Ухвала

від 17.08.2017 по справі 467/362/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 467/362/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Явіца І.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів-Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася з позовом до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області № 9 від 07 жовтня 2016 року, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0,1176 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області по вул. І.Франка, 11. Також позивач просила зобов'язати відповідача забезпечити її заїздом до житлового будинку № 11 по вул.. І. Франка в смт. Костянтинівка та подвір'ям для обслуговування житлового будинку, господарських приміщень та споруд за призначенням.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 - закрито.

Роз'яснено позивачу про право звернення із вказаним позовом в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області № 6 від 17 січня 2007 Про передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_2 отримала земельну ділянку площею 0,10 га.

Рішенням Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області № 7 від 17.09.2010 року вказане вище рішення відповідача було приведено у відповідність до вимог чинного законодавства і позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із складання державного акту на право власності на земельну ділянку згідно поданої нею заяви, тобто на земельну ділянку площею 0,10 га.

24 червня 2016 року позивач звернулась з заявою до відповідача про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення додаткової земельної ділянки у власність площею 0,1176 га по вул. І.Франка, 11 в смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області до виданого раніше дозволу на виготовлення проекту землеустрою на ділянку площею 0,10 га.

Рішенням Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області № 9 від 07 жовтня 2016 року відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення додаткової земельної ділянки у власність площею 0,1176 га.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини мають приватно-правовий характер, у зв'язку з чим даний спір не може бути вирішений у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 122 ЗК передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК).

За правилами частини першої статті 123 ЗК надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність або користування та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Отже, висновок суду першої інстанції, що відповідач при винесенні рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, не здійснював владні управлінські функції, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Суд першої інстанції на наведені обставини увагу не звернув та дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.

Згідно п.4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання, допустив порушення норм процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 202, 204, 205, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати .

Постановити нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: