Рішення

від 21.08.2017 по справі 918/463/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2017 р. Справа № 918/463/17

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації ,

Гощанської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арвіда",

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Бочаницької сільської ради та Жаврівської сільської ради,

про внесення змін до договору оренди землі,

за участі представників сторін:

від позивача-1 - ОСОБА_1В, довіреність № вих-3670/0/01-22/17 від 22.06.2017 р.;

від позивача-2 - ОСОБА_2, довіреність № 947/01-61 від 14.12.2016р.;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 16.08.2017 р.;

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - не з'явився;

від прокуратури - ОСОБА_4, посвідчення № 031264 від 12.01.2015 р.

У судовому засіданні 21 серпня 2017 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 червня 2017 року керівник Здолбунівської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Облдержадміністрація) та Гощанської районної державної адміністрації (далі - Райдержадміністрація) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арвіда" (далі - Товариство), посилаючись на те, що 20 серпня 2004 року між Райдержадміністрацією та відповідачем був укладений договір оренди землі, за умовами якого вказаний позивач передав Товариству у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 146,8 га, що знаходяться на території Бочаницької та Жаврівської сільських рад Гощанського району Рівненської області. Вказаною угодою розмір нормативно-грошової оцінки цієї земельної ділянки встановлений не був. Водночас 17 лютого 2017 року та 6 лютого 2017 року відповідно Бочаницькою та Жаврівською сільськими радами Гощанського району Рівненської області були прийняті рішення, якими на території даних органів місцевого самоврядування встановлено та затверджено ставки земельного податку на 2017 рік. Згідно наведених рішень ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів (до яких відноситься орендована Товариством земельна ділянка), було встановлено в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі по Рівненській області, яка у свою чергу станом на 1 січня 2017 року становить 31 405 грн. 86 коп. за 1 га. Оскільки розмір орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку, з урахуванням вказаних рішень Бочаницької та Жаврівської сільських рад, за розрахунком Прокурора, склав 230 518 грн. 57 коп., і Товариство у добровільному порядку відмовилося вносити відповідні зміни в договір оренди землі від 20 серпня 2004 року в частині орендної плати, Прокурор, посилаючись на статті 632, 651, 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 284, 277, 287, 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 21, 30 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), просив суд внести зміни до пунктів 2 та 9 укладеного між Райдержадміністрацією та Товариством спірного договору оренди землі, і викласти їх у наступній редакції:

"…пункт 2. В оренду передається земельна ділянка площею 146,8 га із земель запасу, у тому числі:

2.1. на території Бочаницької сільської ради площею 98,0316 га: - для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду площею 87,3264 га, у т.ч.: забудовані землі - 1,5002 га; відкриті заболочені землі - 6,2930 га; під ставками - 79,5332 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 5621280800:03:003:0003; - для культурно-оздоровчих і спортивних цілей за рахунок земель лісового фонду та водного фонду площею 10,0819 га, в т. ч.: ліси та інші лісовкриті площі - 8,7001 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 5621280800:03:003:0001; відкриті заболочені землі - 1,0858 га; піски - 0,2960 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 5621280800:03:003:0002; - для сінокосіння за рахунок земель водного фонду площею 0,6233 га, в т.ч.: сільськогосподарські угіддя - 0,6233 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 5621280800:03:003:0004.

2.2. На території Жаврівської сільської ради для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду загальною площею 48,7684 га, в т.ч.: під ставками - 42,3345 га; прибережна захисна смуга (відкриті заболочені землі) - 6,4339 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 5621282700:03:001:0001".

"…пункт 9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься в формі та розмірі 230 518 грн. 57 коп. (двісті тридцять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 57 копійок) в рік, у тому числі: розрахунковий рахунок 332198128000068 Бочаницької сільської ради в УДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код 22588643 - 153 938 грн. 04 коп. (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот тридцять вісім гривень 4 копійки) в рік, та на розрахунковий рахунок 332148128000074 Жаврівської сільської ради в УДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код 22588643 - 76 580 грн. 53 коп. (сімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 53 копійки) ".

Крім того, Прокурор просив суд замінити у тексті спірного договору орендодавця з "Гощанська районна державна адміністрація" (вул. Незалежності, 72, смт. Гоща, Гощанський р-н, Рівненська обл., 35400, код ЄДРПОУ: 04057787) на "Рівненська обласна державна адміністрація" (м-н Просвіти, 1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ: 13986712).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 3 липня 2017 року позовну заяву Прокурора від 29 червня 2017 року № 35/1-785вих17 прийнято до розгляду суддею Політикою Н.А., порушено провадження у справі № 918/463/17 та призначено її до розгляду на 20 липня 2017 року.

Ухвалою суду від 20 липня 2017 року розгляд справи відкладено на 7 серпня 2017 року.

Ухвалою суду від 7 серпня 2017 року розгляд справи відкладено на 21 серпня 2017 року. Крім цього, вказаною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Бочаницьку та Жаврівську сільські ради.

До початку призначеного судового засідання 21 серпня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Товариства на позовну заяву від 21 серпня 2017 року (а.с. 86-88), в якому останнє заперечило проти задоволення вимог Прокурора з огляду на те, що рішення Бочаницької та Жаврівської сільських рад про встановлення ставок земельного податку на 2017 рік не були у встановленому законом порядку оприлюднені, а відтак останні згідно положень статті 57 Конституції України є нечинними та не можуть породжувати жодних прав та обов'язків для відповідача.

У судовому засіданні 21 серпня 2017 року представники прокуратури та позивачів підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 21 серпня 2017 року.

Треті особи про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили, витребуваних судом документів не надали, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками процесу документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 8 квітня 1999 року прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

За приписами частини 2 статті 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

За змістом пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 8 квітня 1999 року під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 наведеної статті).

У даному випадку, як зазначає Прокурор, необхідність захисту інтересів держави обумовлено тим, що позивачами не вживалися заходи щодо перегляду розміру орендної плати за користування спірною земельною ділянкою державної власності, що свідчить про невиконання обов'язку щодо захисту майнових інтересів держави та призводить до недоотримання бюджетом значної суми коштів.

З огляду на вищевикладене, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення Прокурора з даним позовом до суду.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження голови Райдержадміністрації від 11 серпня 2004 року № 402 (а.с. 26), 20 серпня 2004 року між Райдержадміністрацією та Товариством був укладений договір оренди землі, за умовами якого зазначений орган виконавчої влади передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб, сінокосіння, культурно-оздоровчих та спортивних цілей, яка знаходиться на території Бочаницької та Жаврівської сільських рад Гощанського району Рівненської області (а.с. 23-25).

Цей договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплений печатками вказаних юридичних осіб, а також зареєстрований у Гощанському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 серпня 2004 року № 6,8.

Відповідно до пункту 2 цієї угоди в оренду передається земельна ділянка площею 146,8 га із земель запасу, в т.ч.: на території Бочаницької сільської ради площею 98,0316 га: - для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду площею 87,3264 га, у т.ч.: забудовані землі - 1,5002 га; відкриті заболочені землі - 6,2930 га; під ставками - 79,5332 га; - для культурно-оздоровчих і спортивних цілей за рахунок земель лісового фонду та водного фонду площею 10,0819 га, в т. ч.: ліси та інші лісовкриті площі - 8,7001 га; відкриті заболочені землі - 1,0858 га; піски - 0,2960 га; - для сінокосіння за рахунок земель водного фонду площею 0,6233 га, в т.ч.: сільськогосподарські угіддя - 0,6233 га. На території Жаврівської сільської ради для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду загальною площею 48,7684 га, в т.ч.: під ставками - 42,3345 га; прибережна захисна смуга (відкриті заболочені землі) - 6,4339 га.

За змістом пункту 5 зазначеного правочину нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не встановлена.

Відповідно до пункту 8 договору останній укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно положень пункту 9 вказаного договору орендна плата вноситься у формі та розмірі 8 808 грн. в рік, у тому числі: на розрахунковий рахунок Бочаницької сільської ради - 5 886 грн. та на розрахунковий рахунок Жаврівської сільської ради - 2 922 грн.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом десяти днів після закінчення звітного місяця (пункт 11 договору).

Пунктом 43 даної угоди встановлено, що остання набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

Обгрунтовуючи свої вимоги в частині внесення до спірного договору змін щодо розміру орендної плати, Прокурор посилався на те, що 17 лютого 2017 року та 6 лютого 2017 року відповідно Бочаницькою та Жаврівською сільськими радами Гощанського району Рівненської області були прийняті рішення, якими на території даних органів місцевого самоврядування встановлено та затверджено ставки земельного податку на 2017 рік. Згідно наведених рішень ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів (до яких відноситься орендована Товариством земельна ділянка), було встановлено в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі по Рівненській області, яка у свою чергу станом на 1 січня 2017 року становить 31 405 грн. 86 коп. за 1 га. Оскільки розмір орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку, з урахуванням вказаних рішень Бочаницької та Жаврівської сільських рад, за розрахунком Прокурора, склав 230 518 грн. 57 коп., і Товариство у добровільному порядку відмовилося вносити відповідні зміни в договір оренди землі від 20 серпня 2004 року в частині орендної плати, Прокурор просив суд про задоволення поданого ним позову.

Проте при дослідженні матеріалів справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного позову з огляду на наступне.

Згідно статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 1 статті 6 Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Іншим законом України, який регулює питання набуття орендарем права оренди земельної ділянки, є Закон України "Про оцінку земель".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частин 1-2 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно з частинами 2-3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Водночас судом встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею, що була надана в оренду Товариству, на час звернення Прокурора з даним позовом до суду відповідним органом не затверджувалась, оскільки технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в порушення вимог статті13 Закону України "Про оцінку земель" не розроблялась.

Крім того, в порушення вимог частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" Товариству не видавався Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Таким чином, розмір орендної плати за землю, запропонований Прокурором в прохальній частині його позову про внесення змін до спірного договору в частині орендної плати, встановлений з порушенням вимог чинного законодавства.

Посилання Прокурора на положення статті 288 ПК України, які, на його думку, підтверджують необов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної власності для її передачі в оренду, не приймаються судом до уваги, оскільки ПК України не регулює питання порядку укладення договорів оренди земельних ділянок, внесення змін до таких правочинів, а також процедури визначення істотних умов таких договорів (орендної плати за землю), а також жодна норма ПК України не звільняє платників податків від виконання вимог статей 6, 13, 23 Закону України "Про оцінку земель".

Крім того, за змістом пункту 14.1.72 статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пункт 14.1.136 статті 14 цього Кодексу).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для ототожнення понять "земельний податок" та "орендна плата за землю". Також суд зазначає, що положення частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" щодо обов'язковості проведення нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати не суперечать положенням ПК України, яким передбачено можливість і порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 1 липня 2015 року у справі № 3-298гс15, від 8 квітня 2015 року у справі № 3-41гс15 та від 20 травня 2015 року у справі № 3-70гс15.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог Прокурора про внесення до спірного договору оренди землі змін щодо розміру орендної плати, встановленої без проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на основі рішень Бочаницької та Жаврівської сільських рад про встановлення та затвердження ставок земельного податку на 2017 рік в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі по Рівненській області, яка у свою чергу станом на 1 січня 2017 року становить 31 405 грн. 86 коп. за 1 га.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 6 лютого 2017 року Жаврівською сільською радою було прийнято рішення № 67 "Про затвердження місцевих податків та зборів" (а.с. 28), згідно якого, зокрема, до "Положення про земельний податок" було внесено зміни та встановлено, що ставки податку за інші земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюються у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Рівненській області.

Водночас 17 лютого 2017 року Бочаницькою сільською радою було прийнято рішення № 47 "Про встановлення та затвердження ставок земельного податку на 2017 рік" (а.с. 29), яким встановлено та затверджено розміри ставок земельного податку за відповідні земельні ділянки.

Відповідно до частин 1, 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

За пунктом 12 тієї ж статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З зазначеного суд вбачає, що регуляторний акт слід розуміти як прийнятий уповноваженим органом нормативно-правовий акт, який спрямований на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між органом державної влади та суб'єктом господарювання.

З огляду на викладене, враховуючи те, що вищенаведені рішення Бочаницької та Жаврівської сільських рад пройшли визначену процедуру і були проголосовані на сесії цих рад, такі рішення є актами нормативно-правового характеру, які набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.

Отже, при прийнятті таких рішень чинне законодавство України вимагає дотримання органом місцевого самоврядування певного порядку.

Статтею 57 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в постанові Вищого господарського суду України від 21 січня 2013 року у справі №7/045-12 (справа про внесення змін до договору оренди землі); у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15 травня 2014 року у справі № 910/23502/13 (справа про внесення змін до договору оренди землі).

Відповідно до приписів частини 5 статті 12 Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніше як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Аналогічне положення закріплено в Законі України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації". Зокрема, статтею 22 вказаного закону передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках, тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2014 року у справі № К/800/35543/13, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2014 року у справі № К/800/30039/14, постанові Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2008 року у справі № К-38514/06.

Зі змісту вищенаведених законодавчих положень вбачається, що регуляторний акт, прийнятий селищною (міською) радою, але текст якого офіційно не оприлюднений в засобах масової інформації, є нечинним незалежно від наявності або відсутності в ньому ознак документа нормативно-правового характеру, а також від оприлюднення цього документа на стадії проекту.

Листом Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва "Про надання роз'яснень положень законодавства про державну регуляторну політику" від 27 вересня 2012 року № 3781 надано роз'яснення щодо застосування деяких положень Закону, зокрема й щодо питань офіційного оприлюднення регуляторних актів. Так, у коментованому листі зазначено, що офіційне оприлюднення регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування, здійснюється виключно у спосіб, передбачений статтею 12 Закону, шляхом їх публікації в друкованих засобах масової інформації. Відповідальність за додержання порядку офіційного оприлюднення покладається на орган, що видав регуляторний акт, оскільки відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. При цьому розміщення нормативного акту в мережі Інтернет чи на дошці оголошень без публікації у засобах масової інформації, за змістом листа, не є належним способом оприлюднення нормативного акту.

Тобто, процедура розроблення та затвердження органом місцевого самоврядування власних регуляторних актів, зокрема й обов'язок оприлюднювати відповідні регуляторні акти для можливості набрання ними чинності та подальшого застосування чітко передбачена на законодавчому рівні.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя" звернуто увагу судів на те, що згідно з частиною 2 статті 57 Конституції України є не чинними, а отже, не можуть застосовуватись ті закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, які не доведені до відома населення у встановленому законом порядку. Це означає, що судове рішення не може ґрунтуватись на не оприлюднених нормативно-правових актах такого змісту.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, рішення Жаврівської сільської ради від 6 лютого 2017 року № 67 "Про затвердження місцевих податків та зборів" та рішення Бочаницької сільської ради від 17 лютого 2017 року № 47 були оприлюднені лише на офіційних стендах та дошках оголошень відповідних сільських рад, проте не були опубліковані у встановленому законом порядку у відповідних засобах масової інформації.

Вказані обставини додатково свідчать про необґрунтованість вимог Прокурора про внесення змін до спірного договору оренди землі на підставі вищенаведених актів даних органів місцевого самоврядування, які в силу прямої вказівки статті 57 Конституції України є нечинними.

Крім того, у своєму позові Прокурор просив суд замінити у тексті спірного договору орендодавця з "Гощанська районна державна адміністрація" (вул. Незалежності, 72, смт. Гоща, Гощанський р-н, Рівненська обл., 35400, код ЄДРПОУ: 04057787) на "Рівненська обласна державна адміністрація" (м-н Просвіти, 1, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ: 13986712).

У той же час в порушення приписів статей 33, 34 ГПК України Прокурором не було надано жодних доказів на обгрунтування вказаної вимоги, не зазначено жодних обставин, на яких ґрунтується ця вимога, а також не наведено жодної законодавчої норми, на підставі якої Прокурор просить про задоволення цієї вимоги.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищенаведене, у задоволенні позову Прокурора слід відмовити.

За змістом частини 1 статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Відтак, оплата судових витрат в сумі 1 600 грн. 00 коп. залишається за Прокурором.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23 серпня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 8 примірників:

1 - до справи;

2-4 - позивачу рекомендованим (35400, Рівненська обл., Гощанський р-н, смт. Гоща, вул. Лесі Українки, 4;

35400, Рівненська обл., Гощанський р-н, смт. Гоща, вул. Незалежності, 72;

33000, м. Рівне, м-н Просвіти, 1);

5- відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Кавказька, 2);

6- прокуратурі Рівненської області рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52);

7- третій особі 1 рекомендованим (35409, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бочаниця, вул.Клімчук, буд. 49);

8- третій особі 2 рекомендованим (35454, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Жаврів, вул.Шкільна, буд. 59).