Постанова

від 09.08.2017 по справі 810/1534/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року № 810/1534/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представників позивача та представників відповідача, представника третьої особи розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ"

до Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації

третя особа: Калинівська селищна рада Васильківського району Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобо"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" звернулось до суду з позовом до Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації щодо розгляду заяви ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (зареєстрованої за № 151/19-23.5);

- зобов'язати Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації розглянути по суті заяву ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (зареєстрованої за № 151/19-23.5);

- зобов'язати Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації надати ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки кадастровий номер 3221455800:07:005:0001, площею 3,6 га по вул.3алізнична, 55 у смт. Калинівка Васильківського району Київської області шляхом нового будівництва газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.05.2016 ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" за договором купівлі-продажу №670 від 17.05.2016, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б. придбало у ТОВ "Орлан" у власність земельну ділянку, що розташована у смт. Калинівка Васильківського району Київської області по вул. Залізнична, 55, має площу 3,6 га., кадастровий номер 3221455800:07:005:0001, цільове призначення "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" (далі - Земельна ділянка).

Вказує, що з метою реалізації наміру забудови вказаної земельної ділянки шляхом нового будівництва газонаповнювальної станції скрапленого вуглеводневого газу ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" 19.01.2017 звернулось до відповідача із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень щодо забудови Земельної ділянки. Однак, листом від 02.02.2017 №35/16-25 відповідач відмовив ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" у видачі містобудівних умов та обмежень. Тому позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень щодо забудови Земельної ділянки, на яку Відповідачем надано відповідь Листом від 20.03.2017 № 135/16-25.

Пояснює, що у вказаному листі питання видачі містобудівних умов та обмежень по суті не вирішено, а зазначено, що "визначення та надання містобудівних умов та обмежень для будівництва на земельній ділянці по вул. Залізнична, 55 смт. Калинівка Васильківського району Київської області нової газонаповнювальної станції скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) можливе на підставі розробленого та затвердженого згідно чинного законодавства детального плану території, в межах якої знаходиться вказана ділянка".

Вважає вказані дії відповідача щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень та його бездіяльність щодо вирішення по суті питання видачі містобудівних умов та обмежень такими, що не відповідають чинному законодавству.

У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач - Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що Відділ архітектури в своєму листі від 20.03.2017 №135/16-25 зазначив, що визначення та надання містобудівних умов та обмежень будівництва на земельній ділянці по вул. Залізнична, 55 смт. Калинівка Васильківського району Київської області нової газонаповнювальної станції скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) можливе на підставі розробленого та затвердженого згідно чинного законодавства детального плану території, в межах якої знаходиться вказана ділянка.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи - Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що позивач планує будівництво нової газонаповнювальної станції (ГНС), яке є об'єктом, що становить підвищену екологічну небезпеку відповідно до п. 21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.01.2017 Позивач звернувся до Відповідача із Заявою (вх. № 16/19-23.2 від 19.01.2017) про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, яка розташована по вул. Залізнична, 55 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3221455800:07:005:0001) для нового будівництва газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).

У відповідь на Заяву про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.01.2017 вх. № 16/19-23.2 Відповідач Листом від 02.02.2017 № 35/16-25 відмовив у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі того, що у складі поданого Позивачем містобудівного розрахунку відсутні аналіз містобудівної ситуації, яка склалась, характеристика земельної ділянки, посилання на державні будівельні норми при розробці архітектурно-планувального рішення, дані містобудівного розрахунку, та повернув Позивачу поданий із заявою пакет документів на доопрацювання.

У подальшому 02.03.2017 Позивач, усунувши недоліки містобудівного розрахунку зазначені Відповідачем у Листі від 02.02.2017 № 35/16-25, повторно звернувся до Відповідача із Заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (вх. № 151/19-23.5 від 02.03.2017).

У відповідь на Заяву про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.02.2017 № 35/16-25 Відповідач Листом від 20.03.2017 № 135/16-25 повідомив Позивача, що визначення та надання містобудівних умов та обмежень для будівництва на земельній ділянці по вул. Залізнична, 55 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області нової газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) можливе на підставі розробленого та затвердженого згідно чинного законодавства детального плану території, в межах якої знаходиться вказана земельна ділянка.

У відповідь на Лист Відповідача від 20.03.2017 № 135/16-25 Позивач 29.03.2017. Листом за № 33 звернувся до Відповідача з метою спонукання останнього до розгляду по суті Заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.02.2017 р. № 35/16-25.

У відповідь на Лист Позивача від 29.03.2017 р. № 33 Відповідач Листом від 12.04.2017 р. за № 35/16-04 повідомив, що: "…Відповідач перевірив наміри забудови земельної ділянки на відповідність чинній містобудівній документації с. Калинівка, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Згідно генерального плану смт. Калинівка будівництво газонаповнювальної станції на земельній ділянці не передбачено, тому відділ не видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 3,6 га за адресою Київська область Васильківський район, смт Калинівка вул. Залізнична, 55, кадастровий номер 3221455800:07:005:0001, та роз'яснив про необхідність розробки детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка, для уточнення положень генерального плану та визначення відповідно до ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"".

Крім цього, правомірність свого рішення представники відповідача обґрунтовували й іншими обставинами.

Щодо доводу Відповідача про зазначення на основному кресленні генерального плану розташування на земельній ділянці Позивача ТОВ "ОРЛАН".

Згідно діючої містобудівної документації смт. Калинівка - "Проекту внесення змін до генерального плану смт. Калинівка", на території земельної ділянки, що належить Позивачу і щодо якої Позивач має намір забудови, розташування ТОВ "ОРЛАН" вказується згідно із Основним кресленням Проекту внесення змін до генерального плану смт. Калинівка, на якому "Підприємство ТОВ "ОРЛАН" наведено під номером 50 у Експлікації у розділі "Бази, склади, комунальні підприємства та інші об'єкти".

Згідно чинного, як на момент на момент затвердження містобудівної документації ДБН Б.1.3-97 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів, так і чинного на момент судового розгляду ДБН Б.1.1 - 15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту, експлікація не є обов'язковою складовою частиною графічних матеріалів генеральних планів населених пунктів. Нанесення експлікації на графічні матеріали містобудівної документації є усталеною практикою.

Оскільки графічні матеріали генерального плану не мають правовстановлюючого та правопосвідчувального характеру, експлікація до таких графічних матеріалів має орієнтовний та довідковий характер, і не містить унікальних ідентифікаторів вказаних у ній підприємств, таких, як код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, відомості, наведені у експлікації до графічних матеріалів генерального плану мають реферативне значення з метою встановлення функціонального призначення території, а місцезнаходження згідно експлікації Основного креслення генерального плану населеного пункту на певній території того чи іншого суб'єкта господарювання не може бути підставою для висновку про невідповідність наміру забудови містобудівній документації за умови дотримання функціонального призначення території та цільового призначення земельної ділянки.

Щодо доводу відповідача про ненадання в пакеті документів намірів щодо існуючих об'єктів, розташованих на земельній ділянці, необхідно вказати наступне.

Згідно наданих Позивачем документів намір Позивача щодо забудови земельної ділянки визначається як "нове будівництво". Знесення Позивачем існуючих будівель може бути здійснене як при виконанні окремих робіт зі знесення та демонтажу без подальшого будівництва, так і в ході проведення підготовчих робіт при реалізації проекту нового будівництва.

Подання разом із заявою про надання містобудівних умов та обмежень будь-яких матеріалів та документів щодо "намірів щодо існуючих на земельній ділянці об'єктів" як не передбачалося чинним на момент подачі Позивачем заяви законодавством, так і не передбачається законодавством чинним на момент судового розгляду.

Щодо доводу відповідача про не передбачення спорудження нової під'їзної колії містобудівною документацією смт. Калинівка.

Згідно п.5.5.5. ДБН Б.1.1 - 15:2012 на Основному кресленні генерального плану населеного пункту відображаються існуючі залізничні колії, а також проектні рішення щодо транспортної інфраструктури, однак ДБН Б.1.1 - 15:2012 не передбачає обов'язкове відображення внутрішніх під'їзних колій підприємств на матеріалах генерального плану в імперативному порядку.

Відтак в частині вимог до розміщення під'їзної колії на земельній ділянці слід керуватися положеннями ДБН В.2.5.-20-2001 Газопостачання, як спеціалізованого нормативного документа, зокрема вимогами п.8.15, 8.26. Відповідні положення враховані у Містобудівному розрахунку із техніко-економічним обґрунтуванням, що подавався Відповідачу.

Щодо не встановлення містобудівною документацією передбаченого містобудівним розрахунком в'їзду на територію газонаповнювальної станції, не визначення його ширини, не встановлення яким чином буде забезпечуватись можливість розвороту пожежних та інших машин.

Як вбачається із Основного креслення "Проекту внесення змін до генерального плану смт. Калинівка", територія земельної ділянки, щодо якої планується реалізувати намір забудови, прилягає у західній частині до дороги комунально-складської зони, до якої також прилягає і територія земельної ділянки по вул. Залізничній,51, що належить єдиному учаснику Позивача та передана Позивачу в оренду (територія нафтобази).

Вказаний висновок Відповідача є передчасним, оскільки, як випливає з ДБН Б.1.1 - 15:2012 містобудівною документацією у формі генеральних планів не визначаються проїзди, що розташовані на території підприємств.

У той же час, як передбачено п.7.6 та Додатком Е ДБН А.2.2 -3:2014 у складі проектної документації (проект) промислових підприємств передбачаються, в тому числі:

- рішення та показники генерального плану, внутрішньомайданчикового і зовнішнього транспорту;

- генеральний план, на який наносяться будинки та споруди (існуючі та проектовані, ті, що реконструюються і підлягають знесенню), об'єкти охорони навколишнього природного середовища і благоустрою, озеленення та спеціальні рішення про розміщення внутрішньо майданчикових інженерних мереж і транспортних комунікацій, планувальні відмітки території та мережі, які входять до пускових комплексів у масштабі 1:500 або 1:1000;

- план трас зовнішніх і транспортних комунікацій, внутрішньомайданчикових мереж (для всіх підприємств і споруд) та профілів даних (для великих підприємств і споруд).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" надання містобудівних умов та обмежень передує розробці планувальної документації, якою визначаються питання організації руху транспорту, порушені Відповідачем лише на етапі подання Заперечень від 24.05.2017. Суд вважає, що довід Відповідача щодо невідповідності наміру забудови містобудівній документації в частині організації під'їзду та руху територією газонаповнювальної базується на припущеннях, оскільки відповідні технологічні параметри проїздів та схеми руху розробляються у подальшому на стадії проектування на підставі наданих містобудівних умов та обмежень.

Таким чином, вказані доводи Відповідача не грунтується на вимогах спеціального законодавства та державних будівельних норм.

Щодо доводу, що нафтобаза та газонаповнювальна станція є об'єктами, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а містобудівною документацією не передбачено розміщення поруч двох потенційно небезпечних об'єктів.

Відповідний довід наводиться Позивачем із посиланням на п.п. 20-21 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Однак, серед наведених Відповідачем у Запереченні об'єктів відсутні газонаповнювальні станції та склади нафтопродуктів. Тобто цей довід не грунтується на нормах підзаконного нормативно-правового акту, яким обґрунтовується.

Водночас, газонаповнювальна станція, будівництво якої становить намір забудови Позивача, дійсно відноситься до потенційно небезпечних об'єктів, при чому Містобудівний розрахунок із техніко-економічним обґрунтуванням, що подавався Відповідачу, містить розділ щодо ідентифікації небезпечних факторів, як це вимагається положеннями Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та Порядком ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956.

Однак, довід Відповідача про те, що "містобудівною документацією смт. Калинівка не передбачено розташування поруч двох потенційно небезпечних об'єктів", не підтверджується належними доказами як це вимагається ч.1 та ч.2. ст.71 КАС України, оскільки згідно п.5.10 ДБН Б.1.1.5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації (частина друга, на мирний час) потенційно-небезпечні об'єкти із зонами їх впливу визначаються на кресленні "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)". На інших матеріалах генерального плану згідно ДБН Б.1.1 - 15:2012 потенційно-небезпечні об'єкти та пов'язані з ними планувальні обмеження не зазначаються. Як вказує Відповідач у Запереченнях, вказані матеріали, що дозволяють підтвердити або спростувати визначення можливості місцезнаходження потенційно-небезпечних об'єктів на території смт. Калинівка, у складі містобудівної документації відсутні.

За таких умов слід звернути увагу, що згідно вимог п.7.6 та Додатка Е ДБН А.2.2 -3:2014 до складу Проекту будівництва включається відповідний розділ із інженерно-технічних заходів цивільного захисту, що складається із урахуванням вимог техногенної безпеки, зокрема ДБН В.1.1.7- 2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва.

Водночас відповідні вимоги до будівництва, що стосуються інженерно-технічних заходів цивільного захисту, не входять до складу містобудівних умов та обмежень згідно п.3.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (на момент звернення Позивача із заявою до Відповідача) та ч.5 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, що набула чинності з 10.06.2017. Таким чином відсутність розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у містобудівній документації смт. Калинівка не може бути підставою для відмови у видачі Позивачу містобудівних умов та обмежень.

Крім того, в абз.6 стор.3 Заперечень зазначається, що згідно п.4.18 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова сільських та міських поселень "складські комплекси, не пов'язані з безпосереднім обслуговуванням населення, слід розміщувати за межами міст, наближаючи їх до вузлів зовнішнього транспорту.

За межами території міст та їхніх зелених зон, у відокремлених складських районах приміської зони з дотриманням санітарних, протипожежних і спеціальних норм слід передбачати розосереджене розміщення складів державних резервів, складів нафти і нафтопродуктів першої групи, перевалочних баз нафти і нафтопродуктів, складів зріджених газів, складів вибухових матеріалів і базисних складів сильнодіючих отруйних речовин, базисних складів продовольства, фуражу і промислової сировини; лісоперевалочних баз базисних складів лісових і будівельних матеріалів."

Населений пункт Калинівка Васильківського району Київської області не є містом, а є селищем, тому наведені у Запереченнях положення п.4.18 ДБН 360-92** не спростовує можливості реалізації наміру забудови Позивача шляхом нового будівництва газонаповнювальної станції скрапленого вуглеводневого газу на земельній ділянці, що розташована у комунально-складській зоні селища Калинівка Васильківського району Київської області.

Щодо доводу Відповідача про те, що чинною містобудівною документацією не встановлені інженерно-технічні заходи з визначенням зони ураження у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Твердження Відповідача про те, що містобудівною документацією смт. Калинівка не встановлені інженерно-технічні заходи з визначенням зони ураження у разі виникнення надзвичайної ситуації , не підтверджується належними доказами, як це вимагається ч.1 та ч.2. ст.71 КАС України, оскільки згідно п.5.10 ДБН Б.1.1.5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації (частина друга, на мирний час) потенційно-небезпечні об'єкти із зонами їх впливу визначаються на кресленні "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)". На інших матеріалах генерального плану згідно ДБН Б.1.1 - 15:2012 потенційно-небезпечні об'єкти та пов'язані із ними планувальні обмеження не зазначаються.

Згідно вимог п.7.6 та Додатка Е ДБН А.2.2 -3:2014 до складу Проекту будівництва включається відповідний розділ із інженерно-технічних заходів цивільного захисту, що складається із урахуванням вимог техногенної безпеки, зокрема ДБН В.1.1.7- 2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва.

Водночас відповідні вимоги до будівництва, що стосуються інженерно-технічних заходів цивільного захисту, не входять до складу містобудівних умов та обмежень згідно п.3.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (на момент звернення Позивача із заявою до Відповідача) та ч.5 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, що набула чинності з 10.06.2017. Таким чином, навіть, відсутність розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у містобудівній документації смт. Калинівка не може бути підставою для відмови у видачі Позивачу містобудівних умов та обмежень.

Щодо Висновку Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя" від 12.04.2017 р.

З метою роз'яснення Висновку від 12.04.2017 Позивач звернувся до ДП "Діпромісто" із листом № 62 від 22.06.2017 (копія міститься у матеріалах справи), в якому просив уточнити Висновок в частині фрази "в цілому не суперечить проектним рішенням діючої містобудівної документації ".

Позивачем 29.06.2017 від ДП "Діпромісто" отримано лист № Д-1838 (копія міститься у матеріалах справи) про надання роз'яснення, в якому зазначається, що

"Висновок щодо відповідності наміру забудови земельної ділянки (кадастровий номер 3221455800:07:005:0001) містобудівній документації "Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області" від 12.04.2017 в частині:

"намір забудови стосовно розміщення газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) на земельній ділянці (кадастровий номер 3221455800:07:005:0001), площею 3,6 га по вул.3алізнична,55 у смт.Калинівка в цілому не суперечить проектним рішенням діючої містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану смт.Калинівка Васильківського району Київської області" має розумітися таким чином, що вказаний намір забудови не суперечить проектним рішенням діючої містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області" за умови подальшої розробки проектної документації та будівництва об'єкта із дотриманням вимог державних будівельних норм, зокрема ДБН 360-92** та ДБН В.2.5-20-2001, та погодженням із органами ДСНС у Київській області."

Також представник Відповідача надав до суду додаткові письмові заперечення проти позову, в яких, в підтвердив правову позицію, раніше викладену ним у Листі Позивачу від 20.03.2017 № 135/16-25 про те, що визначення та надання містобудівних умов та обмежень для будівництва на земельній ділянці по вул. Залізнична, 55 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області нової газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) можливе на підставі розробленого та затвердженого згідно чинного законодавства детального плану території, в межах якої знаходиться вказана земельна ділянка.

Щодо відповідності намірів позивача щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Позивач зазначає, що його намір щодо забудови належної йому земельної ділянки відповідає визначеному генеральним планом смт. Калинівка функціональному зонуванню території населеного пункту та цільовому призначенню земельної ділянки.

Згідно діючої містобудівної документації смт. Калинівка Васильківського району Київської області - "Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області" та Викопіювання з Генерального плану земельної ділянки, розташованої в межах смт. Калинівка Васильківського району Київської області по вул. Залізнична, 55, зазначена земельна ділянка розташована на території комунально-складських об'єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач має намір забудови вказаної земельної ділянки шляхом нового будівництва газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).

Визначення терміну газонаповнювальна станція (ГНС) міститься, зокрема, у Правилах безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 р. №285 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 р. за № 674/27119) та у Державних будівельних нормах ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", затверджених Наказом Держбуд України від 23.04.2001 р. № 101.

Так, згідно абз. 14 п. 2.1. Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, газонаповнювальна станція - комплекс, призначений для приймання, зберігання та відпускання зріджених вуглеводневих газів споживачам в автоцистернах та побутових балонах, заправлення паливних балонів зріджених вуглеводневих газів автомобільного транспорту, ремонту та періодичного технічного опосвідчення газових балонів.

Згідно п. 8.5. ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", ГНС [газонаповнювальна станція] призначаються для приймання ЗВГ [зріджених вуглеводневих газів], що надходять залізничним, водним, автомобільним та трубопровідним транспортом, зберігання і поставки ЗВГ споживачам в автоцистернах та балонах, ремонту, технічного огляду та фарбування балонів.

Таким чином, виходячи з господарського призначення об'єкта - газонаповнювальна станція (ГНС), намір Позивача щодо забудови належної йому земельної ділянки - будівництво ГНС, відповідає діючій містобудівній документації смт. Калинівка Васильківського району Київської області - "Проект внесення змін до генерального плану документації смт. Калинівка Васильківського району Київської області".

Це підтверджується також і Висновком Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя" (розробника чинної містобудівної документації смт. Калинівка Васильківського району Київської області - "Проект внесення змін до генерального плану документації смт. Калинівка Васильківського району Київської області" від 2012 р.) від 12.04.2017 щодо відповідності наміру забудови земельної ділянки (кадастровий номер 3221455800:07:005:0001) містобудівній документації Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області (копія Висновку міститься у матеріалах справи).

У вказаному Висновку зазначається:

"Згідно з генеральним планом, одним з перспективних напрямків розвитку Північної виробничої зони визначений напрямок по організації логістичних комплексів та виробничих об'єктів не вище ІV-V класу шкідливості (СЗЗ 50-100м).

За функціональним призначенням земельна ділянка віднесена рішенням генерального плану до території комунально-складських об'єктів, що допускає розміщення такого об'єкту як газонаповнювальна станція (ГНС)."

Відповідно до зазначеного Висновку ДП "Діпромісто", як розробника чинної містобудівної документації смт. Калинівка Васильківського району Київської області, "намір забудови стосовно розміщення газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) на земельній ділянці (кадастровий номер 3221455800:07:005:0001), площею 3,6га по вул. 3алізнична, 55 у смт. Калинівка в цілому не суперечить проектним рішенням діючої містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області"".

Згідно роз'яснення ДП "Діпромісто" від 29.06.2017 року № Д-1838 (копія міститься у матеріалах справи), резолютивна частина зазначеного Висновку від 12.04.2017 р. має розумітися таким чином, що вказаний намір забудови не суперечить проектним рішенням діючої містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області" за умови подальшої розробки проектної документації та будівництва об'єкта із дотриманням вимог державних будівельних норм, зокрема ДБН 360-92** та ДБН В.2.5-20-2001, та погодженням із органами ДСНС у Київській області."

Крім того, згідно положень ч. 1 ст. 78, ч. 3 ст. 79, п. д ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України та ст. 375 Цивільного кодексу України, право власника на забудову земельної ділянки є складовою права власності на землю (земельну ділянку).

Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову земельної ділянки здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Як передбачається ч.5 ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належної Позивачу земельної ділянки із кадастровим номером 3221455800:07:005:0001, яка розташована за адресою вул. Залізнична, 55 смт. Калинівка Васильківського району Київської області (копія міститься в матеріалах справи), цільове призначення земельної ділянки - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 належить до категорії земель "Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення".

Щодо відмови Відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень на тій підставі, що генеральним планом смт. Калинівка будівництво газонаповнювальної станції на земельній ділянці не передбачено.

Суд зазначає, що Державними будівельними норами (ДБН Б.1-3-97 та ДБН Б.1.1 - 15:2012), що встановлюють вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту, не передбачено відображення окремих об'єктів перспективної забудови; передбачено лише функціональне зонування території населеного пункту.

Щодо відмови Відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі відсутності затвердженого детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка.

Водночас абз.2 ч.5 ст.29 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції чинній на момент звернення до Відповідача із заявою), ч.4 ст.29 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції чинній з 10.06.2017), абз.2 п.2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, визначаються вичерпні підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. При цьому відсутність певних видів містобудівної документації на місцевому рівні, відсутність у ній окремих розділів, положень, розрахунків чи інших даних, які на думку органа містобудування та архітектури є необхідними для визначення змісту містобудівних умов та обмежень, не є законною підставою для їх ненадання або відмови у їх наданні.

Визначення змісту містобудівних умов та обмежень є дискреційними повноваженнями органу містобудування та архітектури та становить суть відповідного виду вступного державного контролю у галузі містобудування. Водночас поданий Відповідачу Містобудівний розрахунок дозволяє встановити відповідні умови забудови, необхідні для надання містобудівних умов та обмежень згідно ч. 5. ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Щодо доводу Відповідача про невизначеність щодо дотримання вимог техногенної безпеки під час експлуатації об'єкта будівництва - газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).

Відповідно до положень ч. 2. ст. 26, ч. 1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є складовими вихідних даних для проведення проектних робіт, і, відповідно, надання містобудівних умов та обмежень передує розробці проектної документації на будівництво конкретного об'єкта, а суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно п. 11 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Вимоги щодо складу та змісту проектної документації на будівництво об'єктів встановлюються Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Так, зокрема, згідно вимог п.7.6 та Додатка Е ДБН А.2.2 -3:2014 до складу Проекту будівництва включається відповідний розділ із інженерно-технічних заходів цивільного захисту, що складається із урахуванням вимог техногенної безпеки, зокрема ДБН В.1.1.7- 2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва.

Крім того, спеціальними будівельними нормами для проектування газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) є Державні будівельні норми ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", затверджені Наказом Держбуду України від 23.04.2001 р. № 101.

Згідно даних Містобудівного розрахунку (стор.54-54) у намірі забудови дотримуються передбачені ДБН В.2.5.-20-2001 Газопостачання параметри забудови, в тому числі щодо транспортного сполучення та віддаленості від інших будівель, споруд та об'єктів (копія міститься у матеріалах справи).

Таким чином, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення об'єкту будівництва, в тому числі щодо техногенної безпеки, будуть відображені у проектній документації на будівництво об'єкта.

На обґрунтування своєї позиції щодо не видачі Позивачу у встановлений законом строк містобудівних умов та обмежень, Відповідач у Запереченнях від 24.05.2017, зазначає, що намір забудови передбачає будівництво газонаповнювальної станції, яка може бути потенційно-небезпечним об'єктом, а при цьому "містобудівною документацією смт. Калинівка не передбачено розташування поруч двох потенційно небезпечних об'єктів. Аварії на таких виробництвах можуть викликати надзвичайні ситуації державного, регіонального масштабу з великою шкодою навколишньому природному середовищу, людськими та матеріальним втратами" (абз.5 стор.3 Заперечень Відповідача).

Тобто, Відповідач обґрунтовує втручання у право Позивача на мирне володіння своєю власністю, передбачене ст.1 Проколу 1 до Конвенції, суспільним інтересом у питанні дотримання безпечності об'єкта, що буде створений внаслідок забудови.

При цьому, враховуючи вищевикладене, таке обґрунтування необхідністю захисту суспільного інтересу є передчасним, оскільки саме втручання Відповідача у право Позивача не відповідає критеріям законності та обґрунтованості.

Так, втручання Відповідача формі не видачі Позивачу у встановлений законом строк містобудівних умов та обмежень є незаконним, оскільки:

- намір Позивача щодо забудови належної йому земельної ділянки по вул.Залізнична, 55 у смт. Калинівка відповідає діючій містобудівній документації смт. Калинівка виходячи з господарського призначення об'єкта - газонаповнювальна станція (ГНС) та розташування його у зоні комунально-складських об'єктів селища;

- згідно даних Містобудівного розрахунку (стор.54-54) у намірі забудови дотримуються передбачені ДБН В.2.5.-20-2001 Газопостачання параметри забудови, в тому числі щодо транспортного сполучення та віддаленості від інших будівель, споруд та об'єктів;

- відповідність наміру забудови діючій містобудівній документації смт. Калинівка підтверджується висновком ДП "Діпромісто" від 12.04.2017 із урахуванням роз'яснення, наданого листом ДП "Діпромісто" від 29.06.2017 № Д-1838.

Законом на час звернення Позивача до Відповідача із заявою не передбачалося інших підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, ніж невідповідність наміру забудови містобудівній документації на місцевому рівні. З 10.06.2017 вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень розширено (ч.4 ст.29 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності"), однак із за цих умов у Відповідача відсутні підстави для видачі Позивачу містобудівних умов та обмежень.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (в частині, що не суперечить Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") визначає, також Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109.

Рішенням Калинівської селищної ради від 29.04.2012 р. № 350-19-VI затверджено проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області. Графічні матеріали (основне креслення) відповідного проекту внесення змін до генерального плану в порядку ч. 11 ст. 17 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" оприлюднено на офіційному веб-сайті Калинівської селищної ради за адресою: http://www.kalynivskarada.gov.ua/wp-content/uploads/2016/09/kalynivka-min.jpg.

Дослідивши зміст Листів Відповідача № 135/16-25 від 20.03.2017 та № 35/16-04 від 12.04.2017 р. суд дійшов до висновку, що Відповідач розглянув по суті Заяву про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (зареєстрованої за № 151/19-23.5) та фактично відмовив вказаними Листами Позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень з підстав того, що генеральним планом смт. Калинівка будівництво газонаповнювальної станції на земельній ділянці не передбачено та відсутності затвердженого детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка.

На момент виникнення спірних правовідносин, як і на момент судового розгляду, чинною містобудівною документацію на місцевому рівні смт. Калинівка Васильківського району Київської області є генеральний план населеного пункту - Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області від 2012 року.

Вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту встановлюються відповідними Державними будівельними нормами (ДБН).

Так, на момент затвердження чинної містобудівної документації смт. Калинівка - "Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка", що затверджений Рішенням Калинівської селищної ради від 29.04.2012 р. № 350-19-VI, були чинні ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", затверджені наказом Держбуду України вiд 25.09.1997 № 164. З 01.11.2012 є чинними ДБН Б.1.1 - 15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту", затверджені Наказом Мінрегіонбуду від 13.07.2012 р. № 358.

Так, згідно п. 3.12 ДБН Б.1-3-97 (що були чинні на момент затвердження чинного генерального плану смт. Калинівка) на основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної органiзацiї функціонального зонування, використання та забудови територій населеного пункту, а саме [зокрема]: …е) промислові, комунальні i складські території.

Згідно п. 5.5.5. ДБН Б.1.1 - 15:2012 (чинних на теперішній час) "… На основному кресленні генерального плану відображають елементи існуючого використання території, що залишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, пропозиції і проектні рішення щодо архітектурно-планувальної організації громадських центрів, транспортної та інженерної інфраструктури:

а) території для перспективних містобудівних потреб, існуюча та проектна межа населеного пункту;

б) перспективне функціональне зонування території населеного пункту в проектних межах [зокрема]:

… - складської;

- комунальної;…".

Таким чином, відмова Відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень на тій підставі, що генеральним планом смт. Калинівка будівництво газонаповнювальної станції на земельній ділянці не передбачено, суд дійшов висновку, що державними будівельними норами (ДБН Б.1-3-97 та ДБН Б.1.1 - 15:2012), що встановлюють вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту, не передбачено відображення окремих об'єктів перспективної забудови; передбачено лише функціональне зонування (в тому числі перспективне) території населеного пункту.

Щодо відмови Відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі відсутності затвердженого детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка.

Суд дійшов висновку, що згідно положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відсутність детального плану території в межах якої знаходиться земельна ділянка, не перешкоджає розгляду органом містобудування та архітектури заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а відсутність детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка, не може бути підставою відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Суд вважає, що Відповідач, як уповноважений орган містобудування та архітектури, в даному випадку повинен, в порядку ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", встановити відповідність намірів забудови вимогам існуючої містобудівної документації на місцевому рівні - чинному генеральному плану смт. Калинівка ("Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка", що затверджений Рішенням Калинівської селищної ради від 29.04.2012 р. № 350-19-VI).

Згідно положень абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розробка детального плану території стосується виключно комплексної забудови чи реконструкції кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту.

Поняття комплексної забудови території визначає ст. 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". В даному випадку реалізація Позивачем наміру забудови шляхом будівництва окремого об'єкта на належній йому земельній ділянці відповідного цільового призначення не може вважатися комплексною забудовою території, а тому не потребує рішень органу місцевого самоврядування про організацію комплексної забудови території та, відповідно, розробки детального плану території.

Як передбачається ч. 4 ст. 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно положень абз. 2 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, що діяла в період з 05.01.2013 по 09.06.2017 (на момент виникнення спірних правовідносин) та абз. 2 п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, єдиною підставою для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Оскільки у ході судового розгляду справи не встановлено наявність обставин, які відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, що діяла в період з 05.01.2013 по 09.06.2017 (тобто, на момент виникнення спірних правовідносин) та абз. 2 п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 могли бути підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови Позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень за Заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (вх. № 151/19-23.5 від 02.03.2017).

З матеріалів справи вбачається, що намір Позивача щодо забудови належної йому земельної ділянки відповідає визначеному генеральним планом смт. Калинівка функціональному зонуванню території населеного пункту та цільовому призначенню земельної ділянки.

Доводи Відповідача та Третьої особи, викладені в запереченнях до позову не спростовують відповідність наміру Позивача щодо забудови земельної ділянки чинній містобудівній документації смт. Калинівка Васильківського району Київської області, та не обґрунтовують не надання Позивачу містобудівних умов та обмежень іншими законними підставами.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у ході розгляду справи, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням того способу захисту порушеного права, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова Відповідача у наданні Позивачу містобудівних умов та обмежень за Заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (вх. № 151/19-23.5 від 02.03.2017), викладена у Листах № 135/16-25 від 20.03.2017 та № 35/16-04 від 12.04.2017 є протиправною. Разом з тим, суд вважає, що Відповідач розглянув по суті Заяву Позивача про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (вх. № 151/19-23.5 від 02.03.2017), а тому позовна вимога про зобов'язання Відповідача розглянути по суті заяву Позивача про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (зареєстрованої за № 151/19-23.5) не підлягає задоволенню.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, що діє з 10.06.2017 підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У ході судового розгляду справи не встановлено наявність обставин, які відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент судового розгляду) можуть бути підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересі фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, як дискреційні повноваження слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Як вбачається із поданого у п.8 ч.1 ст.1 Закону поняття містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки як документа, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Саме визначення змісту містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - комплексу планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва - є дискреційними повноваженнями органів місцевого самоврядування та територіальних органів містобудування та архітектури.

Водночас, як прямо передбачено абз.2 ч.5 ст.29 Закону та п.2.4. Порядку, єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні. При цьому абз.1 ч.5 ст.29 Закону передбачається лише два можливих рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви про намір щодо забудови земельної ділянки: 1) надання містобудівних умов та обмежень або 2) відмова у їх видачі.

Відтак, за умови відповідності наміру забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, суб'єкти владних повноважень, вказані у ч.2 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не мають права відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень.

Як зазначається в Постанові Верховного суду України від 02.02.2016 у справі №804/14800/14 "Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення."

Таким способом, з урахуванням вищенаведеного, є зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача від 02.03.2017 про надання Позивачу містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки кадастровий номер 3221455800:07:005:0001, площею 3,6 га. по вул.3алізнична,55 у смт.Калинівка Васильківського району Київської області з урахуванням висновків суду.

Суд вважає, що зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяву, з урахуванням висновків суду, не призведе до втручання у його дискреційні повноваження, оскільки не обмежує його свободу розсуду щодо безпосереднього визначення комплексу планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва на земельній ділянці.

Відповідно до змісту ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Приймаючи до уваги обставини справи суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 94, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" містобудівних умов та обмежень за Заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (вх. № 151/19-23.5 від 02.03.2017), яка викладена у Листах № 135/16-25 від 20.03.2017 та № 35/16-04 від 12.04.2017.

3. Зобов'язати Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки що розташована по вул. 3алізнична, 55 у смт. Калинівка Васильківського району Київської області, площею 3,6 га, кадастровий номер 3221455800:07:005:0001, шляхом нового будівництва газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути судовий збір у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації.

6. Зобов'язати Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою у даній справі законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 серпня 2017 р.