №755 від 07.04.2017р. (а.с.179, т.2), технічний паспорт - це інформаційно-довідковий документ, в якому відображені всі технічні дані про об'єкт нерухомого майна і виготовлений на підставі проведеної технічної інвентаризації. Як зазначено в листі, технічний паспорт містить основні відомості про об'єкт (місцезнаходження, склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, наявність самочинного будівництва, перепланування тощо).

Не встановлено душових з підведенням до них централізованого гарячого водопостачання і обстеженням, проведеним у квітні 2017 року (акт від 28.04.2017р. - а.с.165-167, т.2).)

Згідно з листом ПТМ Ковельтепло №760 від 13.06.2016р. (а.с.102, т.1) в гуртожитки за адресами: вул. Незалежності, 117, та вул. Театральна,6 у м.Ковелі ніколи не надавались послуги централізованого постачання гарячої води, оскільки забезпечення централізованою гарячою водою зазначених будинків не було передбачено проектною документацією.

Ковельське управління з експлуатації газового господарства в листі №290 від 15.06.2016р. (а.с.103, т2) повідомило, що в гуртожитках встановлено лише газові плити, ВПГ (водонагрівачі проточні газові) згідно з робочими проектами в цих приміщеннях не передбачено.

За наведених обставин суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що твердження відповідача про наявність в минулому в гуртожитках душових не приймається судом до уваги, оскільки відповідачем не доведено факт їх наявності в період, який є спірним. Доказів, які б свідчили про наявність душових в гуртожитках на час укладення договору, не подано.

Відтак, коли наявність душових в гуртожитках не встановлена, в договорі №48 від 04.01.2011р. безпідставно зазначена норма споживання води для гуртожитку по вул. Незалежності, 117 як для гуртожитку з душовими - 0,1 м. куб. на добу на одну особу, по вул. Театральній, 6 - 0,075 м.куб. на добу на одну особу замість 0,06 м.куб. (60 л) як для гуртожитків без душових.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості; здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг.

Водночас, статтею 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки вартості за послуги з водопостачання та водовідведення здійснювались відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору №48 від 04.01.2011р., рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №471 від 11.11.2010р., рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №318 від 09.08.2012р., постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, №84 від 31 січня 2014 року, № 627 від 30 травня 2014 року, якими встановлено норми споживання води на одну особу і тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Проте, відповідач, нараховуючи позивачу плату за послуги водопостачання, застосовував норми споживання води для гуртожитків з душовими (0,1 м. куб.) замість норм споживання води для гуртожитків без душових (0,06 м.куб.), тобто завищував норми споживання, які встановлені рішеннями виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №471 від 11.11.2010р., №318 від 09.08.2012р., який згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" є уповноваженим органом затверджувати норми витрат води для споживання.

Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначено ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на вищевикладене місцевий суд дійшов вірного висновку, що у зв'язку із відсутністю в гуртожитках душових, відповідач безпідставно нараховував позивачу плату за водопостачання і водовідведення як з душовими.

За спірний період позивач в рахунок оплати наданих послуг перерахував відповідачу 126 514,83 грн., що підтверджується доданими позивачем розрахунком нарахувань та оплат за послуги водопостачання та водовідведення з квітня 2013 року по березень 2016р., реєстром платіжних документів по оплаті, письмовими поясненнями №35 від 05.05.2017р. (а.с.140, 141-142, 222-224 т.2).

Якби відповідач у спірний період застосовував норми споживання води, встановлені для гуртожитків без душових, то підлягало б сплаті 82636,65 грн., що підтверджується розрахунком позивача, наведеним у письмових поясненнях №35 від 05.05.2017р. (а.с. 222-224 т.2).

Оскільки відповідач, нараховуючи плату позивачу, керувався нормами споживання води для гуртожитків з душовими, а відповідач їх повністю оплачував, то, враховуючи факт відсутності душових в гуртожитках, позивач за відсутності на те підстав оплатив відповідачу суму коштів в розмірі 43878,18 грн. (126 514,83 грн. - 82636,65 грн.).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 43878,18 грн. суми переплати у зв'язку із завищенням норм споживання води при виконанні договірних зобов'язань.

Апелянт стверджує про неможливість застосування в даному випадку положень ст. 1212 ЦК України, оскільки повернення виконаного у зобов'язанні підлягає тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання. Однак в даному випадку підставою набуття коштів є договір, а тому набуття однією із сторін зобов'язання майна (коштів) за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Судом дане твердження до уваги не приймається, оскільки вартість послуг в договірних зобов'язаннях сторін визначається не за їх вільним волевиявленням, а на підставі встановлених уповноваженим органом цін/тарифів із врахуванням норм державного регулювання у сфері надання комунальних послуг. Тому, отримання плати за надані послуги понад встановлені нормативи в даному випадку кваліфікується як отримання без достатньої правової підстави.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача зарахувати кошти в розмірі 59 466,17 грн. КП «Ковельбуд» при оплаті за майбутні надані послуги з водопостачання та водовідведення по гуртожитках підприємства не відповідає способам захисту, встановленим ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, а тому не підлягає до задоволення.

За змістом статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін.

Таким чином, зарахування вимоги можливе за заявою однієї із сторін договору за наявності відповідних умов.

В заяві №23 від 22.03.2017р. (а.с.138-139, т.2) позивач просить також стягнути з відповідача 13826,29 грн. інфляційних, 1761,70 грн. процентів річних (розрахунки а.с.13, т.1).

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.5.1., 5.2. постанови №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Оскільки повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України) вчиняється не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, то і обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає.

Відтак, судом першої інстанції правомірно відмовлено у вимозі про стягнення 13826,29 грн. інфляційних та 1761,70 грн. процентів річних.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 25.05.2017 року відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 25.05.17 року у справі № 903/501/16 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Огороднік К.М.