Ухвала

від 22.08.2017 по справі 381/3832/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/3832/16-ц Головуючий у І інстанції Ковалевська Л. М. Провадження № 22-ц/780/2286/17 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц. Категорія 46 22.08.2017

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О. Яворського М.А.,

за участі секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Еко на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Еко , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Комунального підприємства Центр розвитку та інвестиції Васильківського району про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування права власності на земельні ділянки та його державної реєстрації, визнання права постійного користування земельною ділянкою,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування права власності на земельні ділянки та його державної реєстрації, визнання права постійного користування земельною ділянкою. Посилався на те, що в 1996 році на підставі розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 05 травня 1996 року отримав у постійне користування земельну ділянку пл. 20 га. з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства в межах території Скригалівської сільської ради, що знаходиться поза межами населеного пункту. В подальшому 23 липня 1996 року він одержав державний акт на право постійного користування землею і весь час використовував земельну ділянку з призначенням, для чого створив юридичну особу ФГ Полісся . Після звернення щодо проведення інвентаризації земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою, а також для присвоєння кадастрового номеру в жовтні 2015 року державний кадастровий реєстратор надав йому відмову у внесенні відомостей до ДЗК щодо його земельної ділянки, оскільки в межах його земельної ділянки знаходяться п'ять інших, переданих відповідачам. Не погодившись із порушенням його права на постійне користування земельною ділянкою, він звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування наказів про затвердження проектів землеустрою щодо надання у власність відповідачам земельних ділянок, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, рішенням 26 квітня 2016 року його позов задоволено. В період перегляду даного рішення апеляційним судом відповідачі вчинили дії щодо створення юридичної особи ТОВ Агро Еко та внесли спірні земельні ділянки до статутного капіталу. Вважає такі дії неправомірними, здійсненими з метою позбавити його можливості після отримання позитивного для нього рішення апеляційної інстанції використовувати належну йому на праві постійного користування земельну ділянку належним чином.

Просив витребувати із незаконного володіння ТОВ Агро Еко п'ять земельних ділянок із зазначеними кадастровими номерами, що входять до складу земельної ділянки пл. 20 га. з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства у межах території Скригалівської сільської ради, що перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2, скасувати право власності ТОВ Агро Еко на спірні земельні ділянки, визнати недійсними та скасувати рішення КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району про державну реєстрацію права власності за ТОВ Агро Еко на земельні ділянки, визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ Агро Еко на земельні ділянки, визнати за ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою пл. 20 га.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено, витребувано із незаконного володіння ТОВ Агро Еко спірні земельні ділянки, що входять до складу земельної ділянки пл. 20 га. для ведення селянського (фермерського) господарства та перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2, скасовано право власності ТОВ Агро Еко на спірні земельні ділянки, визнано недійсними та скасовано рішення КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району про державну реєстрацію права власності за ТОВ Агро Еко на земельні ділянки, визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ Агро Еко на земельні ділянки, визнано за ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою пл. 20 га., вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідач ТОВ Агро Еко подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що воно є передчасним, оскільки 31 січня 2017 року порушено провадження № 381/123/17 у Фастівському міськрайонному суді Київської області за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування державного акту на постійне користування земельною ділянкою. Враховуючи те, що для вирішення спору про витребування земельних ділянок з незаконного володіння ТОВ Агро Еко ОСОБА_2 має довести, що він є дійсним користувачем земельної ділянки пл. 20 га., а в іншій справі це право оспорюється, суд зобов'язаний був зупинити провадження у справі, оскільки результати іншої справи безпосередньо впливають на рішення по справі, що розглядається. Однак місцевий суд залишив такі обставини поза увагою та прийняв рішення за сумнівних обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування права власності на земельні ділянки та його державної реєстрації, визнання права постійного користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив із того, що спірні земельні ділянки вибули з володіння позивача поза його волею шляхом передачі особам, які не мали на це права, тобто відповідачами передані земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ Агро Еко з використанням незаконного оформлення відповідачами права власності на такі земельні ділянки на себе, що встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили, отже оформлення та реєстрація такого права власності на ТОВ Агро Еко є незаконним та підлягає скасуванню. Керівнику ТОВ Агро Еко ОСОБА_3 на момент набуття товариством у власність спірних земельних ділянок було достовірно відомо про наявність судового рішення від 26 квітня 2016 року щодо скасування права власності на спірні земельні ділянки, а також було відомо, що очікується перегляд даного спору судом апеляційної інстанції, оскільки апеляційна скарга подана самим відповідачем.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що у 1996 році на підставі розпорядження Фастівської райдержадміністрації Київської області від 05 травня 1996 р. № 261 ОСОБА_2 отримав у постійне користування земельну ділянку площею 20,0 га з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, у межах території Скригалівської сільської ради, що знаходиться поза межами населеного пункту.

23 липня 1996 року ОСОБА_2 отримав Державний акт на право постійного користування землею, серія КВ, що був зареєстрований в Книзі Записів державних актів на право остійного користування землею за №20 (а. с. 126 т. 1).

18 серпня 2015 року позивач звернувся із заявою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою належної йому на праві постійного користування земельної ділянки, а також щодо присвоєння кадастрового номеру даній земельній ділянці (а. с. 125 т. 1).

26 жовтня 2015 року Державний кадастровий реєстратор Управління Держземагентства у Фастівському районі надав рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки (а. с. 159 т. 1), мотивуючи тим, що в межах земельної ділянки, що мала реєструватися як землекористування ОСОБА_2, знаходяться інші земельні ділянки з такими кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5.

Відповідно до Інформаційних довідок Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки (а. с. 31 - 35 т. 1) вказані вище земельні ділянки були передані у власність іншим особам - відповідачам із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства , а саме: земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2,0 га - була передана ОСОБА_3, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,0 га - була передана ОСОБА_4, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 2,0 га - була передана ОСОБА_5, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 2,0 га - була передана ОСОБА_6, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 2,0 га - була передана ОСОБА_7

20 квітня 2015 року Реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області було внесено відповідні записи щодо прав вказаних осіб на зазначені вище земельні ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_2 звернувся до Фастівського міськрайонного суду з позовом про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства про затвердження проектів землеустрою щодо надання у власність названим вище особам земельних ділянок, визнання недійсними та скасування Свідоцтв про право власності на нерухоме майно, а саме на земельні ділянки на названих вище осіб.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково.

07 вересня 2016 року Апеляційний суд Київської області ухвалив рішення про зміну рішення від 26 квітня 2016 року (а. с. 22 - 30 т. 1), проте лише в частині назви юридичної особи, Держгеокадастр змінив на Держземагентство , а саме: визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Київській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Київській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Київській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_7 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_8 земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_6, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області. В іншій частині рішення суду залишено без змін, яким визнано недійсним та скасовано свідоцтво від 08 травня 2015 року, видане ОСОБА_3 про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано свідоцтво від 08 травня 2015 року, видане ОСОБА_4 про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано свідоцтво від 08 травня 2015 року, видане ОСОБА_5 про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано свідоцтво від 08 травня 2015 року, видане ОСОБА_6 про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; визнано недійсним та скасовано свідоцтво від 08 травня 2015 року, видане ОСОБА_7 про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 2,0000 га на території Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області.

Отже, відповідно до рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2016 року по справі № 381/104/16-ц та рішення Апеляційного суду Київської області від 07 вересня 2016 року, що набрали законної сили, було встановлено, що відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 незаконно набули право власності на спірні земельні ділянки, а їх право власності на такі ділянки вказаними рішеннями судів було скасовано.

23 серпня 2016 року, тобто після прийняття рішення судом першої інстанції і подачею відповідачем ОСОБА_4 апеляційної скарги, відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 передали спірні земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ АГРО ЕКО , згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 36 - 37 т. 1) та статуту ТОВ АГРО ЕКО (а. с. 190 - 203 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними в справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки позивач користується земельною ділянкою на підставі права постійного користування, що підтверджується державним актом, він має всі правові підстави для захисту свого права постійного користування на підставах та у спосіб, аналогічних захисту права власності.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Агро Еко є недобросовісним набувачем земельних ділянок, оскільки товариство створено відповідачами і спірні земельні ділянки передано до його статутного фонду в період між ухваленням рішення суду першої інстанції від 26 квітня 2016 року у справі № 381/104/16-ц за позовом до цих же відповідачів про скасування права власності на зазначені земельні ділянки і апеляційним переглядом цього рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка є керівником ТОВ Агро Еко .

Таким чином, відповідачам було достеменно відомо про існування судового спору щодо земельних ділянок, що входять до земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2, а отже передача належних їм земельних ділянок до статутного фонду створеного ними в цей же час товариства і реєстрація права власності на земельні ділянки за цим товариством є намаганням унеможливити виконання рішення від 26 квітня 2016 року.

За таких обставин суд першої інстанції, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позову та необхідність задоволення позовних вимог про витребування із незаконного володіння ТОВ Агро Еко земельних ділянок, якими користується позивач ОСОБА_2, скасування права власності ТОВ Агро Еко на земельні ділянки, визнання недійсним та скасування рішення КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ТОВ Агро Еко , визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності за ТОВ Агро Еко на земельні ділянки та визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, до складу якої входять спірні земельні ділянки ТОВ Агро Еко .

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що суд ухвалив рішення без зупинення провадження у справі за клопотанням відповідача до розгляду справи № 381/123/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування акту на постійне користування земельною ділянкою, результати якої безпосередньо впливають на вирішення справи, що розглядається і у разі задоволення позову та визнання права власності за іншою особою у віндикаційному позові слід буде відмовити, колегія суддів враховує, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2017 року, яке згідно відмітки в Єдиному державному реєстрі судових рішень, набрало законної сили 03 квітня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

При цьому заперечення по суті позову, які б спростовували висновки суду першої інстанції, в апеляційній скарзі відсутні.

Крім того, ухвали про відмову в задоволенні клопотань відповідачів про зупинення провадження в справі від 06 та 14 лютого 2017 року ними не оскаржувалися.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а , -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Еко відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.