Рішення

від 10.08.2017 по справі 922/2013/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2017 р.Справа № 922/2013/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 служба України з питань геодезії, картографії та кадастру до відповідача-1: Харківської міської ради , відповідача-2: Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Поляна-22" про визнання недійсним рішення за участю представників:

позивач - ОСОБА_2, посвідчення №036152 від 29.10.2015р.;

відповідач-1 - ОСОБА_3, довіреність №08-11/93/2-17 від 10.01.2017р.;

відповідач-2 - ОСОБА_4, довіреність від 09.08.2017р.;

третя особа - ОСОБА_5, довіреність №22-28-0,17-2099/2-17 від 14.02.2017р.;

ВСТАНОВИВ:

16.06.2017 Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача-1: Харківської міської ради та до відповідача-2: Обслуговуючого кооперативу "ЖБК" Поляна-22", в якому просить суд визнати недійсним з моменту прийняття п.18 додатку 1 до рішення сесії Харківської міської ради 15 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об'єктів" від 25.04.2012 №693/12, яким у приватну власність ОК "ЖБК "Поляна-22" передану земельну ділянку загальною площею 2,8220 га (в межах договору оренди землі від 03.03.2008 №540867100013) по вул. Рокитній, 14 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови; визнати недійсним виданий ОК "ЖБК "Поляна-22" державний акт на право власності на земельну ділянку від 20.09.2012 серія ЯМ №355983, площею 2,8220га, яка розташована: м. Харків, вул. Рокитна, 14, вартістю7.148.126,00 грн., скасувавши його державну реєстрацію; скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки шляхом скасування кадастрового номеру 6310137200:12:053:0002; визнати відсутність у ОК "ЖБК "Поляна-22" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:04:021:0038 площею 2,8220, яка розташована: м. Харків, вул. Рокитна, 14, вартістю7.148.126,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказане рішення Харківської міської ради прийняте з порушенням вимог статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.

Присутній у судовому засіданні 10.08.2017 прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих під час розгляду справи письмових поясненнях. Заперечує проти клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду та застосування строків позовної давності, оскільки вважає їх необґрунтованими.

Присутній у судовому засіданні 10.08.2017 представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в позові з підстав вказаних у відзиві (від 10.08.2017 вх. №25825). Крім того, 04.07.2017р. відповідач-1 через канцелярію Господарського суду Харківської області надав заяву про залишення позову без розгляду, яка мотивована тим, що прокурор безпідставно визначив себе позивачем у справі.

Клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду залишається судом без задоволення з огляду на наступне.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до статті 18 ГПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Згідно із статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

Згідно з частиною другою статті 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві (пункт 1 абз. 9 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 23.03.2012, № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» ).

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про те, що прокурор підставно визначив себе позивачем у даній справі, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Присутній у судовому засіданні 10.08.2017 представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в позові з підстав пропуску прокурором строку позовної давності. Відповідач-2 у відзиві (від 10.08.2017р. вх.№25832) вказує, що прокурору стало відомо про прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення ще 25.04.2012, оскільки на пленарному засіданні Харківської міської ради безпосередньо був присутній прокурор м. Харкова ОСОБА_6 Отже, строк позовної давності для звернення прокурора, як позивача, до суду з даним позовом починає свій перебіг з 25.04.2012 та закінчується 26.04.2015, тобто, більш ніж за два роки до подачі позову.

Присутній у судовому засіданні 10.08.2017 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 служба України з питань геодезії, картографії та кадастру проти позову прокуратури заперечує, надав пояснення (вх.№21741 від 04.07.2017), в яких зазначає, що механізм скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі рішення суду шляхом скасування кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, на сьогоднішній день, чинним законодавством не передбачено, отже Держгеокажастр не виконує функцій щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, а також не скасовує їх. Таке повноваження відноситься до ОСОБА_1 кадастрових реєстраторів територіальних органів Держгеокадастру у Автономній Республіці Крим та областях, у м.м. Києві та Севастополі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно пп.18.1 додатку 1 до рішення 15 сесії 6 скликання «Про надання земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об'єктів» від 25.04.2012 № 693/12 обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Поляна-22" надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 2,8220 га (припинено договір оренди землі спортивному клубу "ТКТ" від 06.04.2006 №840667100040 за його добровільною відмовою) для будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу з зоною відпочинку по вул. Рокитній, 14.

На підставі вказаного рішення ОК "ЖБК "Поляна-22" отримало державний акт від 20.09.2012 серія ЯМ №355983 на право власності на земельну ділянку, розташовану у м. Харкові, вул. Рокитна, 14, площею 2,8220 га (кадастровий номер 6310138500:04:021:0038).

На час винесення оскаржуваного рішення Харківської міської ради від 25.04.2012 № 693/12 ОК "ЖБК "Поляна-22" діяло на підставі статуту в редакції затвердженій протоколом від 22.10.2009, який визначав основи діяльності кооперативу у відповідності до Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 №1087-ІV (далі - ОСОБА_4 «Про кооперацію» ), який набрав чинності з 27.08.2003.

Прокурор звернувся до суду 16.06.2017, вважаючи, що вищевказане рішення Харківської міської ради щодо надання у власність відповідача-2 земельної ділянки прийнято всупереч вимогам ст.41 Земельного кодексу України, ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186 (далі за текстом - Примірний статут).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові підстави позовних вимог прокурора, ґрунтуються на нормах Житлового кодексу УРСР від 30.04.1985 N186 та Примірного Статуту житлово-будівельного кооперативу затвердженого ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186. Згідно із п. 1 цієї ОСОБА_7 Примірний статут був затверджений на підставі ст. 137 ЖК.

Зазначені норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин відповідно до ОСОБА_7 Верховної ради України від 12.09.1991 №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» , якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Як убачається з оскаржуваного рішення Харківської міської ради від 25.04.2012 № 693/12 та з пояснень прокурора і представників сторін земельна ділянка надавалась у власність ОК ЖБК Поляна-22 на підставі ст.41 ЗК, 133 ЖК. У відповідності до положень названої статті 41 ЗК за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки передаються безоплатно для житлового будівництва житлово-будівельним (житловим) кооперативам у власність або надаються їм в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Згідно зі статтею 133 ЖК громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до ЖБК і одержати в ньому квартиру.

Відповідно до статті 135 ЖК до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно зі статтею 137 ЖК ЖБК зорганізуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 3 Примірного статуту при будівництві жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше п'яти чоловік.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, порядок його організації відповідно до ЖК та Примірного статуту. Підстав для незастосування цих норм немає, оскільки вони були чинними на момент ухвалення спірного рішення і діють до цього часу.

Втім, з матеріалів справи та з пояснень представників сторін вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене Харківською міською радою у відношенні ОК ЖБК Поляна-22 без додержання приписів наведених норм. Проте, з'ясування обставин, про які йдеться у них, при наданні земельної ділянки ЖБК як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 ЗК, зобов'язує Раду з'ясовувати правовий статус, мету, підстави його створення, додержання порядку створення кооперативу та формування складу його членів. Цього зроблено не було, що означає невідповідність оскаржуваного рішення відповідним вимогам закону.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідачі доказів на спростування викладених обставин не надали. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог прокурора.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у аналогічних справах, зокрема у постанові від 17.06.2014 у справі №21-195а14.

Проте, позовні вимоги прокурора в даному разі не можуть бути задоволені з таких підстав.

У п. 2.2. постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 №10 зазначається, що якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

10.08.2017 відповідач ОК ЖБК Поляна-22 звернувся до суду із заявою про застосування наслідків пропущення строку позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно протоколу 15 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.04.2012 на пленарному засіданні міської ради був присутній прокурор міста Харкова, який відповідно до ст. 121 Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими радами та їх виконавчими органами. Крім того, згідно вимог ст. 21 Закону України «Про інформацію» оскаржуване рішення Харківської міської ради було розміщено на офіційному сайті Харківської міської ради (www.сіty.kharkov.ua) та опубліковано в газеті "Харьковские известия". За таких умов, вищевказане рішення Харківської міської ради було офіційно опубліковано та вважається таким, що доведено до відома зацікавлених осіб.

Викладене свідчить про те, що прокурор був своєчасно ознайомлений про ухвалення Харківською міською радою оскаржуваного рішення від 25.04.2012 №693/12. Відповідно, строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом закінчився через три роки після ухвалення оскаржуваного рішення, тобто 26.04.2015.

Однак, не зважаючи на свою обізнаність про існування рішення Харківської міської ради від 25.04.2012 №693/12 та підстави його ухвалення прокурор звернувся із цим позовом лише 16.06.2017. Отже, строк позовної давності прокурором пропущено більше ніж на два роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Посилання прокурора на поважність причин пропуску строку позовної давності є юридично неспроможними. Згідно із п. 10 Наказу Генеральної прокуратури України від 18.10.2010, №3гн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів", з метою підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів, керуючись статтями 1, 15, 19-24 Закону України "Про прокуратуру", прокурор вправі і навіть зобов'язаний періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів. Нехтування прокурором цими правами та обов'язками не може бути визнано обставиною, котра надає йому право звертатись до суду по за межами визначених законом строків. Так само порушення кримінальних справ, внесення відповідних відомостей в реєстр досудових розслідування, вчинення окремих слідчих дій не може бути обставиною, яка відновлює чи перериває строк позовної давності, або робить причини його строку поважними.

За таких обставин, враховуючи, що строк позовної давності прокурором пропущений, підстави для визнання поважними причин пропуску вказаного строку відсутні, суд задовольняє заяву відповідача про застосування наслідків пропущення строку позовної давності і на цій підставі відмовляє в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним з моменту прийняття п.18 додатку 1 до рішення сесії Харківської міської ради 15 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об'єктів" від 25.04.2012 №693/12, яким у приватну власність ОК "ЖБК "Поляна-22" передану земельну ділянку загальною площею 2,8220 га (в межах договору оренди землі від 03.03.2008 №540867100013) по вул. Рокитній, 14 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови.

Відмова у задоволенні вказаної позовної вимоги прокурора про визнання недійсним оскаржуваного рішення від 25.04.2012 №693/12 автоматично означає відсутність правових підстав для задоволення решти позовних вимог прокурора, які носять похідний від цієї вимоги характер.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України згідно якої судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача (прокурора).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 14.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_8

/Справа №922/2013/17/