Ухвала

від 14.08.2017 по справі 908/4008/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

14.08.2017 Справа № 908/4008/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є., розглянувши матеріали

за скаргою №3367 від 09.06.2017 Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

про визнання дій такими що суперечать вимогам чинного законодавства, скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов'язання вчинити певні дії

у справі за позовом : Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКОМ» , м. Донецьк

про стягнення 4 672 819,12 грн.

За участю представників сторін :

від позивача : не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ДВС: не з'явився.

13.06.2017 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга №3367 від 09.06.2017 Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м. Київ, відповідно до якої скаржник просить визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 такими що суперечать вимогам чинного законодавства; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 23.05.2017 №50958225 винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1; зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 винести постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №908/4008/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКОМ» , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість по кредиту у розмірі 2000000,00 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 768835,66 грн.; заборгованість за комісією за користування кредитом у розмірі 47,78 грн.; пеню за прострочення сплати відсотків у розмірі 10903,71грн.; пеню за прострочення сплати комісії у розмірі 45,99грн.; відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченим кредитом в розмірі 28931,51 грн.; відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченими відсотками в розмірі 17137,87 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченою комісією в розмірі 7,53 грн.; суму індексу інфляції простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 718653,60грн.; суму індексу інфляції простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 283738,62 грн., суму індексу інфляції простроченої заборгованості по комісії в розмірі 36,63грн.; штраф в розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування поданої скарги заявник вказує, що ухвалюючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.05.2017 №50958225 з причини відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення, а розшук такого майна виявися безрезультатним, державним виконавцем не вказано які саме дії проведено під час примусового виконання рішення суду, а також не надано доказів відсутності майна на яке можливо звернути стягнення для повного чи часткового виконання даного виконавчого документа, також державним виконавцем не вчинені заходи, передбачені п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішення, та щодо перевірки майнового стану боржника у відповідності до п. 8 ст. 52 Закону України №606-XIV від 21.04.1999.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.06.2017 по справі №908/4008/15 скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.

03.07.2017 електронною поштою суду та 06.07.2017 через канцелярію суду від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшли заперечення від 03.07.2017№235/5-16П/3362з, відповідно до яких виконавча служба проти задоволення скарги заперечує з наступних підстав: діючим законодавством не передбачено зобов'язання надавати державним виконавцем у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу перелік вчинених дій та доказувати якісь факти. Також, орган ДВС зазначає, що скаржник не цікався виконавчим провадженням №50958225 - ані запиту щодо вчинених дій, ані заяв про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до відділу не надходило. Крім того, органу ДВС не зрозуміло посилання скаржника на ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , оскільки зазначена норма регулює зовсім інші правовідносини (загальні строки у виконавчому провадженні), які не відносяться до предмету спору. Щодо не звернення до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України, орган ДВС повідомляє наступне. Місцезнаходження боржника та його директора є м. Донецьк. Законами України Про боротьбу з тероризмом та Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Розпорядженням Кабінету України №1085-р від 07.11.2014 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях , введеного у дію Указом Президента України №875 від 14.11.2014, припинено діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях. УДППЗ Укрпошта інформує про перелік населених пунктів Донецької області та Луганській областей на/з територію(ї) яких не здійснюється пересилання пошти. Враховуючи викладені обставини та посилаючись на позицію Вищого спеціалізованого суду України викладену у листі Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах , орган ДВС не повідомив належним чином боржника про відкриття виконавчого провадження, тому вважає звернення до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням є необґрунтованим. Орган ДВС звертає увагу суду, що відповідно до п. 3 Розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду виконавець повідомляє боржника. Але виконати приписи зазначеної норми не має можливості у зв'язку із знаходженням боржника у зоні проведення антитерористичної операції у м. Донецьку. Орган ДВС вважає, що державним виконавцем здійснено весь комплекс дій, які визначені Законом України Про виконавче провадження щодо розшуку майна боржника, які виявились безрезультатними. Крім того, у запереченнях державою виконавчою службою зазначено про незрозумілість цитування скаржником ч. 8 ст. 52 Закону України №606-XIV від 21.04.1999, який втратив чинність 05.10.2016. До матеріалів справи надані матеріали виконавчого провадження №50958225.

В судові засідання представник позивача та органу ДВС не з'явились.

Представник відповідача (боржника) в судові засідання не з'явивсяь, пояснень по суті скарги не надав, про судові засідання був повідомлений належним чином.

Розгляд скарги відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2015 року по справі №908/4008/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» , м.Київ задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКОМ» , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість по кредиту у розмірі 2000000,00 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 768835,66 грн.; заборгованість за комісією за користування кредитом у розмірі 47,78 грн.; пеню за прострочення сплати відсотків у розмірі 10903,71грн.; пеню за прострочення сплати комісії у розмірі 45,99грн.; відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченим кредитом в розмірі 28931,51 грн.; відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченими відсотками в розмірі 17137,87 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченою комісією в розмірі 7,53 грн.; суму індексу інфляції простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 718653,60грн.; суму індексу інфляції простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 283738,62 грн., суму індексу інфляції простроченої заборгованості по комісії в розмірі 36,63грн.; штраф в розмірі 8000,00 грн. та стягнуто в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 59997,97 грн.

05.10.2015 року господарським судом видані відповідні накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2015 року у справі №908/4008/15.

27.04.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження №50958225 з виконання наказу господарського суду Донецької області №908/4008/15 від 05.10.2015, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

27.04.2016 складено акт державного виконавця про неможливість направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.

27.04.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Арешт рухомого майна зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.05.2016 за відповідачем не зареєстроване нерухоме майно.

У відповідності до листів регіонального сервісного центру в Донецькій області, згідно наявних баз даних за ТОВ „ДАКОМ» станом на 14.05.2016 та 16.05.2016 транспортні засоби не зареєстровані.

Державна податкова служба України надала державному виконавцю інформацію, що поточні рахунки ТОВ „ДАКОМ» відкриті в АТ Брокбізнесбанк , ПАТ Унікомбанк , АТ БМ Банк , Філія Сумське обласне управління ОСОБА_3 м. Суми, Казначейство України.

Згідно витягу з довідника діючих банківських установ України ПАТ Унікомбанк та АТ Брокбізнесбанк серед діючих банківських установ не занйдено

18.05.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 винесено постанову про арешт коштів боржника, яка надіслана на адресу Філії - Сумське обласне управління ОСОБА_3 м. Суми та АТ БМ Банк разом з вимогою державного виконавця.

Відповідно до листа Філії - Сумське обласне управління ОСОБА_3 м. Суми №26-51/261/275-БТ від 30.05.2016 постанова прийнята до виконання, на поточному рахунку відповідача залишок коштів 28,41 грн.

Відповідно до листа АТ БМ Банк №11-1/301 бм від 30.05.2016 постанова прийнята до виконання, на поточних рахунках відповідача залишок коштів 5,25 грн.

Головне Управління Держгеокадастру у Донецькій області у своєму листі від 09.06.2016 №11-5-0.27-4074/2-16 повідомило про відсутність відомостей щодо зареєстрованих до 01.01.2013 документів, що посвідчують право на земельні ділянки, та відсутність зареєстрованих земельних ділянок, які розташовані на території Донецької області за ТОВ ДАКОМ .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.03.2017 за відповідачем не зареєстроване нерухоме майно.

У відповідь на запити державного виконавця від 01.02.2017, від 13.03.2017 та від 24.05.2017 Державна податкова служба України повідомила, про поточні рахунки ТОВ „ДАКОМ» відкриті в Казначействі України, АТ БМ Банк , Філія Сумське обласне управління ОСОБА_3 м. Суми, АТ Брокбізнесбанк .

Державним виконавцем виставлено до АТ БМ Банк платіжна вимога №50958225/5-17П-1 від 13.03.2017 про стягнення з ТОВ ДАКОМ 4219972,79 грн., яка частково виконана на суму 5,25 грн. на суму залишку на рахунку.

23.05.2017 актом державного виконавця вставлено відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявились без результативними.

23.05.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу .

Стягувач, Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» , м. Київ звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області посилаючись на відсутність доказів того, що державним виконавцем проведені всі дії, відповідно до наданих Законом України «Про виконавче провадження» прав державному виконавцю.

Дослідивши матеріали скарги і матеріали виконавчого провадження в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

У відповідності до частин 6,7 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається з поданої скарги, скаржником оскаржуються дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за період з 27.04.2016 по 09.02.2017, отже у період дії як Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 так і Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016.

Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 та від 02.06.2016 основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Аналогічна норма міститься в п. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5 в редакції, що діяла до 05.10.2016) організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

У відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Однак, в рамках виконавчого провадження державним виконавцем не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу.

У відповідності до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Доказів відповідного звернення суду не надано.

У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому суд зауважує, що відповідно до п.19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 та п. 18. ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999, якими передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи-боржника за кордон є правом, а не обов'язком виконавця, крім того доказів того що боржник (керівник боржника) ухиляється від виконання зобов'язань, враховуючи неможливість його повідомлення про наявність відкритого виконавчого провадження, не має.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані сторонами докази і їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб'єктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а саме не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.05.2017 №50958225 є передчасною.

При цьому висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у Постанові у справі №14/492 від 04.02.2015 та у Постанові у справі №9/38-10 від 21.10.2014.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи ГПК України, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог скаржника щодо визнання дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.05.2017 №50958225 незаконними, визнання недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.05.2017 №50958225.

Щодо вимог про зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винести постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №908/4008/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКОМ» , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість по кредиту у розмірі 2000000,00 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 768835,66 грн.; заборгованість за комісією за користування кредитом у розмірі 47,78 грн.; пеню за прострочення сплати відсотків у розмірі 10903,71грн.; пеню за прострочення сплати комісії у розмірі 45,99грн.; відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченим кредитом в розмірі 28931,51 грн.; відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченими відсотками в розмірі 17137,87 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних) за несплаченою комісією в розмірі 7,53 грн.; суму індексу інфляції простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 718653,60грн.; суму індексу інфляції простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 283738,62 грн., суму індексу інфляції простроченої заборгованості по комісії в розмірі 36,63грн.; штраф в розмірі 8000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що встановлено обов'язок саме державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом у певний строк.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що суду не надано доказів безпідставного ухилення державного виконавця від вчинення запитуваних дій, а також відсутність їх конкретизації, беручи до уваги, що відновлення виконавчого провадження у даному випадку, як і здійснення виконавчих дій, є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві недійсною, вимоги скаржника щодо зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винести постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі №908/4008/15 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» , м. Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.05.2017 №50958225.

Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.05.2017 №50958225.

В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України через господарський суд Донецької області.

Суддя Г.Є. Курило