Ухвала

від 09.08.2017 по справі 464/5898/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 464/5898/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 22-ц/783/3209/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А ., Шандри М.М.

секретаря: Симець В.І.

за участю: представника апелянта Мойсейченко О.В., представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 22 березня 2017 року у справі за позовом ПАТ "Європейський газовий банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_8, третя особа ТзОВ "Сеторі Консалтинг груп", ТзОВ "Трускавецьінвест" про звернення стягнення на предмет застави, зобов`язання вчинити дії та зняття з обліку,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22 березня 2017 року відмовлено у клопотанні ПАТ Європейський Газовий Банк про забезпечення позову.

Ухвалу суду оскаржило Публічне акціонерне товариство Європейський Газовий Банк , подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала Сихівського районного суду м.Львова від 22 березня 2017 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки з боку відповідачів та третіх осіб вчиняються дії щодо неодноразової перереєстрації транспортного засобу, який є предметом застави. Відмовляючи в заяві про забезпечення позову районний суд виходив з того, що відсутні будь-які докази щодо належності за відповідачем ОСОБА_4 на час звернення до суду вказаного транспортного засобу.

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 22 березня 2017 року та постановити нову ухвалу про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Згідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.

Статтею 7 цього Закону кожному гарантовано захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2, 8 ЦПК України.

У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду (складу суду), але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року, "Лавентс проти Латвії" від 7 листопада 2002 року та "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року").

Як роз'яснено в п.п. 1 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як убачається з виділених матеріалів справи, 26 липня 2016 року позивач ПАТ Європейський газовий банк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи ТзОВ Сеторі консалтинг груп , ТзОВ Трускавецьінвест у якому просить звернути стягнення на предмет застави. (а.с. 6-8)

ПАТ Європейський газовий банк подав суду заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль марки Skoda Octavia Elegance 2.0i, модель легковий седан -В, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оголосити вказаний транспорт в розшук, вилучити транспортний засіб та передати його на зберігання ПАТ Європейський газовий банк . (а.с. 10-11)

Дану заяву мотивував тим, що у ТзОВ Сеторі консалтинг груп перед позивачем є невиконане зобов`язання за кредитним договором. З метою повного і своєчасного виконання основного зобов`язання в заставу було передано вищевказаний транспортний засіб, який був обтяжений позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, однак надалі відповідний автомобіль був відчужений ОСОБА_6, а згодом і ОСОБА_4

Враховуючи значну суму боргу та ті обставини, що на день подання позову до суду автомобіль незаконно перебуває у володінні ОСОБА_4, яка може незаконно повторно відчужити спірний автомобіль просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Враховуючи суть спору, зміст позовних вимог, підстави позову та обставини справи, беручи до уваги обґрунтування та аргументовання позову, зазначені у заяві причини необхідності забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Згідно положень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим ність позивачем заяви про забезпечення позову, вид забезпечеособам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до п.3.1.4., 3.1.5 Договору застави, укладеного 28.02.2012 року між ПАТ Єврогазбанк та ТзОВ Трускавецьінвест , передбачено, що в разі невиконання або часткового невиконання забезпечених за ним зобов`язань Банк має право звернути стягнення на предмет застави, реалізувати його відповідно до умов Договору застави та чинного законодавства, та за рахунок вирученої від реалізації Предмету застави суми переважно перед іншими кредиторами завдовольнити в повному обсязі свою вимогу.

24.09.2013 року між ОСОБА_6 та ТзОВ Трускавецьінвест укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля марки Skoda Octavia Elegance 2.0i, модель легковий седан -В, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2.

Станом на 07.12.2016 року транспортний засіб - автомобіль марки Skoda Octavia Elegance 2.0i, модель легковий седан -В, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, відчуження предмету застави відбулось в порушення вимог ст..17 ЗУ Про заставу без згоди ПАТ Єврогазбанк .

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На думку колегії суддів у разі невжиття заходів виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде суттєво утруднене чи неможливе.

Таким чином, з'ясувавши обсяг позовних вимог на відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, судова колегія приходить висновку про те, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на транспортний засіб автомобіль марки Skoda Octavia Elegance 2.0i, модель легковий седан -В, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 є підставною та підлягає 3задоволенню.

Що стосується оголошення в розшук транспортного засобу та вилучення автомобіля, колегія суддів вважає такі необґрунтованими.

Згідно ст. 152 ЦПК України вимога щодо оголошення транспортного засобу в розшук не є видом забезпечення позову.

Щодо вимоги заяви про забезпечення позову шляхом вилучення предмету застави - рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 07.06.2017 року встановлено, що правомірність права власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_4 встановлено договором купівлі - продажу транспортного засобу від 23.01.2013 року, який є чинним та не скасованим, який не визнано недійсним, фактично знаходиться у власності за ОСОБА_4 а тому підстав для його вилучення немає.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 209, 303, 304, п. 2 ч.2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, п. 6 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" - задовольнити частково.

Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 22 березня 2017 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою заяву Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" щодо вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль марки Skoda Octavia Elegance 2.0i, модель легковий седан -В, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді