Ухвала

від 09.08.2017 по справі 815/2242/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2242/16

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Стас Л.В.,

Турецької І.О.

при секретарі: Голобородько Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Українська Чорноморська Індустрія до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016р. ТОВ Українська Чорноморська Індустрія звернулось в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0002432200 від 10.05.2016р., за №0000382203, №0000382203, №0000402203 від 16.02.2016р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ Українська Чорноморська Індустрія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт за №4/15-32-22-03/32790454 від 2.02.2016р., у висновках якого вказано на порушення позивачем, зокрема:

- п.135.1, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 485 895 337грн. та занижено податок на прибуток за 2014р. у сумі 8 042 472грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого позивачем завищено суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2014р. на суму 80 654 грн.; завищено суми залишку від'ємного значення ПДВ за грудень 2014р. в сумі 31 931грн.; занижено суми ПДВ, що підлягає сплаті на 613 550грн..

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення за №0002432200 від 10.05.2016р., за №0000382203, №0000382203, №0000402203 від 16.02.2016р..

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що висновки акту перевірки за №4/15-32-22-03/32790454 від 2.02.2016р., на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення є не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення: №0002432200 від 10.05.2016р., за №0000382203, №0000382203, №0000402203 від 16.02.2016р. - підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки позивачем до перевірки були надані усі необхідні первинні документи, які підтверджують правомірність бухгалтерського та податкового обліку, однак працівники податкового органу не надано їм належну оцінки. Позивач також вважає, що податковим органом не вірно застосовані норми податкового законодавства, що і стало підставою для прийняття спірних рішень.

Посилаючись на вказані обставини просило вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0002432200 від 10.05.2016р..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0000382203 від 16.02.2016р..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0000382203 від 16.02.2016р..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0000402203 від 16.02.2016р..

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Українська Чорноморська Індустрія (код ЄДРПОУ 32790454) витрати на оплату судового збору у розмірі 1 641 872,68грн. (один мільйон шістсот сорок одна тисяча вісімсот сімдесят дві гривні 68 коп.).

В апеляційній скарзі апелянти просять постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують правильність визначення загальної вартості переробки давальницької сировини на підставі укладених договорів. Що стосується завищення інших витрат, внаслідок не повернення поворотної фінансової допомоги, то платником податку надані усі документи, які підтверджують повне повернення таких сум поворотної фінансової допомоги. Судом також встановлено, що податковим органом безпідставно вказано на заниження показників ряд.03 Декларації інші доходи , що стосується сплати акцизного податку до бюджету по операціям з придбання та продажу інвестиційних сертифікатів, оскільки обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати такий податок, покладено на податкового агента, яким за умовами договору є ПАТ УкрСиббанк .

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача за період з 1.01.2012р. по 31.12.2014р. працівниками ДПІ 2.02.2016р. складено акт №4/15-32-22-03/32790454, у висновках якого вказано на порушення платником податку вимог податкового законодавства, а саме: - п.135.1, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 485 895 337грн., та заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 8042472грн.; - п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2014р. на суму 80654грн.; завищення суми залишку від'ємного значення ПДВ за грудень 2014р. в сумі 31931грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті на 613 550грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач на адресу податкового органу подав заперечення, в яких обґрунтував правомірність своїх дій. Розглянувши заперечення, податковий орган листом від 11.02.2016р. за №299/10/15-32-22-03-10 надав відповідь про те, що ТОВ Українська Чорноморська Індустрія порушено строки подання заперечень на акт перевірки, а тому вказані заперечення - залишено без розгляду (т.1 а.с.101-102).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом 10.05.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002432200 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108277 140,0грн; - 16.02.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000402203 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 80 654,0грн.; - 16.02.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000382203 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 048 290,0грн., з яких 698 860,0грн. - за основним платежем, та 349430,0грн. - за штрафними фінансовими санкціями; - 16.06.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000382203 про зменшення позивачу від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2014р. на суму31 931,0грн. (т.1 а.с.149-154).

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, стали висновки ДПІ про те, що позивачем занижено дохід по операціям з реалізації послуг по переробці давальницької сировини, оскільки облік переробленої сировини та розрахунки велися не за фактичною вагою, а за заліковою масою, що призвело до розбіжностей у обліку. На думку податкового органу позивачем занижено дохід по операціям з цінними паперам, оскільки своєчасно не сплачено суму акцизного податку. Що стосується поворотної фінансової допомоги, то на думку ДПІ, позивач безпідставно відніс таку суму поворотної допомоги до складу інших витрат Декларації з податку на прибуток за 2012р., оскільки повернення фінансової допомоги у тому звітному періоді не відбулося.

Перевіряючи правомірність дій податкового органу щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням підстав, з яким позивач пов'язує їх скасування, судова колегія виходить з наступного.

Що стосується заниження задекларованого ТОВ Українська Чорноморська Індустрія показника у ряд.02 Декларації з податку на прибуток Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3 630 672грн., у т.ч. за 2013р. на 1036197грн., за 2014р. на 2 594 475грн. у зв'язку зі здійсненням операцій з переробки соняшнику на давальницьких умовах.

За правилами пп.14.1.41 п.14.1 ст.14 ПК України, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

У відповідності до вимог пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України, доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Порядок визначення доходів, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та їх склад визначений в ст.137 ПК України.

Як визначено в п.135.1 ст.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Таким чином, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України).

На підтвердження правомірності своїх дій, позивачем надано, як до перевірки так і до матеріалів справи: договір №154-2013УЧІ від 9.08.2013р. укладений між ним та ТОВ Кернер-Трейд про надання послуг по прийманню, переробці насіння соняшника та видачі продуктів переробки (т.1 а.с.195-199); додаток №1 до вказаного договору, за умовами якого приймання продукції відбувається в перерахунку на залікову вагу насіння за відповідним базисом вологості та сміттєвої домішки (т.1 а.с.200); додаткових угод до договору №154 від 9.08.2013р., у вимогах яких обумовлені усі питання, пов'язанні з переробкою поставленої продукції (т.1 а.с.201-207); акти приймання-передачі виконаних робіт, довідки про переробку олійного насіння та виробництво готової продукції (т.1 а.с.208-244а); за серпень 2013р. акти про переробку насіння соняшника та виробництво готової продукції (т.1 а.с.245-250, т.2 а.с.-27); виробничі звіти (Форма 23), затверджені керівником підприємства за період з січня 2012р. по грудень 2014р. включно (т.2 а.с.28-82).

Наказом Мінагрополітики України від 11.09.2009р. №656 затверджено Порядок обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі, який встановлює організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.

Як зазначено в п.12.11 Порядку, при надходженні олійного насіння приймання насіння і розрахунок готової продукції ведуться за заліковою масою. Залікова маса олійного насіння - це фізична маса олійного насіння, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від базисних норм вмісту вологи та сміттєвої домішки в олійному насінні, що зазначені у нормативному документі (ДСТУ) на відповідне олійне насіння.

Під час з'ясування усіх обставин по справі, позивач підтвердив правильність своїх дій при здійсненні прийому давальницької сировини, та повідомив що переробку здійснено на підставі умов договорів, а тому порушень допущено не було.

В той же час, представник податкового органу під час розгляду справи в апеляційній інстанції не зміг підтвердити правомірність висновків, викладених в акту перевірки щодо наведеного порушення.

На підставі викладеного, з урахуванням усіх пояснень, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що приписами діючого законодавства чітко визначено, що прийняття насіння та розрахунок готової продукції ведеться за заліковою вагою, а тому висновки ДПІ з приводу наведеного порушення є помилковими.

Що стосується висновків ДПІ про те, що позивач з доходів від реалізації інвестиційних сертифікатів не здійснив відрахування до бюджету акцизного податку в сумі 5380669,47грн., чим допустив порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.

Як вбачається з наданих до перевірки та матеріалів справи доказів, і цей факт встановлено під час апеляційного розгляду, що протягом 2014р. ТОВ Українська Чорноморська Індустрія було придбано інвестиційні сертифікати у ТОВ Компанія з управління активами Прогресивні інвестиційні стратегії . В подальшому вказані інвестиційні сертифікати були реалізовані позивачем на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів: - №160-12-БВ/14 від 24.11.2014р. ТОВ Дружба-Нова на загальну суму 261 993 600,0грн. (т.2 а.с.2222); - №166-12-БВ-14 від 09.12.2014р. ПрАТ Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп на загальну суму 37167 364,8грн. (т.2 а.с.227); - №159-12-БВ/14 від 21.11.2014р. ТОВ Енселко Агро на загальну суму 272 910 000,0грн. (т.2 а.с.2362); - №157-12-БВ/14 від 21.11.2014р. ТОВ Бандурський олійноекстракційний завод за загальну суму 20 000 333,4грн. (т.2 а.с.214).

Оскільки позивач здійснював продаж цінних паперів, відповідно до вимог податкового законодавства він вважається платником акцизного податку (особливого податку).

У відповідності до вимог п.п.212.1.9 п.212.1 ст.212 ПК України, платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особа - резидент або нерезидент (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених пунктом 213.2 статті 213 цього Кодексу.

За правилами пп.213.1.7 п.213.1 ст.213 ПК України, об'єктами оподаткування є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

При нарахуванні акцизу, ставка податку визначається згідно з пп. 215-1.1.4 п.215-1.1 ст. 15-1 ПК Україні у розмірі 1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі.

Базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, згідно з пунктом 214.8 статті 214 ПК України, є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.

Як визначено в п.219.2 ст.219 ПК України, суми вищевказаного податку перераховуються до бюджету податковим агентом протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за податковий період, що дорівнює кварталу.

У відповідності до п.п.213.1.7 п.213.7 ст.213 ПК України, податковим агентом за біржовими та позабіржовими операціями, є відповідний торгівець цінними паперами (ліцензіат), включаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору та зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи і цей факт не спростовано в апеляційній інстанції, між ТОВ Українська Чорноморська Індустрія та ПАТ УкрСиббанк 24.11.2014р. укладено договір на брокерське обслуговування №71-12-БО/14 за умовами якого Банк зобов'язується від імені та за рахунок позивача надавати останньому послуги щодо купівлі, продажу, обміну цінних паперів на умовах разових замовлень (т.2 а.с.230). Отже, від імені позивача продаж цінних паперів здійснював Банк - ПАТ УкрСиббанк , який у відповідності до вимог п.п.213.1.7 п.213.7 ст.213 ПК України і є податковим агентом та зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок позивача.

Під час проведення перевірки, податковим органом було встановлено, що позивач отримав дохід від продажу цінних паперів, однак відрахувань акцизного податку до Державного бюджету не здійснив.

Перевіряючи правомірність дій товариства, суд виходив з того, що після продажу цінних паперів банк перерахував позивачу доходи від реалізації інвестиційних сертифікатів, а платник податку в свою чергу відніс вказані кошти від реалізації цінних паперів до своїх доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

У відповідності до вимог пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Виходячи з наведених норм податкового законодавства, позивач правомірно відніс отриманні кошти від продажу акцій до інших доходів.

Оцінюючи висновки та пояснення податкових органів, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що оскільки ПАТ УкрСиббанк від імені позивача здійснював продаж цінних паперів, він є податковим агентом, а тому на вказаного податкового агента покладається обов'язок нарахувати, утримати та сплатити до бюджету акцизний податок від імені та за рахунок позивача з доходів, що йому виплачено від реалізації цінних паперів .

Оскільки таких відрахувань ПАТ УкрСиббанк не здійснив, вини позивача в цьому не вбачається.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення за вказаним порушенням, податковий орган помилково встановив, що несплата акцизного податку відбулась з вини ТОВ Українська Чорноморська Індустрія , та безпідставно, повторно відніс до складу доходів дохід від реалізації інвестиційних сертифікатів, що суперечить приписам п.135.3 ст.135 ПК України.

У висновках акту перевірки податковий орган посилався, що позивачем завищено показники ряд.06.3 Декларації з податку на прибуток на суму повернутої фінансової допомоги у розмірі 99265799грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі договорів (№116-2008 від 10.11.2008р. отримано 4 600000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2013р.; - №65-2009 від 12.08.2009р. отримано 670 000 доларів США; - №491-2007 EAI від 29.10.2007р. отримано 2 000 000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2013р.; - №441-2007 EAI від 3.092007р. отримано 2 500 000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2013р.; - №90-2009 від 23.07.2009р. отримано 2 000000 доларів США; - №222-2006 EAI отримано 1500000 доларів США зі строком повернення до 31.12.2013р. (т.2а.с.127-174)) з компанією Eastern Agro Investments Limited (Кіпр) отримано поворотну фінансову допомогу. Спірні договори укладені з нерезидентом в іноземній валюті, вони зареєстровані управлінням Національного банку України в Одеській області з виданням відповідних реєстраційних свідоцтв (т.2 а.с.175-194).

На підставі договору №26/09-11 від 26.09.2011р., укладеного з компанією INERCO TRADE S.A. (Швейцарія) позивач отримав фінансовий кредит на суму 100 000 000 доларів США із строком повернення до 31.12.2021р. (т.2 а.с.113-122). Вказаний договір також укладений з нерезидентом в іноземній валюті та зареєстрований управлінням Національного банку України в Одеській області, про що позивачу видано реєстраційне свідоцтво №112 (т.2 а.с.123-124).

За правилами пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Судова колегія вважає, що оскільки в отриману фінансову допомогу позивач повернув, що підтверджується наданими до справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а також платіжними дорученнями в іноземній валюті (т.3 а.с.11-17), платник податку правомірно відніс до складу витрат суму повернутої фінансової допомоги за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Що стосується збільшення ГЗ з ПДВ за порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, по операціям з переробки насіння соняшника на давальницьких умовах та реалізації ТМЦ, то під час дослідження взаємовідносини між позивачем та ТОВ Кернел-Трейд вже були дослідженні питання щодо правомірності формування позивачем доходів від реалізації послуг з переробки соняшнику на давальницьких умовах.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що податковим органом безпідставно збільшено суму ГЗ з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Кернел-Трейд на суму 726135грн., оскільки позивачем не були допущенні порушення вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України під час постачання послуг з переробки давальницької сировини на користь ТОВ Кернел-Трейд .

За таких обставин, судова колегія вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення податкового органу є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016р. - залишити без змін.

Стягнути із Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1 806 059,95грн.(один мільйон вісімсот шість тисяч п'ятдесят дев'ять грн. дев'яносто п'ять коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька