Постанова

від 09.08.2017 по справі 908/51/16

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2017 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А., суддів: Берднік І.С., Жайворонок Т.Є.,

за участю представника Запорізької міської ради - Михайловського А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Запорізької міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 7 вересня 2016 року у справі № 908/51/16 за позовом Запорізької міської ради до малого приватного підприємства Руслан , треті особи - виконавчий комітет Запорізької міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, про стягнення збитків,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року Запорізька міська рада (далі - Запорізька міськрада) звернулася до Господарського суду Запорізької області із позовом до малого приватного підприємства Руслан (далі - МПП Руслан ) про стягнення збитків у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міськради від 24 грудня 2012 року № 77 (далі - Порядок), МПП Руслан зобов'язано взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, шляхом укладення договору про пайову участь. Однак у порушення вимог закону МПП Руслан договір про пайову участь із Запорізькою міськрадою не уклало та не сплатило пайовий внесок, внаслідок чого позивачеві завдано збитків у виді упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 1 березня

2016 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 6 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Вищий господарський суд України постановою від 7 вересня 2016 року залишив без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 6 червня 2016 року та рішення Господарського суду Запорізької області від

1 березня 2016 року.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від

7 вересня 2016 року, поданій з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), Запорізька міськрада, посилаючись на невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах положень статей

1, 2, 26, 40 Закону № 3038-VI, статей 9, 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-XIV, статей 22, 1166 Цивільного кодексу України , статей 224, 225 Господарського кодексу України, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 7 вересня

2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування своїх доводів Запорізька міськрада долучила до поданої заяви копію постанови Верховного Суду України від 22 березня

2017 року у справі № 908/312/16 (3-1553гс16).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 111 16 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На думку заявника, невідповідність висновків Вищого господарського суду України у справі № 908/51/16, яка розглядається, висновкам Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права підтверджується копією постанови Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-1553гс16.

Проте з такими доводами заявника погодитися не можна.

У справі № 908/51/16, що розглядається, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у виді упущеної вигоди та про відсутність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, який як замовник будівництва не зобов'язаний був звертатися до позивача для укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту за тих обставин, що відповідач як замовник будівництва розпочав будівельні роботи у

2004 році, тобто до набрання чинності Законом № 3038- VІ.

У справі № 908/312/16, копію постанови від 22 березня 2017 року

(3-1553гс16) в якій надано для порівняння, Верховний Суд України дійшов висновку про задоволення аналогічних позовних вимог щодо стягнення збитків у виді упущеної вигоди із замовника будівництва та про наявність у його діях складу цивільного правопорушення, зазначивши, що реконструкція наявної будівлі без забудови нової земельної ділянки охоплюється законодавчим визначенням забудови і на неї поширюється дія Закону № 3038- VІ, виходячи з тих обставин, що відповідач розпочав виконувати будівельні роботи у

2014 році, тобто під час дії цього Закону.

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови Вищого господарського суду України і рішення Верховного Суду України, копію якого додано до заяви, не вбачається підстав для висновку про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки суди дійшли різних висновків щодо задоволення заявлених позовних вимог за різних встановлених судами обставин та залежно від встановленого по-різному обґрунтували свої висновки.

Згідно з частиною першою статті 111 26 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви про перегляд судових рішень господарських судів, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи,

не підтвердилися.

З огляду на викладене у задоволенні заяви Запорізької міськради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 7 вересня

2016 року у справі № 908/51/16 слід відмовити.

Керуючись пунктом 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року

№ 1402-VIII, статтями 111 16 , 111 23 , 111 24 , 111 26 ГПК , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні заяви Запорізької міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 7 вересня 2016 року у справі № 908/51/16.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111 16 ГПК.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: І.С. Берднік

Т.Є. Жайворонок