Рішення

від 21.08.2017 по справі 904/4258/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.2017 Справа № 904/4258/17 За позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервіс", м. Харків

до Закритого акціонерного товариства "ЮГ-ПУТЬКОМПЛЕКТ", м. Дніпро

про стягнення 473 552,33 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.07.2017, представник;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 05.05.17, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Приватна виробничо-комерційна фірма "Стройснабсервис" звернулась до Господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "ЮГ-Путькомплект" про стягнення 473 552,33 грн.

Ухвалою суду від 10.04.17 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.05.17.

У судовому засіданні 16.05.17 розгляд справи відкладений до 24.05.17.

Від позивача 24.05.17 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Через канцелярію суду від відповідача 24.05.17 надійшов відзив на позов, в якому він заперчив протии задоволення позову, у зв'язку із тим, що поставлений позивачем товар є неякісним.

У судовому засіданні 24.05.17 розгляд справи відкладений до 06.06.17.

Відповідач 06.06.17 подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Через канцелярію суду, 06.06.17 від Закритого акціонерного товариства "ЮГ-Путькомплект" надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору про відшкодування шкоди.

Ухвалою від 06.06.17 зустрічний позов і додані до нього документи повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 06.06.17 продовжено строк розгляду справи до 22.06.17 та її розгляд відкладено на 13.06.17.

У судовому засіданні 13.06.17 розгляд справи відкладений до 20.06.17.

Відповідач 20.06.17 звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою суду від 20.06.17 призначено у справі № 904/4258/17 судову експертиз, на вирішення судової експертизи поставлено такі питання:

1.Чи відповідає конвеєрний комплекс КК-200 технічному завданню та вимогам договору, вимогам з охорони праці та безпеки життєдіяльності?

2.Чи відповідають металеві конструкції, зварні з'єднання вимогам НД та іншім технічним та правовим вимогам?

3.Чи є недоліки у конвеєрному комплексі КК-200? Якщо так, то який саме перелік недоліків, що підлягають усуненню для безаварійної експлуатації комплексу КК-200 згідно з вимогами охорони праці, договірним зобов'язанням.

4.Яка загальна вартість додаткового обладнання та робіт, які необхідні для приведення конвеєрного комплексу КК-200 в належний стан, відповідно до умов договору та технічному завданню?

5.Чи можливо експлуатувати конвеєрний комплекс КК-200 без доопрацювання?

Оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на відповідача - Закрите акціонерне товариство "ЮГ-Путькомплект". Провадження у справі № 904/4258/17 зупинено.

Матеріали справи № 904/4258/17 18.07.17 повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з Дніпропетровського ДНІСЕ із повідомленням про неможливість проведення судової експертизи у справі, у зв'язку із відсутністю необхідних фахівців.

Ухвалою суду від 19.07.17, з метою вирішення питання про поновлення провадження у справі, її призначено до розгляду у засіданні на 21.08.17.

Відповідач 21.08.17 повторно подав клопотання про призначення судової експертизи у справі.

Позивач підтримав позові вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечив проти задоволення позову.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 21.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Приватною виробничо-комерційною фірмою Стройснабсервис (далі-позивач, постачальник) та Закритим акціонерним товариством Юг-Путькомплект 22.04.2016 було укладено договір № 1-22/04 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця конвеєрний комплекс КК-200 (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Найменування товару, його кількість, ціна і асортимент зазначені у специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1-.1.2 договору).

Сторонами було складено та підписано специфікацію № 1 до договору, якою погоджено поставку товару на загальну суму 1272000 грн. (а.с. 15).

Ціна цього договору становить 1272000 грн., у тому числі ПДВ 20% 212000 грн. Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін (п. 3.1-3.2 договору).

Постачання товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту отримання передоплати від покупця та письмової заяви (п. 5.1 договору).

День поставки - дата вказана у накладній (п. 5.5 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а у частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України. підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору та специфікації № 1 до нього, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1286577, 97 грн., що підтверджується видатковим накладними від 20.09.2016 № С-0000032 на суму 652200, 59 грн. та від 30.09.2016 № С-0000038 на суму 634377,97 грн., підписаними обома сторонами без зауважень (а.с.16-17 том 1).

Відповідно до розділу 4 договору та специфікації № 1 до нього, оплата проводиться згідно виставленого постачальником рахунку. Оплата товару: попередня оплата 65% вартості товару здійснюється прямим банківським переказом коштів на рахунок постачальника протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання виставленого постачальника рахунку на підставі підписаного сторонами договору. Решта (35% вартості товару) - згідно виставленого рахунку постачальника протягом 20-ти календарних днів з моменту постачання товару, на підставі видаткової накладної.

Відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 895436,88 грн. Однак, заборгованість залишилась і станом на день розгляду справи складає 391 141, 68 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 391141, 68 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У разі недотримання користувачем терміну оплати послуг, вказаних у п. 2.2, 2.4, 2.5 цього договору, користувач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання сторонами встановлюється терміном в 24 місяця (п. 5.2 договору).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленого товару, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 47708, 56 грн. за період з 20.10.2016 по 28.03.2017 (159 днів).

Розрахунок пені, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує період нарахування та не містить арифметичних помилок. Тому, вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 4975,32 грн. за період з 20.10.2016 по 01.03.2017 та інфляційні втрати у розмірі 29726, 77 грн. за період жовтень 2016 - лютий 2017.

Розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, неправильно визначає кількість днів у заявленому періоді. Так, у періоді з 20.10.2016 по 01.03.2017 - 132 дні, тоді як позивачем здійснено нарахування 3% річних за цей період, виходячи із 159 днів у ньому.

За перерахунком суду, 3% річних за період з 20.10.2016 по 01.03.2017 (132 дні) складають 4237, 30 грн.

Щодо нарахованих позивачем відповідачу інфляційних витрат.

Позивачем при здійсненні нарахування інфляційних втрат не було враховано положення пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, нарахування інфляційних втрат починається з наступного місяця, в якому виникла заборгованість, тобто з листопада 2016 року.

За перерахунком суду, інфляційні втрати за листопад 2016-лютий 2017 складають 19105, 47 грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності обов'язку з оплати поставленого товару, у зв'язку із його неякісністю, не можуть слугувати підставою для відмови в позові з такого.

Якість товару, що поставляється має відповідати технічним умовам, всім технічним стандартам і правилам, встановленим чинним законодавством України (п. 2.1 договору).

Якість товару має бути підтверджена паспортом виробника та/або сертифікатом якості чи іншими документами дійсними на дату поставки, які необхідні для товару даного виду відповідно до правил торгівлі (п. 2.2 договору).

Згідно, ст. 674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 687 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст. 688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповіднодо п. 2.4 договору, в разі виявлення недолікв товару, браку та інших дефектів, а також невідповідності поставленого товару заявці, покупець має право відмовитись від його прийняття.

У пункті 5.9 договору сторони погодили, що передача і прийом товару за якістю проводиться сторонами відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою Ухвалою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7) в частині, яка не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іногороднього виготовлювача (відправника) для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності та складання акту є обов'язковою.

При одногородній поставці виклик представника виготовлювача (Відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акта є обов'язковими.

Згідно з пунктом 18 Інструкції П-7, повідомлення про виклик представника виготовлювача (Відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (Телефону) не пізніше 24 годин, а в відношенні швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.

Відповідачем до суду не надано ані доказів відмови від прийнятті товару за видатковими накладними від 20.09.2016 № С-0000032 на суму 652200, 59 грн. та від 30.09.2016 № С-0000038 на суму 634377, 97 грн. (п. 2.4 договору), ані доказів своєчасного ініціювання відповідачем складання сторонами двостороннього акту, як-то передбачено умовами п. 16-17 Інструкції П-7.

Відповідачем до суду надано копію листа № 2/02-1 від 02.02.2017, яким останній повідомив позивача про необхідність забезпечити явку його представника для складання актів відповідності за якістю та кількістю (а.с. 227-228 том 1).

Однак, таке повідомлення позивача було здійснено більш ніж через чотири місяці після беззаперечного прийняття відповідачем товару згідно видаткових накладних від 20.09.2016 № С-0000032 на суму 652200, 59 грн. та від 30.09.2016 № С-0000038 на суму 634377, 97 грн., що не відповідає умовам договору та вимогам пп. 16-17 Інструкції П-7.

Чисельні листи за період жовтень-грудень 2016 року, надані відповідачем до суду у якості доказу сповіщення позивача про недоукомплекованість та невідповідну якість поставленого товару (а.с. 122, 124, 129-146 том 1), не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано належних доказів надсилання цих листів на адресу позивача. Залучені відповідачем до матеріалів справи скріншоти його електронних листів позивачеві (а.с. 83-109 том 1), також не приймаються судом у якості належного доказу своєчасного повідомлення позивача про невідповідність якості продукції, оскільки можливість обміну інформацією електронною поштою не передбачена умовами спірного договору і автентичність таких документів не засвідчено цифровим підписом.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на сторону, що подала позов покладено зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 2.6 договору сторони погодили гарантування постачальником якості товару протягом 12 календарних місяців з дати поставки на склад покупця.

Частиною 1 ст. 680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що ці недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 3 цієї статті встановлено, що якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Отже, відповідач, у разі виявлення недоліків поставленого товару, має право здійснити відповідне звернення до позивача в межах гарантійних зобов'язань, встановлених п. 2.6 договору, що водночас, не позбавляє його від зобов'язання сплати вартості отриманого товару.

Щодо повторного клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, в якому відповідач просить суд залучити до участі у проведенні судової експертизи ПАТ НДПТКІ Укркраненерго , суд зазначає таке.

Ухвалою суду від 20.06.17 призначено у справі № 904/4258/17 судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському НДІСЕ. На вирішення експерта поставлено такі питання:

1.Чи відповідає конвеєрний комплекс КК-200 технічному завданню та вимогам договору, вимогам з охорони праці та безпеки життєдіяльності?

2.Чи відповідають металеві конструкції, зварні з'єднання вимогам НД та іншім технічним та правовим вимогам?

3.Чи є недоліки у конвеєрному комплексі КК-200? Якщо так, то який саме перелік недоліків, що підлягають усуненню для безаварійної експлуатації комплексу КК-200 згідно з вимогами охорони праці, договірним зобов'язанням.

4.Яка загальна вартість додаткового обладнання та робіт, які необхідні для приведення конвеєрного комплексу КК-200 в належний стан, відповідно до умов договору та технічному завданню?

5.Чи можливо експлуатувати конвеєрний комплекс КК-200 без доопрацювання?

Матеріали справи № 904/4258/17 18.07.17 повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з Дніпропетровського НДІСЕ із повідомленням про неможливість проведення судової експертизи у справі, у зв'язку із відсутністю необхідних фахівців.

Відповідачем до матеріалів справи залучено копію листа Дніпропетровського НДІСЕ від 18.08.2017 № 09/12-13/1551, яким останній повідомив, що ним можливе проведення комплексної експертизи із залученням ПАТ НДПТКІ Укркраненерго .

Через канцелярію суду відповідач 21.08.2017 подав до суду клопотання про призначення у справі судової експертизи, проведення якої він просить суд доручити Дніпропетровському НДІСЕ із залученням ПАТ НДПТКІ Укркраненерго та просить суд поставити перед експертами 1-3 питання тотожні попередньому клопотанню та 4 питання наступного змісту: Яка загальна вартість конвеєрного комплексу КК-200 з додатковим обладнанням та роботами необхідними для його доопрацювання, для приведення конвеєрного комплексу КК-200 в належний стан, відповідно до умов договору та технічному завданню, з врахуванням висновків спеціалістів та/або експертів ПАТ НДПТКІ Укркраненерго ? .

Статетю 7 Закону України Про судову експертизу встановлено, що для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 Про деякі питання практики призначення судової експертизи , визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

На експерта покладаються такі обов'язки, зокрема, повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані (п. 2.2 Інструкції).

При поверненні судовим експертом матеріалів справи № 904/4258/17 із зазначенням про неможливість проведення призначеної комплексної експертиз, у зв'язку із відсутність необхідних фахівців, суду останнім не було повідомлено про можливість залучення для проведення такої експертизи ані ПАТ НДПТКІ Укркраненерго , ані будь-якої іншої установи та/або експерта.

Суд позбавлений можливості самостійно вирішувати порядок проведення експертизи чи визначати необхідність залучення тих чи інших фахівців. Це є виключною прерогативою експерта. Експертом Дніпропетровського НДІСЕ повідомлено суд про неможливість проведення такої експертизи, без зазначення можливості залучення до проведення експертизи іншої установи. Тому, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 6932, 90 грн.

Керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства Юг-Путькомплект (49081, м. Дніпро, пр.. Газети Правда , 18, кв. 409; ідентифікаційний код 23934099) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми Стройснабсервис (61003, м. Харків, пров. Івана Дубового, 8; ідентифікаційний код 31149006) основний борг у розмірі 391141, 68 грн., пеню у розмірі 47708, 56 грн., 3% річних у розмірі 4237, 30 грн., інфляційні втрати у розмірі 19105, 47 грн. та 6932, 90грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 23.08.2017

Суддя М.О. Ніколенко