Рішення

від 03.08.2017 по справі 910/9075/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2017 р. Справа №910/9075/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Технології мереж "

До Товариства з обмеженою відповідальністю " Ембер Україна "

Про стягнення 349764,78 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники сторін:

Від позивача Зіненко С.І. - предст.

Від відповідача Поляков А.С. - предст.

Рішення прийняте 03.08.2017 р., оскільки у судовому засіданні 13.07.2017 р. оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю " Технології мереж " звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю " Ембер Україна " 349764,78 грн. з яких: 177597,04 грн. основний борг, 15523,29 грн. - 3% річних та 156644,46 грн. збитки від інфляції

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що останнім частково сплачений поставлений товар в сумі 279323,84 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем ( постачальником ) та відповідачем ( покупцем ) був укладений усний договір поставки товару.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 02.06.2014 р. по 18.09.2014 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 177597,04 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

Натомість, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 177597,04 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. ( ст. 655 ЦК України ).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково, а саме в розмірі 177597,04 грн. основного боргу.

В частині стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції, суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовляє, оскільки договір між сторонами не укладався, строк оплати не був встановлений, а вимога відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якою передбачений строк виконання зобов'язання, зокрема і щодо оплати товару, як раз відповідачу і не заявлялась.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Твердження представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що останнім здійснена часткова оплата поставленого товару, а саме в сумі 279323,84 грн., судом до уваги не приймається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, відповідач не надав суду доказів сплати товару на вказану суму.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Ембер Україна " ( 02121, м. Київ, вул. Колекторна, 3-А, код 36168699 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Технології мереж " ( 02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1 літера " К "; 02125, м. Київ, а/с 53, код 34746208 ) 177597 ( сто сімдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто сім ) грн. 04 коп. боргу, 2664 ( дві тисячі шістсот шістдесят чотири ) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 09.08.2017 р.

Суддя В.І.Пінчук