Рішення

від 22.08.2017 по справі 219/5319/17

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/5319/17

Провадження № 2/219/3134/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Фролової Н.М., при секретарі Шкурат К.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Техмашсервіс-2006 про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків внаслідок виробничої травми,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Техмашсервіс-2006 в якому просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків внаслідок виробничої травми 200 000 тисяч гривень, посилаючись на те, що з 01.09.2010 року по 24.01.2011 року вона працювала на посаді оператора АЗС у відповідача. Під час праці у відповідача з нею трапився нещасний випадок У зв'язку із трудовим каліцтвом, яке вона зазнала під час роботи на підприємстві, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, вона втратила 100% своєї первісної професійної працездатності та стала інвалідом 1-ї групи. Через незабезпечення умов праці, вона повністю втратила своє здоров'я, повністю осліпла на обидва ока, в неї частково порушені функції мови, чутливості, частково паралізована ліва рука, обличчя покривджене чисельними рубцями від травм. Їй постійно приходиться продовжувати лікування, на що вона змушена витрачати немалі кошти, а від цього вона також постійно відчуває моральні страждання, в неї повністю втрачені особисте та суспільне життя. Повністю порушені її відносини з оточуючими людьми, близькими, друзями та знайомими, оскільки вона самостійно не може про себе піклуватися та не може обходитися без сторонньої допомоги. Повністю втрачені її плани на майбутнє, оскільки вона в молодому віці втратила здоров'я, роботу, яка була для неї засобом існування. Через це вона не може відчувати себе повноцінною людиною з усіма властивостями, які притаманні здоровій людині. Прийшовши працювати до роботодавця здоровим працівником, через незабезпечення умов праці вона втратила 100% своєї працездатності та стала інвалідом 1-ї групи та вимушена з цим жити. Враховуючи, що позивач отримала травму у зв'язку з незабезпеченням їй відповідачем безпечних та нешкідливих умов праці, тому саме з нього відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає стягненню моральна шкода, якою до теперішнього часу вона не скористалася.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, прос час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в матеріалах справи є заява від позивача, в якій остання просить розглядати справу у його відсутність, за участю представника.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з наведених в ньому підстав, просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Техмашсервіс-2006 у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Відповідно до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

Судом установлено, що позивач з відповідачем перебувала у трудових відносинах з 01.09.2010 року по 29.01.2011 року, що підтверджується записами у її трудовій книжці (а.с.9).

Як вбачається з ОСОБА_4 №1 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 18.09.2010 р., 17 вересня 2010 року оператори АЗС ОСОБА_2 і ОСОБА_4 о 20.00 заступили в нічну зміну згідно із графіком виходів на вересень місяць 2010 року. 18 вересня 210 року близько 02.00 години ночі ОСОБА_2 направилася до туалету, який перебував у південному напрямку від АПК. Протягом 20 хвилин вона не верталася. Помітивши тривалу відсутність напарниці оператор АЗС ОСОБА_4 вийшла на ганок АПК і стала окликати ОСОБА_2 вона не озивалася. Після цього взявши ліхтарик, тому що на території АЗС м. Артемівськ освітлення відсутнє, ОСОБА_4 направилася до приміщення шино монтажних робіт, яке перебуває праворуч від перших виїзних воріт, щоб покликати слюсаря з ремонту автомобілів ОСОБА_5 для подальших пошуків напарниці. Однією йти на пошук ОСОБА_2 ОСОБА_4 не вирішилася. У цей час до туалету направлявся слюсар ОСОБА_5 Пояснивши ситуацію, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 направилися на пошук ОСОБА_2 Зайшовши до будинку АПК, у напрямку туалету, з темряви з буку других виїзних воріт, наближалася фігура людини. Потім чоловічий голос загрожуючи зброєю, змусив ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 лягти на землю обличчями вниз. Невідомий наніс обом удари по голові, внаслідок чого вони знепритомніли. Отямившись, ОСОБА_5 чув стогони, погано бачачи, добрався до свого робочого місця, звідки зв'язався по мобільному телефону із дружиною й розповів їй що сталося. Дружина ОСОБА_6 викликала бригаду швидкої допомоги. Через годину, після того, як ОСОБА_5 опритомнів, він розповів медикам про двох дівчат, що лежать без свідомості на АЗС. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були доставлені до лікарні. Причинами нещасного випадку є: психофізіологічна - травмування внаслідок протиправних дій інших осіб; технічна - незадовільний технічний стан території; організаційна - невиконання посадових обов'язків. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу: ВПЧМТ: забій головного мозку середнього ступеня тяжкості з наявністю відкритого проникаючого втисненого оскольчатого перелому правої тім'яно-потиличної області, правої тім'яно-скроневої області, лінійні переломи зводу з переходом на підставу черепу, очами забитих місць обох лобних часток, лівої височно-потиличної області. Пневмоцефалія. Забиті рани голови (а.с.10-13).

Згідно з копією виписки з акту огляду у МСЕК 041348 ОСОБА_2 24.01.2011 року при первинному огляді було встановлено 100% втрати професійної працездатності з 18.01.2011 року до 01.02.2013 року у зв'язку з виробничою травмою 18.09.2010 року, із наступною датою переогляду 24.01.2013 року (а.с.36).

Згідно з копією виписки з акту огляду у МСЕК 041451 ОСОБА_2 21.01.2013 року при повторному огляді було встановлено 100% втрати професійної працездатності до 01.02.2015 року у зв'язку з виробничою травмою 18.09.2010 року, із наступною датою переогляду 21.01.2015 року. Потребує постійного стороннього догляду, медикаментозному лікуванні (а.с.37).

Згідно з копією виписки з акту огляду у МСЕК 041493 ОСОБА_2 26.01.2015 року при повторному огляді було встановлено 100% втрати професійної працездатності до 01.02.2017 року у зв'язку з виробничою травмою 18.09.2010 року, із наступною датою переогляду 26.01.2017 року. Потребує постійного стороннього догляду, медикаментозному лікуванні (а.с.38).

Як вбачається з копії довідки МСЕК 0041039, 07.02.2017 року ОСОБА_2 при повторному огляді було встановлено 100% втрати професійної працездатності з 01.02.2017 року до 01.03.2019 року у зв'язку трудовим каліцтвом 18.09.2010 року, із наступною датою переогляду 07.02.2019 року Потребує постійного стороннього догляду, медикаментозному лікуванні (а.с.14).

Як вбачається з висновку довідки до акту МСЕК серії АВ №0877690 виданої 07.02.2017 року, ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду (а.с.15).

Як вбачається з повідомлення Відділення виконавчої дирекції фонду у місті Бахмут Донецької області №06-1261 від 10.06.2017 року, в особовій справі ОСОБА_2 відсутні документи, що свідчать про встановлення розміру вини потерпілого або роботодавця у нещасному випадку, що трапився з ОСОБА_2 18.09.2010 року (а.с.35).

Відповідно до ч. 2 ст. 153 Кодексу законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про охорону праці відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

Проте зі Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності виключена частина 3 статті 34 відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2007 року Про внесення змін до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.

Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 08 жовтня 2008 року у справі № 1-32/2008 зазначені зміни до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) з огляду на те, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Так, відповідно до ч.8 ст.36 чинного Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Суд враховує те, що відповідно до роз'яснень, які містяться в пп. 1-1.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (зі змінами), відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - Закон № 1105-XIV), Закону від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII Про охорону праці (у редакції Закону від 21 листопада 2002 року № 229-IV), КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів. Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Конституційний Суд України в п. 4.1. Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 зазначив, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин.

Суд враховує тяжкість професійного захворювання та відповідні ускладнення для здоров'я позивача, ступінь втрати професійної працездатності, причини нещасного випадку, як основні так і супутні, отримання першої групи інвалідності із наступною датою переогляду 07.02.2019 року, глибину і тривалість моральних і фізичних страждань позивача, необхідність проводити медикаментозне лікування і підтримувати стан здоров'я на оптимально можливому рівні, докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Також суд зважає на незабезпечення відповідачем-роботодавцем безпечних та нешкідливих умов праці позивачеві. Тому, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює завдану моральну шкоду позивачеві в еквіваленті 50 000 грн.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача грошовий еквівалент завданої моральної шкоди, що є достатньою сатисфакцією за порушення ушкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання.

Згідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 88, 214, 215-218 , 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Техмашсервіс-2006 (Код ЄДРПОУ 34403847) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків внаслідок виробничої травми.

В задоволенні вимоги про стягнення 150 000 грн. моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків внаслідок виробничої травми, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Техмашсервіс-2006 (Код ЄДРПОУ 34403847) на користь держави 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. судового збору .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М.Фролова