Ухвала

від 22.08.2017 по справі 917/667/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" серпня 2017 р. Справа № 917/667/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава (вх. № 2562 Х/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 26 липня 2017 року у справі № 917/667/17

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Райдуга", смт. Градизьк, Глобинський район, Полтавська область

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава

про визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26 липня 2017 року у справі № 917/667/17 (суддя Бунякіна Г.І.) задоволено позов. Визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 07.05.2004р., укладений між Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області та Селянським (фермерським) господарством “Райдуга” (зареєстрований у Глобинському райвідділі ПРФ ДП “Центр ДЗК” за № 040455300006 від 12.07.2004р.), в редакції Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.12.2011р. (зареєстрованої у відділі Держкомзему у Глобинському районі за №532060004002374 від 06.03.2012р.), шляхом визнання укладеною між Селянським (фермерським) господарством “Райдуга” та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області додаткової угоди, проект якої подавався СФГ “Райдуга” до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області разом із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки 15.12.2016р., за реєстрацією Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вх. №27-9385/0/1-16 від 15.12.2016р.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 26 липня 2017 року у справі № 917/667/17 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов'язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційній інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Оскільки позивачем при зверненні до господарського суду був сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №61 від 04.05.2017р. (а.с. 11), то ставка судового збору за подання апеляційної скарги складає 1760,00 грн.

Проте, при дослідженні матеріалів апеляційної скарги колегія суддів встановила, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому Законом України “Про судовий збір” порядку та розмірі.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною першою статті 95 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Частинами 2, 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.

При дослідженні матеріалів апеляційної скарги встановлено, що до апеляційної скарги у якості доказів надіслання копії апеляційної скарги позивачу скаржником надано копії опису вкладення поштового відправлення та квитанції, які належним чином не засвідчені, а отже у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України не є належними доказами, які б підтверджували факт надіслання копій апеляційної скарги сторонам у справі.

Крім того, згідно частини 1 статті 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що день підписання оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу – 02.08.2017р, а отже, останній день строку подання апеляційної скарги – 14.08.2017р. (з урахуванням вихідних днів).

Натомість, апеляційна скарга надіслана до суду 16.08.2017р., про що свідчить відтиск штампу господарського суду Полтавської області на першому аркуші апеляційної скарги, та цією ж датою датований текст апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника, що відлік строку на апеляційне оскарження починається з дати отримання повного тексту оскаржуваного рішення стороною, оскільки вимогами Господарського процесуального кодексу України чітко визначений початок перебігу строку на апеляційне оскарження, який не залежить від дати надіслання/отримання оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу подано з пропущенням строку на її подання, тобто з пропуском встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду на два дні та без заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам); до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтею 86, пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 26 липня 2017 року у справі № 917/667/17 та додані до неї документи, всього на 10 арк.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шутенко І.А.