Ухвала

від 08.08.2017 по справі 812/196/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 року м. Київ К/800/30247/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Веденяпіна О.А., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року

у справі №812/196/16

за позовом Державного підприємства Луганський регіональний Науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (надалі - ДП Луганськстандартметрологія )

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі - СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ДП Луганськстандартметрологія звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС від 25.02.2016 року №0000064210, від 25.02.2016 року №0000084210, від 25.02.2016 року №0000071500, від 25.02.2016 року №0000021500, від 25.02.2016 року №0000041500, від 25.02.2016 року №0000011500, від 25.02.2016 року №0000051500, від 25.02.2016 року №0000034210, від 12.02.2016 року №0000014210.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ДП Луганськстандартметрологія просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС проведено ряд камеральних перевірок податкової звітності позивача, а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість за період з червня 2014 року по грудень 2014 року та розрахунків частини частого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за три квартали 2014 року й перше півріччя 2014 року, наслідки яких оформлено актами від 12.02.2015 року №2/28-05-24/4725935, від 12.02.2015 року №3/28-05-24/4725935, від 12.02.2015 року №4/28-05-24/4725935, від 12.02.2015 року №5/28-05-24/4725935, від 12.02.2015 року №6/28-05-24/4725935, від 12.02.2015 року №7/28-05-24/4725935, від 12.02.2015 року №8/28-05-24/4725935, від 12.02.2015 року №9/28-05-24/4725935, від 01.02.2016 року №1/28-05-24/4725935.

Перевірками встановлено порушення ДП Луганськстандартметрологія пп. 49.18.1, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з несвоєчасним поданням податкових декларацій з податку на додану вартість за період з червня 2014 року по грудень 2014 року та розрахунків частини частого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за три квартали 2014 року й перше півріччя 2014 року.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 25.02.2016 року №0000051500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.02.2016 року №0000064210, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.02.2016 року №0000084210, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.02.2016 року №0000071500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.02.2016 року №0000021500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.02.2016 року №0000041500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.02.2016 року №0000011500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.02.2016 року №0000034210, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 12.02.2016 року №0000014210 згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій у розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно зі ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За правилами п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовано населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція (ч. 2 ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ).

На виконання вимог абз. 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р і від 02.12.2015 року № 1275-р затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Луганськ (де зареєстрований та провадить господарську діяльність позивач) та м. Лисичанськ (де фактично знаходиться ДП Луганськстандартметрологія ).

Отже, на момент здійснення контрольних заходів та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції. Ці обставини в судовому процесі не спростовано і визнано такими, що відповідають дійсності.

Відповідно до пп. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Проте, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не враховано скерований позивачем на його адресу 12.08.2015 року разом із заявою про продовження граничних строків для подання податкової звітності сертифікат Торгово-промислової палати України від 31.07.2015 року №4770 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у період з 01.07.2014 року по 19.12.2014 року.

В свою чергу, за наявності у ДП Луганськстандартметрологія належного документа (сертифіката Торгово-промислової палати України), який підтверджує обставини непереборної сили (форс-мажору), що об'єктивно вплинули на зміст прав та обов'язків підприємства, судові інстанції дійшли цілком обґрунтованого висновку про наявність у розглядуваному випадку правових підстав для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.А. Веденяпін

---

Ю.І. Цвіркун