Рішення

від 23.08.2017 по справі 904/6830/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.2017 Справа № 904/6830/17

За позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Приватного підприємства "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний заклад "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України", м. Дніпро

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення майна

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від прокурора: Овчар Т.В - посв. № 044064 від 07.09.2016

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 42 від 08.08.2017)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_2 - представник (дов. б/№ б/д)

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська місцева прокуратура №2 Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулась з позовом до Приватного підприємства "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М" в якому просить суд:

- розірвати договір оренди № 12/02-5935-ОД від 20.01.2016, укладений між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Приватним підприємством "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М", предметом якого є нежитлове вбудоване приміщення площею 361,0 кв.м., вартість якого на 19.11.2015 становить за незалежною оцінкою 897 035,00 грн., розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 44Б, на першому поверсі двадцятиповерхової будівлі гуртожитку № 6 (надалі спірне приміщення), що перебуває на балансі Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України";

- зобов'язати Приватне підприємство "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М" повернути балансоутримувачу Державному закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" спірне приміщення за актом приймання-передачі відповідно до умов договору оренди № 12/02-5935-ОД від 20.01.2016;

- стягнути з Приватного підприємства "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 55 632,47 грн. та пеню у розмірі 3 175,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 12/02-5935-ОД від 20.01.2016, в частині оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.07.2017.

В межах строків встановлених ст.. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 11.07.2017 на 07.08.2017 та з 07.08.2017 на 22.08.2017.

22.08.2017 прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківку стану надходження орендної плати по договору оренди на 21.08.2017.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Відзив на позов не надав. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2016 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець - позивач) та Приватним підприємством "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М" (орендар - відповідач) було укладено договір оренди №12/02-5935-ОД від 20.01.2016 (а.с. 23-25).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове вбудоване приміщення - реєстровий номер ЄРОДВ 02010681.2.ААААКЛ978, площею 361,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 44Б, на першому та двадцятиповерхової будівлі гуртожитку №6, що перебуває на балансі Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 19.11.2015 і становить за незалежною оцінкою 897 035,00 грн.

Договір укладено на строк 2 роки 11 місяців, що діє з 20.01.2016 по 19.01.2019 включно (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, майно передається в оренду з метою розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п. 2.1 договору).

На виконання умов договору оренди позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду вищезазначене нерухоме майно, про що свідчить акт від 20.01.2016 приймання-передачі в оренду державного майна, що знаходиться на балансі Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" (а.с.26).

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2015 - 15249,60 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж: 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 7624,80 грн., 50% балансоутримувачу у розмірі 7624,80 грн., щомісяця не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

За період дії договору у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати до Державного бюджету за договором оренди у розмірі 55 632,47 грн., яка не була оплачена відповідачем.

Позивач звернувся до відповідача з претензією, якою просив сплатити заборгованість за договором оренди (а.с.28). Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання зі сплати орендної плати вчасно не виконав, що і є причиною виникнення цього спору.

Після порушення провадження у справі позивачем надано до суду роздруківку стану надходження орендної плати по договору оренди на 21.08.2017, відповідно до якої 08.08.2017 відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості на суму 40381,18 грн. Вказаний платіж було здійснено відповідачем 08.08.2017, тобто після порушення провадження у справі.

Враховуючи обставини справи, подані докази, господарський суд прийшов до висновку про можливість припинення провадження у справі в сумі 40381,18 грн., згідно з п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Таким чином, станом на час розгляду справи, неоплаченою залишилась заборгованість з орендної плати у сумі 15251,29 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 15251,29 грн., суд зазначає наступне:

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.6 договору, строк оплати орендних платежів є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 251,29 грн. підлягає задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно розрахунку позивача, пеня становить 3175,88 грн. за період 16.11.2016 по 23.05.2017.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, судом встановлено, що він є правильно розрахованим та таким, що відповідає обставинам справи, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3175,88 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, посилаючись на систематичне порушення відповідачем умов договору, прокурор просить суд про розірвання договору оренди.

Відповідно до пункту 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (пункт 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Як вбачається, позивач у листі від 30.05.2017 №10-11-03124, спрямованому Керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 просить у разі звернення до суду порушити питання про розірвання договору оренди та повернути нерухоме майно балансоутримувачу (а.с. 20).

Прокурор вважає, що відповідачем було порушено умови договору оренди щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за період дії договору, у зв'язку з чим договір оренди підлягає розірванню.

У п. 5.3 договору оренди передбачений обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1 договору).

Згідно частини 3 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Вимога прокурора розірвати договір оренди обумовлена систематичним невиконанням відповідачем обов'язку сплати орендної плати. Прокурор вказує, що відповідачем за весь час дії договору здійснено проплати всього декілька разів: 18.02.2016 сплачено завдаток. 09.02.2016 сплачено орендну плату за січень 2016 року, 20.07.2016 у сумі 23034,51 грн., 07.12.2016 у сумі 15356,34 грн., 10.03.2017 у сумі 23118,97 грн., 08.08.2017 у сумі 40381,18 грн. Тобто, невнесення орендної плати з боку відповідача окрім того, що мало місце протягом трьох місяців підряд (07.12.2016 -10.03.2017), до того ж є систематичним - перші проплати за договором відповідачем здійснено у лютому 2016 року, наступного разу - через 5 місяців, у липні 2016 року; наступний платіж - через більш, ніж чотири місяці - у грудні 2016 року, потім через 3 місяці у березні, а останній платіж було здійснено відповідачем через 5 місяців, вже після порушення провадження у справі.

Несплата орендної плати є істотним порушенням відповідачем умов договору оренди та є достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків, передбачених договором оренди, вимога про розірвання спірного договору в судовому порядку є обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили;

Отже, виходячи з вказаної правової норми, зобов'язання по договору оренди припиняється з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.

Відповідно до пункту 5.10 договору оренди у разі припинення або розірвання договору орендар повинен повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідно до вимог чинного законодавства збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання між орендарем та балансоутримувачем, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у двотижневий термін з моменту його підписання; обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.10 договору оренди).

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Отже, вимога прокурора про повернення відповідачем майна є також обґрунтованою.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке:

Звертаючись до суду прокуратурою було сплачено судовий збір у розмірі 4800 грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: заборгованість у розмірі 15 251, 29 грн., пеня у розмірі 3175,88 грн., розірванняя договору оренди № 12/02-5935-ОД від 20.01.2016 та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення балансоутримувачу. В частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40381,18 грн. провадження у справі підлягає припиненню .

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, у разі подання відповідного клопотання сума сплаченого прокуратурою судового збору у розмірі 1098,65 грн. буде повернута ухвалою суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди № 12/02-5935-ОД від 20.01.2016, укладений між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, код 13467337) та Приватним підприємством "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М" (49000, м. Дніпро, вул. Баха, 8, код 35163899), предметом якого є нежитлове вбудоване приміщення площею 361,0 кв.м., вартість якого на 19.11.2015 становить за незалежною оцінкою 897 035,00 грн., розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 44Б, на першому поверсі двадцятиповерхової будівлі гуртожитку № 6, що перебуває на балансі Державного закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України".

Зобов'язати Приватне підприємство "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М" (49000, м. Дніпро, вул. Баха, 8, код 35163899) повернути балансоутримувачу Державному закладу "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України" (49044, м. Дніпро, вул. В. Вернадського, буд. 9, код 02010681) нежитлове вбудоване приміщення площею 361,0 кв.м., вартість якого на 19.11.2015 становить 897 035,00 грн., розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 44Б, на першому поверсі двадцятиповерхової будівлі гуртожитку № 6, за актом приймання-передачі відповідно до умов договору оренди № 12/02-5935-ОД від 20.01.2016.

Стягнути з Приватного підприємства "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М" (49000, м. Дніпро, вул. Баха, 8, код 35163899) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, код 13467337) до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 15251,29 грн. та пеню у розмірі 3 175,88 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "АВТОІНДУСТРІЯСЕРВІС-М" (49000, м. Дніпро, вул. Баха, 8, код 35163899) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38, реквізити отримувача: МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 3701,35 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40381,18 грн. - провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.08.2017

Суддя ОСОБА_3