Ухвала

від 08.08.2017 по справі 521/5083/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1743/17

Номер справи місцевого суду: 521/5083/15-ц

Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,

при секретарі судового засідання Поліхрановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 27 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

31.03.2015 року ПАТ АБ Укргазбанк звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ Техномаркет-Агро , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, по якому просило стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 001/197/1КР-14 від 23.01.2014 року у розмірі 1 319493,02 грн., а також штраф за неналежне виконання договору застави обладнання 4109,05 грн. та судові витрати у розмірі 3654 грн. (а.с. 3-8).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що 23.01.2014 року між ПАТ АБ Укргазбанк та ТОВ Техномаркет-Агро був укладений кредитний договір № 001/197/1КР-14, за яким відповідач отримав кредит в сумі 1 500 000 грн., зі сплатою 19,9 % за користування кредитом, терміном користування з 23.01.2014 року по 22.01.2016 року, а також відповідно до вказаного договору ТОВ Техномаркет-Агро зобов'язалось повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23.01.2014 року між ПАТ АБ Укргазбанк , ОСОБА_2 та ТОВ Техномаркет-Агро укладений договір поруки. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором банком прийнято в заставу обладнання та 23.01.2014 року між ПАТ АБ Укргазбанк та ТОВ Техномаркет-Агро був укладений договір застави обладнання. Відповідач зобов'язання не виконав, кредит не погасив, тому станом на 17.02.2015 року заборгованість складає 1 319 493,02 грн. та штрафу за неналежне виконання договору застави обладнання 4109,05 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27.10.2015 року позов задоволений, стягнуто солідарно з ТОВ Техномаркет-Агро , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором в сумі 1 319 493 грн. 02 коп., яка складається з наступного: строкова заборгованість за кредитом - 720 000 грн., заборгованості по кредиту прострочена - 480 000 грн., поточної заборгованості по процентам - 13 229 грн. 58 коп., простроченої заборгованості по процентам - 56 197 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку - 44 878 грн. 37 коп., заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів - 5 188 грн. 07 коп.; стягнуто з ТОВ Техномаркет-Агро на користь ПАТ АБ Укргазбанк за неналежне виконання умов договору застави обладнання від 23.01.2014 року суму штрафу у розмірі 4109 грн. 05 коп.; стягнуто з ТОВ Техномаркет-Агро на користь ПАТ АБ Укргазбанк витрати по оплаті судового збору у сумі 1827 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ Укргазбанк витрати по оплаті судового збору у сумі у сумі 1827 грн. (а.с. 84-87).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 30.11.2015 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (а.с. 90-94), зокрема, апелянт посилався на те, що він як поручитель не отримував від банку вимогу про виконання своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим позивачем банком пропущенні строки пред'явлення вимоги до поручителя про виконання зобов'язань за договором поруки, а також строки звернення до суду з вимогами про солідарне стягнення.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 09.02.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.10.2015 року в частині задоволення позову ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 суми заборгованості за кредитним договором № 001/197/1КР-14 від 23.01.2014 року, який був укладений між ПАТ АБ Укргазбанк та ТОВ Техномаркет - Агро та договором поруки від 23.01.2014 року, який був укладений між ПАТ АБ Укргазбанк та ОСОБА_2 та позичальником ТОВ Техномаркет - Агро скасовано, а також рішення Малиновського районного суду від 27.10.2015 року в частині розподілу судового збору скасовано, в позові ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2 про стягнення солідарно суми заборгованості за кредитним договором № 001/197/1КР-14 від 23.01.2014 року, який був укладений між ПАТ АБ Укргазбанк та ТОВ Техномаркет - Агро та договором поруки від 23.01.2014 року, який був укладений між ПАТ АБ Укргазбанк та ОСОБА_2 та позичальником ТОВ Техномаркет - Агро , стягнення судового збору відмовлено; стягнуто з ТОВ Техномаркет - Агро на користь ПАТ АБ Укргазбанк судовий збір в сумі 3654,00грн. (а.с. 124-127).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.07.2016 року касаційна скарга ПАТ АБ Укргазбанк частково задоволена, рішення апеляційного суду Одеської області від 09.02.2016 року скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 175-178).

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, повідомлялися у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, протягом п'яти судових засідань ОСОБА_2 викликався до суду (а.с.192-193, 197-198, 205-206, 230-231, 244-245), однак повідомлення поверталися із позначкою за закінченням терміну зберігання . Враховуючи те, що ОСОБА_2 обізнаний про наявність судового провадження, за його апеляційною скаргою рішення переглядається апеляційним судом, тому справу розглянуто за його відсутності, оскільки судом були здійснені всі заходи, щоб забезпечити його повідомлення про розгляд справи, крім того, інформація про час та місце розгляду справи є загальнодоступною.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, тому є підстави для стягнення коштів в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.01.2014 року між ПАТ АБ Укргазбанк та ТОВ Техномаркет-Арго був укладений кредитний договір № 001/197/1КР-14, відповідно до якого банк надав ТОВ Техномаркет-Арго (позичальнику) кредит в сумі 1 500 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та платити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 договору, в розмірі 19,9 % річних (а.с. 15-23), що підтверджується меморіальним ордером від 24.01.2014 року (а.с. 46) та випискою/особовим рахунком з 23.01.2014 року по 13.03.2014 року (а.с. 50).

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору кредит надається з 23.01.2014 року по 22.01.2016 року.

Згідно пункту 1.3.2 вказаного кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки (терміни) та у сумі, які зазначені в графіку погашення кредиту (додаток № 1 до цього договору) (а.с. 24).

За умовами кредитного договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 3739801196990.980 в відділені № 197/15 АБ Укргазбанк , код банку № 320478, відповідно до графіку погашення кредиту, який наведений в додатку 1 до кредитного договору (а.с. 24), яким передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,9 % річних.

Згідно меморіального ордеру № TR.812350.1743.7548 від 24.01.2015 року ТОВ Техномаркет-Арго отримав від ПАТ АБ Укргазбанк кредитні кошти в розмірі 1500000 грн. (а.с. 46).

Однак, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором, щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, а тому станом на 17.02.2015 року, заборгованість ТОВ Техномаркет-Арго складає 1 319 493,02 грн., яка складається з: строкова заборгованість за кредитом - 720 000 грн., заборгованості по кредиту прострочена - 480 000 грн., поточної заборгованості по процентам - 13 229,58 грн., простроченої заборгованості по процентам - 56 197 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку - 44 878,37 грн., заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів - 5 188,07 грн. (а.с. 51-52).

На забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Техномаркет-Арго за кредитним договором банком прийнято в заставу обладнання та 23.01.2014 року між ПАТ АБ Укргазбанк та ТОВ Техномаркет-Арго був укладений нотаріально посвідчений договір застави обладнання (а.с.27-34), згідно переліку, наведеного в додатку № 1 до цього договору, який є його невід*ємною частиною (а.с. 35). Місцезнаходження предмета застави: у складському приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Одеса, 2-й Локомотивний провулок, 21.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 23.01.2014 року за № 001/197/1КР-14 23.01.2014 року між ПАТ АБ Укргазбанк , ОСОБА_2 та ТОВ Техномаркет-Арго був укладений договір поруки (а.с. 37-39), за умовами якого ОСОБА_2 (поручитель) зобов'язується перед ПАТ АБ Укргазбанк (кредитором) за виконання ТОВ Техномаркет-Арго (позичальник) зобов'язань по кредитному договору № 001/197/1КР-14 від 23.01.2014 року, укладеного між ПАТ АБ Укргазбанк та ТОВ Техномаркет-Арго , згідно з якого ТОВ Техномаркет-Арго зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 22.01.2016 року: повернути кредит у розмірі 1 500 000 грн.; сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, виходячи з 19,9 % річних; сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 24,9 % річних; при невиконанні умов, передбачених п.п. 5.2.13 - 5.2.16 кредитного договору сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування виходячи з 20,9 % річних; при одночасному невиконанні п.п. 4.1 та п.п. 5.2.13 - 5.2.16 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування виходячи з 23,9 % річних; сплатити комісії; сплатити штрафи та пені в розмірі та випадках, передбачених кредитним договором; відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, з урахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору.

За умовами вказаного договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Так, згідно п 1.3 договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Статтею 554 ЦК України, передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог щодо стягнення коштів з поручителя, який відповідає солідарно із боржником, при тому, що факт невиконання зобов'язання не спростований.

Звертаючи увагу на доводи апеляційної скарги щодо не отримання від банку вимоги про виконання своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки право на дострокове стягнення суми боргу у разі неналежного виконання зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, а також 10.07.2014 року банком була направлена ТОВ Техномаркет-Агро письмова претензія про повернення заборгованості по кредиту, копія якої була також направлена й апелянту ОСОБА_2 як поручителю, копія цієї претензії додана до апеляційної скарги ОСОБА_2, що свідчить про її отримання ним (а.с. 95).

Доводи апелянта про попуск строку банком пред'явлення вимоги до поручителя про виконання зобов'язань за договором поруки, а також строки звернення до суду з вимогами про солідарне стягнення є необґрунтованими за наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1. договору поруки, договір поруки діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Відповідно до п.5.2 порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладання цього договору.

Таким чином, вказаним договором поруки були погодженні, визначенні та встановленні строки припинення дії цього договору, тобто визначено про його припинення - після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором кредиту, а тому оскільки кредитним договором установлено дію цього договору до 22.01.2016 року, то днем настання строку виконання основного зобов'язання, з якого починається відлік трирічного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителів за загальним правилом є 23.01.2016 року, а припинення поруки відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України - 23.01.2019 року.

Листом вимогою визначено, що боржнику та поручителю слід розглянути дійсну претензію та протягом 10 днів від дати її отримання сплатити суму заборгованості за простроченими та поточними нарахуваннями по кредиту, процентам на суму 222240,81 грн., та у разі її несплати банк через 15 днів буде мати право звернутися до суду із позовом.

Із позовом банк звернувся 31.03.2015 року, тобто в межах строку, передбаченого договором.

При цьому лист - претензія з очевидністю свідчить про те, що він не є вимогою про дострокове стягнення кредиту в повному обсязі, а відтак не може вважатися новим строком виконання зобов'язання в цілому, а є вимогою про стягнення поточної заборгованості, що також не дає підстав вважати зміненим строк зобов'язання, передбачений договором.

Не спростовують правильність висновку суду і доводи апеляційної скарги про те, що поруку слід вважати припиненою з огляду на пункт договору, яким визначено, що якщо строк виконання зобов'язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладання цього договору (п. 5.2. договору поруки).

Як встановлено, строк виконання зобов'язання встановлений, момент вимоги стягнення кредиту в цілому збігається із часом зверненням до суду, тому підстав вважати поруку припиненою не має.

Не приймаються до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що він був позбавлений можливості надавати пояснення в суді першої інстанції, оскільки вбачається, що суд виконував процесуальний обов'язок щодо сповіщення сторони про час та місце розгляду справи, але повідомлення поверталися із позначкою за закінченням терміну зберігання , а тому він на власний розсуд розпорядився процесуальними правами.

Отже, суд першої інстанції, давши оцінку поясненням сторін по справі та на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до правильного обґрунтованого висновку, тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2015 року в частині задоволення позову ПАТ Укргазбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, судових витрат залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області Є.С. Сєвєрова

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра