Ухвала

від 27.09.2017 по справі 821/1160/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1160/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Нехожиній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Таврійська Агроресурсна компанія до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

03.08.2017 року ТОВ Перша Таврійська Агроресурсна компанія звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2017р. №0000311201, яким до підприємства позивача застосовано штраф на загальну суму 25 627,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення податкового органу є неправомірними, оскільки воно ґрунтуються на необґрунтованих та не вірних висновках. Крім того, позивач зазначив, що при проведенні камеральної перевірки не підлягають перевірці терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а отже і нібито таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкових накладних, не може бути підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року адміністративний позов ТОВ Перша Таврійська Агроресурсна компанія задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 13.02.2017р. №0000311201.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, начальник ГУ ДФС у Херсонській області 30.08.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції з невідомих причин не прибули, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлені.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

22.12.2016р. головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Басько В.Л. проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ Перша Таврійська Агроресурсна компанія термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН за період березень, травень, липень, серпень 2016 року, жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт №1263/21-03-12-01/37049041.

Так, в ході перевірки було встановлено порушення підприємством термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість у квітні, липні 2016 року, жовтні, листопаді 2016 року від 16 до 41 дня.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки уповноваженою особою ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2017р. №0000311201, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 25 627,16 грн.

Не погоджуюсь з такими діями та рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пп.20.1.4. п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім НБУ) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться і в п.75.1 ст.75 ПК України, згідно з яким, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні ) та фактичні перевірки.

Зі змісту пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин ) слідує, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Приписами п.76.1 ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом 3-х робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. №165 затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.

Зі змісту п.2.5 цих Методичних рекомендацій слідує, що за наслідками камеральної перевірки складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі порушень (помилок) не виявлено (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

Як видно зі змісту приписів п.4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість (затв. наказом Міністерства доходів і зборів України №522 від 19.06.2012р. ), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають лише тільки дані податкової звітності, а отже у спірному акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані тільки встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

До того ж, одночасно слід зазначити, що аналогічної правової позиції з даного спірного питання також дотримується і Вищий адміністративний Суд України, зокрема, в своєму рішенні від 08.06.2017 року по справі №К/800/9261/16.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалось вище, 22.12.2016р. посадовими особами Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку ТОВ Перша Таврійська Агроресурсна компанія за період березень, травень, липень, серпень 2016 року, жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт №1263/21-03-12-01/37049041.

Під час вказаної перевірки перевіряючими було встановлено порушення ТОВ Перша Таврійська Агроресурсна компанія термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, у квітні, липні 2016 року, жовтні, листопаді 2016 року - від 16 до 41 дня.

На підставі даного акту камеральної перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.02.2017р. №0000311201, яким до позивача застосовано штрафні на загальну суму 25627,16 грн.

Разом з тим, при проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. Але, до такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм Податкового кодексу України, контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

При цьому, у відповідності до змісту постанови Верховного суду України від 27.01.2015р. по справі №21-425а14, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Згідно приписів ст.244-2 КАС України, висновки Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладені у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Слід зазначити, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, необхідно вказати й про те, що відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016р. №1797-VIII, підпункт 75.1.1 було доповнено абзацом 2-м, яким, в свою чергу, було розширено предмет камеральної перевірки.

Так, зокрема, згідно абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Необхідно зауважити, що вказані зміни до ПКУ набрали чинності з 01.01.2017р., а камеральна перевірка ТОВ Перша Таврійська Агроресурсна Компанія проводилася контролюючим органом 22.12.2016р., тобто до внесення змін до ст.75 ПК України.

Таким чином, з викладеного слідує, що до 01.01.2017р. камеральна перевірка дійсно не могла проводитися з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, за таких обставин, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що, оскільки дії податкового органу при проведенні камеральної перевірки позивача є протиправними, то відповідно, і спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому, підлягає скасуванню.

До того ж, ще слід зазначити, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко