Постанова

від 10.07.2017 по справі 914/1717/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року Справа № 914/1717/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Астра" на рішенняГосподарського суду Львівської області від 25.10.2016 та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі№ 914/1717/16 Господарського суду Львівської області за позовомПриватного акціонерного товариства "Київстар" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Астра" Простягнення 112920,56 грн., за участю представників сторін від позивача:Гладьо Ю.О. (довіреністю від 17.03.2017 №234), від відповідача :не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" (далі - ПАТ "Київстар") звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Астра" (далі - ТОВ "Торговий дім "Астра" ) про стягнення 112920,56 грн. заборгованості, з яких: 71874,85 грн. основного боргу, 2720,99 грн. 3% річних, 27800,48 грн. інфляційних нарахувань та 10524,24 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.10.2016 (у складі колегії суддів: Сухович Ю.О.-головуючого, Мороз Н.В., Ділай У.І.), яким залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (у складі колегії суддів: Плотніцького Б.Д.-головуючого, Давид Л.Л., Малех І.Б.), у справі №914/1717/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Астра" на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" 71874,85 грн. основного боргу, 2720,99 грн. 3% річних, 27800,48 грн. інфляційних нарахувань, 10524,24 грн. пені та 1693,81 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 25.10.2016 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 914/1717/16, ТОВ "Торговий дім "Астра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі №914/1717/16 скасувати, і прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ "Київстар" повністю.

У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права господарським місцевим судом та судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача та перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київстар" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Астра" (абонент) 23.06.2006 укладено договір № ЛА-52/06 про надання телекомунікаційних послуг (надалі - договір) (т. 1 а.с. 15), відповідно до п. 1.1. якого оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги (надалі - послуги), а Абонент зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.2. договору послуги, які абонент одержує та оплачує відповідно до договору, їх вартість і характеристики зазначені в додатках до цього договору. Абонент може в будь-який час внести зміни в асортимент послуг шляхом підписання нового додатку до договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що цим сторони підтверджують, що вони ознайомлені з Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720, та зобов'язуються їх дотримуватись.

Відповідно до п. 2.1. договору абонент має право, зокрема, отримувати від Оператора інформацію про послуги за телефоном, поштою, у відділі продажу або у відділі обслуговування (п. 2.1.2. договору) та письмово повідомляти оператора про будь-які претензії, пов'язані з наданням послуг, або за рахунками, що виставляються за послуги (п. 2.1.3. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору абонент зобов'язувався, зокрема, оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше дати, вказаної у рахунку оператора (п. 2.2.2. договору).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що абонент має інші права та обов'язки, визначені Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг та іншими нормативно-правовими актами в сфері телекомунікацій.

За умовами п. 3.3. договору оператор має інші права та обов'язки, визначені Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг та іншими нормативно-правовими актами в сфері телекомунікацій.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг зазначається у додатках до договору.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора у строки, вказані в рахунку. При здійсненні оплати рахунку абонент зобов'язаний вказати у своєму платіжному дорученні номер цього договору та/або номер рахунку, який він оплачує. Всі витрати, пов'язані з оплатою виставленого рахунку, несе абонент.

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до припинення його однією зі сторін (п. 6.1. договору).

Документальними доказами у справі встановлено, що на виконання умов договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 сторонами підписано:

додаток №1 до договору № ЛА- 52/06 від 23.06.2006 "Комутований телефонний зв'язок. Прайс Лист" (т. 1 а.с. 16),

додаток № 2 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги. Комутований телефонний зв'язок" (т. 1 а.с. 17),

додаток № 3 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги. Комутований телефонний зв'язок" (т. 1 а.с. 18),

додаток № 4 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги. Комутований телефонний зв'язок" (т. 1 а.с. 19),

додаток № 5 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги. Комутований телефонний зв'язок" (т.1 а.с. 20),

додаток № 6 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги широкополосного доступу до Інтернету" (т. 2 а.с. 25),

додаток № 7 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги. Комутований телефонний зв'язок" (т. 2 а.с. 26),

додаток № 8 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги. Комутований телефонний зв'язок" (т. 2 а.с. 27),

додаток № 9 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги. Комутований телефонний зв'язок" (т. 2 а.с. 28),

додаток № 10 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги широкосмугового доступу до Інтернету" (т. 2 а.с. 29),

додаток № 11 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги. Комутований телефонний зв'язок" (т. 2 а.с. 30),

додаток № 12 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 "Замовлення на послуги широкосмугового доступу до Інтернету" (т. 2 а.с. 31),

замовлення № 13 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 на послуги фіксованого телефонного зв'язку "ІР-телефонні лінії через Інтернет від 04.12.2014" (т. 1 а.с. 118),

замовлення № 14 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 на послуги фіксованого телефонного зв'язку "ІР-телефонні лініїї через Інтернет від 04.12.2014" (т. 1 а.с. 203),

замовлення № 16 до договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 на послуги фіксованого телефонного зв'язку "ІР-телефонні лініїї через Інтернет від 04.12.2014" (т. 2 а.с. 34).

Судами встанолено, що 31.10.2014 між ТзОВ "Торговий дім "Астра" (сторона 1), ТзОВ "Голден Телеком" (сторона 2) та ПрАТ "Київстар" (сторона 3) укладено Угоду про заміну сторони (надалі - Угода) (зворотня сторона т. 2 а.с. 34) відповідно до якої ТзОВ "Голден Телеком" (сторона 2) передає, а ПрАТ "Київстар" (сторона 3) приймає усі права та обов'язки за договором про надання телекомунікаційних послуг № ЛА-52/06 від 23.06.2006 та стає стороною зазначеного договору замість ТзОВ "Голден Телеком" (сторони 2) (п. 1 угоди).

Відповідно до п. 2. угоди ТзОВ "Торговий дім "Астра" (сторона 1) погоджує вказану заміну сторони у договорі № ЛА-52/06 від 23.06.2006.

Угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами (п. 6. угоди).

Вказану угоду підписано та скріплено печатками усіх сторін.

Відповідачем не виконано зобов'язань з оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги. Станом на 31.01.2015 заборгованість складає 71874,85 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки щодо оплати за надані телекомунікаційні послуги та деталізовану інформацію по рахунках:

№ 63-2168845 від 31.01.2015 (т. 1 а.с. 99-100, додаток до рахунку т. 1 а.с. 101),

№ 64-4403739 від 28.02.2015 (т. 1 а.с. 96-97, додаток до рахунку т.1 а.с. 98),

№ 65-6365782 від 31.03.2015 (т. 1 а.с. 94-95),

№ 66-8065726 від 30.04.2015 (т. 1 а.с. 92-93).

Факт надсилання відповідачу та отримання відповідачем наведених рахунків підтверджується довідкою ТзОВ "Український кур'єр" (т. 1 а.с. 91).

На вказану суму заборгованості відповідно до абз. 5-6 п. 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг позивачем нараховано 10524,24 грн. пені. Крім цього, відповідно до умов ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 2720,99 грн. 3% річних та 27800,48 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів оплати заявленої до стягнення суми, місцевий господарський суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами встановлено, що між сторонами у справі виникли зобов'язання щодо надання телекомунікаційних послуг на підставі договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 (т. 1 а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" споживачем телекомунікаційних послуг є юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: 1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності; 2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; 3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам; 4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам; 5) виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Перевіряючи доводи скаржника на те, що позивач стягує заборгованість за послуги, які останнім відповідачу не надано, і в ситуації, що склалась, має місце хакерська атака, яка здійснюється не через обладнання, яке надається абоненту, а через мережу інтернет із використанням даних відповідача, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Технічні вимоги до "маршрутизації" трафіку в телефонній мережі загального користування України затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 607 від 20.08.2010 (надалі - "Технічні вимоги") та визначають, що обладнання всіх мереж, які входять до складу ТфМЗК, незалежно від технологій, ємності (потужності) в точках взаємоз'єднання, повинне: підтримувати узгоджені сторонами стандартизовані міжмережні фізичні інтерфейси; підтримувати міжстанційну сигналізацію СКС-7; забезпечувати перевірку змісту заголовка та інформаційної частини сигнальних одиниць початкових адресних повідомлень (IАМ) на предмет повноти та коректності (заповнення всіх підполів, відповідність ідентифікаторів виду адрес форматові номерів тощо); забезпечувати безпомилкову ідентифікацію номера та категорії кінцевого обладнання абонента, що викликає, відповідності ідентифікатора виду адреси форматові номера А; у разі виявлення спотворених сигнальних одиниць з повідомленнями ІАМ (невідповідність змісту підполів заголовків, виявлення нестандартних параметрів тощо), які не зафіксовані перевіркою за контрольною сумою, анулювати їх проходження із/у мережі та документувати наявні сигнали контролю в окремому файлі підсистеми ОМАР СКС-7.

Відповідно до п. 3.7. розділу 3 технічних вимог цифровий вихідний вузол комутації, до якого підключено термінал абонента А, формує сигнальну одиницю з початковим адресним повідомленням ІАМ СКС-7, яке обов'язково має містити таку достовірну інформацію: категорію, вид адреси та номер абонента А; вид адреси та номер абонента Б; вихідного пункту сигналізації СКС-7 (ОРС); код пункту призначення сигнальної одиниці СКС-7 (ОРС).

Відповідно до п. 3.8. розділу 3 Технічних вимог встановлено, що транзитні пункти сигналізації СКС-7 національної частини ТфМЗК 5 відповідно до рекомендації ITU-T Q.764 не повинні спотворювати, змінювати або блокувати зміст повідомлення ІАМ. Аналогічна заборона щодо змін ідентифікаторів вихідних даних встановлена підпунктом 3.20 розділу 3 Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, що затвердженні Рішенням № 1789 Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 10.12.2009, зареєстровані Міністерством юстиції України 13.01.2010 за № 19/17314.

Таким чином, з огляду на викладене та зважаючи на встановлений технічними вимогами до маршрутизації трафіку в телефонній мережі загального користування України, що затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 607 від 20.08.2010 року обов'язок абонента (ТзОВ "Торговий дім "Астра") формувати на власному вихідному вузлі комутації, до якого підключено термінал абонента А сигнальну одиницю з початковим адресним повідомленням ІАМ СКС-7, яке обов'язково має містити достовірну інформацію про категорію, вид адреси та номер абонента А; вид адреси та номер абонента Б; вихідного пункту сигналізації СКС-7 (ОРС); код пункту призначення сигнальної одиниці СКС-7 (DРС), а також приймаючи до уваги заборону транзитному оператору при маршрутизації трафіку спотворювати, змінювати або блокувати зміст повідомлення ІАМ, що у своїй сукупності свідчить про неправомірність тверджень відповідача, щодо хакерської атаки, оскільки з деталізації дзвінків чітко видно номер телефону (А і Б), з якого замовлялися та з якого надавалися послуги, обсяг, тривалість та їх вартість.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, на виконання умов договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006, Приватне акціонерне товариство "Київстар" (оператор) здійснило транзит трафіку, який згенеровано на мережі Абонента (ТзОВ "Торговий дім "Астра") у напрямку Сьєрра-Леоне, передавши такий трафік партнеру TELECOM ITALIA SPARKLE S.P.A.

Наведене підтверджується актами звірки розрахунків за послуги зв'язку, надані відповідно до угоди про надання послуг міжнародного зв'язку між ПрАТ "Київстар" та TELECOM ITALIA SPARKLE S.P.A., за січень 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Київстар" оплатив надані останньому TELECOM ITALIA SPARKLE S.P.A. послуги щодо пропуску трафіку, враховуючи трафік у напрямку Сьєрра-Леоне, що підтверджується рахунками з деталізацією № 2006 від 09.02.2015 та актом взаємозвірки, згідно з яким послуги міжнародного зв'язку надано за наступними рахунками: рахунок ПрАТ "Київстар" 490 675,27 євро, рахунок TELECOM ITALIA SPARKLE S.P.A. 110532,79 євро, баланс на користь ПрАТ "Київстар" за послуги зв'язку за січень 2015 року складає 380142,48 євро (т. 2 а.с. 36-55).

При цьому, з деталізації рахунку, наданого TELECOM ITALIA SPARKLE S.P.A., вбачається, що маршрутизація трафіку здійснювалася у зону Sierra Leone.

Відповідно до положень Правил взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 08.12.2005 № 155, технічних вимог до маршрутизації трафіку в телефонній мережі загального користування України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.08.2010 № 607, Порядку маршрутизації трафіку в телекомунікаційній мережі загального користування України, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації від 05.07.2012 р. № 324, та Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 10.12.2009 № 1789, ПрАТ "Київстар", як транзитному оператору, заборонено перевіряти та блокувати вхідний транзитний трафік, що надходить на його мережу з мереж інших операторів.

Відповідно до п. 2.2.1. договору № ЛА-52/06 від 23.06.2006 про надання телекомунікаційних послуг абонент (ТзОВ "Торговий дім "Астра") зобов'язується не виконувати модернізацію і/чи програмування свого обладнання, що може будь-яким чином вплинути на тарифікацію послуг у мережі оператора чи на функціонування мережевого обладнання оператора.

Споживачі - суб'єкти господарювання мають право встановлювати власні автоматичні телефонні станції, які підключаються до телекомунікаційних мереж операторів фіксованого місцевого телефонного зв'язку з використанням номерного ресурсу таких операторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг.

Відповідно до пп. 19-20 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, підключення кінцевого обладнання до телекомунікаційної мережі здійснюється оператором, провайдером за наявності технічної можливості.

Як вбачається з п. 3.11.4 замовлень № 13, 14 до договору № ЛА-52/ 06 від 23.06.2006 (т. 1 а.с. 118, 203), зміст інсталяційних робіт полягає у відкритті абоненту доступу до обладнання оператора за відповідними мережевими ідентифікаторами. В межах інсталяційних робіт оператор не зобов'язаний налаштовувати кінцеве абонентське обладнання, тому відповідач зобов'язаний був самостійно підключити кінцеве обладнання.

Кінцеве та/або інше обладнання споживача, яке підключається до телекомунікаційної мережі загального користування, повинно мати виданий в установленому порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій та/або використання радіочастотного ресурсу та бути включеним до переліку технічних засобів, що можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, або Реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування, або застосування такого обладнання повинне бути погоджене з Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (надалі - Адміністрація Держзв'язку) в порядку, встановленому відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, оператор, провайдер не несе відповідальності перед споживачем за ненадання або неналежне надання послуг у разі: використання споживачем кінцевого обладнання, яке не відповідає вимогам законодавства, є несумісним з мережею оператора, або порушення вимог інструкції виробника з використання кінцевого обладнання; несанкціонованого втручання у роботу телекомунікаційних мереж, пошкодження абонентської проводки або лінії, викрадення телекомунікаційного обладнання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд; дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо); вини споживача в інших випадках, встановлених законом. Оператор, провайдер не несе відповідальності за зміст інформації, що передається телекомунікаційними мережами, технічними засобами телекомунікацій.

На споживача телекомунікаційних послуг покладено обов'язок використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності (п. 1 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації").

Єдиним загальновідомим засобом захисту проти втручання "шкідливого" програмного забезпечення, тобто вірусу, в роботу комп'ютера/іншого кінцевого обладнання, є тільки встановлення на комп'ютері/іншому кінцевому обладнанні споживача сертифікованої антивірусної програми.

Тому посилання скаржника на те, що усі ризики та обов'язки по схоронності та збереженні обладнання, доступу до мережевих ідентифікаторів залишаються за позивачем (оператором), суд апеляційної інстанції правомірно вважає необґрунтованими.

Крім цього, згідно із замовленнями №№ 13, 14 до договору №ЛА-52/06 від 23.06.2006 ПрАТ "Київстар" не надавав послуги з підключення відповідача до мережі Інтернет, а тільки, як вбачається із п.3.11.6 замовлень №13, №14 - мережеві ідентифікатори (логін та пароль), які отримав представник відповідача на е-mail: еlitmеbli@ rambler.ru (для замовлення №13) та на е-mail: еlitmеbli@ gmail.com (для замовлення №14). Саме з цього моменту відповідач отримав доступ та можливість здійснення дзвінків через ІР-телефонні лінії через Інтернет.

При цьому, виходячи з наведеного, з моменту отримання мережевих ідентифікаторів (логіну та паролю) саме відповідач несе відповідальність за їх зберігання та доступ до них.

Відповідальність за те, що в яких обсягах замовляється із кінцевого обладнання абонента, несе сам абонент, а не оператор.

Як вбачається із роздруківки (деталізації) дзвінків по номерах телефонів відповідача, останній використовував кінцеве обладнання самостійно. Зокрема, з номерів телефонів здійснено досить велику кількість викликів та надано послуги на суму 71 874,85 грн., що підтверджується деталізацією дзвінків за січень 2015р. за номерами телефонів: № 322425555, № 322425557 (т. 1 а.с. 49-70).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правомірно вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що документальними доказами у справі доведено факт надання Позивачем телекомунікаційних послуг відповідачу на суму 71874,85 грн.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Щодо викладених у касаційній скарзі інших доводів, то доводи обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 914/1717/16 відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 914/1717/16 Господарського суду Львівської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Астра" залишити без задоволення.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді: Карабань В.Я. Ковтонюк Л.В.