Рішення
від 11.08.2017 по справі 234/5177/17
КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/5177/17

Провадження № 2/234/3028/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2017 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Карпенко О.М.

при секретарі Аксеніної В.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, державного виконавця, заступника начальника ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, Державного підприємства СЕТАМ , треті особи: ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА , про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги та свідоцтва, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2017 року до Краматорського міського суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5 міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області, державного виконавця, заступника начальника відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2, ДП СЕТАМ , треті особи: ОСОБА_6, ПАТ КБ НАДРА , про визнання недійсними електронних торгів, обґрунтувавши свої вимоги тим, що в провадженні ОСОБА_5 міського відділу ДВС перебуває відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01.02.2011 року по справі №2-354/2011, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ НАДРА суми заборгованості у загальному розмірі 67714,03 грн. На праві власності ОСОБА_4 належать наступні транспортні засоби: ЗИЛ 130, реєстраційний номер НОМЕР_1 та HONDA ACCORD, реєстраційний номер 59011ЕН. Крім того, на праві власності ОСОБА_4 належить певне цінне побутове майно, що розташовано за адресою його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня Дніпропетровська), 176, зокрема: два телевізора, кондиціонер, меблі, тощо. Також, на підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21.06.2010 року, а також договору купівлі-продажу 19/100 часток будівлі автомийки зі спорудами від 15.02.2011 року, ОСОБА_4 належать на праві власності 81/100 частки будівлі автомийки зі спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, що підтверджується відповідним записом в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Позивач зазначав, що оскільки у нього були відсутні кошти у національній та іноземній валютах, достатніх для погашення заборгованості за вищезазначеним рішенням суду, тому державний виконавець мав право та був зобов'язаний звертати стягнення виключно на належне боржнику на праві власності рухоме майно, а саме: транспортні засоби та побутове майно, що знаходитись за адресою його реєстрації та фактичного мешкання та у приміщенні автомийки. Лише у разі недостатності даного рухомого майна для погашення у повному обсязі заборгованості за вищезазначеним рішенням суду, державний виконавець мав право звертати стягнення на належне ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно. Але з часу відкриття вказаного виконавчого провадження державним виконавцем не зверталось стягнення на належне ОСОБА_4 на праві власності будь-яке рухоме майно, не здійснювався опис даного рухомого майна, його оцінка та примусова реалізація. 17.03.2017 року ОСОБА_4 було здійснено повне погашення суми заборгованості за вказаним рішенням Краматорського міського суду від 01.02.2011 року по справі №2-354/2011 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПАТ КБ НАДРА у загальній сумі 68794,67 грн. На підтвердження даної обставини ОСОБА_4 були подані до ОСОБА_5 міського відділу ДВС копії відповідних квитанцій. При зверненні до ОСОБА_5 міського відділу ДВС ОСОБА_4 довідався, що державним виконавцем, без попереднього першочергового звернення стягнення на належне йому рухоме майно, було звернуто стягнення на належне ОСОБА_4 нерухоме майно шляхом передачі даного майна на реалізацію до Державного підприємства СЕТАМ згідно Порядку реалізації арештованого майна. 20.03.2017 року ДП СЕТАМ були проведені електронні торги з примусової реалізації нерухомого майна, що розташовано за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, належного боржнику ОСОБА_4, а саме: будівлі автомобільної мойки зі спорудами, яка складається з будівлі автомийки за літерою Б-1 загальною площею 196,5 кв.м, ганки б-б1, огорожа №3, замощення №2. Переможцем даних торгів є ОСОБА_6, який запропонував найвищу цінову пропозицію у розмірі 447928,92 грн. Відповідно до Постанови державного виконавця від 30.03.2017 року, оскільки вказане майно було придбано переможцем даних торгів ОСОБА_6 за сумою 447928,92 грн., тому нерухоме майно за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, передано переможцю ОСОБА_6 Позивач вважає, що державний виконавець, ОСОБА_5 міський відділ ДВС та ДП СЕТАМ не мали права звертати стягнення шляхом примусової реалізації на вказане нерухоме майно, оскільки як органи державної влади та їх посадові особи вони були зобов'язані звертати стягнення виключно належне боржнику на праві власності рухоме майно. Лише за відсутністю відповідного рухомого майна відповідачі мали право звертати стягнення та реалізовувати вказане нерухоме майно. Таким чином примусова реалізація даного нерухомого майна була можлива та була б правомірною лише за наявності обов'язкової умови - відсутності у боржника ОСОБА_4 рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення. Оскільки електронні торги (тобто примусова реалізація як складова частина процедури звернення стягнення на майно боржника), що відповідно до норм статті 202 ЦК України є правочином, були вчинені всупереч вимог чинного законодавства - вимог ч.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження (тому як за наявності у боржника ОСОБА_4 достатнього рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, звернення стягнення та примусова реалізація належного йому нерухомого майна неприпустима), тому дані електронні торги мають бути визнані судом недійсними відповідно до приписів статей 203, 215 ЦПК України, оскільки згідно до ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

11.07.2017 року, до початку розгляду даної справи по суті, представником позивача ОСОБА_4 було подано до суду письмову заяву про зміну підстав та предмету позову, у якій позивач зазначає наступне. На підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21.06.2010 року, а також договору купівлі-продажу 19/100 часток будівлі автомийки зі спорудами від 15.02.2011 року, ОСОБА_4 належать на праві власності 81/100 частки будівлі автомийки зі спорудами, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, що підтверджується відповідним записом в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Крім того, на праві власності ОСОБА_4 належать транспортні засоби: ЗИЛ 130, реєстраційний номер НОМЕР_1, та HONDA ACCORD, реєстраційний номер 59011ЕН, а також цінне побутове майно, що розташовано за адресою його реєстрації та фактичного мешкання: м. Краматорськ, вул. Дніпровська (Дніпропетровська), 176, а також за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40А, зокрема: апарат опалювальний твердопаливний водонагрівальний АОТВ, апарат миючий KARCHER HD6/15C (Німеччина), водонагрівальний котел FAGOR (Іспанія), телевізор LG, меблевий гарнітур (диван та два крісла), компресор повітряний, телевізор SAMSUNG (Угорщина), телевізор CHIVAKI, машина пральна автомат INDESIT, газовий котел ARISTON, газовий напільний котел SLIM, апарат миючий KARCHER HD5/17C (Німеччина), компресор повітряний, три радіатори (опалювальні конвектори), вартість яких, згідно звіту про оцінку майна, складеного 14.04.2017 року ТОВ Промексперт становить у теперішній час 108251 грн., що є цілком достатнім для погашення у повному обсязі боргу за рішенням суду. Про наявність у власності боржника ОСОБА_4 даних транспортних засобів було достовірно відомо державному виконавцю ще з 2012 року, оскільки в матеріалах вказаного виконавчого провадження є відповідні повідомлення ВРЕР м. Краматорськ при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області. Крім того, про наявність у власності ОСОБА_4 побутового рухомого майна за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40А державному виконавцю також було достовірно відомо ще до реалізації належного боржнику нерухомого майна, оскільки дане рухоме майно було описано державним виконавцем за актом опису й арешту майна від 02.02.2016 року. Також державний виконавець мав вільну можливість виявити та описати належне ОСОБА_4 рухоме побутове майно за місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки боржник ніколи не перешкоджав державному виконавцю у доступі до його житла для перевірки майнового стану та опису належного йому майна. Боржник ОСОБА_4, неодноразово особисто повідомляв державному виконавцю, у тому числі в присутності свідків, що йому на праві власності належить значна кількість цінного рухомого майна, у тому числі автотранспортні засоби, а також рухоме майно, що розташоване у приміщенні авто мийки та за адресою його проживання, і що вартість даного цінного рухомого майна значно перевищує розмір заборгованості за рішенням суду на користь ПАТ КБ НАДРА , а тому коштів від примусової реалізації даного рухомого майна буде цілком достатньо для погашення заборгованості за рішення суду. Але державний виконавець повідомив боржнику ОСОБА_4, що не бажає описувати та реалізовувати належне боржнику на праві власності рухоме майно. Оскільки у боржника ОСОБА_4 були відсутні кошти у національній та іноземній валютах, достатніх для погашення заборгованості за вищезазначеним рішенням суду, тому державний виконавець мав право та був зобов'язаний звертати стягнення виключно на належне боржнику на праві власності рухоме майно, а саме: транспортні засоби та вказане цінне побутове майно. Лише за відсутністю у боржника відповідного рухомого майна державний виконавець та ОСОБА_5 міський відділ ДВС мали право звертати стягнення на належне боржнику нерухоме майно шляхом його реалізації. Таким чином примусова реалізація належного боржнику ОСОБА_4 на праві власності нерухомого майна була можлива та була б правомірною лише за наявності обов'язкової умови - відсутності у боржника рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином - договором купівлі-продажу, за яким продавцем виступає відповідний орган державної виконавчої служби, який відповідно до законодавства здійснює примусову реалізацію майна боржника. Позивач зазначає, що електронні торги, які є правочином - договором купівлі-продажу, були вчинені всупереч вимог чинного законодавства - вимог ч.2 ст.18, ч.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження та статті 19 Конституції України, оскільки у продавця спірного майна - ОСОБА_5 міського відділу ДВС було відсутнє право здійснювати примусову реалізацію (продаж) спірного майна тому як продаж нерухомого майна за викладених умов був заборонений законом, продавець діяв не в спосіб та не у межах встановлених законодавством повноважень. Отже зміст даного правочину (зокрема істотні умови договору купівлі-продажу - право продавця здійснювати продаж нерухомого майна боржника та здійснення продавцем продажу нерухомого майна боржника покупцю) суперечить нормам чинного законодавства, що є правовою підставою для визнання даних електронних торгів недійсними відповідно до приписів статей 203, 215 ЦПК України. Також в обґрунтування свого позову позивач зазначає, що під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання вказаного рішення суду, державним виконавцем 12.04.2012 року було винесено постанову про зупинення даного виконавчого провадження у зв'язку з розшуком транспортних засобів, належних боржнику ОСОБА_4, а саме: ЗИЛ 130, реєстраційний номер НОМЕР_1, та HONDA ACCORD, реєстраційний номер 59011ЕН. Згідно вимог Закону України Про виконавче провадження , в період дії постанови про зупинення виконавчого провадження від 12.04.2012 року, тобто до моменту або скасування цієї постанови з будь-яких причин, або до моменту поновлення виконавчого провадження, державний виконавець не мав права здійснювати будь-які виконавчі дії, крім звернення до суду в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , а також крім вжиття заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. У тому числі державний виконавець не мав права здійснювати примусову реалізацію майна боржника. Згідно матеріалів виконавчого провадження, на момент проведення 20.03.2017 року електронних торгів постанова про зупинення виконавчого провадження від 12.04.2012 року державним виконавцем не була скасована, тобто була чинною, а крім того державним виконавцем не виносилась постанова про поновлення виконавчого провадження. Лише 31.03.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, за якою вказане виконавче провадження було поновлено. Отже державний виконавець та ОСОБА_5 МВДВС не мали права у період з 12.04.2012 року до 31.03.2017 року, тобто під час дії постанови про зупинення виконавчого провадження від 12.04.2012 року, здійснювати примусову реалізацію належного ОСОБА_4 на праві власності нерухомого майна. Таким чином електронні торги були вчинені всупереч вимог чинного законодавства - вимог статей 35, 39 Закону України Про виконавче провадження та статті 19 Конституції України, оскільки у продавця спірного майна - ОСОБА_5 міського відділу ДВС було відсутнє право здійснювати примусову реалізацію (продаж) спірного майна тому як продаж нерухомого майна за викладених умов був заборонений законом, продавець діяв не в межах встановлених законодавством повноважень. Тому зміст даного правочину, зокрема істотні умови договору купівлі-продажу - право продавця здійснювати продаж нерухомого майна боржника та здійснення продавцем продажу нерухомого майна боржника покупцю, суперечить нормам чинного законодавства, що є правовою підставою для визнання даних електронних торгів недійсними відповідно до приписів статей 203, 215 ЦПК України. Крім того в обґрунтування свого позову позивач зазначає, що згідно правовстановлюючих документів та інформації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, за боржником ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на 81/100 частку будівлі автомийки зі спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А. Оскільки ОСОБА_4 не вчиняв відповідні дії, направлені на виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, томи продавець ОСОБА_5 міський відділ ДВС мав право здійснювати примусову реалізацію (продаж) лише 81/100 часток будівлі автомийки зі спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, оскільки саме це майно належало боржнику ОСОБА_4 на момент його реалізації та могло бути предметом договору купівлі-продажу. Але державним виконавцем та ОСОБА_5 міським відділом ДВС було передано на примусову реалізацію до ДП СЕТАМ не вказана частка нерухомого майна, а ціла будівля автомийки зі спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, чим було навмисно введено в оману потенційних покупців спірного майна щодо предмету договору, тобто обставин, які мають істотне значення для вчинення вказаного правочину. Внаслідок даного порушення покупець спірного майна ОСОБА_6 купив фактично майно, яке не належить на праві власності ОСОБА_4 Оскільки предметом договору купівлі-продажу спірного майна повинно було бути 81/100 частка спірного майна, а продавцем фактично було зазначено предметом договору купівлі-продажу ціле спірне майно, тому зміст даного правочину суперечить вимогам ЦК України, зокрема вимогам ч.1 ст.656 ЦК України, відповідно до яких предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору, що є правовою підставою для визнання даних електронних торгів недійсними відповідно до приписів статей 203, 215 ЦПК України. Також позивач зазначав, що цінність частки майна значно нижче цінності цілого майна, а крім того володіння часткою майна, а не цілим майном, значно знижує можливість вільного використання цього майна, тому як це передбачає лише спільне користування майном з іншою особою за певних умов, тому ці обставини мають істотне значення при вчиненні правочину. Оскільки продавець спірного майна - ОСОБА_5 міський відділ ДВС замовчував та приховав існування вищезазначених обставин, які мають істотне значення для вчинення правочину, чим навмисно ввів другу сторону правочину - потенційних покупців та покупця спірного майна ОСОБА_6 в оману щодо обставин, які значно знижують цінність та можливість вільного використання за цільовим призначенням проданого майна, тому дані обставини є правовою підставою для визнання вказаних електронних торгів недійсними відповідно до приписів статті 230 ЦПК України. Крім того в обґрунтування свого позову позивач зазначає, що відповідно до ч.6 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Проте державним виконавцем та ОСОБА_5 міським відділом ДВС було звернуто стягнення на належне боржнику ОСОБА_4 нерухоме спірне майно, вартість якого становила 439146,00 грн., що майже в шість разів перевищує суму боргу за виконавчим провадженням, що є грубим порушенням засади співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням суду, встановленого вимогами статті 2 Закону України Про виконавче провадження , та як наслідок такого порушення боржник був позбавлений права власності на належне йому нерухоме майно. Позивач зазначав, що оскільки згідно ч.1 ст.216 ЦПК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому підлягають скасуванню всі відповідні документи, сформовані та видані за результатами проведення вказаних електронних торгів (юридичні наслідки проведення електронних торгів), у тому числі органами державної влади, а саме: протокол №244039 проведення електронних торгів, сформований 20.03.2017 року ДП СЕТАМ ; акт про проведені електронні торги, складений 30.03.2017 року державним виконавцем та затверджений начальником ОСОБА_5 міського ВДВС; свідоцтво, що видано 08.04.2017 державним нотаріусом Першої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №2-1268.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_4. та просив задовольнити їх у повному обсязі. Повідомив обставини, викладені у змісті позову та заяви про зміну предмету та підстав позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти даного позову та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступні обставини. Згідно матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем були здійснені заходи примусового виконання рішення суду у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження . Зазначав, що станом на час здійснення виконавчих дії щодо реалізації майна боржника відомостей щодо іншого майна (коштів) боржника на яке можливо звернути стягнення не встановлено, до відділу не надходило заяв (клопотань) боржника щодо визначення (пропонування) іншого майна на яке можливо звернути стягнення. Боржник не був позбавлений можливості повідомити державному виконавцю про інше своє майно, на яке слід першочергово звернути стягнення, чого він звичайно не зробив. Окрім цього акт опису й арешту майна не був оскаржений боржником у встановленому законом порядку. До відділу державної виконавчої служби не надходило повідомлення від стягувача за виконавчим провадженням ПАТ КБ НАДРА щодо виконання рішення суду. Лише 30.03.2017 року боржником подано заяву про виконання рішення суду, з доданням копії довідки, копії квитанції. Якщо не враховувати кошти які надійшли від реалізації майна боржника, боржником не сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. Виходячи з наведеного (в разі не реалізації майна боржника на перших торгах) реалізацію майна боржника припинити за таких підстав неможливо. Що стосується порушень, про які зазначає позивач, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження , до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. 02.02.2016 року державним виконавцем були проведено виконавчі дії щодо опису майна боржника, яке знаходилось за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А а саме: диван коричневого кольору, насос водяний, будівля авто мийки зі спорудами, телевізор, холодильник, котел опалення АОТВ, сейф металевий, котел газовий, лампа паяльна, водяний насос 402, компресор, крісло коричневого кольору, комп'ютерний стіл, полка для телевізора, світильник растровий три штуки. Враховуючи, що державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна боржника, яке знаходилось за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, державним виконавцем достовірно встановлено належність рухомого та нерухомого майна. Опис майна проведено у відповідності до п. 6 ст. 48 Закону, у обсязі і розмірі достатньому для виконання рішення суду. Законом України Про виконавче провадження не передбачена подальша перевірка майнового стану боржника, виявлення іншого майна окрім коштів, відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Відповідач зазначав, що стаття 35 Закону України Про виконавче провадження (яка діяла на час винесення постанови про зупинення виконавчого провадження) визначає перелік підстав за якими державний виконавець має право зупинити виконавче провадження (не тотожне обов'язку), п. 6 визначає право державного виконавця зупинити виконавче провадження при оголошенні розшуку боржника, його майна або розшуку дитини. В поточній редакції Закону яка діє з 30.11.2016 року скасовано таку норму як право державного виконавця зупинити виконавче провадження, натомість ст. 34 Закону визначає підстави, порядок та наслідки зупинення виконавчого провадження. В Законі взагалі відсуне зупинення з підстави розшуку. Тому врахування обмежень, які діяли на час винесення постанови про зупинення виконавчого провадження (ст. 39 Закону 606-XIV) можливо тільки на протязі дії Закону 606-XIV, щодо ототожнення з нормами визначеними у статті 35 Закону 1404-VIII, то необхідно зазначити що обмеження визначені п.п. 5, 6 ст. 35 Закону стосуються зупинення з підстав визначених у ст. 34. Крім того відповідач зазначав, що в ході провадження виконавчих дії державним виконавцем встановлено що згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав від 02.02.2016 року у розділі відомості про об'єкт нерухомого майна з реєстру прав власності на нерухоме майно 24.02.2011 року за ОСОБА_4 зареєстровано 81/100 будівлі автомийки зі спорудами РНО 31463484 на підставі договору про поділ нерухомого майна ВМХ № 421999 від 21.06.2010, першою краматорською ДНК РН № 1-4773. 16.01.2015 року рішенням Краматорського міського суду за позовом про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності до ОСОБА_4 суд вирішив: виділити у натурі в одиницю недобудовану будівлю В готовністю 14 % ….Визнати право власності … … недобудовану будівлю В готовністю 14 % що складає 19/100 часток від будівлі авто мийки …. . Вказане рішення суд було зареєстровано власниками майна, тобто 19/100 автомийки зі спорудами зареєстровано окремим об'єктом нерухомого майна. Отже виникають обставини, за якими ОСОБА_4 є власником 81/100 часток автомийки зі спорудами, де 19/100 часток відсутні. Відповідно до наведеного державним виконавцем було зазначено об'єкт нерухомого майна, опис приміщення та відомості про земельну ділянку на якій об'єкт нерухомого майна розташовано: будівлі автомобільної мийки зі спорудами РН об'єкта нерухомого майна 31463484 та належить ОСОБА_4, яка розташована за адресою вул. Хабаровська, 40-А, м. Краматорськ, яка розташована за адресою вул. Хабаровська, 40-а, складається з будівлі авто мийки за літерою Б-1 загальною площею 196,5 м. кв., ганки 6-61, огорожа № 3, замощення № 2. Будівля авто мийки розташована на землях ОСОБА_5 міської ради кадастровий номер: 1412900000:00:004:0310 тип власності: Комунальна власність цільове призначення: комерційного використання: загальна площа земельної ділянки :0.7462 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 352196914129. Відповідач зазначав, що боржник був обізнаний про виконання рішення суду, але протягом тривалого строку (п'яти років) не виконує рішення суду.

В судове засідання представник відповідача ДП СЕТАМ не з'явився, був повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи за його відсутності. В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача ДП СЕТАМ посилався на наступні обставини. Електронні торги з реалізації нерухомого майна ОСОБА_4 були проведені у повній відповідності з нормами Порядку реалізації арештованого майна, ДП СЕТАМ не порушувало прав позивача. У ДП СЕТАМ , як організатора торгів, були відсутні підстави для зупинення чи припинення електронних торгів, тому зазначені торги відбулись 20.03.2017 року. Оскільки будь-яких порушень Порядку реалізації арештованого майна не було, тому підстави для визнання торгів недійсними відсутні. Відповідач зазначає, що довідка Управління державної автоінспекції №1443 від 05.04.2017 року не є документом, який підтверджує право власності на транспортні засоби. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торів недійсними, позивач не обґрунтував, не довів, як описані ним порушення вплинули на результат торгів та як це порушило його права.

Представник третьої особи ОСОБА_6 ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти даного позову та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в судовому засіданні відповідачем державним виконавцем Третяченко К.С.

В судове засідання представник третьої особи ПАТ ОСОБА_8 НАДРА не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що взимку 2015-2016 року вони були присутні у приміщенні автомийки за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40А при спілкуванні ОСОБА_4 з державним виконавцем. В їх присутності ОСОБА_4 особисто пропонував державному виконавцю не описувати та не продавати будівлю автомийки, а продати інше майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 В той час у приміщенні будівлі автомийки знаходилось цінне майно - насоси, газовий котел, меблі, телевізори, інше цінне майно, а біля автомийки стояв належний ОСОБА_4 автомобіль ЗИЛ . Але державний виконавець відповів, що не бажає описувати та реалізовувати належне боржнику на праві власності рухоме майно.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що вона проживає близько 5 років у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 Їй відомо, що позивач був винен близько 70 тисяч грн банку. У нього є інше рухоме майно, але державний виконавець відмовив його описувати, а погодився лише описати приміщення авто мийки.

Згідно наданого суду письмового пояснення ОСОБА_4, підпис якого нотаріально посвідчена, позивач пояснив, що в грудні 2015 року на автомойку за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, з метою здійснити опис даного нерухомого майна приїхав державний виконавець. У приміщенні автомийки ОСОБА_4 особисто, у присутності свідків, повідомив державному виконавцю, що на праві власності йому належить значна кількість цінного рухомого майна, у тому числі автотранспортні засоби, а також рухоме майно, що розташоване у приміщенні автомийки та за адресою його проживання. ОСОБА_4 повідомив, що вартість даного цінного рухомого майна значно перевищує розмір заборгованості за рішенням суду на користь ПАТ КБ НАДРА , а тому коштів від примусової реалізації даного рухомого майна буде цілком достатньо для погашення заборгованості за рішенням суду. Але державний виконавець відмовився описувати та реалізовувати належне ОСОБА_4 рухоме майно. Також ОСОБА_4 повідомляв, що в подальшому він особисто ще неодноразово пропонував державному виконавцю описати та реалізувати належне йому цінне рухоме майно, у тому числі автотранспортні засоби, а також рухоме майно, що розташоване у приміщенні автомийки та за адресою його проживання, але державний виконавець кожного разу відмовлявся здійснити ці виконавчі дії. (т.№3, а.с.34-35).

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення сторін та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні ОСОБА_5 міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01.02.2011 року по справі №2-354/2011, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ НАДРА суми заборгованості у загальній сумі 67714,03 грн.

Дане відкрите виконавче провадження перебуває у теперішній час в провадженні у державного виконавця, заступника начальника ОСОБА_5 міського відділу ДВС ОСОБА_2.

На підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21.06.2010 року, посвідченого державним нотаріусом Першої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_12 (реєстровий номер 1-4773), а також договору купівлі-продажу 19/100 часток будівлі автомийки зі спорудами від 15.02.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_13 (реєстровий номер 550), зареєстрованих Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з 24.02.2011 року і по теперішній час ОСОБА_4 належать на праві власності 81/100 часток будівлі автомийки зі спорудами, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А. (т.1, а.с.17).

Крім того, на праві власності ОСОБА_4 належать наступні транспортні засоби: ЗИЛ 130, 1968 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та HONDA ACCORD, 1988 року випуску, реєстраційний номер 59011ЕН.

Також на праві власності позивачу ОСОБА_4 належить цінне побутове майно, що розташовано за адресою його реєстрації та фактичного мешкання: м. Краматорськ, вул. Дніпровська (колишня Дніпропетровська), буд.176, а також за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40А, а саме: апарат опалювальний твердопаливний водонагрівальний АОТВ, апарат миючий KARCHER HD6/15C (Німеччина), водонагрівальний котел FAGOR (Іспанія), телевізор LG, меблевий гарнітур (диван та два крісла), компресор повітряний, телевізор SAMSUNG (Угорщина), телевізор CHIVAKI, машина пральна автомат INDESIT, газовий котел ARISTON, газовий напільний котел SLIM, апарат миючий KARCHER HD5/17C (Німеччина), компресор повітряний, три радіатори (опалювальні конвектори).

Згідно Звіту про оцінку майна, складеного 14.04.2017 року ТОВ Промексперт (сертифікат суб'єкта оцінювальної діяльності №190/16 від 01.03.2016 року на право заняття практичною оцінювальною діяльністю, що виданий Фондом держаного майна України), загальна вартість даного рухомого майна становить у теперішній час 108251 грн. (т.3, а.с.1-28).

Відповідно статті 19 Конституції України, ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Нормами Закону України Про виконавче провадження передбачений особливий порядок звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна.

Так, відповідно до ч.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Оскільки у боржника ОСОБА_4 були відсутні кошти у національній та іноземній валютах, достатні для погашення заборгованості за рішенням суду, тому державний виконавець мав право та був зобов'язаний звертати стягнення виключно на належне боржнику на праві власності рухоме майно, а саме: транспортні засоби та побутове цінне майно.

Лише за умови відсутності у боржника відповідного рухомого майна державний виконавець має право згідно законодавства звертати стягнення на належне боржнику нерухоме майно шляхом його реалізації.

Таким чином примусова реалізація належного боржнику на праві власності нерухомого майна є правомірною лише за наявності обов'язкової умови - відсутності у боржника рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення.

Суд вважає, що про наявність у власності боржника ОСОБА_4 транспортних засобів державному виконавцю було достовірно відомо ще з 2012 року, оскільки в матеріалах вказаного виконавчого провадження є відповідне повідомлення ВРЕР м. Краматорськ при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області б/н від 03.04.2012 року, повідомлення Центру ДАІ 1413 ЦНППВАЗ за вих.№32/2640 від 08.08.2014 року та інші документи. Крім того, про наявність у власності ОСОБА_4 побутового рухомого майна, що розташовано за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40А державному виконавцю також було достовірно відомо ще до реалізації належного боржнику нерухомого майна, оскільки дане рухоме майно було описано державним виконавцем за актом опису й арешту майна від 02.02.2016 року. Також державний виконавець мав вільну можливість виявити та описати належне ОСОБА_4 рухоме побутове майно за місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки боржник ніколи не перешкоджав державному виконавцю у доступі до його житла для перевірки майнового стану та опису належного йому майна, що підтверджується матеріалами відповідного виконавчого провадження. (т.2, а.с.105-108).

Але державним виконавцем не було здійснено дій, направлених на виявлення, опис та реалізацію рухомого майна боржника ОСОБА_4, на яке можливо було звернути стягнення.

Відповідачами ОСОБА_5 міським відділом ДВС та державним виконавцем не надано суду доказів, що боржник ОСОБА_4 вчиняв будь-які дії, направлені на ухилення від виклику до органів державної виконавчої служби, або направлені на перешкоджання державному виконавцю перевіряти майновий стан боржника, або направлені на приховування від державного виконавця майна, належного боржнику на праві власності.

В судовому засіданні також було встановлено, що під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання вказаного рішення суду, державним виконавцем 12.04.2012 року було винесено постанову про зупинення даного виконавчого провадження у зв'язку з розшуком транспортних засобів, належних боржнику ОСОБА_4, а саме: ЗИЛ 130, реєстраційний номер НОМЕР_1; HONDA ACCORD, реєстраційний номер 59011ЕН. (т.2, а.с. 124).

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.39 Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону на час винесення вказаної постанови), протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.35 Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону станом на теперішній час), у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, на момент проведення 20.03.2017 року електронних торгів постанова про зупинення виконавчого провадження від 12.04.2012 року державним виконавцем не скасована, тобто була чинною, постанова про поновлення (продовження примусового виконання) виконавчого провадження не виносилась, тобто виконавче провадження не поновлювалось.

Лише 31.03.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, за якою було поновлено вказане виконавче провадження.

Таким чином, в період дії постанови про зупинення виконавчого провадження від 12.04.2012 року державний виконавець не мав права здійснювати будь-які виконавчі дії, крім звернення до суду в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , а також крім вжиття заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. У тому числі державний виконавець не мав права здійснювати примусову реалізацію майна боржника.

Отже у період дії постанови про зупинення виконавчого провадження від 12.04.2012 року державний виконавець та ОСОБА_5 міський відділ ДВС не мали права у період з 12.04.2012 року до 31.03.2017 року здійснювати примусову реалізацію належного ОСОБА_4 на праві власності нерухомого майна.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що постанова про зупинення виконавчого провадження від 12.04.2012 року втратила силу у зв'язку із зміною Закону України Про виконавче провадження , не ґрунтується на Законі.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином - договором купівлі-продажу, за яким продавцем виступає відповідний орган державної виконавчої служби, який відповідно до законодавства здійснює примусову реалізацію майна боржника.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.4 ст.656 ЦК України, до договору купівлі-продажу аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином електронні торги, які є правочином - договором купівлі-продажу, були вчинені всупереч вимог чинного законодавства - вимог ч.2 ст.18, ст.35, ст.39, ч.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження та статті 19 Конституції України, оскільки за вищевикладених обставин у продавця спірного майна - ОСОБА_5 міського відділу ДВС було відсутнє право здійснювати примусову реалізацію (продаж) спірного майна, продавець діяв не в спосіб та не у межах встановлених законодавством повноважень, тому як державним виконавцем було звернуто стягнення, а ОСОБА_5 міським відділом ДВС було здійснено примусову реалізацію об'єкта нерухомого майна боржника при наявності в боржника рухомого майна, і до того ж під час зупинення даного виконавчого провадження.

Суд вважає, що зміст даного правочину, зокрема істотні умови договору купівлі-продажу про право продавця здійснювати продаж нерухомого майна боржника та здійснення продавцем продажу нерухомого майна боржника покупцю, суперечить нормам чинного законодавства, що є правовою підставою для визнання даних електронних торгів недійсними відповідно до приписів статей 203, 215 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є, зокрема, умови про предмет договору.

Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно правовстановлюючих документів та інформації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, за боржником ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на 81/100 частку будівлі автомийки зі спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А (спірне майно), про що державному виконавцю було достовірно відомо, оскільки у матеріалах виконавчого провадження є відповідні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.(т.1, а.с.19, 26-34).

Відповідно до статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Але як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 будь-яких дій, направлених на виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна не вчиняв, у зв'язку з чим він до цього часу є власником 81/100 частки будівлі автомийки зі спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А.

Таким чином продавець ОСОБА_5 міський відділ ДВС мав право здійснювати примусову реалізацію (продаж) лише 81/100 часток будівлі автомийки зі спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, оскільки саме це майно належало боржнику ОСОБА_4 на момент його реалізації та могло бути предметом договору купівлі-продажу.

Відповідно до вимог п.2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, заявка на реалізацію, яка подається відділом ДВС, повинна містити, зокрема, такі дані: найменування майна, яке зазначається згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис включно.

Згідно вимог п.4 Порядку реалізації арештованого майна, за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби.

Але державним виконавцем та ОСОБА_5 міським ВДВС було передано на примусову реалізацію шляхом подання до ДП СЕТАМ відповідної заявки, тобто зроблено публічну пропозицію укласти договір (оферту) купівлі-продажу не вказаної частки нерухомого майна, а купівлі-продажу цілої будівлі автомийки зі спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, чим фактично було введено в оману потенційних покупців спірного майна щодо предмету договору, тобто обставин, які мають істотне значення для вчинення вказаного правочину. Внаслідок даного порушення покупець спірного майна ОСОБА_6 купив фактично майно, яке не належить на праві власності ОСОБА_4В.(т.1, а.с.88-90).

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки предметом договору купівлі-продажу спірного майна повинно було бути 81/100 частка спірного майна, а продавцем фактично було зазначено предметом договору купівлі-продажу ціле спірне майно, тому зміст даного правочину суперечить вимогам ЦК України, зокрема вимогам ч.1 ст.656 ЦК України, відповідно до яких предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору, що є правовою підставою для визнання даних електронних торгів недійсними відповідно до приписів статей 203, 215 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як, зокрема, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

За виконавчим провадженням з боржника ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь стягувача ПАТ КБ НАДРА згідно рішення суду сума заборгованості у розмірі 67714,03 грн. а також виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми від суми боргу, тобто 6771,40 грн., що разом становить 74485,43 грн.

Як було встановлено в судовому засіданні, боржнику ОСОБА_4 належить на праві власності рухоме майно - транспортні засоби та цінне побутове майно, вартість якого у становить 108251 грн., що є цілком достатнім для погашення у повному обсязі боргу за виконавчим провадженням у розмірі 74485,43 грн.

Але державним виконавцем та ОСОБА_5 міським відділом ДВС було звернуто стягнення на належне боржнику ОСОБА_4 нерухоме спірне майно, вартість якого становила 439146,00 грн., що майже в шість разів перевищує суму боргу за виконавчим провадженням, що є грубим порушенням засади співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням суду, встановленого вимогами статті 2 Закону України Про виконавче провадження , та як наслідок такого порушення боржник був позбавлений права власності на належне йому нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-1884цс15, згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу. Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у Постанові від 06.04.2016 року по справі №3-242гс16, ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК , зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу ).

Відповідно до роз'яснень у п.30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів.

Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що порушення з боку відповідачів - державного виконавця та ОСОБА_5 міського відділу ДВС, на які посилається позивач є суттєвими і в сукупності прямо вплинули на результат проведених електронних торгів, оскільки за умови дотримання даними відповідачами вимог чинного законодавства електронні торги взагалі не були б проведені і спірне майно не було б реалізовано продавцем ОСОБА_5 міським відділом ДВС.

Крім того, суд вважає, що доводи відповідачів, викладені у письмових запереченнях проти позову та надані в особистих поясненнях в судовому засіданні під час розгляду даної цієї справи, не спростовують доводів позивача, викладених у змісті позову та які підтверджені належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦПК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином у разі визнання недійсними електронних торгів, проведених 20.03.2017 року ДП СЕТАМ за заявкою ОСОБА_5 міського відділу ДВС з реалізації спірного майна боржника ОСОБА_4, також підлягають скасуванню документи, сформовані та видані за результатами проведення вказаних електронних торгів, а саме: протокол №244039 проведення електронних торгів, сформований 20.03.2017 року ДП СЕТАМ ; акт про проведені електронні торги, складений 30.03.2017 року державним виконавцем та затверджений начальником ОСОБА_5 міського ВДВС; свідоцтво, що видано 08.04.2017 державним нотаріусом Першої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №2-1268. (т.1, а.с.35-38).

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається зі змісту ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд приходить до наступного.

Відповідно статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Беручи до уваги, що позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2560 грн. (згідно наданих квитанцій), тому підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_5 міського відділу ДВС та Державного підприємства СЕТАМ , на користь позивача в рівних частках витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1280 грн. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.15, 16, 203, 215 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, державного виконавця, заступника начальника ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, Державного підприємства СЕТАМ , треті особи: ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК НАДРА , про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги та свідоцтва - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсними електронні торги, проведені 20.03.2017 року Державним підприємством СЕТАМ (ідентифікаційний код юридичної особи 39958500, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01025, м. Київ, вул. Стрілецька, будинок 4-6) за заявкою ОСОБА_5 міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 34991191, адреса місцезнаходження юридичної особи: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 20) з реалізації будівлі автомобільної мийки загальною площею 196,5 кв.м зі спорудами, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А.

Визнати недійсним та скасувати протокол №244039 проведення електронних торгів, проведених 20.03.2017 року Державним підприємством СЕТАМ (ідентифікаційний код юридичної особи 39958500, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01025, м. Київ, вул. Стрілецька, будинок 4-6) за заявкою ОСОБА_5 міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 34991191, адреса місцезнаходження юридичної особи: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 20) з реалізації будівлі автомобільної мийки загальною площею 196,5 кв.м зі спорудами, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, сформований 20.03.2017 року Державним підприємством СЕТАМ .

Визнати недійсним та скасувати акт про проведені електронні торги, проведених 20.03.2017 року Державним підприємством СЕТАМ (ідентифікаційний код юридичної особи 39958500, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01025, м. Київ, вул. Стрілецька, будинок 4-6) за заявкою ОСОБА_5 міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 34991191, адреса місцезнаходження юридичної особи: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 20) з реалізації будівлі автомобільної мийки загальною площею 196,5 кв.м зі спорудами, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40-А, складений 30.03.2017 року державним виконавцем, заступником начальника ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 та затверджений начальником ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво, що видане 08.04.2017 року державним нотаріусом Першої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за №2-1268, відповідно до якого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину України (який перебуває у зареєстрованому шлюбі з 08.05.2004 року), який зареєстрований за адресою: Україна, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2, належить на праві власності майно, що складається з будівлі автомийки літ. Б-1 б-б? площею 196,5 кв.м, огорожі №3, замощення ІІ, розташованої за адресою: Україна, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Хабаровська, будинок 40-А (сорок тире А), що складає 81/100 (вісімдесят одну соту) частку від усього об'єкту.

Стягнути з ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_4 витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1280 грн.

Стягнути з Державного підприємства СЕТАМ на користь ОСОБА_4 витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1280 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_14

СудКраматорський міський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення11.08.2017
Оприлюднено19.08.2017
Номер документу68366200
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —234/5177/17

Постанова від 27.03.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ступак Ольга В`ячеславівна

Ухвала від 08.12.2017

Цивільне

Краматорський міський суд Донецької області

Данелюк О. М.

Ухвала від 11.12.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Завгородня Ірина Миколаївна

Рішення від 09.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Канурна О. Д.

Ухвала від 09.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Канурна О. Д.

Ухвала від 24.10.2017

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Канурна О. Д.

Ухвала від 24.10.2017

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Канурна О. Д.

Ухвала від 13.10.2017

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Канурна О. Д.

Ухвала від 12.10.2017

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Канурна О. Д.

Ухвала від 27.09.2017

Цивільне

Апеляційний суд Донецької області

Канурна О. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні