Ухвала

від 09.08.2017 по справі 209/1742/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/926/17 Справа № 209/1742/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_7

слідчих ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Промсервіс» ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року було задоволене клопотання слідчого Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене із прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , та накладено арешт із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на речі і документи, які були тимчасово вилучені під час обшуку 13.07.2017 року по кримінальному провадженню №42017041160000023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, а саме:

- 7 аркушів паперу формату А-4 з реквізитами ФОП ОСОБА_11 та відтисками печатки на обох сторонах кожного аркушу паперу;

- 9 аркушів паперу формату А-4 з відтисками печаток ФОП « ОСОБА_12 », ФОП « ОСОБА_13 », ФОП « ОСОБА_14 », ФОП « ОСОБА_15 », ФОП « ОСОБА_16 » та ФОП « ОСОБА_17 »;

- договір № 4 на 9 арк., про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

- договір № 5 на 8 арк., про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

- додаткова угода № 2 до договору № 5 на 2 аркушах,

- додаткова угода №3 до договору №6 на 1 аркуші,

- додаткова угода № 4 до договору №15 на 2 аркушах,

- додаткова угода № 2 до договору № 6 на 2 аркушах,

- додаткова угода №1 до договору № 6 на 2 аркушах,

- додаткова угода № 1 до договору №5 на 2 аркушах,

- договір № 6 від 01.02.2016 на 8 аркушах, про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

-договір № 16 від 08.02.2016 на 1 аркуші, договір № 20 від 18.04.2016 на 2 аркушах, про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

- договір № 33 від 29.07.2016 на 2 аркушах, договір № 15 від 01.03.2016 на 4 аркушах, про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

- договір №6/2016 від 10.11.2016 на 5 аркушах, про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

- договір №5 від 25.01.2016 на 3 аркушах, про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

- договір без номеру від 29.01.2016 на 2 аркушах, про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

- договір №ПС/2016-02 на 18 аркушах, про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ»

- договір № 37 від 15.01.2016 на 1 аркушах про постачання продуктів харчування до КЗ «СЗШ».

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що для повного, об`єктивного та всестороннього розслідування провадження з метою забезпечення збереження речових доказів, виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з ціллю перевірки та аналізу, щодо законності витрачання бюджетних коштів, а також щодо законності закупівлі продуктів харчування до навчальних закладів м. Кам`янське, виникла необхідність арешту майна, яке було тимчасово вилучено в ході проведення обшуку за адресою вул. Грушевського, 32, у м. Кам`янське, а саме у комплексі багатофункціональних будівель який використовуються в господарській діяльності ТОВ «Промсервіс» та належить на праві приватної власності ОСОБА_18 та яке є предметом злочину й містить на собі його сліди, що згідно п.1, ч.2 ст. 167 КК України дає підставу для надання дозволу на накладення арешту на вказане майно.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «НВО «Промсервіс» ОСОБА_10 порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, стверджує про те, що арешт був накладений з порушенням вимог процесуального закону. Так, слідчим суддею не було дотримано вимоги ст. 173 КПК України, а саме не було враховано: відсутність правових підстав для арешту майна; недостатність доказів зв`язку арештованого майна з розслідуваним злочином. Також апелянт зазначає, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі суду не доведено та не обгрунтовано відповідність даного майна ст. 98 КПК України, відсутні будь-які обставини, які підтверджували б, що незастосування заходів заборони або обмеження користування, розпорядження скаржником власним майном може призвести до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна, у кримінальному проваджені цивільний позов не заявлено; оскільки слідчий не вказав передбачені ст. 170 КПК України підстави для накладення арешту на майно; майно, на яке накладено арешт, не відповідає переліку майна, яке було зазначено слідчим суддею в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів випливає, що об`єктивна сторона розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, полягає у тому, що службові особи ТОВ НПО «Промсервіс» (ЄДРПОУ 13441711) за попередньою змовою зі службовими особами Кам`янської міської ради шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних документів, привласнюють бюджетні кошти, призначені на закупівлю продуктів харчування до навчальних закладів міста Кам`янське, чим завдають збитки територіальній громаді міста.

По вказаному факту 31.03.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017041160000023 внесено відомості за ч.3 ст. 191 КК України.

13.07.2017 року співробітниками Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського РС м. Дніпродзержинська ОСОБА_1 від 10.07.2017 року, за адресою АДРЕСА_1 , було проведено обшук комплекс багатофункціональних будівель який використовується в господарській діяльності ТОВ «Промсервіс» та належить на праві приватної власності ОСОБА_18 в ході чого, було вилучено певний перелік речей і документів, які зазначені у відповідному протоколі обшуку та клопотанні слідчого.

Постановою слідчого від 13 липня 2017 року вищезазначене майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017041160000023.

З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, достатніх для вжиття на цьому етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження, а отже арешт на це майно був накладений з дотриманням вимог закону, і доводи апеляційної скарги такого висновку колегії суддів не спростовують.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Що стосується посилань апелянта на недостатню обґрунтованість ухвали слідчого судді про арешт майна, то вони його особистою суб`єктивною оцінкою та не обґрунтовують необхідності скасування вірного по суті судового рішення.

З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги на даному етапі досудового розслідування не вбачається. У випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваними кримінальними правопорушеннями у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу директора третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Промсервіс» ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року про арешт майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3