Рішення

від 16.08.2017 по справі 906/530/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" серпня 2017 р. Справа № 906/530/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Овсієнко Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився (у судовому засіданні 15.08.2017 брав участь ОСОБА_1 - керівник, паспорт ВМ437215 вид. Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 02.12.1997)

від відповідача: ОСОБА_2 - директор, паспорт ВН041443 виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 04.08.2001

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріа-баланс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп"

про стягнення 2400714,00грн (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог)

У судовому засіданні 15.08.2017, у відповідності до ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва до 16.08.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Патріа - баланс" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про стягнення 1100000,00грн попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару згідно умов договору від 01.08.2008.

27.07.2017 від позивача надійшла заява за вх.№02-44/704/17 від 27.07.2017 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить суд вважати заявленими до розгляду вимоги про стягнення 2400714,00грн попередньої оплати (а.с. 38).

Ухвалою від 15.08.2017 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та вважає заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 2400714,00грн попередньої оплати (а.с. 83).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить розписка у справі (а.с. 81).

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог, що, зокрема, підтверджується наданим 15.08.2017 до суду відзивом на заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якого зазначає, що ТОВ "Темп" не має обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог, та нотаріально посвідченою заявою засновника відповідача ОСОБА_3 (а.с. 79-80).

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений судом про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Темп" (постачальник, відповідач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Патріа-Баланс" (покупець, позивач) укладено договір (далі - Договір) (а.с. 9), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар за цінами, в асортименті, кількості та в термін, вказані в рахунку або накладній.

Згідно пункту 1.1.1 Договору предметом постачання є продукти харчування на загальну суму 3000000,00грн.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що сума договору являє собою суму всіх накладних, відповідно яким товар відпускається покупцю протягом строку дії договору.

Відповідно до п.3.1, п.3.3 Договору розрахунки з постачальником проводяться шляхом попередньої оплати на розрахунковий рахунки постачальника або внесенням коштів до його каси.

За змістом п.7.1, п.7.2 Договору останній діє протягом двох років (01.09.2008-01.09.2010) та є автоматично пролонгованим, якщо після закінчення його дії немає письмового повідомлення однієї зі сторін про його розірвання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору від 01.09.2008, який за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України).

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як суд зазначав вище, умовами п.3.1 Договору розрахунки з постачальником проводяться шляхом попередньої оплати.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач свої зобов`язання згідно умов договору від 01.09.2008 виконав належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти на загальну суму 2400714,00грн, що, зокрема, підтверджується відповідними виписками з банку (за період липень 2009 року-серпень 2010 року) (а.с. 27-31, 50-77).

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте, відповідач не здійснив поставку товару, та не повернув позивачу сплачену ним передплату, що підтверджується, зокрема, підписаним повноважними представниками і скріпленим печатками сторін акт звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами станом на 16.06.2017 (а.с. 10) та не заперечувалось представниками сторін у судових засіданнях.

При цьому, приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи той факт, що відповідачем не поставлено позивачу товар на суму 2400714,00грн, а останнім, у свою чергу, обрано спосіб захисту порушених прав у вигляді стягнення сплаченої попередньої плати, станом на день звернення позивача з відповідною позовною заявою до суду (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), у ТОВ "Темп" перед ТОВ "Патріа-баланс" існувала заборгованість з повернення попередньої оплати в розмірі 2400714,00грн, про що, в тому числі, свідчить підписаний повноважними представниками і скріплений печатками сторін акт звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами станом на 16.06.2017 (а.с. 10) та відзиви на позовну заяву і заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 33, 79).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2400714,00грн попередньої оплати підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За змістом статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, заяви про застосування позовної давності не зробив, доказів поставки товару на загальну суму 2400714,00грн не надав, і такі в матеріалах справи відсутні; факт існування даного розміру боргу з передплати не заперечує, що підтверджується підписаним повноважними представниками і скріпленим печатками сторін актом звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами станом на 16.06.2017 (а.с. 10) та відзивами на позовну заяву і заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 33, 79).

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення попередньої оплати в розмірі 2400714,00грн належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2400714,00грн попередньої оплати є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (10014, м. Житомир, вул. Перемоги, 12; ідентифікаційний код 13549816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріа-баланс" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 6; ідентифікаційний код 32122231):

- 2400714,00грн попередньої оплати;

- 36010,71грн - судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.08.17

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (рек. з повід.)