Постанова

від 14.08.2017 по справі 916/383/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р.Справа № 916/383/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №470 від 12.06.2017р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017р. )

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ - не з`явився;

від ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ

на рішення господарського суду Одеської області від 13 квітня 2017 року

по справі №916/383/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ДІМ ЛЮКС

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ

про стягнення 187177,03грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 14.08.2017р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

13.02.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ДІМ ЛЮКС (надалі - позивач, ТОВ Новий ОСОБА_1 ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ (надалі - відповідач, ТОВ Охоронний пожежний підрозділ-Юг, ТОВ ОПП-ЮГ ), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 179712грн., 3% річних в розмірі 723,77грн. та пеню 6741,26грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Новий ОСОБА_1 зазначило, що 19.10.2016р. між ним (Замовник) та відповідачем (Підрядник) було укладено договір №63.10.М-16 за умовами якого відповідач зобов'язався виконати роботи з поставки квартирних вхідних дверей у кількості 48 штук протягом календарного місяця з моменту отримання авансового платежу. Позивач перерахував відповідачу 80% авансування від ціни договору - 27.10.2016р. 50000грн., 07.11.2016р. - 30000грн. та 21.11.2016р. 99712грн., проте станом на 07.02.2017р. товар належної якості відповідачем позивачу не поставлений, чим порушені права останнього. Отже стягненню з ТОВ Охоронний пожежний підрозділ-Юг на користь ТОВ Новий ОСОБА_1 підлягає 179712грн., на які позивачем нараховані 3% річних та пеня у вищезазначених сумах.

З посиланням на норми ч.1 ст.509, ч.ч.1,2 ст.11, ст.ст.526,530,693, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.ст.193,265, 222 ГК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

04.04.2017р. відповідач подав суду першої інстанції заперечення на позовну заяву, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.04.2017р. (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено частково - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ОХОРОННО ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ДІМ ЛЮКС аванс в сумі 179712грн., пеню в сумі 6741,26грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 2796,70грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.11, 509,629, 712, 655,656, 662, 663, 665, 693, 525, 526, 530,258, 256 ЦК України, ч.2 ст.217, ч.4 ст.231, 232, 233 ГК України, та вмотивовано наступним. Судом встановлено перерахування позивачем відповідачу на виконання умов договору від 19.10.2016р. авансу 27.10.2016р. в сумі 50000грн., 07.11.2016р. в сумі 30000грн. та 21.11.2016р. в сумі 99712грн., що разом складає 179712грн. та невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині поставки товару, у зв'язку з чим позивач правомірно заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача 179712грн. Також позивачем правомірно заявлено до стягнення пеню, оскільки перевіривши розрахунок ТОВ Новий ОСОБА_1 пені в сумі 6741,26 грн. судом встановлено відповідність позовних вимог в цій частині вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

В частині стягнення з відповідача 3% річних суд зазначив, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав (пункт 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013р. №14). Отже нарахування інфляційних та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України на суму авансу, яка підлягає поверненню є неправомірним; у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 723,77грн. слід відмовити.

Не погодившись з рішенням суду від 13.04.2017р., ТОВ Охоронний пожежний підрозділ-Юг звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права; рішення підлягає скасуванню з огляду наступного. Відповідно до умов Договору №63.10.М-16 від 19.10.2016р. ТОВ ОПП-ЮГ зобов'язалось поставити вхідні двері у кількості 48 шт. відповідно до специфікації. Строк постачання дверей - протягом одного календарного місяця з моменту отримання авансового платежу у повному розмірі. Відповідно до умов вказаного Договору ТОВ ОПП-ЮГ здійснило постачання дверей на об'єкт ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС за адресою: Київська область, м.Буча, вул.Січових Стрільців, 15 (колишній провулок Садовий, 24-а), що підтверджується актом №ОУ-0002101 здачі-прийняття робіт (надання послуг) транспортно-експедиційних послуг від 22.12.2016р., укладеного між ТОВ ОПП-ЮГ та ТОВ МТЛ КОНСАЛТИНГ , яке здійснювало перевезення дверей від ТОВ ОПП-ЮГ до ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС . Вказаний товар був переданий на об'єкті Замовника ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС , але ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС не підписало документів щодо отримання товару та не надано будь-яких зауважень стосовно поставленого товару у встановлений термін. У претензії від 29.12.2017р. та у позовній заяві ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС вказує, що станом на 29.12.2016р. ТОВ ОПП-ЮГ не здійснило постачання товару саме належної якості , але взагалі не вказує саме у чому полягає твердження щодо неналежної якості поставленого товару. У відповіді на претензію ТОВ ОПП-ЮГ від 16.01.2017р. просило ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС вказати які саме недоліки наявні у поставленому товарі, або підписати документи щодо їх отримання. До цього часу ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС не повідомило зміст претензій щодо неналежної якості поставленого товару. Разом з тим, суд першої інстанції своїм рішенням вказані обставини не врахував та не надав своєї правової оцінки, тому рішення суду слід скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Поліщук Л.В.) відновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; прийнято скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні; зобов'язано скаржника у строк до 13.06.2017р. доплатити судовий збір у розмірі 12,05грн. та надати суду відповідні докази оплати.

30.05.2017р. позивач надіслав Одеському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, в яких просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Поліщук Л.В. розпорядженням керівника апарату суду №470 від 12.06.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/383/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Лавриненко Л.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції 12.06.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Лавриненко Л.В.) справу №916/383/17 прийнято до провадження.

13.06.2017р. скаржник подав Одеському апеляційному господарському суду докази на виконання вимог суду від 19.05.2017р.

19.06.2017р. директор ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС надіслав Одеському апеляційному господарському суду заяву з проханням провести розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В засідання суду апеляційної інстанції представник скаржника не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

14.08.2017р. ТОВ ОПП-ЮГ подало Одеському апеляційному господарському суду клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого колегією суддів відмовлено, оскільки встановлений ст.102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги по даній справі спливає 14.08.2017р.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, що 19.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ДІМ ЛЮКС (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОХОРОННО ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ (Підрядник) було укладено договір №63.10.М1-16 (надалі - Договір №63.10.М1-16), відповідно до умов п.1.1. якого Підрядник зобов'язується за рахунок Замовника виконати роботи з поставки квартирних вхідних дверей у кількості 48 штук, відповідно специфікації (надалі за текстом - Роботи ) на об'єкт Замовника - багатоквартирний житловий будинок на вул.Січових Стрільців, 15 (колишній пров. Садовий, 24-а) м. Буча, Київської області (надалі за текстом Об'єкт ).

Відповідно до п.3.1 Договору №63.10.М1-16 роботи виконуються протягом календарного місяця з моменту отримання Підрядником авансового платежу у повному розмірі відповідно п.4.2.1 Договору.

Згідно із п.4.1-4.3 Договору №63.10.М1-16 ціна Договору складає 224640грн. у тому числі ПДВ. Ціна Договору враховує вартість 48 дверей із розрахунку 4680грн. за одну штуку у тому числі ПДВ. Оплата за цим Договором здійснюється наступним шляхом: протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору Замовник призводить авансування у розмірі 80% від ціни Договору; протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт Замовник призводить остаточний розрахунок за цим Договором. Розрахунки між сторонами проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Договору №63.10.М1-16 прийом-передача виконаних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання актів прийому-передачі виконаних робіт. Прийом-передача виконаних робіт провадиться у наступному порядку: після закінчення робіт Підрядник повідомляє Замовнику про завершення робіт (етапу робіт) шляхом передання Акту прийому-передачі повноважній особі. Не пізніше трьох робочих діб з моменту сповіщення Замовника про готовність до здачі результату виконаних робіт Замовник призводить інспекцію Об'єкту і підписує Акт прийому-передачі або надає мотивовану відмову від його підписання. У разі виявлення недоліків, Сторони узгоджують строки їх усунення і підписують Акт прийому-передачі після усунення недоліків. У разі прострочення підписання Акту прийму-передачі Замовником без мотивованої відмови від його підписання Роботи вважаються прийнятими замовником.

Пунктом 6.2. Договору №63.10.М1-16 сторони визначили, що у разі недотримання строків виконання робіт з вини Підрядника, за вимогою Замовника Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення. Підрядник звільняється від відповідальності за порушення строків виконання робіт у разі недотримання Замовником строків виконання грошових зобов'язань і порушення Замовником умов п.2.1. цього Договору.

Згідно із п.п.7.3.3 Договору №63.10.М1-16 Замовник зобов'язаний прийняти у Підрядника виконані роботи у порядку, встановленому розділом 5.

Договір вступає в силу з моменту підписання, а так само скріплення печатками сторін і діє до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (п.8.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №63.10.М1-16 ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС перерахувало ТОВу ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ 80% авансу за вищезазначеним договором у загальній сумі 179712грн., а саме:

- 27.10.2016р. - 50000грн. (згідно платіжного доручення №487 від 27.10.2016р. - а.с.40);

- 07.11.2016р. - 30000грн. (згідно платіжного доручення №505 від 07.11.2016р. - а.с.41);

- 21.11.2016р. - 99712грн. (згідно платіжного доручення №526 від 21.11.2016р.- а.с.42).

Отже двері відповідач мав поставити не пізніше 21.12.2016р.

29.12.2016р. ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС надіслало відповідачу претензію №1, де зазначило, що станом на 29.12.2016р. товар належної якості передбачений Договором позивачу не було поставлено та тим самим порушено його права та законні інтереси невиконанням своїх зобов'язань відповідачем. В претензії містилась вимога повернути ТОВу НОВИЙ ДІМ ЛЮКС грошові кошти в сумі 179712грн., сплачені ТОВу ОХОРОННО ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ згідно Договору №63.10.М1-16 від 19.10.2015р. (а.с.9-11).

16.01.2017р. ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ надіслало ТОВу НОВИЙ ДІМ ЛЮКС відповідь на претензію позивача, в якій зазначило, що ТОВ ОПП-ЮГ здійснило постачання дверей на об'єкт ТОВа НОВИЙ ДІМ ЛЮКС за адресою: Київська область, м.Буча, вул.Січових Стрільців, 15 (колишній пров. Садовий, 24-а). Проте ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС не здійснило прийом поставленого товару у встановлений термін та не надало будь-яких зауважень стосовно поставленого товару у встановлений термін, але у претензії від 29.12.2017р. вказало, що станом на 29.12.2016о. відповідач не здійснив постачання товару саме належної якості . Для вирішення проблемної ситуації відповідач просив повідомити щодо недоліків поставленого товару, або підписати документи щодо його отримання.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС зазначило, що ним на виконання умов Договору №63.10.М1-16 перераховано відповідачу 80% авансування - 27.10.2016р. 50000грн., 07.11.2016р. - 30000грн. та 21.11.2016р. 99712грн., проте станом на 07.02.2017р. товар належної якості відповідачем позивачу не поставлений, чим порушені права останнього. Отже стягненню з ТОВ Охоронний пожежний підрозділ-Юг на користь ТОВ Новий ОСОБА_1 підлягає 179712грн., на які позивачем нараховані 3% річних та пеня у вищезазначених сумах, на підставі ч.2 ст.693 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС з огляду наступного.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 173, ч.1 ст.175 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.656, ч.1 ст.662 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати . На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із ст.610, ч.1 ст.530 ЦК України порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВом НОВИЙ ДІМ ЛЮКС свої зобов'язання в частині сплати авансу за Договором №63.10.М1-16 виконано у повному обсязі - перераховано відповідачу 80% авансування 179712грн. - 27.10.2016р. 50000грн., 07.11.2016р. - 30000грн. та 21.11.2016р. 99712грн.

Отже у відповідності до п.3.1 Договору №63.10.М1-16 відповідач повинен був виконати свої зобов'язання за договором не пізніше 21.12.2016р. (протягом календарного місяця з моменту отримання авансового платежу у повному розмірі - 21.11.2016р.).

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Договору №63.10.М1-16 прийом-передача виконаних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання актів прийому-передачі виконаних робіт. Прийом-передача виконаних робіт провадиться у наступному порядку: після закінчення робіт Підрядник повідомляє Замовнику про завершення робіт (етапу робіт) шляхом передання Акту прийому-передачі повноважній особі. Не пізніше трьох робочих діб з моменту сповіщення Замовника про готовність до здачі результату виконаних робіт Замовник призводить інспекцію Об'єкту і підписує Акт прийому-передачі або надає мотивовану відмову від його підписання. У разі виявлення недоліків, Сторони узгоджують строки їх усунення і підписують Акт прийому-передачі після усунення недоліків. У разі прострочення підписання Акту прийму-передачі Замовником без мотивованої відмови від його підписання Роботи вважаються прийнятими замовником.

Проте матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ порядку прийому-передачі виконаних робіт з поставки квартирних дверей за Договором №63.10.М1-16 у встановлений договором спосіб (пункт 5.1.-5.2), а саме: не надано доказів повідомлення про завершення робіт шляхом передання Акту прийому-передачі повноважній особі Замовника (у строк до 21.12.2016р.), та відповідно відсутні й докази проведення позивачем інспекції Об'єкта і підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт згідно п.5.1 Договору.

Відповідач не спростував факт порушення умов пункту 3.1 Договору від 19.10.2016р., а надані ним докази та пояснення не доводять, що роботи з поставки дверей були виконані відповідно до умов, визначених розділом 5 Договору.

Отже місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 179712грн. авансу за Договором №63.10.М1-16 підлягають задоволенню у повному обсязі.

В частині позовних вимог про стягнення з ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ пені колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. Договору №63.10.М1-16 сторони визначили, що у разі недотримання строків виконання робіт з вини Підрядника, за вимогою Замовника Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення. Підрядник звільняється від відповідальності за порушення строків виконання робіт у разі недотримання Замовником строків виконання грошових зобов'язань і порушення Замовником умов п.2.1. цього Договору.

У позовній заяві ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС здійснений розрахунок пені, що підлягає виплаті за порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором №63.10.М1-16, відповідно до якого сума пені складає 6741,26грн., період прострочення 21.12.2016р.-07.02.2017р.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши вищезазначений розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду про його правильність та відповідність умовам договору та чинному законодавству.

В частині позовних вимог про стягнення з ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ 3% річних колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС посилалось на приписи ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з цим, статтею 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати . Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно із ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку , повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Верховний суд України у своїй постанові від 16.09.2014р. по справі №921/266/13-г/713-90гс-14 висловив наступну правову позицію. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у частині стягнення 3 % річних, суд касаційної інстанції не звернув уваги, що статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3 % річних за прострочення саме грошового зобов'язання. Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар (пшеницю м'яку 2-го класу). За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. Отже, суд касаційної інстанції дійшов неправильного висновку, застосувавши до спірних правовідносин положення частини 2 статті 625 ЦК України та стягнувши з відповідача 3 % річних, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ на користь позивача 3% річних у сумі 723,77грн.

Доводи апеляційної скарги ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Скаржник зазначає, що він здійснив постачання дверей на об'єкт ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС , що підтверджується актом №ОУ-0002101 здачі-прийняття робіт (надання послуг) транспортно-експедиційних послуг від 22.12.2016р., складеного ТОВ ОПП-ЮГ та ТОВ МТЛ КОНСАЛТИНГ , яке начебто здійснювало перевезення дверей від ТОВ ОПП-ЮГ до ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС . Вказаний товар був переданий на об'єкті Замовника ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС , але ТОВ НОВИЙ ДІМ ЛЮКС не підписало документів щодо отримання товару та не надано будь-яких зауважень стосовно поставленого товару у встановлений термін.

В матеріалах справи наявна копія Акту №ОУ-0002101 від 22.12.2016р. здачі- прийняття робіт (надання послуг) (додана відповідачем в додатки до заперечення на позовну заяву від 04.04.2017р - а.с.62). У даному Акті зазначено, що представник Замовника ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ з одного боку, та представник Виконавця ТОВ МТЛ Консталтинг з іншого боку склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №СФ-0002166 від 21.12.16, Договір №UA114/11 від 07.11.2016р.: транспортно-експедиторська послуга м.Одеса-м.Буча; загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 5800грн; сторони претензій одна до одної немає.

Разом з цим, у розділі 5 Договору №63.10.М1-16 сторони визначили порядок приймання-передачі результату робіт, доказів дотримання якого Підрядником не надано.

Згідно із ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Акт №ОУ-0002101 від 22.12.2016р. здачі- прийняття робіт (надання послуг) не є належним доказом виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №63.10.М1-16, оскільки таким доказом на підтвердження вищезазначеної обставини у відповідності до п.п.5.1 Договору №63.10.М1-16 може бути лише підписаний обома сторонами акт прийому-передачі виконаних робіт, який в матеріалах справи відсутній.

Відсутні також в матеріалах справи докази на підтвердження дотримання відповідачем порядку прийму-передачі виконаних робіт, встановленого п.5.2 Договору №63.10.М1-16 - повідомлення позивача про завершення робіт шляхом передання Акту прийому-передачі повноважній особі.

Акт №ОУ-0002101 від 22.12.2016р. також не є доказом передачі на об'єкті замовника товару за Договором №63.10.М1-16 ТОВу НОВИЙ ДІМ ЛЮКС та непідписання останнім документів щодо отримання дверей (як то стверджує скаржник у своїй апеляційній скарзі), оскільки вищезазначений акт складений між ТОВ ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ (Замовник) та ТОВ МТЛ Консталтинг (Виконавець) на виконання умов Договору №UA114/11 від 07.11.2016р.

Отже доводи апеляційної скарги не свідчать про неправильність висновку про часткове задоволення позову місцевого господарського суду та підставою для скасування або зміни рішення слугувати не спроможні.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правильним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю ОХОРОННИЙ ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ , а не Товариство з обмеженою відповідальністю ОХОРОННО ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ (як то зазначено в оскаржуваному рішенні).

На думку суду апеляційної інстанції обставина зазначення в оскаржуваному рішенні найменування відповідача як ТОВ ОХОРОННО ПОЖЕЖНИЙ ПІДРОЗДІЛ-ЮГ є опискою, підставою для зміни оскаржуваного рішення слугувати неспроможна, оскільки ця описка може бути виправлена судом першої інстанції в порядку ст.89 ГПК України шляхом постановлення відповідної ухвали.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 13.04.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.04.2017р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 17.08.2017р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Лавриненко Л.В.