Постанова

від 15.08.2017 по справі 910/16565/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Справа № 910/16565/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача, суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р., розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 року у справі№ 910/16565/15 господарського суду міста Києва за позовомЖитлово-будівельного кооперативу "Хімік-20" доПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Київенерго" простягнення 42 103,60 грн. за участю представників:

позивача - Кравець Д.М.

відповідача - Плясун О.І.

третьої особи - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Житлово-будівельний кооператив "Хімік-20" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 42 103,60 грн., отриманих без достатньої правової підстави, посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Справа неодноразово переглядалась судами.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2017 року (суддя Селівон А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Баранця О.М.), позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-20" 42 103,60 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 1 827 грн. витрат зі сплати судового збору.

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне дослідження судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, що вплинуло на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін та суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є виробником та постачальником послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а Житлово-будівельний кооператив "Хімік-20" - споживачем таких послуг. Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з житлово-будівельними кооперативами. Облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами (частина 1 статті 19 і частина 2 статті 41 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Починаючи з 2009 року позивач користується послугами Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" з обробки та розщеплення платежів населення за житлово-комунальні послуги, а також їх перерахування підприємствам-виробникам цих послуг.

За період з січня 2012 року по грудень 2014 року Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" отримано через розрахунковий центр 42 103,60 грн. в якості плати за послуги з постачання холодної води для підігріву, що підтверджується інформацією про зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", сплачених мешканцями Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-20" за холодну воду та водовідведення, централізоване постачання холодної води, водовідведення гарячої води, централізоване водовідведення гарячої води та холодну воду для підігріву в період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, наданою КП "ГІОЦ".

Також в постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2010 року у справі № 1/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-20" про стягнення 49196,68 грн. за період з січня 2007 року по листопад 2009 року на підставі договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 01928/4-02 від 25.02.2003 року, який регулює правовідносини сторін у даному спорі, зазначено, що саме КП "ГІОЦ" здійснює розщеплення та оплату платежів особам, в тому числі і Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал", які надають послуги позивачу.

Також судами встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2015 року у справі № 910/6704/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 року, частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-20" 40 084,29 грн. заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року за договором № 01928/4-02 від 25.02.2003 року.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що відповідачем безпідставно набуто заявлений розмір грошових коштів, які перераховані в якості оплати вартості холодної води, що йде на підігрів, договором № 01928/4-02 від 25.02.2003 року не врегульовано питання постачання Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" Житлово-будівельному кооперативу "Хімік-20" холодної води для підігріву, а тому зазначена сума є коштами, отриманими відповідачем без достатньої правової підстави.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, вірно вказав на наявність боргу відповідача перед позивачем, встановивши обставини перерахування кооперативом Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошових коштів в сумі 42 103,60 грн. за період січень 2012 року по грудень 2014 року в якості оплати за холодну воду на підігрів позадоговірними платежами, тобто такими, що не передбачені укладеним між сторонами договором.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (статті 16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

За приписами статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо). Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно статті 257 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію. Гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника, а споживачем холодної води як складової гарячого водопостачання є виробник та/або постачальник енергії.

Чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду, тобто саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач. При цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Згідно пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором. Тобто розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Як зазначено у рішенні господарського суду міста Києва від 20.07.2015 року у справі № 910/6704/15-г, теплові пункти не знаходяться на балансі Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-20", внаслідок чого у кооперативу відсутній обов'язок сплачувати вартість води, що йде на підігрів.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За умови існування між сторонами правовідносин за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 01928/4-02 від 25.02.2003 року, відповідач не є виконавцем послуг з постачання холодної (питної) води для виготовлення гарячої води, тобто між сторонами не існує зобов'язань з надання таких послуг і, відповідно, їх оплати.

Відтак, встановивши, що оплату за холодну воду на підігрів умовами договору №01928/4-02 від 25.02.2003 року не передбачено, суди попередніх інстанцій правильно задовольнили позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 42103,60 грн. Крім того, встановивши початок перебігу строку позовної давності, судами, з урахуванням приписів статей 257, 261 Цивільного кодексу України, вірно зазначено, що позивачем такий строк не пропущено.

Таким чином, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо наявності обов'язку позивача сплатити відповідачу заявлений розмір коштів не заслуговують на увагу у зв'язку з ненаданням останнім доказів на підтвердження спростування позовних вимог.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року у справі № 910/16565/15 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук