Ухвала
від 22.08.2017 по справі 826/15831/13-а
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15831/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марсан Транс до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року ТОВ Марсан Транс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року № 0000152240.

Також, у листопаді 2013 року ТОВ Марсан Транс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року № 0000142240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року адміністративні справи за вказаними позовами були об'єднані в одне провадження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 13 травня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Марсан Транс з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Тікрам за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 28 травня 2013 року № 1991/22-409/34901286 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 596585,00 грн.; п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 547799,00 грн.

Висновки акту перевірки мотивовані тим, що правочини укладені позивачем з ТОВ Тікрам не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними та доводи відповідача про порушення ТОВ Марсан Транс . Крім того, висновки податкового органу також сформовані на підставі акту від 25 вересня 2012 року № 1576/2200/37496130 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Тікрам , під час проведення якої встановлено відсутність у останнього транспортних засобів, придатних для надання експедиційних послуг та/або перевезення товарів згідно умов договорів, також не встановлено наявності основних засобів на балансі ТОВ Тікрам , що у свою чергу дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності з позивачем та іншими контрагентами.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті оскаржувані рішення від 10 червня 2013 року:

- № 0000142240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 771844,00 грн., з яких 596585,00 грн. - за основним платежем та 175259,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000152240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 821699,00 грн., з яких 547799,00 грн. - за основним платежем та 273900,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані рішення залишено без змін.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано докази фактичного здійснення господарських операцій та мети їх здійснення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України.

Так, згідно з п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 201 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлюючи обставини правомірності/неправомірності відображення в податковому обліку господарських операцій, слід ретельно, в сукупності та взаємозв'язку досліджувати всі надані податковим органом та платником податків докази щодо реального/нереального здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в періоді, що перевірявся податковим органом, ТОВ Марсан Транс здійснювало господарські взаємовідносини з ТОВ Тікрам згідно договорів: №31/10-11 від 31 жовтня 2011 року, за умовами якого постачальник зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець (позивач) зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари та договору №01-11/11 від 01 листопада 2011 року про надання експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, де товариство позивача виступало замовником послуг по організації перевезень, а ТОВ Тікрам - експедитором.

На підтвердження своєї позиції позивачем під час розгляду справи в суді було надано наступні копії первинних документів, складених за наслідком здійснення господарських правовідносин з ТОВ Тікрам : договору №01-11/11 від 01 листопада 2011 року про надання експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, договору поставки №31/10-11 від 31 жовтня 2011 року, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт, податкових та видаткових накладних.

Сторони не заперечують, що до податкової перевірки позивачем надано лише протокол обшуку від 03 липня 2012 року та повідомлено про неможливість надання копій первинних документів в підтвердження взаємовідносин з ТОВ Тікрам , оскільки всю первинну документацію та реєстри обліку було вилучено під час обшуку приміщення, що проведений 03 липня 2012 року співробітниками податкової міліції.

На судовий запит до слідчого управління Міністерства доходів і зборів України надійшов лист старшого слідчого з ОВС першого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України Пасюкова В.В., до якого додано копії описів документів, вилучених під час проведення зазначеного обшуку та копії документів, що свідчать про документальне оформлення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ Тікрам

Також зазначеним листом повідомлено, що ТОВ Тікрам та ТОВ Марсан Транс перебували за однією адресою: м. Київ, вул. Жашківська, 20. ОСОБА_4 з жовтня 2011 року по травень 2012 року була співзасновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Тікрам та з квітня 2012 року обіймала посаду бухгалтера на підприємстві ТОВ Марсан Транс , що підтверджується витягом за формою 1ДФ відносно ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору поставки № 31/10-11 від 31 жовтня 2011 року ТОВ Тікрам , як постачальник, зобов'язується продати (передати у власність) ТОВ Марсан Транс , як покупцю, товар, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари.

На виконання вказаного договору поставки ТОВ Тікрам поставлено позивачу товар - запчастини для транспортних засобів (радіатори, насоси, кардани, тормозні колодки, накладки гальмівні, фільтри масляні, фільтри гідростатики та ін.), а також витратні матеріали (моторне масло, змазка, масло трансмісійне, олива антикорозійна та ін..), що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними.

Зазначений товар оплачений позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ Тікрам .

Основним видом діяльності ТОВ Марсан Транс є організація перевезення вантажів (станом на 2011 рік КВЕД 63.40.0), про що Міністерством транспорту та зв'язку України видано ліцензію серія АВ №335741, строк дії ліцензії 18 липня 2007 року - 17 липня 2012 року, отже позивач зазначає про використання придбаного у ТОВ Тікрам товару для забезпечення своєї господарської діяльності.

Позивач надав суду докази права власності товариства на транспортні засоби, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацією транспортних засобів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 105 станом за 2011 рік.

Згідно договору про надання експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 01-11/11 від 01 листопада 2011 року, укладеним між позивачем, як замовником, та ТОВ Тікрам , як експедитором, останній зобов'язувався надати послуги по організації перевезення найманим транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до чинного законодавства України тощо.

На виконання вказаного договору ТОВ Тікрам надано позивачу послуги на загальну суму 2457559,65 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та податковими накладними.

Вказані послуги сплачені позивачем частково на суму - 2479290,33 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ Тікрам , що підтверджується банківськими виписками позивача за червень-серпень 2012 року, які надані позивачем. Решта суми - 807500,00 грн. залишається не сплаченою. Банківські виписки з 2011 по червень 2012 року вилучені під час обшуку.

Позивач зазначає, що даний договір укладений з метою з організації експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, оскільки він не мав можливості в цей період самостійно виконати все замовлення від свого контрагента ТОВ Сандора на перевезення та організацію перевезення вантажу. Отже, надані ТОВ Тікрам експедиційні послуги також використано для організації власної господарської діяльності, а саме: для виконання зобов'язань за договором з ТОВ Сандора про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування.

З матеріалів справи також встановлено, що під час нового розгляду справи судом першої інстанції позивачем отримано документи від слідчого та долучено копії та оригінали первинних документів: талони замовника та товарно-транспортні накладні згідно зобов'язань за договором №01-11/11 від 01 листопада 2011 року (оригінали); копію заяви ТОВ Марсан Транс №74 від 12 грудня 2013 року до головного слідчого управління Міністерства доходів і зборів України про повернення речей та документів вилучених під час обшуку 03 липня 2012 року; копію штатного розкладу позивача на 2011-2012 роки; відомості про виплати працівникам ТОВ Марсан Транс за період жовтень 2011- квітень 2012 року; копії банківських виписок позивача з рахунку, відкритого у ПАТ ВТБ Банк , за червень-серпень 2012 року, що підтверджують часткову оплату послуг контрагенту ТОВ Тікрам , а також свідчать про здійснення господарських операцій та розрахунків позивачем з іншими контрагентами ТОВ Сандора , ТОВ Тера Трейдінг , ТОВ Гепард ; копії договорів про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування №S11-2073 від 20 грудня 2010 року та №S-11-47 від 01 січня 2012 року, укладених позивачем із ТОВ Сандора ; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Марсан Транс та щодо ТОВ Тікран за станом на час виникнення господарських зобов'язань позивача та ТОВ Тікрам ; копії свідоцтв платника ПДВ ТОВ Марсан Транс №200000804 серія НБ №411151, видане ДПІ у Вишгородському районі та №200048103 серія НБ №459127, видане ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС та ТОВ Тікрам №200002344 бланк серія НБ №411155, видане ДПІ у Вишгородському районі; копія ліцензії серія АВ №335741, виданої Міністерством транспорту та зв'язку України на внутрішні перевезення вантажів; копія виписки з ЄДР щодо контрагента позивача - ТОВ Тікрам ; оборотно-сальдова відомість позивача по рахунку 105 транспортні засоби за 4 квартал 2011 року, що підтверджує наявність транспортних засобів; оборотно-сальдова відомість позивача по рахунку 631 розрахунки з постачальниками за період з 01 листопада 2011-31 грудня 2012 року по контрагенту ТОВ Тікрам ; податковий розрахунок (форма 1 ДФ) сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 2, 3, 4 квартали 2011 року та 1, 2, 3, 4 квартали 2012 року, а також квитанції щодо їх подання до контролюючого органу; декларації з податку на додану вартість ТОВ Марсан Транс за вересень-грудень 2011 року та січень-травень 2012 року з додатками №5 та квитанціями про їх прийняття податковими органами; копії банківських виписок позивача за період з 18 січня 2012 року до 19 липня 2012 року, що підтверджують оплату товару та послуг ТОВ Тікрам ; платіжні доручення ТОВ Марсан Транс , що підтверджують оплату товару та послуг на користь контрагента - ТОВ Тікрам за період з 18 січня 2012 року до 19 липня 2012 року; копії банківських виписок позивача, що підтверджують рух грошових коштів позивача; копії актів списання товарів (автозапчастини, комплектуючі для транспортних засобів, витратні матеріали тощо) за період з 30 листопада 2011 року по 20 березня 2012 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 207 Товарно-матеріальні цінності .

На підставі наявних у справі документів та наданих учасниками процесу пояснень, колегія суддів вважає, що вищевказані господарські операції носили реальний характер. Первинні документи, надані позивачем, дають можливість дійти висновку про реальність здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ Тікрам , оскільки вбачається мета здійснення господарської діяльності, відповідність її статутним завданням, зміна майнового стану товариства, наявність працівників та транспортних засобів для її здійснення.

Наведені в акті перевірки посилання на наявність податкової інформації з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу (АІС Реєстр платників податків , пошуково-довідкова система ЦБД ДПС України, АІС Облік податків та платежів АІС ОР АРМ БЕСТ звіт , система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС Україна, АІС Податковий блок ) та інформацію з постанови від 02 квітня 2013 року, що надійшла від Головного слідчого управління Міністерства доходів і зборів України за матеріалами кримінального провадження №32012000000000006 (відносно контрагента позивача - ТОВ Тікрам ) про призначення перевірки позивача, а також акт перевірки ТОВ Тікрам колегією суддів не приймаються, як належні докази відсутності господарської діяльності між позивачем та ТОВ Тікрам .

Колегія суддів також звертає увагу на той факт, що при складанні акту перевірки позивач був позбавлений можливості надати податковому органу всі необхідні для перевірки документи у зв'язку з вилученням документації слідчими органами під час обшуку приміщення.

Крім того, не заслуговують на увагу також посилання податкового органу на те, що ОСОБА_5 одночасно працювала у позивача та його контрагента, оскільки чинне законодавство не передбачає заборони працювати за сумісництвом у приватному секторі економіки. Крім того, вказаний факт не пов'язано з можливістю або відсутністю можливостей вищезазначених товариств здійснювати господарські операції, що обумовлені договорами.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позов ТОВ Марсан Транс до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 22 серпня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.08.2017
Оприлюднено24.08.2017
Номер документу68450899
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/15831/13-а

Постанова від 11.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 10.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 05.02.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 09.01.2018

Адміністративне

Верховний Суд

Хохуляк В.В.

Ухвала від 28.12.2017

Адміністративне

Верховний Суд

Хохуляк В.В.

Ухвала від 22.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 23.10.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 12.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 22.08.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Літвіна Н. М.

Ухвала від 22.08.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Літвіна Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні