Постанова

від 21.08.2017 по справі 914/166/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Справа № 914/166/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Нєсвєтової Н.М., Стратієнко Л.В., розглянувши матеріали касаційної скаргиУправління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 та рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2017 у справігосподарського суду Львівської області №914/166/17 за позовомУправління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради доАдвокатського об'єднання "Громадське професійне об'єднання адвокатів Личаківського району м. Львова "Палата адвокатів" провизнання укладеним договору оренди №Г-10397-16 від 29.12.2016 в редакції без врахування протоколу розбіжностей №1 від 29.12.2016

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Галаса Ж.Т., Гривна Т.Б.,

У С Т А Н О В И В:

23.01.2017 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулися до господарського суду Львівської області з позовом до Адвокатського об'єднання "Громадське професійне об'єднання адвокатів Личаківського району м. Львова "Палата адвокатів" про визнання укладеним договору оренди №Г-10397-16 від 29.12.2016 в редакції без врахування протоколу розбіжностей №1 від 29.12.2016. Позов мотивовано тим, що зі сторони адвокатського об'єднання договір був підписаний із застереженням, зокрема до редакції п.5.1. договору щодо необхідності застосування орендної ставки 2%, а не 16%, як це було визначено орендодавцем у первинній редакції договору. Зазначені вимоги мотивовані тим, що АО "Громадське професійне об'єднання адвокатів Личаківського району м. Львова "Палата адвокатів" здійснює діяльність у сфері права, тому повинна застосовуватись орендна ставка у розмірі 16%, яка визначена для суб'єктів господарювання, що провадать діяльність у сфері права.

22.02.2017 рішенням господарського суду Львівської області (суддя Запотічняк О.Д.), залишеним без змін 12.04.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Давид Л.Л., Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.) у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.

У касаційній скарзі Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради посилалися на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які просили скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відхиляючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх недоведеність і безпідставність, з чим слід погодитись, з огляду на наступне.

Господарські суди встановили, що 29.12.2016 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та Адвокатським об'єднанням "Громадське професійне об'єднання адвокатів Личаківського району м. Львова "Палата адвокатів" (орендар) було укладено договір №Г-10397-16 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до якого орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 01.08.2016 №703-О, наказу управління комунальної власності від 29.08.2016 №760-О та договору оренди від 06.03.2013 №Г-8584-13 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - об'єкт оренди, що знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства "Княже місто".

Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 9, загальною площею 85,2 кв.м.

Пунктом 4.1. договору визначено, що термін його дії становить 2 роки 364 дні з 29 грудня 2016 року до 28 грудня 2019 року включно.

Згідно до пункту 5.1. договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами та доповненнями), та складає 2 496 700,00*0,16)/12 = 33 289,33 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. При розрахунку орендної плати, позивачем застосована орендна ставка в розмірі 16 % згідно п.16 додатку №2 до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова в редакції, затвердженій ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897.

Судами обох інстанцій установлено, що договір №Г-10397-16 від 29.12.2016 відповідач підписав із застереженнями, викладеними у протоколі розбіжностей №1 від 29.12.2016. Зокрема, АО "Громадське професійне об'єднання адвокатів Личаківського району м. Львова "Палата адвокатів" просили викласти п.5.1. зазначеного договору у редакції, що передбачає розрахунок орендної плати виходячи зі ставки 2% згідно з п. 91 додатку № 2 до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова в редакції затвердженій ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 із змінами внесеними ухвалою Львівської міської ради від 27.06.2013 № 2472.

Відповідно до пункту 16 Додатку №2 до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007, орендна ставка за використання нерухомого комунального майна для суб'єктів господарювання, що проводять діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку та оподаткування становить 16%.

Із матеріалів справи видно, що ухвалою Львівської міської ради №2472 від 27.06.2013 були внесені зміни до ухвали Львівської міської ради №897 від 07.06.2007, додатки №№1, 2 викладено у новій редакції. Зокрема, за змістом пункту 91 Додатку №2 до Методики застосовується орендна ставка за використання нерухомого комунального майна для Львівської обласної колегії адвокатів та її структурних підрозділів, адвокатських об'єднань, адвокатів, які обслуговують пільгові категорії населення згідно зі ст.47 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції виходили із того, що Кримінально-процесуальний кодекс України від 01.04.1961 втратив чинність 20.11.2012, тож при прийнятті ухвали Львівської міської ради №2472 від 27.06.2013 (про внесення змін у п.91 Додатку №1 до Методики) діяв Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року. Тому відхилили доводи заявника про те, що при формулюванні п. 91 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова орендної ставки в розмірі 2 % бралася до уваги норма КПК України 1960 року, оскільки останній на час підписання спірного договору втратив чинність у зв'язку з прийняттям КПК України 2012 року, з яким, на думку позивача, втратив чинність і п.91 Додатку № 2 до Методики.

Як убачається із п.5.1. договору оренди (у редакції обох сторін), при розрахунку розміру орендної плати обидві сторони посилаються на чинну на час укладення цього договору Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затверджену ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 із внесеними змінами ухвалою міської ради від 27.06.2013.

За змістом п.91 Додатку №2 до вказаної Методики, орендна ставка для Львівської обласної колегії адвокатів та її структурних підрозділів, адвокатських об'єднань, адвокатів, які обслуговують пільгові категорії населення згідно зі ст.47 Кримінального процесуального кодексу України становить 2 %.

Отже необхідною умовою для застосування зазначеної орендної ставки для Львівської обласної колегії адвокатів та її структурних підрозділів, адвокатських об'єднань, адвокатів, є обслуговування орендарем пільгових категорій населення.

Із матеріалів справи убачається, що відповідач (орендар за спірним договором) за своїм статусом є Адвокатське об'єднання "Громадське професійне об'єднання адвокатів Личаківського району м. Львова "Палата адвокатів", яке у відповідності до положень свого статуту, затвердженого загальними зборами адвокатів, протокол № 60 від 02.12.2016, утворене як недержавна, неприбуткова організація, є юридичною особою, яка створена з метою забезпечення адвокатської діяльності та сприяння захисту прав, свобод та інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Господарськими судами встановлено відповідачем факт надання безоплатної вторинної правової допомоги, що підтверджується наявними у справі контрактами, листом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Львівській області від 02.02.2017 № 39. Тому вимога відповідача про застосування розміру орендної ставки, що становить 2 % у відповідності до п.91 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, визнана судами обгрунтованою.

Відповідно до ч.4 ст.181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

За змістом статей 627, 628, 632 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Надавши належну правову оцінку усім доводам сторін та наданим на їх підтвердження документам, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив із недоведеності позивачем фактичної можливості застосування до спірних договірних правовідносин ставки 2% при обчисленні орендної плати. Тому виходячи з приписів ст.32 ГПК України, на виконання яких позивачем не було надано належних доказів на підтвердження своїх вимог, попередні судові інстанції обгрунтовано відмовили у задоволенні позову, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу кожна особа вправі звернутися до суду (ч.1 ст.16 ЦК України).

Положеннями частини 2 статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

По суті вимога про визнання договору укладеним спрямована не на поновлення порушеного права чи захист охоронюваного законом інтересу, а на встановлення факту, що має юридичне значення, а такі факти мають встановлюватися лише при розгляді конкретних спорів про право цивільне і його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обгрунтованості вимог.

Разом з тим слід зауважити, що розгляд по суті позову з урахуванням обраного позивачем способу судового захисту не може бути підставою для скасування ухвалених судових рішень, оскільки не впливає на висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначене додатково свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки господарських судів попередніх інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 та рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2017 у справі №914/166/17 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяН.М. Нєсвєтова СуддяЛ.В. Стратієнко