Ухвала

від 16.08.2017 по справі 805/1670/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року справа №805/1670/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Тараса Шевченка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 805/1670/17-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Тараса Шевченка до Мар`їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Мар`їнському районі Донецької області про стягнення з бюджету надмірно сплачених сум грошових зобов'язань по платі за земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2017 року, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" звернулося до суду з позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - відповідач 1), управління Державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області (надалі - відповідач 2) про стягнення з бюджету Мар'їнської міської ради 442715,30 гривень надмірно сплачених сум за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року грошових зобов'язань по платі за земельні ділянки (а.с. 4-11).

22 червня 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду позов у позовних вимогах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області про стягнення з бюджету Мар'їнської міської ради 442715,30 гривень надмірно сплачених сум за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року грошових зобов'язань по платі за земельні ділянки відмовлено (а.с. 158-160).

Не погодившись із судовим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що порушенням податковою інспекцією вимог п. 38.7 підрозділу 10 Інші та перехідні положення та ст. 43 Податкового кодексу України в частині не повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання по платі за землю.

При цьому апелянт зазначає, що єдиною та обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, що зроблено Товариством (а.с. 166-169).

Позивач та представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Апелянт письмово просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

08 серпня 2017 року від Управління Державної казначейської служби України у Мар`їнському районі Донецької області до канцелярії суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач наголошує на правомірності прийняття судом першої інстанції спірної постанови та вона є такою, що підлягає залишенню в силі.

Крім того, Управлінням Державної казначейської служби України у Мар`їнському районі Донецької області до канцелярії суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 30845087 з 14 березня 2000 року, що доведено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 12-15).

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ім. Тараса Шевченка" перебуває на обліку як платник податків у Мар'їнській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області з 29 березня 2000 року, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 14 зв. бік).

11 березня 2010 року між позивачем та Мар'їнською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі стосовно земельної ділянки загальною площею 22,0000 га сільськогосподарського призначення (а.с. 16-19). Строк оренди складає двадцять років.

24 грудня 2012 року позивачем з Мар'їнською міською радою було укладено договір оренди землі стосовно земельної ділянки загальною площею 0,6000 га сільськогосподарського призначення (а.с. 23-24). Строк оренди складає п'ять років.

08 червня 2004 року між позивачем та Мар'їнською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі стосовно земельної ділянки загальною площею 59,8 га сільськогосподарського призначення (а.с. 30-32). Строк оренди складає п'ятнадцять років.

Оренда земельних ділянок підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 27-29).

Оскільки позивач є платником орендної плати за землю, то 18 лютого 2014 року надав до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, відповідно до якої нарахована щомісячна сума податку з січня по листопад складає 11271,50 гривень, а у грудні 2014 року - 11271,48 гривень (а.с. 53-55). Таким чином, самостійно нарахована сума податку з січня по грудень 2014 року складає 135257,98 гривень.

Крім того, 19 лютого 2015 року позивачем надано до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої самостійно нарахована сума податку з січня по грудень 2015 року складає 12220,85 гривень, а усього за 2015 рік позивачем самостійно задекларовано 146650,20 гривень (а.с. 61-63).

Також 27 травня 2016 року позивачем надано до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, відповідно до якої самостійно нарахована сума податку з січня по листопад 2016 року складає 16403,16 гривень, а у грудні - 16403,13 гривень, а усього за 2016 рік позивачем самостійно задекларовано 196837,89 гривень (а.с. 69-71). Також самостійно нараховано до збільшення податкового зобов'язання 33458,43 гривень, пеню та штраф.

Підставою виникнення зазначених вище податкових зобов'язань є договори оренди земельних ділянок, зазначені вище.

Таким чином, з 14 квітня 2014 року по грудень 2016 року позивачем самостійно задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки кошти в розмірі 442715,30 гривень.

Позивач сплачував самостійно задекларовані суми орендної плати за землю відповідно до наданих платіжних доручень (а.с. 73-97).

Спірним питанням у справі, є правомірність заявлених вимог щодо стягнення з бюджету надмірно сплачених сум грошових зобов'язань по платі за земельні ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку об'єкт та/або база оподаткування були відсутні відповідно до ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , тому позивач мав внести зміни до раніш поданих декларацій за спірний період, оскільки Податковий кодекс є спеціальною нормою по відношенню до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . На дату розгляду справи в картці особового рахунку позивача з орендної плати з юридичних осіб відсутня переплата, тому вимоги про стягнення з бюджету Мар'їнської міської ради 442 715,30 гривень надмірно сплачених сум за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року грошових зобов'язань по платі за земельні ділянки не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, однак вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 10 ПК України до місцевих податків належать, зокрема, податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

За вимогами п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Як зазначалось раніше, 08 червня 2004 року, 11 березня 2010 року та 24 грудня 2012 року між позивачем та Мар'їнською райдержадміністрацією було укладено договори оренди землі стосовно земельних ділянок загальною площею 59,8 га, 22,0000 га та 0,6000 га (а.с. 16-19, 23-24, 30-32), що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 27-29).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Тобто орендна плата за землю є місцевим податком, який сплачується у місцевий бюджет за місцезнаходженням земельної ділянки.

Як вбачається з договорів оренди земельних ділянок їх орендодавцем є Мар`їнська райдержадміністрація (Мар`їнська міська рада), тобто орендна плата за земельні ділянки сплачувалась Товариством на рахунок саме Мар`їнської міської ради, що також підтверджується умовами вказаних договорі.

Однак, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Тараса Шевченка подаючи позовну заяву та просячи стягнути з бюджету Мар`їнської міської ради надмірно сплачений за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року грошові зобов'язання по платі за земельні ділянки не вказує як відповідача по справі держателя коштів Мар`їнську міську раду.

При цьому суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволені позовних вимог не залучає Мар`їнську міську раду як відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за потрібне відмовити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ім. Тараса Шевченка у задоволені апеляційної скарги та позовних вимог з причин пред'явлення позову до неналежного відповідача, що не позбавляє права останнього на повторне звернення до суду з даними позовними вимогами, пред'явленими до належного кола відповідачів.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, однак рішення щодо відмови у задоволені позовних вимог не відображає повного кола підстав відмови у її задоволені, що не тягне за собою скасування постанови суду першої інстанції з урахуванням положень ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Тараса Шевченка - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 805/1670/17-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Тараса Шевченка до Мар`їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Мар`їнському районі Донецької області про стягнення з бюджету надмірно сплачених сум грошових зобов'язань по платі за земельні ділянки - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова