Постанова
від 22.08.2017 по справі 812/1421/16
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року справа №812/1421/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року в справі № 812/1421/16 за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Білолуцьк-Агро про визнання протиправними та скасування довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.11.2016, акту від 03.11.2016 № 0006851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з зазначенням фактичної повної маси 45,168 т при нормативно допустимій 40,0 т, та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 933,24 євро,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.11.2016, акт від 03.11.2016 за № 0006851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з зазначенням фактичної повної маси 45,168 т, при нормативно допустимій 40,0 т, та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 933,24 євро.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що є додатком до акту №0006851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.11.2016, в частині нарахування зазначеної плати в розмірі, завищеному на суму 242,40 євро.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що всупереч вимог чинного законодавства довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.11.2016 заповнена частково, а саме не зазначено часу і місця проведення габаритно-вагового контролю та результат габаритного контролю (довжина, ширина, висота). Також у спірних документах не вказано, як розраховувалась пройдена частина маршруту по території України.

Також апелянт наголошує, що ОСОБА_4 у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт , його транспортний засіб фактично використовується іншою особою, тому його протиправно притягнуто до відповідальності за цим Законом.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03 листопада 2016 року за маршрутом с. Білолуцьк Новопсковський район Луганської області - м. Маріуполь Донецької області на пересувному пункті габаритно-вагового контролю на 1-му км автодороги Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь, посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Донецькій області (далі - відповідач, управління) в ході здійснення контролю за додержанням перевізниками вимог законодавства під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зафіксовано перевезення на транспортному засобі марки КАМАЗ 53215, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом НЕФАЗ 8332, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 (далі - позивач), під керуванням водія ОСОБА_5, вантажу із перевищенням вагових обмежень без дозволу, виданого службою автодоріг, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю автомобіля, інспектором управління складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.11.2016, акт від 03.11.2016 № 0006851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з зазначенням фактичної повної маси 45,168 т, при нормативно допустимій 40,00 т, та сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 933,24 євро.

ОСОБА_4 не погодився з діями контролюючого органу під час складання зазначених документів та звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух № 3353-XII від 30.06.1993 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про автомобільні дороги № 2862-IV від 08.09.2005 рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт № 2344-III від 05.04.2001 встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі - Правила № 30, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (п. 3 Правил № 30).

У свою чергу, згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879, в редакцій чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пп. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Як зазначено вище, під час здійснення позивачем габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить ОСОБА_4, було встановлено перевищення нормативно допустимого загального та осьового навантаження транспортного засобу.

Так, зокрема, в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0006851 від 03.11.2016 зазначено про те, що позивачем було здійснено перевезення вантажу, при якому фактичне осьове навантаження на здвоєну вісь становило 20,23 тони, гранична допустима норма - 16,00 тон, а фактична повна маса - 45,168 тон при нормативно допустимій 40,0 тон.

Вказана обставина зумовила прийняття Управлінням Укртрансбезпеки в Донецькій області розрахунку б/н від 03.11.2016, яким позивачу нарахована плата за проїзд у розмірі 933,24 євро.

За приписами п. 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі; у разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням; перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Проаналізувавши наведений у постанові суду першої інстанції розрахунок розміру плати за проїзд, колегія суддів дійшла висновку, що він не відповідає обставинам справи, оскільки судом першої інстанції кінцева сума визначена шляхом множення розміру плати за перевищення навантаження на вісь на відстань перевезення. Проте, судом першої інстанції не враховано, що під час здійснення габаритно-вагового контролю також виявлено перевищення загальної маси транспортного засобу, тобто її розмір має бути доданий до розміру плати за перевищення навантаження на вісь, а загальна сума цих показників помножена на відстань перевезення.

Таким чином, Управлінням Укртрансбезпеки в Донецькій області було правильно розраховано розмір плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.11.2016 не може враховуватись під час розрахунку розміру плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, оскільки в ній не зазначено часу і місця проведення габаритно-вагового контролю та результат габаритного контролю (довжина, ширина, висота), відсутній розрахунок пройденої частини маршруту по території України, та зазначає, що наявність недоліків у оформленні відповідної документації не спростовують наявності відповідного порушення з боку позивача та, відповідно, обов'язку ОСОБА_4 внести плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Щодо суб'єкта, якому належить внести плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з цього приводу, а саме.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 203 ЦК України однією із загальних вимог чинності правочину є вчинення його у формі, встановленій законом.

За приписами ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ч. 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У матеріалах справи відсутні докази щодо визнання договору від 15.01.2016 б/н між позивачем та ТОВ Білолуцьк-Авто дійсним в судовому порядку. Тобто, як власник транспортного засобу марки КАМАЗ 53215, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом НЕФАЗ 8332, реєстраційний номер НОМЕР_2 позивач повинен нести відповідальність за те, що останнім перевищено нормативні вагові параметри при перевезенні вантажу.

Отже, доводи апеляційної скарги з цього приводу також не підлягають задоволенню.

Враховуючи недоведеність матеріалами справи, що ОСОБА_4 не є перевізником у спірних правовідносинах та правильність розрахунку плати за проїзд, здійсненого посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Донецькій області, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправною та скасування довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.11.2016, акту від 03.11.2016 за № 0006851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з зазначенням фактичної повної маси45,168 т, при нормативно допустимій 40,0 т, та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 933,24 євро.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись статями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року в справі № 812/1421/16 за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Білолуцьк-Агро про визнання протиправними та скасування довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.11.2016, акту від 03.11.2016 № 0006851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з зазначенням фактичної повної маси 45,168 т при нормативно допустимій 40,0 т, та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 933,24 євро - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року в справі № 812/1421/16 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Білолуцьк-Агро про визнання протиправними та скасування довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.11.2016, акту від 03.11.2016 № 0006851 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з зазначенням фактичної повної маси 45,168 т при нормативно допустимій 40,0 т, та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 933,24 євро - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3

СудДонецький апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.08.2017
Оприлюднено24.08.2017
Номер документу68450471
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —812/1421/16

Постанова від 20.06.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Соколов В.М.

Ухвала від 12.06.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Соколов В.М.

Ухвала від 18.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпак Ю.К.

Постанова від 22.08.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Сухарьок Михайло Гаврилович

Ухвала від 31.07.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Сухарьок Михайло Гаврилович

Ухвала від 31.07.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Сухарьок Михайло Гаврилович

Постанова від 15.06.2017

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

В.С. Шембелян

Ухвала від 15.06.2017

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

В.С. Шембелян

Ухвала від 24.05.2017

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

В.С. Шембелян

Ухвала від 24.05.2017

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

В.С. Шембелян

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні