Постанова

від 20.07.2017 по справі 810/3792/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року м.Київ          № 810/3792/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИГМА, ЛТД. К" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СИГМА, ЛТД. К» (далі – позивач) з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі – відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2016 №0003851501 та №0003811501.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами відповідача була проведена камеральна перевірка, за результатами якої складено акт про порушення правил сплати (перерахування) податків від 30.05.2016 №577/15-01/13703915, на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0003851501 та №0003861501.

Проте, позивач не погоджується з висновками відповідача, які викладені у вказаному акті, про порушення ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» строків сплати податку на додану вартість за період з 27.06.2013 по 26.06.2016, оскільки як зауважує позивач, сплата податків та зборів за вказаний період здійснювалась ним своєчасно та в повному обсязі.

Крім того, позивач зазначає про те, що здійснивши нарахування на підставі спірних податкових повідомлень-рішень штрафних санкцій за період 27.06.2013 по 26.06.2016, відповідач вийшов за межі 1095 денного строку для нарахування штрафних санкцій, який встановлений ст.102 Податкового кодексу України, що на думку позивача, також свідчить про протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що в ході проведення камеральної перевірки ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету було встановлено порушення позивачем граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що нарахування позивачу на підставі спірних податкових повідомлень-рішень штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.

У судових засіданнях 20.12.2016, 09.03.2017, 06.04.2016, 24.04.2017, 15.05.2017, 29.05.2017, 21.06.2017, 11.07.2017 та 20.07.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях 09.03.2017, 06.04.2017, 24.04.2017, 15.05.2017, 29.05.2017, 21.06.2017, 11.07.2017 та 20.07.2017 проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 20.07.2017 суд за письмовим клопотанням представника позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представники сторін щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 20.07.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СИГМА, ЛТД. К» (ідентифікаційний код: 13703915, місцезнаходження: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Курортна, будинок 2-Г) зареєстроване виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 20.08.1991 як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №280182 (том 1, а.с.42).

Позивач взятий на облік в якості платника податків 20.08.1991 за №250/3, що підтверджується довідкою Ірпінської ОДПІ про взяття на облік платника податків №550 від 29.12.2010 (том 1, а.с.57), а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200076455 серії НБ №467099 від 18.10.2012 позивач 27.11.1997 зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (том 1, а.с.56).

30.05.2016 посадовою особою Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "СИГМА, ЛТД. К" (код ЄДРПОУ 13703915), за результатами якої складено акт про порушення правил сплати (перерахування) податків від 30.05.2016 №577/15-01/13703915 (далі – акт перевірки) (т.1, а.с.11).

В акті перевірки встановлено, що ТОВ "СИГМА, ЛТД. К" було допущено порушення п.200.1 та п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем порушено правила сплати (перерахування) податку на додану вартість за період з 27.06.2013 по 26.05.2016, зокрема, несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі викладених в акті перевірки висновків Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Ш» від 30.05.2016 №0003851501, яким позивачу за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з ПДВ нараховано штраф у розмірі 10 % у сумі 764,00 грн. (т.1, а.с.7);

- форми «Ш» від 30.05.2016 №0003861501, яким позивачу за затримку на 243 календарні дні сплати грошового зобов'язання з ПДВ нараховано штраф у розмірі 20 % у сумі 51447,21 грн. (т.1, а.с.8).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою від 17.06.2016 №01-4/08, в якій просив контролюючий орган переглянути податкові повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0003851501 та №0003861501 (т.1, а.с.35).

Розглянувши вказану скаргу, Головним управління ДФС у Київській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги від 19.08.2016 №1920/10/10-36-10-01-04/343, яким спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача – без задоволення (т.1, а.с.36).

Надалі позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України від 08.09.2016 №01-4/13, у якій просив вищестоящий контролюючий орган скасувати спірні податкові повідомлення-рішення та рішення Головного управління ДФС у Київській області, прийняте за результатами розгляду первинної скарги (т.1, а.с.37).

За результатами розгляду вказаної скарги Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 09.11.2016 №24068/6/99-99-11-03-01-25, яким податкові повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0003851501 та №0003861501 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу позивача – без задоволення (т.1, а.с.38-39).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, повивач звернувся з даним позовом до суду про їх скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

          Згідно з приписами пп.16.1.3 та 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

          Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

          Згідно із п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.                                                                      

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.          

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України).                              Згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно із п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

За несплату платником самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, відповідальність передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.          

Отже, платники податків зобов'язані своєчасно та в повному обсязі здійснювати сплату податків та зборів.

          При цьому, у разі несплати або несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, такому платнику податків нараховується штраф у розмірах, які визначені приписами чинного законодавства.

Як зазначено вище, підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є висновки контролюючого органу про несвоєчасну сплату позивачем податку на додану вартість за період з 27.06.22013 по 26.05.2016.

          Судом встановлено, що позивачем було подано до контролюючого органу наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- за лютий 2013 року від 18.03.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 15020,00 грн. (рядок 25 декларації) (т.1, а.с.12);

- за березень 2013 року від 17.04.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3177,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.13);

- за квітень 2013 року від 16.05.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4360,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.14);

- за травень 2013 року від 17.06.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3165,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.15);

- за червень 2013 року від 17.07.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3134,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.16);

- за липень 2013 року від 15.08.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2369,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.17);

- за серпень 2013 року від 18.09.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2243,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.18-19);

- за вересень 2013 року від 17.10.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2621,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.58-59);

- за жовтень 2013 року від 20.11.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 9666,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.60-61);

- за листопад 2013 року від 17.12.2013, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4396,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.22);

- за грудень 2013 року від 16.01.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5402,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.24);

- за січень 2014 року від 18.02.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3738,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.62);

- за лютий 2014 року від 19.03.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 12574,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.63);

- за березень 2014 року від 22.04.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7861,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.64);

- за квітень 2014 року від 20.05.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 6580,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.65);

- за травень 2014 року від 17.06.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5770,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.66);

- за червень 2014 року від 17.07.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5722,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.67);

- за липень 2014 року від 19.08.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 8030,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.68);

- за серпень 2014 року від 17.09.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 12216,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.69);

- за вересень 2014 року від 20.10.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10441,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.70);

- за жовтень 2014 року від 18.11.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7416,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.71);

- за листопад 2014 року від 17.12.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7306,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.72);

- за грудень 2014 року від 17.01.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5600,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.73);

- за січень 2015 року від 19.02.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7959,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.74);

- за лютий 2015 року від 20.03.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10056,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.75);

- за березень 2015 року від 20.04.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10254,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.76);

- уточнюючий розрахунок за березень 2015 року від 29.04.2015, в якому визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 15013,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.77-78);

- за квітень 2015 року від 19.05.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10815,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.79);

- за травень 2015 року від 17.06.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7552,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.80);

- за червень 2015 року від 17.07.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 11810,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.81);

- за липень 2015 року від 19.08.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 9181,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.82);

- за серпень 2015 року від 16.09.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 6892,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.83);

- за вересень 2015 року від 19.10.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 11125,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.84);

- за жовтень 2015 року від 19.11.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 8389,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.85);

- за листопад 2015 року від 17.12.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 8368,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.86);

- за грудень 2015 року від 19.01.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 12751,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.87-88);

- за січень 2016 року від 19.02.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7357,00 грн. (рядок 25.1 декларації) (т.1, а.с.89).

          З матеріалів справи слідує, що ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» було здійснено сплату податку на додану вартість, про що свідчать наступні документи:

- платіжне доручення №19 від 29.03.2013 на суму 15020,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2013 року; строк сплати 29.03.2013» (т.1, а.с.26);

- платіжне доручення №26 від 29.04.2013 на суму 3177,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2013 року; строк сплати 29.04.2013» (т.1, а.с.26);

- платіжне доручення №31 від 29.05.2013 на суму 4360,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за квітень 2013 року; строк сплати 29.05.2013» (т.1, а.с.26 зворотній бік);

- банківська виписка по рахунку позивача за 27.06.2013, відповідно до якої позивачем було сплачено податок на додану вартість за травень 2013 року на суму 3165,00 грн. (т.1, а.с.26);

- платіжне доручення №40 від 30.07.2013 на суму 3134,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за червень 2013 року; строк сплати 30.07.2013» (т.1, а.с.27);

- платіжне доручення №46 від 27.08.2013 на суму 2369,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за липень 2013 року; строк сплати 27.08.2013» (т.1, а.с.27);

- платіжне доручення №53 від 23.09.2013 на суму 2243,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2013 року; строк сплати 23.09.2013» (т.1, а.с.27 зворотній бік);

- платіжне доручення №60 від 25.10.2013 на суму 2621,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2013 року; строк сплати 25.10.2013» (т.1, а.с.27 зворотній бік);

- платіжне доручення №66 від 29.11.2013 на суму 9666,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за жовтень 2013 року; строк сплати 29.11.2013» (т.1, а.с.28);

- платіжне доручення №71 від 23.12.2013 на суму 70,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за листопад 2013 року; строк сплати 23.12.2013» (т.1, а.с.28);

Дослідивши інтегровану картку платника ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» з податку на додану вартість за 2013-2016 роки (т.1, а.с. 100-259, т.3, а.с. 71-111), судом встановлено, що сплачені позивачем по вищевказаним платіжним дорученням суми податку на додану вартість за відповідні періоди були зараховані контролюючим органом у погашення податкового боргу (недоїмки) зі сплати податку на додану вартість за попередні періоди.          

Судом встановлено, що податковий борг ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» з податку на додану вартість виник ще у 2004 році.

У 2005 році ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ДПІ в місті Ірпінь про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1 від 13.10.2004, якими платнику податків було нараховано податкове зобов'язання на суму 57424,64 грн. (т.2, а.с.136-137).

23.01.2006 року ухвалою Господарського суду Київської області було відкрито провадження в адміністративній справі № 33/5-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА, ЛТД. К” до Державної податкової інспекції в місті Ірпені про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в місті Ірпені № 0001361610/1, № 0001371610/1, № 0001381610/1 від 13.10.2004 року (т.2, а.с.138).

Постановою Господарського суду Київської області від 04.04.2006 у справі № 33/5-06/12 позов задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Ірпені №0001361610/1 на суму 111441,20 грн., №0001371610/1 на суму 4410,90 грн. та №0001381610/1 на суму 10972,05 від 13.10.2004 (т.2, а.с.139-141).

12.07.2006 Київським міжобласним апеляційним господарським судом була прийнята постанова у справі №33/5-06/12, якою було частково задоволено апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Ірпені Київської області та скасовано постанову Господарського суду Київської області від 04.04.2006 по справі №33/5-06/12. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001381610/1 від 13.10.2004 в частині застосування штрафних санкцій на суму 87,00 грн. В іншій частині позову відмовлено (т.2, а.с.142-144).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008 у справі № 33/5-06/12 (К-29566/06) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма.ЛТД. К» залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2006 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма.ЛТД. К» до Державної податкової інспекції у м.Ірпінь про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – без змін (т.1, а.с.148-149).

Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа за позовом Державної податкової інспекції в місті Ірпені до Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА, ЛТД. К” про стягнення 52918,08 грн., яка утворилась на підставі податкових повідомлень-рішень від 13.10.2004 № 0001361610/1, № 0001371610/1, № 0001381610/1.

Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 20.03.2012 року у справі № 428/5-05/12, ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2006 у справі № 428/5-05 було зупинено провадження до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2006 у справі №33/5-05/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма.ЛТД. К» до ДПІ в місті Ірпені про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001361610/1, № 0001371610/1, № 0001381610/1 від 13.10.2004 року.

21.02.2012 року до Господарського суду Київської області від Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області надійшли пояснення. З пояснень Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008 року у справі №33/5-05/12 (К-29556/06) касаційну скаргу ТОВ «СИГМА ЛТД. К» залишено без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2006 року у справі за позовом ТОВ “СИГМА ЛТД. К”до ДПІ місті Ірпені про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишено без змін.

У зв'язку з чим провадження у справі №428/5-05/12 було поновлено.

20.03.2012 року ухвалою Господарського суду Київської області провадження у справі № 428/5-05/12 було закрито (т.1, а.с.30).

          У вказаній ухвалі зазначено про те, що ДПІ у місті Ірпені повідомила та надала докази погашення відповідачем ТОВ “СИГМА, ЛТД. К” спірної суми заборгованості. Зокрема, позивачем надано суду довідку про податкову заборгованість відповідача, згідно з якою заборгованість за податковими повідомленнями-рішеннями №0001361610/1, №0001371610, №0001381610 від 13.10.2004 року відсутня.

ДПІ у місті Ірпені під час розгляду справи № 428/5-05/12 повідомила, що ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» з 2004 року проводились проплати по ПДВ, які зараховувались в погашення суми податкового боргу, який існував на дату подачі позову (т.1, а.с.30).

Суд звертає увагу на те, що в силу положень підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статі 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (який був чинним станом на момент виникнення у позивача податкового боргу у 2004 році і діяв до 21.12.2010 включно) процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що починаючи з дня звернення ТОВ «СИГМА ЛТД. К» до Господарського суду Київської області з позовом до ДПІ у місті Ірпені про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001361610/1, №0001371610, №0001381610 від 13.10.2004 та відкриття на підставі ухвали суду від 23.01.2006 провадження у справі та до прийняття Київським міжобласним апеляційним господарським судом постанови від 12.07.2006 у справі №33/5-06/12 податкове зобов'язання у сумі 57424,64 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1 від 13.10.2004 року не було узгодженим, а тому контролюючий орган у вказаний період був позбавлений можливості вчиняти будь-які дії щодо погашення штрафних санкцій на суму 57424,64 грн., нарахованих на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень, у тому числі, за рахунок сплати поточних платежів платника податків.

          Так, визначене на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податкове зобов'язання стало узгодженим в день набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» до ДПІ у місті Ірпені про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1 від 13.10.2004.

          Разом з тим, дослідивши картку особового рахунку та зворотній бік інтегрованої картки платника ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» з ПДВ за період з 2004 по 2016 роки, судом встановлено, що сума штрафних санкцій, яка була визначена у податкових повідомленнях-рішеннях №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1 від 13.10.2004, у період їх оскарження не була виведена податковим органом із картки особового рахунку позивача за 2004-2006 роки, а її погашення здійснювалось саме за рахунок поточних платежів зі сплати ПДВ, у той час як на поточні платежі здійснювалось нарахування штрафних санкцій, у тому числі і за період з 27.06.2013 по 26.06.2016, у зв'язку з їх несвоєчасною сплатою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 сторін зобов'язано провести звірку податкових зобов'язань з ПДВ згідно зворотного боку інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість та даних про нарахування та сплату податкових зобов'язань з ПДВ платника податків, за результатами якої скласти акт звірки, в якому відобразити щомісячно суму нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ із зазначенням підстав виникнення, суми сплачених відповідачем податкових зобов'язань, недоїмки та/або переплати з моменту виникнення недоїмки по 02.03.2016 (граничний термін сплати податкових зобов'язань за податковою декларацією з ПДВ за січень 2016 рік). За результатами проведеної звірки надати суду акт звірки, заповнений та підписаний представниками сторін (в судове засідання). В акті звірки податковий орган зобов'язаний відобразити відомості про те, в оплату яких зобов'язань зараховані кошти відповідача, якщо призначення платежу згідно платіжного документу відповідача не співпадає з податковим зобов'язанням, в оплату якого зарахована сума коштів, сплачених позивачем.

В судове засідання 21.06.2017 сторонами по справі було надано до суду порівняльну таблицю нарахування та сплати податку на додану вартість, у тому числі, з урахуванням порядку сплати податкових повідомлень-рішень №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1 від 13.10.2004, яка підписана представниками позивача та відповідача, з якої вбачається, що за період з 2004 по 2011 роки ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» здійснювало своєчасну сплату самостійно визначених по податковим деклараціям з ПДВ сум податкових зобов'язань за відповідні періоди (т.3, а.с.52-59).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» не мало заборгованості зі сплати податку на додану вартість, а нарахування податковим органом штрафних санкцій на поточні платежі позивача було зумовлено виключно зарахуванням поточних платежів у погашення неузгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого по податковим повідомленням-рішенням №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1 від 13.10.2004, що суперечить положенням Закону № 2181-III, оскільки як зазначено вище, відповідне податкове зобов'язання було неузгодженим.          

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було безпідставно нараховано позивачу на підставі спірних податкових повідомлень-рішень загальну суму штрафних санкцій у розмірі 52211,21 грн.                                        

          Крім того, суд звертає увагу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СИГМА, ЛТД. К» вже зверталось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 року № 00100015019 (справа №2а-3934/12/1070).

Так, зокрема, в межах справи №2а-3934/12/1070 ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» оскаржувало податкове повідомлення-рішення від 08.08.2012 року №00100015019, яким суб'єкту господарювання був нарахований штраф у розмірі 9120,02 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 в адміністративній справі №2а-3934/12/1070 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 08.08.2012 року № 00100015019 (т.1, а.с.31-34).          

У вказаному судовому рішенні суд також зазначив про безпідставність погашення контролюючим органом відповідної суми заборгованості за рахунок поточних платежів, з огляду на те, що податкове зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1 від 13.10.2004 року не було узгодженим з моменту звернення ТОВ «СИГМА, ЛТД. К» до суду з позовом до ДПІ місті Ірпені про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1 від 13.10.2004 та до прийняття Київським міжобласним апеляційним господарським судом постанови від 12.07.2006 у справі №33/5-06/12.

Частиною 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до змісту листа Вищого адміністративного суду України "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України" від 14.11.2012 року № 2379/12/13-12 наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. При застосуванні цих процесуальних норм судам варто враховувати, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 72 КАС України, відрізняється від такого для обставин, що визначені частиною четвертою цієї ж статті.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, у постанові Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 в адміністративній справі №2а-3934/12/1070 було встановлено безпідставність нарахування по податковому повідомленню-рішенню від 08.08.2012 року № 00100015019 штрафних санкцій, з огляду на те, що підставою утворення штрафних санкцій є зарахування поточних платежів в оплату неузгодженого податкового зобов'язання, нарахованого по податковим повідомленням-рішенням від 13.10.2004 №0001361610/1, №0001371610/1, №0001381610/1.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідачем всупереч вказаним положенням КАС України, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування позивачу штрафу, у той час як матеріали справи свідчать про те, що позивач своєчасно та в повному обсязі здійснював сплату податку на додану вартість за відповідний період, а нарахування штрафу зумовлено протиправним зарахуванням поточних платежів в оплату неузгодженого податкового зобов'язання.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за звернення з позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 1450,00 грн. згідно платіжного доручення від 21.11.2016 №191, оригінал якого міститься у матеріалах справи (а.с. 2).

У той же час, сума судового збору за заявлені позовні вимоги становить 1378,00 грн., що свідчить про те, що позивачем було надмірно сплачено судовий збір у розмірі 72,00 грн. (1450,00 грн. – 1378,00 грн.).

З огляду на вищевказане, враховуючи, що позивачем не було заявлено клопотання про повернення судового збору, у зв'язку із його надмірною сплатою, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача з Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, становить 1378,00 грн.

Суд зауважує, що в прохальній частині позову позивачем допущено описку при зазначенні номеру податкового повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.05.2016 №0003861501, та помилково вказано №0003811501, в той час як в обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та доданих до неї документах позивачем вказано правильний номер рішення суб'єкта владних повноважень, яке оскаржувалось - №0003861501, з огляду на що предметом розгляду у даній справі було саме податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30.05.2016 №0003861501.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30.05.2016 №0003851501 та №0003861501.

3.Стягнути судовий збір у розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СИГМА, ЛТД. К» (ідентифікаційний код: 13703915, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул.Курортна, буд. 2-Г) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39466569, місцезнаходження: 07300, Київська область, м.Вишгород, проспект Шевченка, буд.1-А).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Кушнова А.О.