Рішення

від 14.08.2017 по справі 240/459/16-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/459/16-ц

Провадження № 2/240/3/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого: - судді Попович І.А.

при секретарі: - ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю:

позивача: - ОСОБА_3С

представника позивача: - ОСОБА_4

представника відповідача: - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3 до Сільськогосподарського ТОВ "Лощанське", третя особа відділ реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року представник позивача ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3С звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського ТОВ "Лощанське", третя особа відділ реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

27 вересня 2016 року, згідно розпорядження № 32/163/16 в.о. керівника апарату Олександрівського районного суду Донецької області, про призначення повторного автоматичного розподілу справ у зв'язку з відрахуванням судді Молчанова В.А. зі штату суду на підставі постанови Верховної ради України від 08 вересня 2016 року №1515-VIII та наказу в.о. голови Олександрівського районного суду Донецької області від 26 вересня 2016 року № 20 к/163/16, цивільну справу № 240/459/16-ц відповідно до ст. 11-1 ЦПК України, було перерозподілено на розгляд судді Попович І.А. (а.с. 68).

В обгрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,13 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (державний акт ЯГ №363158, кадастровий № 1420386800:02:000:0415), що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Олександрівського району Донецької області. Позивач вийшла заміж та отримала прізвище ОСОБА_6, яке залишила собі і після розірвання шлюбу. Потім позивач знов вийшла заміж та отримала прізвище ОСОБА_3. 3.01.2002 року позивач уклала договір оренди земельної частки (паю) з СТОВ "Лощанське" терміном на 10 років. 23.06.2009 року позивач отримала державний акт на право власності на земельну ділянку. Так як після закінчення договору оренди земельної частки (паю) та отримання у 2009 році державного акту на право власності на земельну частку між сторонами не було укладено договору оренди земельної ділянки а відповідач по справі продовжував користуватись земельною ділянкою, яка належить позивачу по справі, 15 травня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виведення із сівозміни земельної ділянки, яка належить позивачу по справі. На дану заяву відповідач ніяк не відреагував, та повідомив позивача по справі що обробляє земельну ділянку, яка належить позивачу по справі на підставі зареєстрованому відповідно до законодавства договору оренди землі який укладено між ними. На прохання позивача по справі надати даний договір на огляд, та як позивач ані особисто, ані через своїх представників договір оренди з відповідачем не укладав, відповідач відповів відмовою. 13 липня 2016 року після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно позивач стало відомо, що 11 травня 2016 року державним реєстратором ОСОБА_7 було зареєстровано договір оренди землі №59 від 21.09.2011 року укладений між ОСОБА_6 та СТОВ "Лощанське". Так як позивач ані особисто, ані через своїх представників не підписувала договір оренди землі №59 від 21.09.2011 року і їй взагалі нічого не було відомо про існування такого договору, позивач вважає що даний договір відповідно до чинного законодавства є недійсним. Просить визнати недійсний договір оренди земельної ділянки площею 3,13 (кадастровий № 1420386800:02:000:0415) та скасувати його державну реєстрацію та стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що право на земельну частку вона успадкувала, ще неповнолітньою. Договір з відповідачем про оренду земельної частки (паю) від її імені підписала мати, як законний представник. Більше ні яких договорів вона не бачила і не підписувала. Державник акт отримала в 2009 році. Їй було відомо, що земля знаходиться в користуванні відповідача та він її обробляє. Коли у 2016 році вирішила обробляти земельну ділянку сама та звернулася до відповідача з заявою, щодо повернення земельної ділянки, їй відмовили посилаючись на спірний договір. У 2009 році вона вже була повнолітня та особисто отримувала державний акт. Не пам'ятає чи надавала копію державного акту відповідачу та їй не відомо, що у відповідача є копія державного акту. Орендну плату від відповідача вона отримувала своєчасно, грошима та зерном за користування землею. Заборгованості по орендній платі не має. До травня 2016 року до відповідача з приводу повернення земельної ділянки не зверталася. Коли припинив свою дію договір оренди від 2002 року не знає.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги надавши пояснення відповідні викладеним у позові, надав суду письмові докази на підтвердження судових витрат та заявив клопотання про стягнення судових витрат з відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення. Надав суду пояснення відповідно до яких наполягав, що спірний договір підписаний ОСОБА_6, вона знала про договір бо отримувала орендну плату. Він не знає, чому договір укладений у 2011 році був зареєстрований у 2016 році. Оформленням договору займався особисто директор ОСОБА_8, він його особисто підписував та позивач також особисто підписувала договір. Де саме підписувався договір він не знає, все контролює директор. Представник відповідача заявив клопотання про допит у судовому засіданні в якості свідка директора СТОВ "Лощанське" ОСОБА_8, яке було задоволено судом. Однак в подальшому, після не явки в судове засідання ОСОБА_8, представник відповідача відмовився від його допиту в якості свідка. Після отримання результатів експертизи, представник відповідача надав суду клопотання про застосування до спірних правовідносин, позовної давності, та просив відмовити в задоволені позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Представник третьої особи відділу реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та одночасно пояснив, що 11.05.2016 року було зареєстровано договір оренди землі №59 від 21.09.2011 року між ОСОБА_3 та СТОВ "Лощанське" - правомірно (а.с. 230).

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

19.08.1988 року народилась ОСОБА_9 (а.с.14).

10.05.2008 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище після укладання шлюбу на ОСОБА_10 (а.с.15).

16.06.2015 року, ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище після укладання шлюбу на ОСОБА_11 (а.с.16).

Відповідно до п. 1 договору оренди земельної ділянки від 03.01.2002 року укладеного між власником земельної частки - ОСОБА_9 та орендарем - СТОВ "Лощанське" посвідченого підписом орендодавця з одної сторони та печаткою орендаря з другої сторони, орендодавець передав орендарю в оренду земельну часту (пай) розміром 3,38 умовних кадастрових гектарів. Відповідно до п. 2.2. даного договору за користування земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 343 грн. Відповідно до п.2.3. даного договору договір складено сторонами строком на 10 років (а.с. 7-9).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 363158 від 23.06.2009 року, ОСОБА_6 на підставі розпорядження Олександрівської райдержадміністрації від 21.02.2006 року № 51, є власником земельної ділянки площею 3,13, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Олександрівського району Донецької області (а.с.6).

За даними Державного земельного кадастру, договір оренди землі між ОСОБА_3 та СТОВ "Лощанське" на земельну ділянку площею 3,13 (кадастровий № 1420386800:02:000:0415) до 01.01.2013 року, не реєструвався (а.с.10).

11.05.2016 року, державним реєстратором Олександрівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 було зареєстровано договір оренди землі № 59 від 21.09.2011 року укладений між ОСОБА_6 та СТОВ "Лощанське" строком дії на 10 років з 21.09.2011 року (а.с. 11-12).

15.05.2016 року, ОСОБА_3 зверталась до директора СТОВ "Лощанське" з проханням вивести з сівозміни земельну ділянку площею 3,13 що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, державний акт ЯГ №363158 (а.с. 13).

Відповідно до п. 2 договору оренди земельної ділянки від 21.09.2011 року укладеного між орендодавцем - ОСОБА_6 та орендарем - СТОВ "Лощанське" посвідченого підписом орендодавця з одної сторони та підписом і печаткою орендаря з другої сторони, орендодавець передав орендарю в оренду земельну ділянку розміром 3,13 кадастровий № 1420386800:02:000:0415. Відповідно до п.6 даного договору, договір укладено строком на 10 років (а.с. 7-9). Відповідно до п. 7 даного договору за користування земельною часткою орендна плата встановлюються 2,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.57-59).

За висновком судово-почеркознавчої експертизи № 4345/10365 від 29.06.2017 року, проведеної судовими експертами Харківського науково-дослідного інститута судових експертиз ім.Засл. проф. ОСОБА_12: підписи від імені ОСОБА_6 у:

- договорі оренди землі № 59 від 21 вересня 2011 року, укладеному між ОСОБА_6 та СТОВ "Лощанське", розташований на лицевому боці п'ятого аркуша документа, в графі "Орендодавець", в рядку перед словами "Ю.С. Спінчевська";

- договорі оренди землі б/н від 21 вересня 2011 року, укладеному між ОСОБА_6 та СТОВ "Лощанське", розташований на лицевому боці п'ятого аркуша документа, в графі "Орендодавець", в рядку перед словами "Ю.С. Спінчевська";

- акті приймання-передачі від 21.09.2011 земельної ділянки площею 3,13 га ріллі кадастровий № 1420386800:02:000:0415 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 363158 реєстраційний № 01091650013 від 25 червня 2009 року (примірник № 1), розташований в рядку між словами "Орендодавець" та "Ю.С. Спінчевська";

- акті приймання-передачі від 21.09.2011 земельної ділянки площею 3,13 га ріллі кадастровий № 1420386800:02:000:0415 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 363158 реєстраційний № 01091650013 від 25 червня 2009 року (примірник № 2), розташований в рядку між словами "Орендодавець" та "Ю.С. Спінчевська";

- акті визначення та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 21 вересня 2011 року (примірник № 1), розташований в рядку між словами "Власник земельної ділянки" та "ОСОБА_6С.";

- акті визначення та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 21 вересня 2011 року (примірник № 2), розташований в рядку між словами "Власник земельної ділянки" та "ОСОБА_6С.", виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_6, а іншою (іншими) особою (особами) (а.с. 181-205).

За вимогами ст. 60 ЦПК України, к ожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд, не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 58 ЦПК).

Розглянувши позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

За вимогами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За вимогами ст. 203 ЦК України, міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 07.08.2011 року, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Відповідно до ст. 20 цього ж закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суд, в судовому засіданні на підставі пояснень сторін, дослідження письмових доказів та висновку судово-почеркознавчої експертизи, встановив, що спірний договір та його невід'ємні частини: акт приймання-передачі земельної ділянки та акт визначення та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), не містять підписів позивача, як орендодавця, в зв'язку з чим позивач не була особисто стороною договору та не висловила вільно своє волевиявлення, щодо укладення договору, - що є підставою для визнання договору не дійсним, оскільки спірний договір не відповідає вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Доводи представника відповідача стосовно обізнаності позивача з спірним договором на тій підставі, що їй було відомо про користування землею відповідачем та отримання позивачем орендної плати, суд відхиляє, оскільки відповідач користується земельною ділянкою позивача з 2002 року та саме з цього часу позивач отримувала плату за користування земельною ділянкою. Доказів на підтвердження своїх заперечень про обізнаність позивача саме про укладення спірного договору, представник відповідача суду не надав. Відмовившись при цьому від допиту в судовому засіданні директора СТОВ "Лощанське" ОСОБА_8, який особисто контролював процес укладення договору та підписував його.

Доводи представника відповідача про обізнаність позивача з спірним договором грунтуються тільки на визнанні позивачем отримання плати за користування земельною ділянкою, однак жодного належного та допустимого доказу на підтвердження отримання позивачем орендної плати саме за спірним договором, представник відповідача, суду не надав.

Розглянувши заяву представника відповідача про застосування позовної давності (а.с.216-217), суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено судом у судовому засіданні, позивач дізналася про наявність спірного договору в травні 2017 року, а відомості, щодо його реєстрації отримала 13.07.2016 року (а.с.10-13).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

При розгляді питання, щодо застосування позовної давності, суд відхиляє доводи представника відповідача про початок перебігу позовної давності з дати, що зазначена у спірному договорі 21.09.2011 року, оскільки як встановлено судом, спірний договір та його невід'ємні додатки, позивач не підписувала.

При вирішенні цього питання, суд також приймає до уваги ту обставину, що на порушення вимог п. 38 спірного договору його державна реєстрація була проведена тільки 11.05.2016 року та іншим органом державної реєстрації а ніж зазначено у договору. Відповідач, на порушення вимог п. 38 не передав екземпляр договору до відділу Держкомзему в Олександрівському районі Донецької області. Зазначені обставини, на переконання суду, спростовують доводи представника відповідача, щодо дати складення спірного договору. В дослідженних у судовому засіданні оригіналах екземплярів договору, отриманих судом від відповідача та від Відділу реєстрації Олександрівської райдержадміністрації, дата договору зазначена рукописним текстом.

Жодного належного та допустимого доказу, який би містив підписи сторін, на підтвердження дати складення спірного договору, представник відповідача суду не надав.

Ознайомився з правовими позиціями Верховного Суду України від 13.06.2016 року № 6-643цс16, від 18.12.2013 року № 6-127цс13, від 25.12.2013 року № 6-118цс13, Ухвалою Верховного Суду України від 19.02.2016 року № 6-280ц16 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20.10.2015 року по справі за № 611/1198/14-ц, що стало підставою для звернення до ВСУ, на які послався представник відповідача в обгрунтування заяви про застосування позовної давності, суд дійшов до висновку, що обставини які були встановленні судами при розгляді зазначених справ суттєво відрізняються від обставин, що встановлені судом у цивільній справі, що розглядається, стосовно часу коли позивач дізналася про своє порушене право.

Відмовляючи в застосуванні позовної давності, суд керується правовою позицією Верховного Суду України від 22.04.2015 року по справі № 6-48цс15, фактичні обставини якої подібні до фактичних обставин встановлених судом у даній цивільній справі.

Відповідно до квитанції від 18.12.2016 року, ОСОБА_3 сплатила на рахунок отримувача Харківського науково-дослідного інститута судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_12, суму у розмірі 8208,80 грн. за проведення експертизи № 11647 по даній справі (а.с. 236).

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача СТОВ "Лощанське" на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору у розмірі 551,20 гривень та у виді витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи у розмірі 8208,80 грн.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 256, 257, 261 ЦК України, ст. 93 ЗК України, Закону України Про оренду землі , ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3 до Сільськогосподарського ТОВ "Лощанське", третя особа відділ реєстрації Олександрівської районної державної адміністрації про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, - задовольнити.

Договір оренди земельної ділянки площею 3,13 га (кадастровий № 1420386800:02:000:0415) № 59 від 21 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_6 та Сільськогосподарським ТОВ "Лощанське", - визнати недійсним.

Реєстраційний запис № 14518990 від 11.05.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію договору № 59 оренди земельної ділянки від 21 вересня 2011 року укладеного між ОСОБА_6 та Сільськогосподарським ТОВ "Лощанське", - скасувати.

Стягнути з Сільськогосподарського ТОВ "Лощанське" (ЄДРПОУ 30835676) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1) судові витрати у виді судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 коп. та витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи у розмірі 8208 (вісім тисяч двісті вісім) гривень 80 коп.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 серпня 2017 року.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Олександрівський районний суд.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_13