Постанова

від 22.05.2018 по справі 904/4258/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/4258/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.

здійснивши перегляд у письмовому провадженні касаційної скарги Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервис"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 (у складі: Іванов О.Г. - головуючий, судді Березкіна О.В., Антонік С.Г.)

за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервис"

до Закритого акціонерного товариства "ЮГ-Путькомплект"

про стягнення 473 552,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2017 року Приватна виробничо-комерційна фірма "Стройснабсервис" (далі - ПВКФ "Стройснабсервис") звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "ЮГ-Путькомплект" (далі - ЗАТ "ЮГ-Путькомплект") про стягнення 473 552,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору № 1-22/04 від 22.04.2016.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2017 позов задоволено частково, стягнуто із ЗАТ "Юг-Путькомплект" на користь ПВКФ "Стройснабсервис" основний борг у розмірі 391 141, 68 грн., пеню у розмірі 47 708, 56 грн., 3% річних у розмірі 4 237, 30 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 105, 47 грн. та 6 932, 90 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано порушенням ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" умов договору № 1-22/04 щодо повної оплати поставленого ПВКФ "Стройснабсервис" товару.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2017, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2017 у справі № 904/4258/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний господарський зазначив про те, що у ПВКФ "Стройснабсервис" не настало право вимоги оплати решти (35% вартості товару) оскільки, останнім не доведено поставку конвеєрного комплексу К200 у цілому відповідно до умов специфікації № 1 та технічних умов до договору № 1-22/04.

Крім цього, апеляційний господарський суд зазначив про те, що оскільки на момент звернення ПВКФ "Стройснабсервис" із позовом не настав обов'язок ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" щодо сплати основної суми боргу, то відсутні й підстави для стягнення з нарахованих на суму основного боргу 3 % річних у розмірі 4 975,32 грн. за період з 20.10.2016 по 01.03.2017, інфляційних втрат у розмірі 29 726, 77 грн. за період жовтень 2016 року лютий 2017 та пені у розмірі 47 708,56 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, ПВКФ "Стройснабсервис" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 скасувати повністю та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2017.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами для скасування оскаржуваної постанови ПВКФ "Стройснабсервис" зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема положень статей 232, 265, 321 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 530, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Заявник касаційної скарги посилається на те, що шафа управління конвеєрного комплексу КК-200 продуктивністю 200т/год, 2016 не є складовою частиною конвеєрного комплексу КК-200. Отже на думку скаржника, позивачем фактично поставлено ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" конвеєрний комплекс КК200 у повній комплектації.

Крім цього, скаржник звертає увагу, що питання про неукомплектованість та невідповідність поставленого товару ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" під час розгляду цієї справи не ставилось.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.04.2016 між ПВКФ "Стройснабсервис" (постачальник) та ЗАТ "Юг-Путькомплект" (покупець) було укладено договір № 1-22/04, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця конвеєрний комплекс КК-200, що надалі іменується товар, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених цим договором (далі - договір № 1-22/04).

У пункті 1.2 договору № 1-22/04 сторони визначили, що найменування товару, його кількість, ціна і асортимент зазначені у специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Ціна цього договору № 1-22/04 становить 1 272 000 грн., у тому числі ПДВ 20% 212 000 грн. Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін (пункти 3.1-3.2 договору № 1-22/04).

Відповідно до розділу 4 договору № 1-22/04 оплата проводиться згідно виставленого постачальником рахунку (рахунку -фактури).

Оплата товару: попередня оплата 65% вартості товару здійснюється прямим банківським переказом коштів на рахунок постачальника протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання виставленого постачальника рахунку на підставі підписаного сторонами договору. Решта (35% вартості товару) згідно виставленого рахунку постачальника протягом 20-ти календарних днів з моменту постачання товару, на підставі видаткової накладної.

Згідно пункту 5.1 договору № 1-22/04, постачання товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту отримання передоплати від покупця та письмової заяви.

День поставки - дата вказана у накладній (пункт 5.5 договору № 1-22/04).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а у частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 договору № 1-22/04).

Специфікацією № 1 (Додаток №2 до Договору №1-22/04 від 22.04.2016) сторонами було погоджено поставку товару на загальну суму 1 272 000 грн.

Господарськими судами установлено і те, що відповідач виконав умови частини 1 пункту 4.2. договору № 1-22/04, здійснивши 05.05.2016 і 17.08.2016 попередню оплату товару у розмірі 65% вартості у сумі 895 436,88 грн. з ПДВ.

На підтвердження виконання умов договору № 1-22/04 та специфікації № 1 до нього ПВКФ "Стройснабсервис" надано видаткову накладну від 20.09.2016 № С-0000032 на суму 652 200,59 грн., видаткову накладну від 30.09.2016 № С-0000038 на суму 634 377,97 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення 473 552,33 грн. з яких: основний борг у розмірі 391 141, 68 грн., пеня у розмірі 47 708,56 грн., 3% річних у розмірі 4 975,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 29 726,77 грн.

Підставою позову позивач вказав порушення ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" зобов'язань за договором № 1-22/04 в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Як вірно визначили суди попередніх інстанцій укладений між сторонами договір № 1-22/04 за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 ГК передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК, 525, 526 ЦК, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 692 ЦК, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, а саме пунктів 1.1., 1.2 договору № 1-22/04 від 22.04.2016 року та специфікації №1 до нього постачальник зобов'язувався здійснити виготовлення та поставку конвеєрного комплексу К200, який іменується товаром, що складається з наступних чотирьох вузлів:

1. Розвантажувач (без мотор-редуктора) у кількості 1 шт. загальною вартістю 198 519,40 грн., без ПДВ.

2. Конвеєр стрічковий 20м (без мотор-редуктора) у кількості 3 шт., загальною вартістю 543 500,49 грн. без ПДВ.

3. Завантажувач 35м (без мотор-редуктора. без шевронної стрічки) у кількості 1 шт., загальною вартістю 330 128,91 грн. без ПДВ.

4. Шафа управління конвеєрного комплексу КК200 продуктивністю 200т/год, 2016р. у кількості 1 шт., загальною вартістю 75 847,20 грн. без ПДВ.

Також у договорі № 1-22/04 і вказаній специфікації №1 до нього сторони погодили, умови оплати товару.

Так, оплата товару: попередня оплата 65% вартості товару здійснюється прямим банківським переказом коштів на рахунок постачальника протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання виставленого постачальника рахунку на підставі підписаного сторонами договору.

Решта (35% вартості товару) згідно виставленого рахунку постачальника протягом 20-ти календарних днів з моменту постачання товару, на підставі видаткової накладної .

Отже, апеляційним господарським судом правильно встановлено, що розділом 4 договору № 1-22/04 і специфікацією №1 до нього сторонами договору встановлений інший ніж статтею 692 ЦК строк оплати товару, а тому у даному випадку сторони повинні керуватися саме умовами договору № 1-22/04.

Так, з аналізу пункту 4.2 договору № 1-22/04 і специфікації №1 до нього слідує, що обов'язок ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" здійснити повний розрахунок за поставлений товар - сплатити решту 35% вартості товару виникає не з моменту поставки окремих складових конвеєрного комплексу К200, а з моменту поставки конвеєрного комплексу К200 у цілому відповідно до умов специфікації № 1 та технічних умов до договору № 1-22/04

Відповідно Технічних вимог, що є невід'ємною частиною договору № 1-22/04, сторони встановили, що поставка обладнання, складові частини конвеєрів, електрообладнання розташоване в апаратних і шафах повинно бути повністю зібране. В комплект поставки повинні бути включені всі необхідні кріпильні елементи і пристрої.

Шафа управління конвеєрного комплексу КК200 призначена для керування електроприводом стрічки конвеєра в місцевому і дистанційному режимах роботи. Схема управління повинна працювати на пускачі в автоматичному режимі плавного пуску, що дозволяє збільшити термін експлуатації електроприводу за рахунок плавного розгону і гальмування, з джерелом живлення 24В DC для ланцюгів управління та системи аварійної сигналізації.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № 1-22/04 ПВКФ "Стройснабсервис" за видатковими накладними від 20.09.2016 № С-0000032 та від 30.09.2016 № С-0000038 поставив ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" лише частину товару, а саме:

- конвеєр стрічковий 20м (без мотор-редуктора) у кількості 3 шт., загальною вартістю 543 500,49 грн. без ПДВ, всього з ПДВ 652 200,59 грн.;

- розвантажувач (без мотор-редуктора) у кількості 1 шт. вартістю 198 519,40 грн., без ПДВ;

- завантажувач 35м (без мотор-редуктора, без шевронної стрічки) у кількості 1 шт. вартістю 330 128,91 грн. без ПДВ, які були прийняті покупцем, що підтверджується довіреностями, видатковими накладними, підписаними представниками ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" без зауважень і які наявні в матеріалах справи.

Доказів поставки ЗАТ "ЮГ-Путькомплект" такого елементу товару як шафа управління конвеєрного комплексу КК200 продуктивністю 200т/год, 2016р. у кількості 1 шт. матеріали справи не містять, та ПВКФ "Стройснабсервис" не надано.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку, що ПВКФ "Стройснабсервис" не доведено поставку конвеєрного комплексу К200 у цілому відповідно до умов специфікації № 1 та технічних умов до договору №1-22/04, що в свою чергу свідчить проте те, що станом на час звернення ПВКФ "Стройснабсервис" із цим позовом обов'язок ЗАТ "ЮГ-Путькомплект", передбачений частиною 2 пункту 4.2. договору № 1-22/04, в частині сплати решти (35% вартості товару) не настав.

Отже, оскільки строк оплати ще не настав, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутні підстави для стягнення основної суми боргу в розмірі 391 141,68 грн. і відповідно, підстави для стягнення нарахованих на суму основного боргу 3 % річних у розмірі 4975,32 грн. за період з 20.10.2016 по 01.03.2017, інфляційних втрат у розмірі 29726, 77 грн. за період жовтень 2016 - лютий 2017 та пені у розмірі 47 708,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

Посилання скаржника на те, що шафа управління конвеєрного комплексу КК-200 продуктивністю 200т/год, 2016 не є складовою частиною конвеєрного комплексу КК-200 спростовуються матеріалами справи, зокрема умовами договору № 1-22/04 і специфікацією №1 до нього та технічними вимогами.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження, визначені статтею 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки порушень апеляційною інстанцією норм матеріального права не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, наданим сторонами, з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень апеляційний господарський суди дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017 суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017 покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Стройснабсервис" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №904/4258/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков