Ухвала

від 17.08.2017 по справі 676/1431/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

Справа № 676/1431/17

Провадження № 22-ц/792/1546/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Янчук Т.О.,

суддів: Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,

секретаря: Лапка Ю.В.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірма Деметра про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ним та ПП фірма Деметра від 20 лютого 2014 року, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, про що вчинено запис від 09.04.2014 року, номер 12299253. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що він є власником земельної ділянки, відповідно до Державного акта на право власності на землю серія № Р1 № 846151 виданого 13.09.2002 року Кам'янською сільською радою, площею 2,4165 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кам'янської сільської ради, Кам'янець-Подільського району. У лютому 2014 року, він передав належну йому земельну ділянку в оренду строком на 10 років ПП фірма Деметра , про що сторони уклали договір оренди. Проте, на момент укладення договору оренди не було досягнуто домовленості по усіх істотних умовах договору, зокрема, не проведено нормативної грошової оцінки його земельної ділянки, не визначено конкретний розмір орендної плати, не визначено, яка саме земельна ділянка передається в оренду, її кадастровий номер, на підставі якого правовстановлюючого документу перебуває у власності та хто є її власником, також в договорі оренди не визначено земельну ділянку за складом та видами угідь, до договору не долучено план або схему земельної ділянки, відсутній акт визначення меж земельної ділянки, що є порушенням вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі і є підставою для визнання договору оренди недійсним.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не погодилися з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, посилаються на неповне з'ясування судом всіх істотних обставин справи. Зазначають, що при укладенні договору оренди земельної ділянки між

---

Головуючий у першій інстанції: Семенюк В.В. Категорія: 47

Доповідач: Янчук Т.О.

сторонами не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору оренди, вважають, що у пункті 4 договору, яким визначено орендну плату у формі та розмірі не менше 3% вартості паю, не має чіткого визначення розміру орендної плати, оскільки нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проводилася і орендна плата не визначена у чіткій грошовій сумі, та не погоджено питання щодо індексації та форми орендної плати.

Тому, з огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, представник апелянта просив скасувати рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2017 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ПП Деметра в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 13 вересня 2002 року належить земельна ділянка, площею 2,4165 га, розташована на території Кам'янської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПП фірма Деметра укладено договір оренди земельної ділянки, належної йому на праві власності, площею 4,42 га, строком на 10 років, умовами договору визначено, що орендар сплачує за користування земельною ділянкою щороку орендну плату у розмірі 3% від вартості паю, розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством, форма орендної плати на 1 рік, встановлюється за домовленістю сторін, визначено терміни сплати, а саме у період з 01.09 до 01.12 кожного року, орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати.

Зазначений договір оренди підписаний сторонами, Орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП фірма Деметра і зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Кам'янець-Подільському районі 09.04.2014 року, номер 12299253, кадастровий номер НОМЕР_1, отже після проведення державної реєстрації набув чинності.

Відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст. 13-15 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Ст.ст. 21-22 цього ж Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Як вбачається з оспорюваного договору оренди землі в ньому чітко відповідно до чинного законодавства визначено розмір орендної плати, а саме 3 % від вартості земельного паю в грошовому еквіваленті з обов'язковою індексацією орендної плати.

Згідно повідомлення міськрайонного управління у Кам'янець-Подільському районі та м. Кам'янець-Подільський Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з 2014 по 2017 роки проводилась нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача, а за видатковими накладними ПП фірма Деметра позивач з 2014 по 2016 роки отримував орендну плату в натуральній формі зерновими культурами вартістю відповідно до умов договору в процентному відношенні від нормативної грошової оцінки землі і претензій з боку орендодавця до орендаря щодо недоплати йому орендної плати не виникало.

Крім того, сам позивач при подачі позову подав до суду договір оренди землі з додатками до нього, а саме кадастровий план своєї земельної ділянки та план-схему розташування земельної ділянки.

При цьому у справах про визнання недійсним договору оренди землі з указаних позивачем підстав суд повинен установити: чи дійсно порушуються права орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорі оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Така правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові від 9 грудня 2015 року № 6-849цс15, прийнятій за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та має враховуватись судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатньої інформації щодо об'єкта оренди, яка дозволяє ідентифікувати предмет договору, визначення розміру та сплати орендної плати, тобто про відсутність порушення прав позивача та погодження між позивачкою та відповідачем при укладенні договору оренди землі всіх істотних умов, у тому числі й об'єкта оренди, а тому підстав для визнання його недійсним в межах доводів позивача не вбачається.

Доводи апелянта про невідповідність вимогам закону договору оренди землі, а саме Типовому договору оренди землі в частині визначення розміру орендної плати, слід відхилити, вказані доводи спростовуються матеріалами справи та не відповідають нормам Закону України Про оренду землі . Посилання на Типовий договір оренди землі не може бути взято до уваги, оскільки вказаний договір має рекомендаційний характер, а всі умови договору визначаються саме Законом України Про оренду землі .

Слід відхилити також доводи апелянта про недійсність оспорюваного правочину з посилання на акт прийому-передачі земельної ділянки. Такий акт прийому-передачі земельної ділянки складається після укладення договору оренди землі, а суд розглядає питання недійсності правочину саме на час його укладення, отже даний акт ніяким чином не впливає на законність самого договору оренди щодо умов договору.

Безпідставними є твердження апелянта про відсутність нормативно-грошової оцінки землі в договорі оренди, неузгодженість сторонами в договорі розміру орендної плати, порушення прав орендодавця визначенням орендної плати лише в розмірі 3%, хоча такий розмір може бути більшим - до 12 %.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору.

Позивач, укладаючи спірний договір, погодився з умовами договору, в тому числі і з розміром орендної плати, три роки отримував орендну плату, встановлену в договорі, питання про зміну умов договору перед відповідачем не ставив.

Крім того пунктами 3-4 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" визначено, що вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.05.2017 року грошова оцінка земельної ділянки ОСОБА_1 станом на 2014 рік була визначена в чіткому грошовому еквіваленті та її вартість кожного року змінювалася з врахуванням коефіцієнту індексації, як це передбачено чинним законодавством, а тому і орендна плата нараховувалася з врахуванням вартості землі, проте орендодавець отримував орендну плату в натуральній формі, що також передбачено умовами укладеного договору.

Не спростовують висновків суду і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав у межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук