Рішення

від 05.07.2017 по справі 911/1436/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2017 р. Справа № 911/1436/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: Моцик Л. М. (посвідчення № 042321 від 29.03.2016 р.);

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 15 від 04.07.2017 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури, м. Бориспіль

в інтересах держави в особі Волошинівської сільської ради, с. Волошинівка, Баришівський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікінг Плюс» , смт Баришівка

про стягнення 14 785, 06 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волошинівської сільської ради звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Вікінг Плюс» про стягнення 14 785, 06 грн основної заборгованості та розірвання договору оренди землі від 03.12.2008 р., укладеного між Волошинівською сільською радою та ТОВ „Вікінг Плюс» , посвідченого приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрованого в реєстрі за № 2252 та зареєстрованого у Баришівському райвідділ КРФ ДП „ЦДЗК» , про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 18.12.2008 р. № 040832100143.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди оренди землі від 03.12.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2017 р. порушено провадження у справі № 911/1436/17 за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волошинівської сільської ради до ТОВ „Вікінг Плюс» про стягнення 14 785, 06 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 07.06.2017 р.

07.06.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.07.2017 р.

04.07.2017 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 04.07.2017 р., у якому він просить суд припинити провадження у справі у зв'язку із погашенням ним основної заборгованості за договором у повному обсязі.

05.07.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшов лист № 94 02/32 від 04.07.2017 р., у якому він не наполягає на розірванні договору оренди землі від 03.12.2008 р., укладеного між Волошинівською сільською радою та ТОВ „Вікінг Плюс» , у зв'язку із погашенням відповідачем основної заборгованості за договором у повному обсязі.

05.07.2017 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про припинення провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки відсутні правові підстави для припинення провадження всієї справи.

Також у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги не підтримав та просить суд не розривати договір оренди землі від 03.12.2008 р., укладений між Волошинівською сільською радою та ТОВ „Вікінг Плюс» , у зв'язку із погашенням відповідачем основної заборгованості за договором у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, згідно з умовами п. 1. якого орендодавець (на підставі Рішень № 55-07-05 від 05.09.2007 р. та № 111-12-05 від 25.11.2008 р.) надає, а орендар приймає в строкове платне користування з правом подальшого викупу земельну ділянку для комерційного використання, яка знаходиться на території Волошинівської сільської ради (в межах населеного пункту) - с. Бошдів. вул. Київська-29 Баришівського району Київської області на трасі Київ-Харків праворуч в напрямку на Харків приблизно 600-800 м після дорожньої вказівки 69 км. поруч з автострадою в рельєфному заглибленні на місцевості.

Згідно з п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 9474 га (кадастровий номер 3220281703:04:039:0001), в тому числі: відкриті землі без - рослинного покриття - 0,9474 га.

Відповідно до п. 8. договору договір укладено на 49 років.

Пунктом 9. договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що становить 5 відсотків на рік від нормативної грошової оцінки землі, що з урахуванням коефіцієнта становить: 29 011, 88 грн, за квартал - 7 252, 97 грн, щомісячно - 2 417, 66 грн.

Пунктами 36., 37. договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін,

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Вказаний договір оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 2252.

18.12.2008 р. вказаний договір було зареєстровано у Баришівському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.12.2008 р. № 040832100143.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованою земельною ділянкою за договором з моменту підписання договору, його реєстрації та фактичного передання в оренду земельної ділянки та у період дії договору, а також станом на час розгляду справи і станом на 10.11.2016 р. основна заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за договором складала 14 785, 06 грн, що підтверджується договором оренди землі від 03.12.2008 р. р., листом № 849/9/17-01 від 16.12.2016 р. Баришівсько-Березанського відділення Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, розрахунком заборгованості, та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, однією із позовних вимог прокурора в інтересах позивача є його вимога до відповідача про стягнення з відповідача 14 785, 06 грн основної заборгованості по орендній платі за договором оренди оренди землі від 03.12.2008 р.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК.

Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Із наданих у процесі розгляду справи позивачем та відповідачем документів вбачається, що після звернення прокурора в інтересах позивача із даним позовом до відповідача в господарський суд і після порушення судом провадження у даній справі за таким позовом та станом на 01.06.2017 р. відповідач виконав свій обов'язок по оплаті орендної плати за договором та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 14 785, 06 грн, що підтверджується квитанцією № 23610691 від 01.06.2017 р. на суму 14 785, 06 грн, листом № 94 02/32 від 04.07.2017 р. Волошинівської сільської ради, наявними у матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем була погашена основна заборгованість перед позивачем по оплаті орендної плати за договором, що є предметом спору, у повному обсязі.

Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікінг Плюс» на користь Волошинівської сільської ради 14 785, 06 грн основної заборгованості по оплаті орендної плати за договором на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, просить суд розірвати договір оренди землі від 03.12.2008 р., укладений між Волошинівською сільською радою та ТОВ „Вікінг Плюс» , посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрований в реєстрі за № 2252 та зареєстрованого у Баришівському райвідділ КРФ ДП „ЦДЗК» , про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 18.12.2008 р. № 040832100143.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 цього ж закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1-3 ст. 21 цього ж закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст. 291 цього ж кодексу передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 31 Закону України „Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 32 цього ж закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України „Про оренду землі» , у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Як було зазначено вище та встановлено судом у процесі розгляду справи, після звернення прокурором в інтересах позивача із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області і після порушення судом провадження у даній справі за таким позовом та станом на 01.06.2017 р. відповідач виконав свій обов'язок по оплаті орендної плати за договором та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 14 785, 06 грн, що підтверджується квитанцією № 23610691 від 01.06.2017 р. на суму 14 785, 06 грн, листом № 94 02/32 від 04.07.2017 р. Волошинівської сільської ради, наявними у матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем була погашена основна заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати за договором, що була підставою розірвання договору, у повному обсязі, що в свою чергу вказує на відсутність істотності та систематичності порушень відповідачем умов договору оренди землі від 03.12.2008 р., у зв'язку із чим у позивача у даному випадку не виникло право на розірвання спірного договору оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у пункті 36. договору та у ст. ст. 24, 25, 32 Закону України „Про оренду землі» .

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, недоведеними є факти систематичного невиконання відповідачем обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України „Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, що в свою чергу виключає істотне порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та положень законодавства України, що врегульовує питання оренди землі, а також те, що у зв'язку із погашенням відповідачем основної заборгованості перед позивачем по сплаті орендної плати за договором останній не наполягає на розірванні спірного договору оренди землі, а зацікавлений у наявності подальших орендних відносин із відповідачем щодо користування земельною ділянкою за договором і надходженням до бюджету грошових коштів за її користування, у зв'язку із чим суд вважає, що у позивача не виникло право на розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у самому договорі та у ст. 32 Закону України „Про оренду землі» , а тому позовна вимога прокурора в інтересах позивача до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 14 785, 06 грн основної заборгованості по орендній платі за договором підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги за позовом підлягають відхиленню.

Судові витрати в частині позовної вимоги про розірвання договору оренди землі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій, а в частині позовної вимоги про стягнення основної заборгованості по орендній платі за договором відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір» (пункт 5) частини 1)) підлягають поверненню прокурору у зв'язку із припиненням провадження у справі в частині такої позовної вимоги.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волошинівської сільської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікінг Плюс» на користь Волошинівської сільської ради 14 785, 06 грн основної заборгованості.

2. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

3. Повернути Прокуратурі Київської області (ідентифікаційний код 02909996) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 (нуль) коп., перерахований (сплачений) за платіжним дорученням № 520 від 17.03.2017 р.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікінг Плюс» (ідентифікаційний код 35326824) на користь Прокуратури Київської області (ідентифікаційний код 02909996) судові витрати 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 серпня 2017 р.