Постанова

від 16.08.2017 по справі 821/1160/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1160/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Кудєровій О.В.,

за участю:

представника позивача - Кермача А.І.,

представника відповідача - Бондар І П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000311201 від 13.02.2017 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" (далі - позивач, ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія") звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2017 р. № 0000311201, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 25627,16 грн.

Свої вимоги мотивує порушенням відповідачем процедури проведення перевірки. Так, при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають лише дані податкової звітності, а тому в акті за результатами камеральної перевірки можуть бути зафіксовані встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже відповідачем не у спосіб, встановлений законодавством, складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкових накладних. Крім того, саме з вини контролюючого органу позивач в період відсутності договору про визнання електронних документів був позбавлений можливості виконати свій обов'язок та своєчасно зареєструвати зазначені в акті камеральної перевірки податкові накладні, так як Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області декілька разів безпідставно відмовляла в укладенні договору про визнання електронних документів з надуманих мотивів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з вказаних підстав.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки камеральна перевірка проведена у відповідності з вимогами податкового законодавства. За результатами камеральної перевірки позивача встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а саме, порушення термінів реєстрації податкових накладних, у зв'язку з цим до ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України правомірно застосовано штрафні санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2016 р. головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Басько В.Л. проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" за період березень, травень, липень, серпень 2016 року, жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт № 1263/21-03-12-01/37049041.

Під час перевірки встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія", у квітні, липні 2016 року, жовтні, листопаді 2016 року від 16 до 41 дня.

На підставі акту камеральної перевірки ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2017 р. № 0000311201, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 25627,16 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зі змісту пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Приписами п.76.1 ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації).

Зі змісту п.2.5 Методичних рекомендацій слідує, що за наслідками камеральної перевірки складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

До впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та співставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел рекомендовано формувати Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок рекомендовано формувати в електронному вигляді. У день складання висновків формується їх реєстр.

Пунктом 3.1 Методичних рекомендацій визначено особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

Так, згідно п. 3.1.1. Методичних рекомендацій податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів. У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків). За наявності вказаних додатків обов'язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме: рядка 21.1 - значенню рядка 20.2, рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду). Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

Тобто, предметом дослідження камеральної перевірки на момент виникнення спірних правовідносин могли бути тільки дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема, правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 522 від 19.06.2012 р. (далі - Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

З аналізу чинних на час виникнення спірних правовідносин правових норм слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки могли бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Вказана позиція підтверджується і тим, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 р. № 1797-VIII підпункт 75.1.1 доповнено абзацом другим, відповідно до якого розширено предмет камеральної перевірки.

Зокрема, згідно абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

Вказані зміни набрали чинності з 01 січня 2017 року, а камеральна перевірка ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" проводилася контролюючим органом 22 грудня 2016 року, тобто до внесення змін до ст.75 ПК України

З викладеного слідує, що до 01 січня 2017 р. камеральна перевірка не могла проводитися з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 р. по справі № 821/2236/16.

Крім того, з акту камеральної перевірки від 22.12.2016 р. № 1263/21-03-12-01/37049041 вбачається, що вона проведена на підставі п.200.10 ст.200 ПК України.

За змістом п.200.10 ст.200 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податкової декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном її отримання.

Згідно пп.2.1 Методичних рекомендацій рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

У даному випадку контролюючим органом перевірялося дотримання термінів реєстрації податкових накладних за березень, травень, липень, серпень 2016 року, жовтень 2015 року, а не проводилася перевірка заявлених у податковій декларації даних, у зв'язку з чим посилання на п.200.10 ст.200 ПК України як на підставу проведення камеральної перевірки ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" є протиправним.

Відповідно до вимог п.81.3 ст.81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.01.2015 р. по справі №21-425а14, невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки безвідносно до виду такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім того, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. Відповідно висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої (дана правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 р. по справі № К/800/37455/15).

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, здійснивши 22.12.2016 р. камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія", оформлену актом № 1263/21-03-12-01/37049041, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством, а тому висновки акту перевірки не можна вважати обґрунтованими, а відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2017 р. № 0000311201 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, сплачений ТОВ "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" судовий збір у сумі 1600 грн. підлягає стягненню з ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 13.02.2017 р. № 0000311201.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Таврійська Агроресурсна Компанія" (код ЄДРПОУ 37049041) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 серпня 2017 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3