Постанова

від 03.07.2017 по справі 923/916/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року Справа № 923/916/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області на рішення та постановуГосподарського суду Херсонської області від 17.10.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі№ 923/916/16 Господарського суду Херсонської області за позовомАгрофірми-радгоспу "Білозерський" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаШирокобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Енограй" Про за участю від позивача: від відповідача: від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:скасування рішення сільської ради, Самойленко А.М., Бєрьозка Ю.В., не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Агрофірма-радгосп "Білозерський" звернулась до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області про скасування рішення Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 24 від 07.12.2015.

Позивачем 11.10.2016 подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить скасувати рішення Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 24 від 07.12.2015 та визнати недійсним договір оренди водонакопичувача, який передано в оренду СТОВ "Енограй".

Позов обґрунтовано тим, що рішення Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 24 від 07.12.2015 прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а саме: із порушенням проведення процедури підготовки до проведення конкурсу. Договір оренди водонакопичувача, який передано в оренду СТОВ "Енограй" є недійсним, оскільки в момент укладення не дотримано усіх вимог норм чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.10.2016 у справі № 923/916/16 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 24 від 07.12.2015 у зв'язку із порушенням проведення процедури підготовки до проведення конкурсу.

Рішення мотивоване тим, що передача в оренду водонакопичувача, розташованого на земельній ділянці повинна відбуватись виключно за результатами земельних торгів. Щодо заяви про збільшення позовних вимог, то місцевий господарський суд вважає, що вказаною заявою позивач змінює підставу і предмет позову, що є неможливим з огляду на приписи ст. 22 ГПК України, тому суд залишив дану заяву без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 923/916/16 (у складі колегії суддів: Таран С.В. -головуючого, Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.) рішення Господарського суду Херсонської області від 17.10.2016 у справі № 923/916/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.10.2016 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 923/916/16, Широкобалківська сільська рада Білозерського району Херсонської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 17.10.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 923/916/16, а провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У касаційній скарзі заявник посилається на недотримання норм матеріального та процесуального права судами.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що Широкобалківська сільська рада Білозерського району Херсонської області є власником гідротехнічної споруди- водонакопичувача, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с.Широка Балка, вул.Херсонське шосе, 1-В, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно СТА351925 від 15.10.2015.

Вказаний об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6520388600:03:001:0058, площею 4 га, цільове призначення - землі водного фонду.

Рішенням Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 24 від 07.12.2015 надано в оренду з правом подальшого викупу споруду, водонакопичувач СТОВ "Енограй" терміном на 5 років для господарських потреб для здійснення поливу орендованих земель, на яких ростуть сади і виноградники; викуп споруди, водонакопичувач здійснити за нормативно-грошовою оцінкою складеною на день викупу об'єкта; встановити ставку податку відповідно проведеного звіту про незалежну оцінку в сумі 3727643 грн. із ставкою 1 % від нормативно-грошової оцінки із щорічною оплатою за оренду майна в сумі 37278 грн. споруди, водонакопичувача з урахуванням індексації.

Предметом спору у даній справі є вимога агрофірми радгоспу "Білозерський" про скасування рішення Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 24 від 07.12.2015, обґрунтована порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягають у позбавленні його можливості отримати вказаний об'єкт нерухомого майна у користування.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації № 432 від 21.10.2015 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду агрофірмі радгоспу "Білозерський", загальною площею 4 га під розміщення гідротехнічної споруди водонакопичувача для ведення водного господарства (кадастровий номер 6520388600:03:001:0058) за межами населеного пункту із земель державної власності на території Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області; передано земельну ділянку державної власності, загальною площею 4 га (кадастровий номер 6520388600:03:001:0058), розташовану за межами населеного пункту на території Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області із земель водного фонду, призначену для ведення водного господарства під розміщення гідротехнічної споруди водонакопичувача, що перебуває у комунальній власності Агрофірми радгоспу "Білозерський" відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно СТА 351242 від 05.03.2015, у комунальну власність територіальної громади Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області; передачу здійснити за актом приймання-передачі цієї земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.03.2016 у справі № 923/92/16 за позовом Широкобалківської сільської ради до Білозерської районної державної адміністрації про визнання недійсними розпоряджень (далі-справа № 923/92/16) вказане розпорядження визнано недійсним, в тому числі з підстав втрати чинності свідоцтвом про право власності агрофірми радгоспу "Білозерський" на об'єкт нерухомого майна - споруду водонакопичувач СТА 351242 від 05.03.2015.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (стаття 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Правовідносини сторін за договором оренди комунального майна регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та спеціальним Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаним Законом визначаються умови укладення, зміни, припинення і продовження договору оренди.

Приписами ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 цього Закону. Орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі, якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди. Порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Судами встановлено, що суспільні відносини з оренди майна, що належать до комунальної власності територіальної громади Широкобалківської сільської ради врегульовано Положенням про порядок передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Широкобалківської сільської ради, затвердженим рішенням Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 481 від 26.05.2015 (далі - Положення).

Відповідно до п. 4.1 вказаного Положення об'єкти комунальної власності територіальної громади передаються в оренду на конкурсних засадах.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.3 Положення оголошення конкурсу проводиться виконавчим комітетом сільської ради при передачі в оренду комунального майна шляхом прийняття відповідного рішення. Оголошення про конкурс розміщується на дошці повідомлень у виконкомі, в газеті "Придніпровська зірка" або в мережі Інтернет на офіційному сайті Широкобалківської сільської ради (за наявності) не пізніше ніж за 30 днів до проведення конкурсу і повинно містити такі відомості: загальні відомості про об'єкт (назва, місце знаходження, розмір площі); умови конкурсу; перелік документів, які подаються на розгляд конкурсної комісії; дата, час і місце проведення конкурсу; кінцевий термін прийняття заяв, документів та пропозицій учасників конкурсу.

Дослідивши процедуру прийняття оскаржуваного акта органу місцевого самоврядування, суди дійшли до правильного висновку, що в порушення наведених норм права вказаного рішення № 24 від 07.12.2015 про передачу в оренду комунального майна прийнято без проведення конкурсу, що зробило неможливим участь в ньому позивача, який має в користуванні земельні ділянки, що розташовані на території Широкобалківської сільської ради.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів і органів доходів і зборів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

Під час прийняття вказаного рішення Широкобалківською сільською радою Білозерського району Херсонської області вказаної вимоги закону не дотримано та передано в оренду комунальне майно з правом його подальшого викупу орендарем.

Крім цього, зі змісту витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.10.2015 вбачається, що об'єкт нерухомого майна - водонакопичувач, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 6520388600:03:001:0058, що відноситься до земель водного фонду.

Особливістю земель водного фонду є розміщення на них певного водного об'єкта. Тому правовий режим користування водними об'єктами слід розглядати в комплексі з правовим режимом земель водного фонду, тобто земельна ділянка і розташований на ній водний об'єкт є комплексним об'єктом правового регулювання .

Між тим відповідачем прийнято вказане рішення без визначення правового режиму використання земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна - водонакопичувач.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 25, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Щодо актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані (пункт 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000).

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За таких обставин місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про скасування рішення Широбалківської сільської ради від 07.12.2015 № 24, оскільки зазначене рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, без дотримання порядку передачі комунального майна у користування, визначеного Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Доводи скаржника, що вказане рішення вичерпало свою дію внаслідок його виконання не підтверджується матеріалами справи. При цьому, місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом неодноразово витребовувався від відповідача договір оренди, укладений на виконання рішення Широкобалківської сільської ради № 24 від 07.12.2015. Проте в матеріалах справи такий договір відсутній, на вимогу суду - не поданий, тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Енограй" виникло право оренди на водонакопичувач і це право ґрунтується на правовстановлюючому документі - договорі оренди.

Доводи скаржника щодо непідвідомчості даного спору господарському суду є помилковими, виходячи з наступного.

У вирішенні питання про те, чи є даний спір господарським та чи підлягає він вирішенню в порядку господарського судочинства, апеляційний господарський суд виходив з положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачає вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачає вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10).

Під поняттям "справа адміністративної юрисдикції", наведеного у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами щодо їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта (інформаційний лист Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2.-2005).

Справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень, які не мають ознак справ адміністративної юрисдикції, повинні розглядатись господарськими судами на загальних підставах.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 зазначено, що до таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Агрофірма радгосп "Білозерський" обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, посилаючись на те, що вказаним рішенням порушено його законний інтерес як потенційного орендаря об'єкта нерухомого майна -водонакопичувача, право власності відповідача, на який посвідчено свідоцтвом СТА351925 від 15.10.2015. З матеріалів справи вбачається, що право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна протягом певного проміжку часу було зареєстровано за позивачем.

Тому органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження комунальним майном, в тому числі наданні його у власність або у користування, укладенні договорів оренди та інших договорів щодо комунального майна, діють як органи, через які територіальна громада реалізує повноваження власника цього майна. Реалізуючи відповідні повноваження, органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини, і у таких відносинах територіальні громади є рівними учасниками наряду з іншими юридичними та фізичними особами, в тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Рішенням органу місцевого самоврядування про надання господарюючому суб'єкту у користування об'єкта нерухомого майна - водонакопичувача здійснюється волевиявлення власника комунального майна і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах. Індивідуальні акти органів місцевого самоврядування, якими реалізовується волевиявлення територіальної громади с. Широка Балка як учасника цивільно-правових відносин, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України № 6/71-Н від 28.10.2010, № 3/107-10 від 26.04.2011, № 19/84(8/307(7/60)-06 від 10.11.2008, № 13/5025/261/12 від 15.11.2012 , № 5002-33/4254-2012 від 16.04.2013, тощо.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 17.10.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 923/916/16 Господарського суду Херсонської області прийнято із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином рішення Господарського суду Херсонської області від 17.10.2016 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 923/916/16 Господарського суду Херсонської області підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.10.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 923/916/16 Господарського суду Херсонської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 17.10.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 923/916/16 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Карабань В.Я. Ковтонюк Л.В.