Вирок

від 15.02.2010 по справі 1-51/10

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

м. Золотноша, вул. Шевченка, 76, 19700, (04737) 5-26-10

Справа № 1-51/2010 рік

ВИРОК

Ім'ям України

15 лютого 2010 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Сукач Л.І.

з участю прокурора Калініченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Золотоноша кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ

04 лютого 2009 року близько 19 години, ОСОБА_1 перебуваючи в будинку ОСОБА_2, що знаходиться в с. Піщане Золотоніського району Черкаської області, на грунті неприязних стосунків з його братом ОСОБА_3, умисно наніс останньому декілька ударів кулаком по обличчю та в грудну клітину, після чого потерпілий впав, а ОСОБА_1 наніс декілька ударів ногою по спині в область правої лопатки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому 7-8 ребер справа по лопаточній лінії без зміщення, синців грудної клітини та спини, правостороннього пневмотораксу, посттравматичної нижньодолевої пневмонії, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, в зв'язку з небезпекою для життя, а також тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя та черевної стінки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_1 визнав повністю та по суті пред'явленого йому обвинувачення суду пояснив, що дійсно 04.02.2009 року близько 19 години він прийшов в гості до свого хрещеного батька ОСОБА_2. Зайшовши на подвір'я він постукав у вхідні двері, потім через деякий час ще раз постукав. Двері йому відчинив ОСОБА_4, який перебував у нетверезому стані та ледве тримався на ногах. Він зайшов до будинку, де в одній із кімнат ОСОБА_4 ліг відпочивати на диван. В цій же кімнаті за столом сидів ОСОБА_3. ОСОБА_4 почав жалітися йому на брата ОСОБА_3, який раніше побив його. Після цього він зробив зауваження ОСОБА_3, чому він так себе поводить. У відповідь ОСОБА_3 встав із стільця та схопив рукою скляну пляшку з-під горілки. Побачивши це він вдарив ОСОБА_3 кулаком лівої руки в передню частину грудної клітки, а потім кулаком правої руки в область обличчя. Від останнього удару ОСОБА_3 впав. Під час падіння вдарився правою частиною спини об бильце крісла. Одразу ж після чого він застогнав від болю. Далі до будинку зайшов ОСОБА_5. Звідки він прийшов ОСОБА_1 не бачив. Деревянко запитав у нього, що він тут робить. Він йому розповів, що тут сталося. Потім він попитав у ОСОБА_3 чи потрібна йому допомога, той же йому відповів, що не потрібна. Потім він пішов додому. Також ОСОБА_1 додав, що з 2 червня 2009 року по 23 грудня 2009 року він знаходився на заробітках в м. Черкаси. Про те, що його розшукує міліція він не знав і його ніхто не повідомляв. Коли він прибув додому, то до нього приїхали працівники міліції та сказали, щоб він з ними їхав до ОСОБА_6 Він без суперечок погодилася та відправився до ОСОБА_6 У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, збитки потерпілому відшкодував повністю.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, його винність повністю підтверджується зібраними досудовим слідством доказами, які не досліджувалися в судовому засіданні відповідно до ст. 299 ч.3 КПК України.

Суд вважає винність ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, доведеною повністю, а його дії кваліфікує за ст.121 ч.1 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та особу підсудного, який характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнає його щире каяття, сприяння розкриттю злочину, а також те що потерпілий до нього претензій не має і що він відшкодував потерпілому заподіяну шкоду.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Суд вважає, що виправлення підсудного можливе в умовах без ізоляції від суспільства і визнає необхідним призначивши йому покарання звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.321,323, 324 КПК України,-

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст..121 ч.1 КК України і призначити покарання - три роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відповідальності з випробуванням, надавши йому іспитовий строк на один рік і зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено підсудним до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня проголошення вироку або на нього може бути внесений протест прокурора в той же строк.

Суддя Савенко В.Г.