Рішення

від 10.08.2017 по справі 910/13725/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2017Справа № 910/13725/16 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомУкраїнського державного науково-дослідного та проектного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України простягнення 8 050 000 грн 00 коп. Представники сторін:

від позивача: Леськов В.П. - представник за довіреністю

від відповідача: Боженко І.Ф. - представник за довіреністю

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

від Прокуратури міста Києва: Колодчина Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" 8 050 000 грн 00 коп. збитків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виконання робіт із створення проектно-кошторисної документації № 14/МА-11 від 28.07.2011, не виконав взяті на себе зобов'язання щодо якісного виконання робіт, у зв'язку з чим позивачу було завдано збитки у розмірі 8 050 000 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017, позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" стягнуто 8 050 000 грн 00 коп. заборгованості.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/13725/16 скасовано, справу № 910/13725/16 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/13725/16 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 справу № 910/13725/16 прийнято до провадження та справу розгляд призначено на 12.06.2017.

09.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

12.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2017, у зв'язку із неявкою у судове засідання представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів, керуючись статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.08.2017.

13.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

10.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про здійснення фіксування судового процесу, заява про відвід судді та пояснення по суті позовних вимог.

10.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Прокуратури міста Києва надійшло повідомлення про вступ у справу.

Представники третіх осіб в судове засідання 10.08.2017 не з'явились, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, вимоги суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 10.08.2017 з'явились представники позивача, відповідача та прокуратури та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник від прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги позивача.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2008 між Державним підприємством "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" (перейменоване у Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал") (замовник) та Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" (генеральний проектувальник) укладено договір № 449-1/14 підряду на проведення проектних робіт, відповідно до умов якого генеральний проектувальник зобов'язується розробити документацію стадії "Р" на реставрацію культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" на підставі технічного завдання, наданого замовником (додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити документацію, розроблену генеральним проектувальником.

Відповідно до умов пункту 8.1 договору генеральний проектувальник може залучати до виконання робіт субпідрядні організації, погоджені замовником.

28.07.2011 між Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" (генеральний проектувальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" (головна субпідрядна організація) укладено договір № 14/МА-11 на виконання робіт зі створення проектно-кошторисної документації, за умовами якого головна субпідрядна організація прийняв на себе функції Генерального проектувальника за договором № 449-1/14 від 03.12.2008 та зобов'язалася розробити документацію для об'єкта будівництва "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" на вул. Івана Мазепи, 28-30 у Печерському районі м. Києва, І черга будівництва на стадії "Робоча документація" на підставі технічного завдання.

Відповідно до пункту 3.4. договору № 14/МА-11 генеральний проектувальник має право надати головній субпідрядній організації аванс у розмірі до 50%.

Пунктом 4.4. договору № 14/МА-11 встановлено, що головна субпідрядна організація при розробленні документації несе відповідальність та забезпечує, зокрема, відповідність архітектурним і містобудівним вимогам, вимогам чинного законодавства та нормативним документам, відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

Згідно з пунктом 3.1 договору № 14/МА-11 встановлено, що загальна ціна обсягу робочої документацій за договором 449-1/14 від 03.12.2008 становить 30 414 855 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором субпідряду проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з приписами статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до норм статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору № 14/МА-11 головній субпідрядній організації, відповідно до платіжних доручень № 257 від 02.08.2011 та № 433 від 17.11.2011, було перераховано аванс за виготовлення проектно-кошторисної документації у розмірі 8 050 000 грн 00 коп., а також надано технічне завдання на розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" (робоча документація) зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга), а також попередню стадію проекту Культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" по вул. Івана Мазепи, 30 в м. Києві, на який Київською міською філією "Київдержбудекспертиза" Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи" надано позитивний висновок комплексної державної експертизи від 28.10.2008 (далі - стадія "П").

Як вбачається з наявної в матеріалах справи накладної № 21 від 02.08.2013, Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" було передано Українському державному науково-дослідному та проектному інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" для передачі Державному підприємству "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" (замовнику) архітектурно-будівельну документацію, склад якої вказано в накладній № 22 від 02.08.2013.

27.06.2016 позивач направив на адресу відповідача відмову від договору № 14/МА-11 від 28.07.2011 на виконання робіт із створення проектно-кошторисної документації та вимогу про повернення (оплату) коштів № 207-А від 27.06.2016, в обґрунтування чого посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/10549/14 встановлено, що робоча документація розроблена відповідачем не відповідає державним будівельним нормам, є незавершеною, не може бути використана у подальших будівельних роботах на визначеному в договорі об'єкті.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" 8 500 000 грн 00 коп. сплаченого авансу як збитків завданих неякісним та неповним виконанням робіт

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/10549/14 за позовом Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" (за участю третіх осіб: Державного управління справами, Державної казначейської служби України та товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД"), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2015, встановлено, що розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" в межах договору документація стадії "Р" є неналежної якості, не може бути використана для будівництва об'єкта, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі, недоліки є істотними і такими, що не можуть бути усунені.

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що за результатами проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що стадія проекту "Р" (робоча документація) не відповідає стадії "П" (проект), оскільки була змінена концепція будівлі, проект стадії "Р" є незавершеним, частково не відповідає державним будівельним нормам чинним на момент розробки проектної документації (її розробка ще повністю не завершена); документація стадії "Р" зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга) по вул. Лаврській 10-12, (колишня вул. Івана Мазепи, 28-30) в м. Києві не відповідає попередній стадії "П" (проект, на яку отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи 28.10.2008); відповідність проектної документації стадії "Р" технічному завданню на розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" з урахуванням архітектурно-планувальної концепції культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" від 16.11.2011 встановити неможливо, оскільки в повному обсязі стадія "Р" не розроблена; документація стадії "Р" зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга) по вул. Лаврській 10-12, (колишня вул. Івана Мазепи, 28-30) в м. Києві з урахуванням архітектурно-планувальної концепції "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", що була розроблена у 2011 році не в повній мірі відповідає чинним державним будівельним нормам; конструктивна частина робочої документації не повністю відповідає чинним державним будівельним нормам, а деякі конструктивні рішення не є раціональними.

При цьому, в дослідній частині висновку зазначено, що конструктивна частина робочої документації має невідповідності вимогам чинних будівельних норм, а також деякі необґрунтовані конструктивні рішення, а саме: в робочій документації є посилання на будівельні норми, які на час завершення проектування втратили чинність; покриття сталевих конструкцій одним шаром ґрунту ГФ-021, є ненадійним антикорозійним захистом; влаштування конструкції перемичок над дверними прорізами підвального поверху неповністю розроблені, як конструктивно так і технологічно; горизонтальну гідроізоляцію по дну котловану в робочій документації передбачається влаштувати по щебеневій підготовці, що не відповідає вимогам будівельних норм, за якими вона повинна виконуватись по жорстокій і вирівняній основі; невдалим конструктивним рішенням є не передбачення будівельного підйому в сталевих багатопрогонових балках, що спричиняє збільшення на них додаткових сталевих навантажень.

Отже, висновком судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 24.12.2014 встановлено, що стадія проекту "Р" (робоча документація) не відповідає державним будівельним нормам та є не завершеною.

Тоді як, пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 визначено, що передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється

Таким чином, з огляду на висновки судової експертизи щодо невідповідності проектної документації стадії "Р" державним будівельним нормам, позивачем не може бути використана надана документація у подальших будівельних роботах на визначеному в договорі об'єкті, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі №910/10549/14 та згідно висновку судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 24.12.2014, про яке вказано в судовому рішенні, неналежна якість та істотність недоліків, що неможливо усунути, розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" стадії "Р" полягає в тому, що документація:

- не може бути використана у подальших будівельних роботах на визначеному в договорі об'єкті, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі;

- не відповідає стадії "П", на яку отримано позитивний висновок комплексної держаної експертизи від 28.10.2008;

- в повному обсязі стадія "Р" не розроблена; не в повній мірі відповідає чинним державним будівельним нормам;

- конструктивна частина робочої документації не повністю відповідає чинним державним будівельним нормам, а деякі конструктивні рішення не є раціональними.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу

Судом враховані рекомендації, викладені у пункті 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" щодо того, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пунктом 1 частини 2 статті 22 Господарського кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

У відповідності із статтею 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Згідно із частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 891 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, підрядник відповідає за недоліки, що були виявлені у проектній документації згодом, тобто навіть після здачі робіт замовнику, і у випадку завдання цим замовнику збитків, підрядник має відшкодувати їх.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачено і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Тобто, вказаною статтею передбачено, що обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладено на боржника - особу, яка допустила порушення.

Підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні статті 611 Цивільного кодексу України та статтей 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

Доказів виконання відповідачем робіт у відповідності до умов договору № 449-1/14 від 03.12.2008, державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту суду не надано.

Акти здачі-приймання документації для об'єкта будівництва по договору № 14/МА-11 від 28.07.2011 та додаткової угоди № 1 від 06.11.2012, містять чітке зазначення документу за яким відповідачем був переданий один варіант проектної документації - накладна № 21 від 01.08.2013. Отже, наведеним спростовуються заперечення відповідача про наявність 2-го комплекту "належної" робочої документації.

Доказів передання відповідачем позивачу саме 2-го "належного" комплекту робочої документації, суду не надано.

Як зазначив відповідач, ним було одночасно передано позивачу два комплекти робочої документації - у серпні 2013 року згідно з накладною №21 від 01.08.2013 , при цьому "інший належний" комплект нібито передавався за актами здачі-приймання документації для об'єкта будівництва по договору № 14/МА-11 від 28.07.2011 та додаткової угоди №1 від 06.11.2012 № 1 від 20.09.2013, № 2 від 20.09,2013, № 3 від 20.09.2013, № 4 від 23.09.2013, № 5 від 23.09.2013, № 6 від 23.09.2013, № 7 від 23.09.2013, № 8 від 23.09.2013, № 9 від 23.09.2013, № 10 від 23.09.2013 (далі - акти).

Однак, вказані акти здачі-приймання містять дві частини: фінансову - щодо загальної ціни договору № 14/МА-11 від 28.07.2011 та вартості етапу виконаних проектних робіт; передавальну - згідно з якою проектна документація передана по накладній № 21 від 01.08.2013.

Таким чином, акти не містять окремого переліку робочої документації, яку відповідачем було передано позивачу. Натомість, у всіх актах зазначено, що проектна документація передана по накладній № 21 від 01.08.2013.

Разом з тим, накладна № 21 від 01.08.2013 містить перелік переданої документації, з якого вбачається, що відповідачем за вказаною накладною був переданий лише один комплект робочої документації. Саме ця документація була предметом дослідження у справі № 910/10549/14.

Крім того, відповідно до листа директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" від 01.04.2014 № 54 підтверджується факт передачі лише однієї Робочої документації по об'єкту "Створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал".

Обставина передачі відповідачем виключного одного комплекту робочої документації стадії "Р" на підставі накладної №21 від 01.08.2013 підтверджується також висновком № 73 судово-експертного будівельно-технічного дослідження у справі № 910/10549/14 від 24.12.2014 (далі - висновок). Вказаний у висновку перелік документації, наданої судовому експерту для дослідження, повністю збігається з переліком документів, переданій по накладній № 21 від 01.08.2013, а отже, і з переліком документації, про який зазначено в актах, за якими нібито був переданий належний комплект робочої документації.

Порядок передавання та приймання документації передбачений у розділі 5 договору № 14/МА-11 на виконання робіт із створення проектно-кошторисної документації від 28.07.2011.

Згідно з пунктом 5.1. договору після закінчення кожного етапу робіт головна субпідрядна організація передає замовнику (ДП "НКММК "Мистецький арсенал") по накладним готову документацію у чотирьох примірниках та один примірник на електронному носії, а також один примірник та акт здавання-приймання робіт у двох примірниках - генеральному проектувальнику (УДНДПІ "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ").

Як стверджував позивач, в Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" та Державного підприємства "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" наявний єдиний та ідентичний комплект проектної документації, що був розроблений та переданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД", і цей комплект був предметом дослідження (у т.ч. судово-експертного) у справі № 910/10549/14.

Однак, надана відповідачем суду копія нібито "належної" робочої документації в частині документації, що виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" та не відповідає стадії "П" як це визнано у рішенні Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/10549/14 та у висновках судових експертиз, є переробленою, заміненою та не містить на цих проектних документах відмітки Замовника (штампу та підпису) про прийняття.

Крім того, доказів замовлення у відповідача двох комплектів робочої документації, суду не надано.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" було зазначено Протокол наради з питань проектування по об'єкту "Створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький Арсенал" на вул. Лаврській, 10-12 (кол. І. Мазепи, 28-30) у Печерському районі м. Києва" від 22.02.2012 (далі - протокол) як додаткову угоду до договору.

Проте, вказаний протокол є звичайним внутрішнім документом відповідної наради, і подібні протоколи приймалися нарадою регулярно. У протоколах фіксуються виключно хід обговорення деяких питань та план щодо їх вирішення.

Пунктом 4.4. договору № 14/МА-11 передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД", як головна субпідрядна організація, при розробленні документації забезпечує відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам. Умовами договору чітко передбачено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" було зобов'язане створити документацію стадії "Р" на підставі документації стадії "П", на яку був наданий позитивний висновок комплексної державної експертизи від 28.10.2008. Докази про внесення змін до договору в цій частині відсутні, протокол не містить відомостей про те, що він має будь-яке відношення до договору та є його складовою частиною (додатком, доповненням тощо). З огляду на це, протокол не можна розглядати як додаткову угоду до договору, якою були змінені його умови. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2014 у справі № 5011-64/10953-2012.

Протокол не є попереднім договором, оскільки не містить істотних умов основного договору, як і не являє собою окрему цивільно-правову угоду, яка здатна створювати юридичні наслідки для сторін, так як містить лише перелік різних дій сторін спору без визначення предмету такої угоди, строку її дії, ціни, відповідальності за невиконання.

Документація стадії "П" (розроблена і затверджена Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" та прийнята Державним підприємством "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал") та документація стадії "Р" (створена Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" і не відповідає документації стадії "П") розроблялися на підставі різних договорів, які були укладені на підставі різних тендерів.

Таким чином, до договору, який передбачає виключно створення документації стадії "Р", не могли бути внесені зміни щодо коригування документації стадії "П", оскільки остання була створена в рамках іншого договору, укладеного за результатами проведення іншого тендеру.

Крім того, протокол, яким обґрунтовує свою правову позицію відповідач, містить зауваження про те, видана ним "Робоча документація" до моменту затвердження відкоригованої стадії "Проект" не може використовуватися для будівництва об'єкту.

Однак, через те, що фінансування робіт з коригування документації стадії "П" могло і повинно було відбуватись за державні (бюджетні) кошти, то для цього законодавством було передбачено проведення тендеру.

З огляду на те, що в бюджеті коштів на коригування стадії "П" не було передбачено, ціна цієї роботи не визначалась, тендер не оголошувався, то договір на коригування проекту стадії "П" так і не було укладено.

Отже, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД", в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України не було виконано своїх зобов'язань перед Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" щодо виконання робіт на суму, яка була заздалегідь перерахована позивачем в розмірі 8 050 000 грн 00 коп. і факт понесення позивачем цих збитків безпосередньо обумовлений порушенням з боку відповідача обов'язку з належного та своєчасного виконання робіт, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 10.08.2017 представником відповідача в повному обсязі підтримано, подану через відділ діловодства суду, заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 2 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на норми статті 863 Цивільного кодексу України, відповідно до якої визначено, що до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Проте, судом враховано рекомендації, викладені у пункті 5.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" щодо того, що частиною третьою статті 322, частиною п'ятою статті 324 Господарського кодексу України встановлено особливості визначення та перебігу позовної давності за вимогами, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво і за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (у тому числі й стосовно статей 863 і 864 Цивільного кодексу України, які по-іншому, ніж зазначені норми Господарського кодексу України, визначають строки та момент початку перебігу позовної давності). Оскільки Господарський кодекс України є спеціальним законодавчим актом щодо Цивільного кодексу України в регулюванні господарсько-правових відносин, господарські суди у вирішенні відповідних спорів мають керуватися саме приписами Господарського кодексу України.

Нормами частини 5 статті 324 Господарського кодексу України встановлено, що позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.

Враховуючи вищевикладене, заява відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає застосуванню.

Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" (02147, місто Київ, вулиця Русанівська набережна, будинок 18, квартира 118, ідентифікаційний код 33345473) на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" (04070, місто Київ, Контрактова площа, будинок 4, ідентифікаційний код 05482989) збитки у розмірі 8 050 000 (вісім мільйонів п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 120 750 (сто двадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 11.08.2017

Суддя Н.Б. Плотницька