Постанова

від 18.08.2017 по справі 820/1076/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 серпня 2017 р. № 820/1076/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0011371201 від 08.12.2016 року;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.04.2015 року між позивачем та Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. На підставі зазначеного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а Державна податкова інспекція зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи. Позивач, щомісячно подавав декларації, зокрема, з податку на додану вартість. Однак, вказаний вище договір відповідачем розірваний в односторонньому порядку на підставі того, що підприємство не повідомило відповідача про зміну своєї податкової адреси, в результаті чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" позбавляється можливості в установленому законом порядку реєструвати в електронному реєстрі податкові накладні та здавати звіти до контролюючого органу.

Крім того, 09.11.2016р. відповідачем проведено перевірку підприємства позивача щодо дотримання останнім термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних за період квітень-травень 2016р., та складено акт №4325/20-30-12-01-09/36814845. За результатами перевірки органами ДФС встановлено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що, на думку позивача, є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Вказане слугувало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0011371201 від 08.12.2016р., котре позивач вважає, незаконним, оскільки, до порушення підприємством термінів подачі податкової звітності призвели протиправні дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги та доводи позову, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач - Центральна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у судовому засіданні заперечував проти позову, та просив відмовити в його задоволені, посилаючись на порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та рахунків коригування до податкових накладних. Отже, на думку відповідача, податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0011371201 від 08.12.2016р. є правомірним.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом за матеріалами справи встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Центральної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, на підставі ст.75 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (код ЄДРПОУ 36814845) щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних за період квітень-травень 2016 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №5325/20-30-12-01-09/36814845 від 09.11.2016 року (т.1 а.с.8-13), яким встановлено порушення ТОВ "Оптима-Лайт" п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 08.12.2016 р. №0011371201, яким до ТОВ "Оптима-Лайт" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних:

від 16 до 30 календарних днів застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 766,82 грн.;

від 31 до 60 календарних днів застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 95060,27 грн.;

від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 159398,84 грн., застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 63759,54 грн., загальна сума штрафу становить 159586,63 грн. (т. 1 а.с.14).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №5325/20-30-12-01-09/36814845 від 09.11.2016 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

21.04.2015р. між позивачем та Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. (т.1 а.с.62-64). На підставі означеного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а державна податкова інспекція зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи. Однак, на звернення підприємства відповідач надав пояснення, що вищевказаний договір був розірваний у зв'язку з відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" за місцем податкової адреси.

11.04.2016р. та 22.04.2016 року позивач надсилав засобами телекомунікаційного зв'язку до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області договори про визнання електронних документів №060420161 (т.1 а.с.71-73) та №220420165 (т.1 а.с.65-67) (реєстраційний номер - НОМЕР_1) відповідно, та отримало неправомірну, на думку позивача, відмову.

В матеріалах справи містяться квитанції №1 та №2, які підтверджують, що позивачем були направлені на електронну адресу відповідача договори про визнання електронних документів. Відповідно квитанції №1 документ доставлено до ДФС України 11.04.2016р., але не був прийнятий у зв'язку з дією договору від 21.04.2015р. (т.1 а.с.74). Відповідно квитанції №2 до ДФС України відправлено договір з реєстраційним номером НОМЕР_1, який не був прийнятий через виявлену помилку, а саме: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру. (т.1 а.с.70)

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002907247 від 10.08.2017р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (код ЄДРПОУ 36814845) знаходиться за адресою: 61202, АДРЕСА_1 (т.3 а.с.83-86), що не суперечить інформації наданій позивачем при реєстрації електронних договорів.

Центром сертифікації ключів Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" сформовані та видані сертифікати підписувача ЕЦП із строком чинності до 21.04.2016р. Дану інформацію позивач отримав в електронному вигляді 22.04.2016р. та був повідомлений про те, що діючий договір розірвано, новий договір приймається до розгляду. (т.1 а.с.69).

Позивач також стверджує, що підприємством подавались протягом місяця документи на реєстрацію податкових накладних в паперовому вигляді, оскільки підприємство не було позбавлено статусу платника податку на додану вартість і мало право і обов'язок на сплату цього податку і формування податкового кредиту покупцям товару. У зв'язку з цим, позивач вважає, що посилання відповідача на несвоєчасність подачі податкових накладних позивачем, є безпідставними.

У зв'язку з неможливістю позивачем раніше реалізувати своє право на подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі, яке передбачено п.3 ч.3 ст.49 Податкового кодексу України, 19.04.2016р., 20.04.2016р., 22.04.2016р., 26.04.2016р., 05.05.2016р. позивач направляв до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області податкові накладні в паперовому вигляді та в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. На підтвердження цього в матеріалах справи містяться копії податкових накладних (т.1 а.с.104-250, т.2 а.с.1-89), а також копії квитанцій про відмову в прийнятті податкових накладних Державною фіскальною службою України. (т. 2 а.с.90-250, т.3 а.с.1-77).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, а також Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за № 2094/24626 (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин).

Згідно положень п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт "в").

Наведеному праву кореспондує визначений у пункті 49.8 цієї ж статті Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації, у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Відповідно до п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За приписами п. 49.13 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Інструкцією визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Приписами п.2 розділу 2 Інструкції встановлено, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пункт 4 розділу 2 Інструкції визначено, що податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Відповідно пункту 7 розділу 2 Інструкції, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Приписами п. 5-6 розділу 3 визначено договірну основу здійснення електронного документообігу між платниками податків та податковими органами.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи, Центром сертифікації ключів позивачу сформовані та видані посилені сертифікати підписувача ЕЦП із строком чинності до 21.04.2016р. (т.1 а.с.69).

Щодо місця реєстрації, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.08.2017р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (код ЄДРПОУ 36814845) знаходиться за адресою: 61202, АДРЕСА_1 (т.3 а.с.83-86). Отже, місцезнаходження позивача з моменту укладення договору з відповідачем змінено не було.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем без жодних правових підстав розірвано договір про визнання електронних документів №220420165 (реєстраційний номер - НОМЕР_1) від 22.04.2016р. та відмовлено у прийнятті податкової звітності, що в подальшому призвело до неправомірного прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 08.12.2016р. №0011371201, яким до підприємства позивача застосовано штраф у розмірі 159586,63 грн. за порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за період квітень-травень 2016 року.

Суд підкреслює, що обов'язок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних закріплений в п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на вказані положення Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 10.04.2008 р. №233, обов'язковою передумовою для виконання платником податків свого обов'язку по реєстрації податкових накладних є наявність укладеного договору про визнання електронних документів.

Оскільки, в ході судового розгляду встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача стосовно одностороннього розірвання договору про надання електронних документів з позивачем, останній фактично був позбавлений можливості своєчасно виконати свій обов'язок по реєстрації податкових накладних, то притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" до відповідальності у вигляді штрафу є незаконним, а спірне податкове повідомлення-рішення - підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0011371201 від 08.12.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима-Лайт" (місцезнаходження: 61202, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ - 36814845) судовий збір у розмірі 2393 (дві тисячі триста дев'яносто три) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61166, м.Харків, проспект Науки, 9).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.