Рішення

від 10.08.2017 по справі 550/234/17

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/234/17

Провадження № 2/550/115/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2017 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання - Самойленко Н.В.,

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1,

представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 03.07.2017р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання майна особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ :

15.03.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, в якому просив:

-здійснити поділ спільного майна подружжя;

-виділити ОСОБА_1 у власність ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та ? частину земельної ділянки розміром 0,1420 га (кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

-виділити ОСОБА_3 у власність ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та ? частину земельної ділянки розміром 0,1420 га (кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він перебував в шлюбі з відповідачкою - ОСОБА_3, зареєстрованому 26.03.2013 р. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 25.01.2017 р., шлюб було розірвано. 09.02.2017 року рішення набрало законної сили.

Позивач зазначає, що в період шлюбу за спільні кошти ним та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016 р. було придбано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 та земельну ділянку розміром 0,1420 га, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

На думку позивача, вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка являються об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу між ним та колишньою дружиною - ОСОБА_3

Відповідач - ОСОБА_3 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області в якому просила визнати житловий будинок загальною площею 55,3 кв.м. житловою площею 29,5 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_2 та земельну ділянку розміром 0,1420 га (кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 особистою приватною власністю ОСОБА_3.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, не заперечуючи факту перебування з ОСОБА_1 у шлюбних відносинах та придбання під час шлюбу спірних житлового будинку та земельної ділянки, посилається на те, що вказане нерухоме майно було придбано за кошти, що належали їй особисто.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що 28.03.2016 р. з метою купівлі житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 нею було отримано в борг від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 40 000 грн., що підтверджується відповідною розпискою.

Після цього, 05.04.2016 р. між нею та гр. ОСОБА_5, що діяла по довіреності від імені ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_2 та договір купівлі - продажу земельної ділянки розміром 0,1420 га (кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за цією ж адресою.

Вищезазначені обставини, на думку позивача за зустрічним позовом, підтверджують, що житловий будинок та земельна ділянка були придбані за її особисті грошові кошти, право власності на вказані об'єкти нерухомості зареєстроване на її ім'я, у зв'язку з чим є її особистою приватною власністю.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 04.07.2017 р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом та його представник підтримали вимоги первісного позову, просили його задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити. Позивач у судовому засіданні зазначив, що для того, щоб купити спірний будинок та земельну ділянку, він продав квартиру, яку отримав у спадщину, а також отримав кредит у банку, у зв'язку з чим, позивач вважає, що не зважаючи на те, що право власності на будинок та земельну ділянку оформлені на його колишню дружину, зазначене нерухоме майно є спільною сумісною власністю та підлягає поділу в рівних частинах між ними.

Відповідач за первісним позовом та її представник у судове засідання не з'явились, подали до суду заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі, а також зазначили, що проти первісного позову заперечують, просять відмовити у його задоволенні, а зустрічний позов - підтримують та просять задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином третя особа була повідомлена, подала до суду заяву про розгляд справи без участі її представника.

Заслухавши пояснення позивача за первісним позовом, представника позивача за первісним позовом, дослідивши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісної власністю, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо), самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Способи та порядок поділу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначені ст. 71 СК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Статтею 57 СК України визначено перелік майна, що є особистою власністю дружини, чоловіка.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається одночасно такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 р. (справа №6-612цс15), від 16.12.2015 р. (справа №6-2641цс15), від 14.09.2016 р. (справа №6-539цс16) та від 05.04.2017 р. (справа №6-399цс17).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 26.03.2013 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 26.03.2013 р. (а.с. 16).

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 25.01.2017 р. шлюб, зареєстрований 26.03.2013 р. у відділі ДРАЦС Чутівського РУЮ Полтавської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - розірвано.

Під час шлюбу, 05.04.2016 р. між ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 18.03.2015 р. від імені ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно п. 1 умов якого, продавець, в особі представника передала в цілому, а покупець прийняла у власність об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2, який знаходиться на приватизованій земельній ділянці.

Зазначений будинок в цілому складається з: житлового будинку літ. А-1 , загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., господарських будівель та споруд: сараю літ. Б , погребу вхідного літ. б , сараю літ. б1 , навісу літ. б2 , сараю літ. в1 , сараю літ. Г , сараю літ. Д , сараю літ. Б , вбиральні літ. Ж , огорожі №1, воріт огорожі №2, колодязю питного літ. 3 , воріт огорожі №4, літньої кухні літ. В .

Згідно п. 2 договору купівлі-продажу житлового будинку від 05.04.2016 р. сторони узгодили, що продаж будинку вчиняється за ціною 20000,00 грн., які сплачені покупцем продавцю готівкою до укладення цього договору, а також підтвердили факт повного розрахунку, передачі майна та відсутність один до одного будь-яких претензій щодо виконання зобов'язань за цим договором. При цьому оціночна вартість нерухомого майна - житлового будинку становить 52700,00 грн., про що зазначено в п. 3 договору купівлі-продажу житлового будинку від 05.04.2016 р.

Крім того, 05.04.2016 р. між ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 18.03.2015 р. від імені ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки згідно п. 1 умов якого продавець в особі представника передав в цілому, а покупець прийняла у власність приватизовану земельну ділянку розміром 0,1420 га. за кадастровим номером НОМЕР_3, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Відчуження за цим договором здійснено без зміни цільового призначення (використання) земельної ділянки.

У п. 3 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.04.2016 р. сторони узгодили, що продаж вчинено за ціною 10000,00 грн. які сплачені покупцем продавцю до укладення цього договору, а також підтвердили факт повного розрахунку, передачі майна та відсутність один до одного будь-яких претензій щодо виконання зобов'язань за цим договором. При цьому експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 19800,00 грн., про що зазначено в п. 4 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.04.2016 р.

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про згоду на придбання майна згідно якої, ОСОБА_1 дав свою згоду па купівлю його дружиною ОСОБА_3, об'єкт нерухомого майна - будинку з господарчими будівлями та спорудами, приватизованої земельної ділянки розміром 0,1420 га. за кадастровим номером НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, за ціною та на умовах на її розсуд. При цьому він стверджує, що договір купівлі-продажу вказаного майна укладається дружиною ОСОБА_3 в інтересах сім'ї на умовах та за ціною, яку вони попередньо обговорили і вважають вигідною для них і укладення цього договору відповідає їхньому спільному волевиявленню, гроші, які витрачаються на придбання вказаного майна є їхньою спільною сумісною власністю.

З п. 15 умов договору купівлі продажу житлового будинку та п. 6 умов договору купівлі продажу земельної ділянки вбачається, що продавця було ознайомлено з зазначеною заявою подружжя покупця.

Право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та земельну ділянку розміром 0,1420 га (кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_3, що підтверджується відповідними Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №56678299 та №56680780 від 05.04.2016 р.

З матеріалів справи вбачається, що джерелом коштів, за які зазначене нерухоме майно було придбане, є: кошти, отримані від продажу належної ОСОБА_1 квартири, яку останній отримав у спадок, дохід ОСОБА_1 отриманий у вигляді заробітної плати та орендних платежів, а також позичені подружжям кошти.

Так, згідно матеріалів справи, 18.03.2014 р. ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 42,2 кв.м, житловою площею 22,5 кв.м.

10.11.2015 р., між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири, згідно п. 1 умов якого ОСОБА_1 продав а ОСОБА_7 купив двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Згідно п. 2 умов договору купівлі-продажу квартири від 10.11.2015 р. квартира, що продається, належить продавцеві (ОСОБА_1) на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_8, державним нотаріусом Чутівської державної нотаріальної контори 18.03.2014 року за реєстровим №246, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого ОСОБА_8, державним нотаріусом Чутівської державної нотаріальної контори 18.03.2014 року за №19160396.

Згідно п. 3 договору купівлі-продажу квартири від 10.11.2015 р. продаж вчинено за 30000,00 грн., які я, покупець, сплатив, а продавець, одержав повністю до підписання цього договору.

Факт розрахунку за зазначеним договором купівлі-продажу квартири від 10.11.2015 р. підтверджується також відпорною розпискою про отримання грошових коштів від 29.10.2015 р., написаною ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10

30.10.2015 р. зазначені грошові кошти у сумі 30000,00 грн. внесені в якості вкладу до ПАТ КБ ПриватБанк строком до 30.01.2016 р. на підставі укладеного між банком та ОСОБА_3 договору №SAMDNWFD0070880323101 вкладу Стандарт строковий на 3 місяці

14.03.2016 р. між ПАТ Креді Агріколь Банк (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №1/2592752 згідно п.п. 1.1, 1.2 умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 20680,47 грн. на споживчі потреби строком на 36 місяців - з 14.03.2016 р. по 13.03.2019 р.

Згідно виписки по рахунку приватного клієнта №188386-2017/0630 всього з рахунку було знято 19740 грн. готівки з яких 1970,00 грн. були зняті у період з 31.03.2016 р. по 04.04.2016 р. (включно).

Крім того, в матеріалах справи наявна боргова розписка від 28.03.2016 р. згідно якої ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 40000,00 грн. для купівлі будинку у с. Артемівка та зобов'язалась їх повернути до 30.12.2016 р., а також рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 21.04.2017 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики в сумі 40 000 грн., що виникла на підставі боргової розписки від 28.03.2016 р.

Допитаний в судовому засіданні на підставі ст.184 ЦПК України в якості свідка ОСОБА_1 повідомив, що станом на момент укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки та на даний час він мав дохід, який складався з його заробітної плати та отриманої орендної плати, тоді як його колишня дружина ОСОБА_3 не працювала, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-х років та займалась домогосподарством.

Зазначені позивачем обставини також підтверджується наявними в матеріалах справи: довідками ФГ Павлик №19 та №20 від 03.07.2017 р. видані ОСОБА_12 про те, що останній за договорами оренди земельних ділянок (паїв) від 02.01.2015 р. та 25.03.2014 р., оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні, станом на 31.12.2015 р. отримав 9563,40 грн. орендної плати, а станом на 31.12.2016 р. - 921,82 грн.; довідкою Філії Хлібна база №88 ДП Полтавський КХП, а також протоколом бесіди, проведеної начальником служби у справах дітей Чутівської райдержадміністрації з ОСОБА_1

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 також повідомив, що у них з колишньою дружиною не було окремого місця проживання, а після того, як у 2015 році він отримав спадщину, вирішили придбати будинок для чого, він продав квартиру, яка дісталась йому у спадок, та отримав кредит, який наразі погашений. Крім того, зазначив, що про боргову розписку від 28.03.2016 р. своєї колишньої дружини ОСОБА_3 та про рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 21.04.2017 р. йому нічого не було відомо та про їх наявність він дізнався тільки під час ознайомлення з матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, досліджені матеріали справи та з'ясовані фактичні обставини, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що нерухоме майно, а саме - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка розміром 0,1420 га (кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, - є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки зазначене майно було придбане під час шлюбу за спільні сумісні кошти, на підставі договору, укладеного одним із подружжя в інтересах сім'ї. При цьому, при поділі спільного сумісного майна подружжя судом враховуються також і борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Суд зазначає, що наявність судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів за борговою розпискою саме по собі не свідчить про те, що зазначені кошти є її особистою приватною власністю, оскільки згідно ст.ст. 61, 65 СК України у подружжя, крім права спільної сумісної власності на придбане за рахунок позичених грошових коштів нерухоме майно, внаслідок укладення договорів позики та/або кредиту виникає також і зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення позиченої грошової суми, оскільки договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

За таких обставин, суд вважає, що первісні позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги - такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 174, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5, виданий Чутівським РВ УМВС України в Полтавській області 22.01.2011р., номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) право власності на ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5, виданий Чутівським РВ УМВС України в Полтавській області 22.01.2011р., номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) право власності на ? частину земельної ділянки розміром 0,1420 га (кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Чутівським РС УДМС України в Полтавській області 28.03.2013 року, ІПН НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) право власності на ? частину будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Чутівським РС УДМС України в Полтавській області 28.03.2013 року, ІПН НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) право власності на ? частину земельної ділянки розміром 0,1420 га (кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, як на частку в спільній сумісній власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Чутівським РС УДМС України в Полтавській області 28.03.2013 року, ІПН НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5, виданий Чутівським РВ УМВС України в Полтавській області 22.01.2011 р., номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) судовий збір за подання позову у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок ) грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання майна особистою приватною власністю - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 15 серпня 2017 року.

Суддя О. І. Михайлюк