Ухвала

від 15.11.2017 по справі 815/2242/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

15 листопада 2017 року К/800/37509/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2016

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017

у справі № 815/2242/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Чорноморська Індустрія

до Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надіслано касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі № 815/2242/16.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Проте, податковим органом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що бюджетні асигнування на сплату судового збору виділяються для податкової інспекції несвоєчасно та не в повному обсязі, що призводить до неможливості на даний час сплатити судовий збір у даній справі.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075) .

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів, скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, зазначає, що у даній справі Головне управління ДФС в Одеській області зверталось за захистом державних інтересів з метою відстоювання вимог Податкового кодексу України.

Однак, наведені причини пропуску процесуального строку не можуть бути визнані судом поважними, оскільки жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (зокрема, щодо подання первісної касаційної скарги в межах строку, встановленого ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутності у контролюючого органу коштів для сплати судового збору у відповідний період), відповідачем суду не надано.

Інших причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції та доказів на їх підтвердження відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції поважні підстави та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі та заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко