Ухвала

від 30.11.2017 по справі 810/1534/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1534/17 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" до Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації третя особа: Калинівська селищна рада Васильківського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" звернулось до суду з позовом до Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації щодо розгляду заяви ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (зареєстрованої за № 151/19-23.5);

- зобов'язати Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації розглянути по суті заяву ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (зареєстрованої за № 151/19-23.5);

- зобов'язати Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації надати ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки кадастровий номер 3221455800:07:005:0001, площею 3,6 га по вул.3алізнична, 55 у смт. Калинівка Васильківського району Київської області шляхом нового будівництва газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною відмову Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" містобудівних умов та обмежень за заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017 (вх. № 151/19-23.5 від 02.03.2017), яка викладена у листах № 135/16-25 від 20.03.2017 та № 35/16-04 від 12.04.2017; зобов'язано Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки що розташована по вул. 3алізнична, 55 у смт. Калинівка Васильківського району Київської області, площею 3,6 га, кадастровий номер 3221455800:07:005:0001, шляхом нового будівництва газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).; у решті позовних вимог відмовлено; стягнуто судовий збір у розмірі 4800 грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації; зобов'язано Відділ архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою у даній справі законної сили.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою (вх. № 16/19-23.2 від 19.01.2017) про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, яка розташована по вул. Залізнична, 55 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3221455800:07:005:0001) для нового будівництва газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).

У відповідь на заяву про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.01.2017 вх. № 16/19-23.2 відповідач листом від 02.02.2017 № 35/16-25 відмовив у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі того, що у складі поданого позивачем містобудівного розрахунку відсутні аналіз містобудівної ситуації, яка склалась, характеристика земельної ділянки, посилання на державні будівельні норми при розробці архітектурно-планувального рішення, дані містобудівного розрахунку, та повернув позивачу поданий із заявою пакет документів на доопрацювання.

У подальшому 02.03.2017 позивач, усунувши недоліки містобудівного розрахунку зазначені відповідачем у листі від 02.02.2017 № 35/16-25, повторно звернувся до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (вх. № 151/19-23.5 від 02.03.2017).

У відповідь на заяву про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.02.2017 № 35/16-25 відповідач листом від 20.03.2017 № 135/16-25 повідомив позивача, що визначення та надання містобудівних умов та обмежень для будівництва на земельній ділянці по вул. Залізнична, 55 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області нової газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) можливе на підставі розробленого та затвердженого згідно чинного законодавства детального плану території, в межах якої знаходиться вказана земельна ділянка.

У відповідь на лист відповідача від 20.03.2017 № 135/16-25 позивач 29.03.2017 листом за № 33 звернувся до відповідача з метою спонукання останнього до розгляду по суті заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.02.2017 р. № 35/16-25.

У відповідь на лист позивача від 29.03.2017 р. № 33 відповідач листом від 12.04.2017 р. за № 35/16-04 повідомив, що: "…відповідач перевірив наміри забудови земельної ділянки на відповідність чинній містобудівній документації с. Калинівка, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Згідно генерального плану смт. Калинівка будівництво газонаповнювальної станції на земельній ділянці не передбачено, тому відділ не видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 3,6 га за адресою Київська область Васильківський район, смт Калинівка вул. Залізнична, 55, кадастровий номер 3221455800:07:005:0001, та роз'яснив про необхідність розробки детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка, для уточнення положень генерального плану та визначення відповідно до ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"".

Крім цього, правомірність свого рішення представники відповідача обґрунтовували й іншими обставинами.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації щодо розгляду заяви ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 02.03.2017, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з того, що в ході судового розгляду справи не встановлено наявність обставин, які відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент судового розгляду) можуть бути підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч. ч. 1-8 ст. 29 Закону основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

На виконання вимог ч. 4 та ч. 9 ст. 29 Закону наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок №109).

Пунктом 2.1 Порядку №109 передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно п. 2.2 Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Приписи п. 2.4 Порядку №109 визначають, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Отже, положеннями Порядку №109 закріплено вичерпний перелік документів, які подаються замовником для отримання містобудівних умов та обмежень. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, відмова у видачі містобудівних умов та обмежень можлива виключно у випадку встановлення невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки було подано всі необхідні документи.

Відмова відповідача у наданні Товариству містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема, полягала у ненаданні ТОВ ІНВЕСТМЕНТ в пакеті документів намірів щодо існуючих об'єктів; не передбачення спорудження нової під'їзної колії містобудівною документацією смт. Калинівка; не встановлення містобудівною документацією передбаченого містобудівним розрахунком в'їзду на територію газонаповнювальної станції, не визначення його ширини, не встановлення яким чином буде забезпечуватись можливість розвороту пожежних та інших машин.

Колегія суддів звертає увагу, що подання разом із заявою про надання містобудівних умов та обмежень будь-яких матеріалів та документів щодо "намірів щодо існуючих на земельній ділянці об'єктів" не передбачалося чинним законодавством.

Згідно п.5.5.5. ДБН Б.1.1 - 15:2012 на Основному кресленні генерального плану населеного пункту відображаються існуючі залізничні колії, а також проектні рішення щодо транспортної інфраструктури, однак ДБН Б.1.1 - 15:2012 не передбачає обов'язкове відображення внутрішніх під'їзних колій підприємств на матеріалах генерального плану в імперативному порядку. Відтак в частині вимог до розміщення під'їзної колії на земельній ділянці слід керуватися положеннями ДБН В.2.5.-20-2001 Газопостачання, як спеціалізованого нормативного документа, зокрема вимогами п.8.15, 8.26. Відповідні положення враховані у Містобудівному розрахунку із техніко-економічним обґрунтуванням, що подавався відповідачу.

Висновок відповідача щодо не встановлення в'їзду на територію газонаповнювальної станції є передчасним, оскільки, як випливає з ДБН Б.1.1 - 15:2012 містобудівною документацією у формі генеральних планів не визначаються проїзди, що розташовані на території підприємств.

Твердження відповідача, що нафтобаза та газонаповнювальна станція є об'єктами, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а містобудівною документацією не передбачено розміщення поруч двох потенційно небезпечних об'єктів та те, що чинною містобудівною документацією не встановлені інженерно-технічні заходи з визначенням зони ураження у разі виникнення надзвичайної ситуації, колегія суддів також вважає передчасним, оскільки вимоги до будівництва, що стосуються інженерно-технічних заходів цивільного захисту, не входять до складу містобудівних умов та обмежень згідно п.3.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (на момент звернення позивача із заявою до відповідача) та ч.5 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, що набула чинності з 10.06.2017. Таким чином відсутність розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у містобудівній документації смт. Калинівка не може бути підставою для відмови у видачі Позивачу містобудівних умов та обмежень.

Щодо відмови відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень на тій підставі, що генеральним планом смт. Калинівка будівництво газонаповнювальної станції на земельній ділянці не передбачено.

Колегія суддів звертає увагу, що Державними будівельними норами (ДБН Б.1-3-97 та ДБН Б.1.1 - 15:2012), що встановлюють вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту, не передбачено відображення окремих об'єктів перспективної забудови; передбачено лише функціональне зонування території населеного пункту.

Що стосується невизначеності щодо дотримання вимог техногенної безпеки під час експлуатації об'єкта будівництва - газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ), то колегія суддів враховує те, що надання містобудівних умов та обмежень передує розробці проектної документації на будівництво. Вирішення техногенної безпеки відображається у проектній документації на будівництво.

Щодо відмови Відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі відсутності затвердженого детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка, то колегія суддів дійшла висновку, що згідно положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відсутність детального плану території в межах якої знаходиться земельна ділянка, не перешкоджає розгляду органом містобудування та архітектури заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а відсутність детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка, не може бути підставою відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Крім того, доводи апелянта про невизначеність відносин використання земельної ділянки по вул. Залізнична, 55 у смт. Калинівка Васильківського району, щодо якої позивач звертався із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень, як підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, то колегія суддів вважає, що наведені факти не мають відношення до предмету спору.

Також апелянт стверджує про порушення судом першої інстанції норм матеріального права - вимог ДБНБ.2.4-1-94. Планування і забудова сільських поселень.

Так, як випливає зі змісту апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не застосовані норми п.п. 3.32, 3.34, 9.1, 9.3, 9.4, 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 ДБН Б.2.4-1-94. Планування і забудова сільських поселень.

Однак, як зазначено у п.1.1. ДБН Б.2.4-1-94 "При розвитку та реконструкції існуючих і проектуванні нових сільських населених пунктів України належить дотримуватись Державних будівельних норм з питань планування і забудови сільських поселень."

Отже, відповідні норми ДБН Б.2.4-1-94. Планування і забудова сільських поселень не врегульовують порядок надання, склад та зміст містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки , тобто правовідносин, що були предметом розгляду судом першої інстанції. Відповідні правовідносини, як зазначалося у оскаржуваній постанові, врегульовані нормами ст.1, 26, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.п.2.1-2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад і зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №109 від 07.07.2011 року.

Водночас, вищевказані норми ДБН Б.2.4-1-94. Планування і забудова сільських поселень, на які посилається Відповідач, та інші державні будівельні норми місять вимоги (зокрема щодо числових значень містобудівних параметрів), що мали бути застосовані самим відповідачем при визначенні змісту містобудівних умов та обмежень, як реалізації його дискреційних повноважень.

Отже, не застосування судом першої інстанції норм ДБН Б.2.4-1-94 при розгляді справи не призвело та не могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому ці доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє.

Щодо доводів апелянта про наявність правовідносин щодо оновлення містобудівної документації смт. Калинівка.

Так, апелянт у своїй скарзі зазначив, що певними проектними організаціями ведеться розробка містобудівної документації щодо внесення змін до генерального плану смт.Калинівка та передпроектної документації будівництва шляхопроводу через залізницю Київ-Фастів в смт. Калинівка.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідні правовідносини не мали місце на час звернення позивача до відповідача із заявами про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у січні-березня 2017 року, тобто правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі; а також те, що здійснення розробки містобудівної документації щодо внесення змін до генерального плану населеного пункту та передпроектної документації щодо окремих об'єктів транспортної інфраструктури населеного пункту у відповідності до положень ч.5 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, що діяла в період з 05.01.2013 по 09.06.2017 (на момент виникнення спірних правовідносин) та ч.4 ст.29 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (у чинній редакції) не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень .

Також, колегією суддів враховується роз'яснення Висновку Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя" від 12.04.2017 р., в якому зазначається, що "Висновок щодо відповідності наміру забудови земельної ділянки (кадастровий номер 3221455800:07:005:0001) містобудівній документації "Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області" від 12.04.2017 в частині: "намір забудови стосовно розміщення газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) на земельній ділянці (кадастровий номер 3221455800:07:005:0001), площею 3,6 га по вул.3алізнична,55 у смт.Калинівка в цілому не суперечить проектним рішенням діючої містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану смт.Калинівка Васильківського району Київської області" має розумітися таким чином, що вказаний намір забудови не суперечить проектним рішенням діючої містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану смт. Калинівка Васильківського району Київської області" за умови подальшої розробки проектної документації та будівництва об'єкта із дотриманням вимог державних будівельних норм, зокрема ДБН 360-92** та ДБН В.2.5-20-2001, та погодженням із органами ДСНС у Київській області."

З аналізу вищевикладеного в сукупності вбачається, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачам містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Суд першої інстанції за наслідками повного та всебічного дослідження обставин справи, на підставі належних на допустимих доказів, вірно застосувавши норми матеріального та при дотриманні норм процесуального права дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України , суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст.86 КАС України .

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст.200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 05.12.2017.