Ухвала

від 16.04.2019 по справі 219/5319/17

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/5319/17

Провадження №4-с/219/2/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Азямова Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_2 та бездіяльність головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_2 та бездіяльність головного державного виконавця Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_3, та уточнивши вимоги просить:

- визнати неправомірними дії начальника Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 26.10.2018 року про залишення без задоволення за наслідками перевірки виконавчого провадження № 219/5319/17 за скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на бездіяльність головного державного виконавця Резнікової І.О.;

- скасувати постанову начальника Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_2 від 26.10.2018 року про залишення без задоволення за наслідками перевірки виконавчого провадження № 219/5319/17 за скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на бездіяльність головного державного виконавця Резнікової І.О.;

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_3 щодо не виконання виконавчого листа № 219/5319/17, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області 06.11.2017 року про стягнення з ТОВ ТЕХМАШСЕРВІС-2006 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.;

- зобов'язати головного державного виконавця Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_3 задовольнити вимогу заявника та усунути порушення вимог Закону України Про виконавче провадження шляхом вжиття заходів щодо виконання виконавчого листа № 219/5319/17, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області 06.11.2017 року про стягнення з ТОВ ТЕХМАШСЕРВІС-2006 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначено, що 26.10.2018 року на електронну адресу її представника ОСОБА_4 від начальника Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_2 надійшла постанова про наслідки перевірки виконавчого провадження від 26.10.2018 року, якою скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на бездіяльність головного державного виконавця Резнікової І.О. залишено без задоволення. Обґрунтовуючи постанову, начальник Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_2 зазначив, що старшим державним виконавцем Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_3 проводяться всі необхідні заходи щодо примусового виконання відповідно до Закону України Про виконавче провадження , проте ОСОБА_1 з вказаною постановою не згодна з наступних підстав.

Так, протягом останніх восьми місяців державним виконавцем не доводились до відома стягувача та не надсилались на його адресу жодні документи виконавчого провадження, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження, що є порушенням п. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження . Також державний виконавець у порушення вимог п. 5 ст. 9 Закону України Про виконавче провадження не вніс до Єдиного реєстру боржників відомості про боржника одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження було вказано про наявність у боржника у містах Бахмут, Сіверськ та Часів Яр нерухомого майна (автозаправних станцій), державний виконавець зволікав та не виніс одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та накладення арешту у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника та не надіслав цієї постанови до органів нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, а також до банків чи інших фінансових установ або органів, що є порушенням ч. 7 ст. 26 та ч. 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження . Матеріали виконавчого провадження не містять доказів, а в оскаржуваній постанові не зазначено, коли було зроблена перереєстрація вказаної заправки, та на підставі яких правовстановлюючих документів, чи були вжиті державним виконавцем всі необхідні заходи щодо арешту майна боржника, в тому числі і цієї заправки, адже згідно актів розслідування нещасного випадку та рішення суду, яким відшкодовано моральну шкоду позивачці, саме на цій заправній станції, яка належала ТОВ Техмашсервіс-2006 було скоєно ушкодження здоров'я ОСОБА_1

В оскаржуваній постанові також не з значено скільки разів робилися запити до обліково-реєстраційних установ та з якою періодичністю, не вказано чи робився запит до Державної фіскальної служби України з метою отримання звітів про фінансово-господарську діяльність боржника за відповідні періоди часу. Також, всупереч п. 21 ч. З ст. 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець, встановивши, що у боржника є рахунки в фінансовій установі Держказначейства та не наклавши арешт на цей рахунок через заборону, встановлену законом, не направив запити до цієї фінансової установи для встановлення юридичних та фізичних осіб, з якими співпрацює боржник, від яких надходять кошти і на цей рахунок боржнику або від нього їм. Постанову про арешт коштів, які знаходяться на рахунках в АТ УкрСиббанк , державним виконавцем було направлено тільки 06.12.2017 року, тобто не одразу, коли про це стало відомо.

Всупереч вимогам п. 3 ч. 5 ст. 19, ч. 5 ст. 26 та ч. 9 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець не поклав зобов'язання на боржника протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про його доходи та майно, не зобов'язав боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку. Всупереч вимог ч. 1 ст. 52, ст.53 та ч. 1 ст. 54 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець не направив запит в органи доходів і зборів про наявність у боржника дебіторської заборгованості, та запит до інших осіб про отримання відомостей про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Всупереч вимог ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець не виконував і не виконує перевірку майнового стану боржника, як встановлено законом, у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження та у подальшому (не рідше ніж один раз на два тижні) не робив таких перевірок щодо виявлення рахунків боржника, та не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Всупереч вимог п. 19 ч. З ст. 18 Закону України Про виконавче провадження тільки аж 26.04.2018 року (майже чим через півроку після відкриття провадження) державний виконавець викликав до Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області керівника підприємства ТОВ Техмашсервіс-2006 ОСОБА_5, який надав пояснення, що він не є директором підприємства та господарську діяльність не веде, а всі працівники підприємства, у тому числі і він, звільнені. Проте до теперішнього часу державним виконавцем не вжито жодних заходів щодо виклику та обмеження права виїзду за межі України особи, яка є на теперішній час ліквідатором боржника ОСОБА_6 Державний виконавець не з'ясував в Державній службі зайнятості, Пенсійному фонді, Фіскальній службі України: чи дійсно підприємство не веде господарську діяльність та не сплачує податки та збори; чи дійсно працівники підприємства звільнені; чи проведена підприємством капіталізація платежів до фондів; чи не проведено перереєстрацію підприємства на іншу юридичну адресу та на інших осіб; хто є засновниками підприємства і таке інше. Державним виконавцем не вирішене питання щодо притягнення винуватих осіб за невиконання рішення суду до адміністративної відповідальності в порядку ст. 188-13 КпАП України, та до кримінальної відповідальності посадових осіб боржника передбаченого ст. ст. 219, 382 чи 388 КК України (доведення до банкрутства, невиконання судового рішення, незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, або майна, яке описано).

Також заявником виявлено, що на теперішній час виконавцем не вжито заходів щодо внесення відомостей до державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо виконавчого провадження по цій справі. Отже, ОСОБА_1 вважає, що з оскаржуваної постанови начальника Лисичанського міськвідділу ДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_2 не вбачається, що старший державний виконавець вжив всіх, передбачених законом заходів, щодо розшуку майна і виконання рішення суду, а за відсутності таких доказів законних підстав для винесення оскаржуваної постанови про залишення без задоволення за наслідками перевірки виконавчого провадження за скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на бездіяльність головного державного виконавця Резнікової І.О. не було.

Стягувач ОСОБА_1 та її представник, які про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, до судового засідання не з'явились, подавши до суду клопотання про розгляд скарги без їх участі.

Боржник ТОВ Техмашсервіс-2006 , який про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, до судового засідання участь представника не забезпечив за невідомою суду причиною, клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи не надав.

Начальник Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_2 та головний державний виконавець Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_7, які про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином та явка яких для розгляду скарги ухвалою суду від 10 січня 2019 року визнана обов'язковою, до судового засідання не з'явились за невідомою суду причиною, клопотань про розгляд справи без їх участі або про відкладення розгляду справи не надали.

10.01.2019 року на електронну адресу суду надійшли заперечення головного державного виконавця Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_7, згідно якого державний виконавець просить відмовити у задоволенні скарги, оскільки 28.11.2017 року нею відкрито виконавче провадження, а відповідну постанову було направлено сторонам до відома та виконання. 20.12.2017 року до Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області повернувся лист з постановою про відкриття виконавчого провадження з відміткою про те, що ТОВ Техмашсервіс-2006 за адресою, на яку було направлено постанову, не знаходиться. При цьому, держаним виконавцем у відповідності до ст. 9 Закону України Про виконавче провадження боржника внесено до Єдиного реєстру боржників, а з метою з'ясування майнового стану боржника - надіслано запити до відповідних реєструючи установ та до ДФС щодо наявності розрахункових рахунків боржника. 28.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та відповіді Регіонального сервісного центру 4444 м. Лисичанська за ТОВ Техмашсервіс-2006 нерухоме та рухоме майно не зареєстроване. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України за боржником зареєстровані наступні рахунки: код фінансової установи 899998, назва фінансової установи Казначейство України (ел.адм.подат.), номери рахунків 37510000105077, 37614100105077, код валюти UAH; код фінансової установи 351005, назва фінансової установи АТ УкрСиббанк , номер рахунку 26001134072300. 06.12.2017 року винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до АТ УкрСиббанк для виконання. 03.01.2018 року виконавцем зроблено запит до зазначеної банківської установи, на який надійшла відповідь, згідно якої кошти на рахунках боржника відсутні. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ТОВ Техмашсервіс-2006 зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, однак виходом державного виконавця за вказаною адресою встановлено, що там знаходиться автозаправна станція ПП ОСТ . В заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено про належність боржнику на праві власності належить автозаправна станція, яка знаходиться за адресою: м. Бахмут, вул. Трудова, 6, однак згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вказана автозаправна станція належить фізичним особам. Державним виконавцем було викликано керівника боржника юридичної особи ТОВ Техмашсервіс-2006 ОСОБА_5 засобом телефонного зв'язку, який з'явився до виконавця та надав наказ № 2-к від 30.12.2016 року про звільнення його з посади директора зазначеного товариства та надав пояснення про те, що підприємство з січня 2017 року господарську діяльність не веде, всі працівники звільнені, про що державним виконавцем складено відповідний акт. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб керівником ТОВ Техмашсервіс-2006 є ОСОБА_6, з огляду на що 20.09.2018 року виконавцем направлено: 1) до Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб ТОВ Техмашсервіс-2006 за невиконання рішення суду; 2) до Лисичанського міського суду - подання про тимчасове обмеження у правів виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи ТОВ Техмашсервіс-2006 . Таким чином, державний виконавець вважає, що нею проводяться всі необхідні заходи примусового виконання, а тому у задоволенні скарги слід відмовити (а.с. 217-218).

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17.08.2017 року, по справі № 219/5319/17; 2/219/3134/2017 задоволено частково позов ОСОБА_1 до ТОВ Техмашсервіс-2006 про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків внаслідок виробничої травми: стягнуто з відповідача на користь позивача 50 000 грн. моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов'язків внаслідок виробничої травми (а.с. 63-64).

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 25.10.2017 року рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17.08.2017 року змінено та стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200 000 грн. (а.с. 118-122).

Вказане рішення суду набрало законної сили 17.08.2017 року та відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

23 серпня 2018 року представником стягувача ОСОБА_4 надіслано на електронну адресу Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області скаргу на ім'я начальника зазначеного відділу ОСОБА_2 направлено скаргу на бездіяльність державного виконавця (а.с. 143-145).

Постановою про наслідки перевірки виконавчого провадження, винесеною начальником Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_2 26.10.2018 року скаргу представника стягувача за довіреністю ОСОБА_1 ОСОБА_4 на бездіяльність головного державного виконавця Резнікової І.О. залишено без задоволення, оскільки останньою проводяться всі необхідні заходи примусового виконання відповідно до Закону України Про виконавче провадження (а.с. 198-199). Встановлені у постанові обставини та обґрунтування аналогічні викладеним в запереченні головного державного виконавця Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_7, дослідженому вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України Про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно частини 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому, ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частиною 1 статті 453 ЦПК України передбачено, що про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду скарги по суті ані державним виконавцем, за клопотанням якої неодноразово відкладались судові засідання, ані її начальником не надано доказів, зокрема, матеріалів виконавчого провадження № 55227736 , витребуваних ухвалою від 10.01.2019 року для огляду в судовому засіданні, які б свідчили про належне здійснення державним виконавцем примусового виконання виконавчого документу, а відповідно і про законність, правомірність і відповідність вимогам Закону України Про виконавче провадження оскаржуваної постанови.

Враховуючи, що недотримання державним виконавцем вимог Закону України Про виконавче провадження призвело до порушення прав та законних інтересів стягувача, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, враховуючи, що у скарзі заявником не конкретизовано, яким саме чином державний виконавець повинен усунути порушення (поновити порушене право заявника), суд на виконання вимог ч. 2 ст. 451 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено, що виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, вважає доцільним зобов'язати головного державного виконавця Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ Луганської області ОСОБА_3 здійснити певні виконавчі дії, від виконання яких вона ухилилась без достатніх підстав, що встановлено під час розгляду скарги. Зокрема: 1) у відповідності до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження надіслати стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження № 55227736 від 28.11.2017 року рекомендованим поштовим відправленням, оскільки доказів дотримання державним виконавцем зазначених вимог до суду не надано ; 2) у відповідності до вимог ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження проводити перевірку майнового стану боржника: не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника; 3) у відповідності до вимог п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження повторно звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - керівника ТОВ Техмашсервіс-2006 ОСОБА_6 за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, оскільки згідно ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 22.01.2019 року (справа № 415/9300/18; 6/415/12/19) відмовлено у задоволенні відповідного подання, направленого державним виконавцем на адресу суду 20.09.2018 року; 4) у відповідності до вимог ч. 2 ст. 76 Закону України Про виконавче провадження звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, оскільки доказів такого звернення та його отримання відповідним відділом поліції державним виконавцем суду під час розгляду скарги не надано.

В свою чергу, враховуючи, що інші, зазначені ОСОБА_1 у скарзі порушення, які полягають у не виконанні, на її думку, державним виконавцем певних виконавчих дій з примусового виконання виконавчого провадження № 55227736, на час розгляду скарги усунені або їх виконання чинним Законом України Про виконавче провадження не передбачене, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_2 та бездіяльність головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 26.10.2018 року про залишення без задоволення за наслідками перевірки виконавчого провадження № 219/5319/17 за скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на бездіяльність головного державного виконавця Резнікової Інни Олександрівни .

Скасувати постанову начальника Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_2 від 26.10.2018 року про залишення без задоволення за наслідками перевірки виконавчого провадження № 219/5319/17 за скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на бездіяльність головного державного виконавця Резнікової Інни Олександрівни.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_3 щодо не виконання виконавчого листа № 219/5319/17, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області 06.11.2017 року про стягнення з ТОВ ТЕХМАШСЕРВІС-2006 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.

Зобов'язати головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області ОСОБА_3 здійснити в межах виконавчого провадження № 55227736 з виконання виконавчого листа № 219/5319/17, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області 06.11.2017 року про стягнення з ТОВ ТЕХМАШСЕРВІС-2006 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн., наступні виконавчі дії:

1) у відповідності до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження надіслати стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження № 55227736 від 28.11.2017 року рекомендованим поштовим відправленням ;

2) у відповідності до вимог ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження проводити перевірку майнового стану боржника: не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника;

3) у відповідності до вимог п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження повторно звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - керівника ТОВ Техмашсервіс-2006 ОСОБА_6 за межі України до виконання зобов'язань за рішенням;

4) у відповідності до вимог ч. 2 ст. 76 Закону України Про виконавче провадження звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Р.Є. Дубовик