Ухвала

від 15.08.2017 по справі 210/1830/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1830/17 Суддя 1 інстанції ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/774/463/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2017 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017040710000624 за яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжений в м. Кривий Ріг, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, раніше засуджений:

1)13.10.2011 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

2)26.01.2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 186, 70,71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 18.07.2014 року з Криворізької виправної колонії №80 на підставі Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11.07.2014 року по ст. 2 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 року

проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Кривий Ріг, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працює в ТОВ «Інтербайт електрозварювальником, не одруженого, раніше не судимого, прож. АДРЕСА_2

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, апеляційна скарга відносно якого не вносилась.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_8

обвинувачені ОСОБА_6 .

В апеляційних скаргах:

Прокурор у кримінальному провадженні, не оскаржуючи доведеності вини ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, просить скасувати вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ухвалити свій вирок, яким визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції, який за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого, постановити свій вирок яким призначити покарання менш суворе, яке буде відповідати ступеню тяжкості скоєного ним злочину та його особі.

Як вбачається з вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2017 року, який було постановлено за правилами ч.3 ст.349 КПК України, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 07.03.2017 року, приблизно о 21 годині, знаходячись біля буд. 10 по вул. Криворіжсталі в Металургійному районі м. Кривого Рогу зустріли раніше не знайомого ОСОБА_9 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння та погано контролював свої дії, у зв`язку із чим, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_9 , а саме сумки та особистих речей, та в усній формі запропонував ОСОБА_7 відкрито викрасти його майно. ОСОБА_7 погодився на пропозицію ОСОБА_6 , чим самим вони вступили в злочинну змову між собою. Маючи єдиний умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пройшли за ОСОБА_9 до перехрестя вул. Чавуноливарна та вул. Хлібна в Металургійному районі м. Кривого Рогу, де реалізуючи єдиний злочинний умисел, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_6 , наніс один рукою зжатою в кулак, в обличчя потерпілому ОСОБА_9 , який після удару впав на землю.

Продовжуючи єдиний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , вихопив з рук ОСОБА_9 сумку, в якій знаходились цифрова камера Canon EOS 60D digital EF-S 18-135 IS HK, вартістю 14500 гривень, зі вставленою в нього картою пам`яті SDHC Card 16 Gb Transcend class 10, вартістю 74 гривні, та акумулятором Phottix LP-E6, вартістю 250 гривень, та упаковані в футляр CASE LOGIC TBC 308 black, вартістю 476,67 гривень; два об`єктиви до вказаної камери Canon EF 70-200mm f/4.0L USM, вартістю 18051,7 гривень та Canon EF S 18-135mm f/3.5-5/6 IS, вартістю 3500 гривень; мобільний телефон Nokia 101, вартістю 272,5 гривень, зі вставленою в нього сім карткою мобільного оператора «Київстар».

Продовжуючи єдиний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_9 , ОСОБА_7 вихопив із кишені куртки ОСОБА_9 мобільний телефон «Samsung 5250», вартістю 575 гривень, після чого разом із ОСОБА_6 втекли з місця скоєння злочину, чим заподіяли ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді забійних ран правої вушної раковини та нижньої губи ліворуч, синців обличчя з набряком м`яких тканин, перелому коронки 1 зуба верхньої щелепи праворуч, забійної рани слизової оболонки нижньої губи, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 695 від 29.04.2017 року належать до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скоро минаючі наслідки та матеріальну шкоду на загальну суму 37699,87 гривень.

Органами досудового слідства вищезазначені дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання чинності вироком суду залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.Строк покарання відраховувати з 11.03.2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання час його попереднього ув`язнення - з 11.03.2017 року до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Питання з речовими доказами вирішено.

В обґрунтування вимог своїх апеляційних скарг:

Прокурор у кримінальному провадженні зазначає, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі формально було враховано тяжкість скоєного ним злочину, наявність пом`якшуючих обставин повне визнання вини, щире каяття в скоєному та відсутність обтяжуючих обставин. Крім того не було враховано що останній знаходився в місцях позбавлення волі та саме він був ініціатором вчинення даного кримінального правопорушення, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі звертає увагу, що, призначаючи йому покарання, суд першої інстанції не в повній мірі врахував те, що він повністю визнав свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні і просив призначити йому менш суворого покарання ніж за вироком суду першої інстанції.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого та просив призначити ОСОБА_6 більш суворе покарання; обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні та просив призначити йому менш суворе покарання між за вироком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційні скарги учасниками судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186 КК України при обставинах, викладених у вироку суду, правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ст.186 ч.2 КК України, в апеляційних скаргах не оскаржуються и відповідно до вимог ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Згідно з положенням ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції, відповідно до вимог ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України, взяв до уваги обставини, що підлягають врахуванню, а саме те, що вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який провину у вчиненому злочині визнав повністю та щиро в цьому розкаявся, раніше судимий ( т.1 а.к.п. 39), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває ( т.1 а.к.п. 40-41), задовільно характеризується за місцем проживання (т.3 а.к.п. 36), відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність пом`якшуючих обставин, а саме повне визнання своєї провини у вчиненому злочині та щире каяття і прийшов до висновку, що покарання ОСОБА_6 повинно бути обраним в межах санкції ст.186ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.

Призначення такого покарання колегія суддів вважає справедливим за видом та розміром, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження нових кримінальних правопорушень, а доводи апеляційних скарг прокурора та обвинуваченого не спростовують цих висновків суду.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про невідшкодування ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди завданої потерпілому, то матеріали кримінального провадження не містять позовної заяви потерпілого ОСОБА_10 з такими вимогами.

За викладених обставин, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні не підлягають задоволенню, а вирок суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2017 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017040710000624 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а особою, що тримається під вартою у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4