Ухвала
від 22.08.2017 по справі 296/10749/16-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія:

Справа № 296/10749/16-ц Провадження № 22-ц/772/2228/2017Головуючий в суді першої інстанції Драч Ю. І. Провадження №22-ц/772/2229/2017 Категорія 59Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

за участю секретаря судових засідань Безрученко Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради, третя особа - директор Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради Шестаков Євгеній Станіславович про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування з навчального закладу, поновлення на навчанні, зобов'язання вчинити дії, а також за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 05 травня 2017 року про відмову в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення в зазначеній справі, -

встановила:

ОСОБА_3 звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовом до Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради, третя особа - директор Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради Шестаков Є.С. про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування з навчального закладу, поновлення на навчанні, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона навчалась на 4-му курсі Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради.

У вересні 2016 року вона отримала персональне запрошення на учать у вокальному конкурсі міжнародного музичного фестивалю, який проводився у Південній Кореї, в зв'язку з чим представником організації, яка виступила спонсором цього фестивалю, їй була відкрита віза на три місяці та придбані авіаквитки на переліт по маршруту Київ-Париж-Сеул на 13.09.2016 року та по маршруту Сеул-Париж-Київ на 09.12.2016 року.

12.09.2016 року позивач звернулася до керівництва навчального закладу із заявою про звільнення її від відвідування занять на час від'їзду до Південної Кореї з послідуючим відпрацюванням навчального матеріалу (за індивідуальним навчальним планом), однак вказана заява прийнята не була, так само не було отримано офіційного документу про незгоду з її виїздом закордон.

Після повернення з Південної Кореї вона приступила до занять та відпрацювання пропущеного матеріалу, однак рішенням педради від 21.12.2016 року її не було допущено до участі в сесії у зв'язку із академічною заборгованістю, а 26.12.2016 року виданий наказ про відрахування.

На думку позивача цей наказ про відрахування є незаконним та підлягає скасуванню, а вона поновленню на навчання.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано наказ Житомирського музичного училища імені В.Косенка Житомирської обласної ради від 26 грудня 2016 року № 28-с в частині відрахування ОСОБА_3 з навчального закладу та поновлено ОСОБА_3 на навчання в Житомирському музичному училищі імені В.Косенка Житомирської обласної ради на 4 курс навчання по держзамовленню по спеціалізації "хорове диригування".

Вирішено питання про стягнення з Житомирського музичного училища імені В.Косенка Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_3 судового збору у сумі 1102 грн. 40 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням Житомирське музичне училище імені В.Косенка Житомирської обласної ради подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Крім того, ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 05 травня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення в даній справі про стягнення витрат на оплату послуг перекладача та негайне виконання рішення в частині поновлення на навчанні.

Не погодившись із зазначеною ухвалою представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із відповідача у справі понесені нею судові витрати в сумі 2405 грн., допустивши рішення до негайного виконання.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а також третя особа Шестаков Є.С. вимоги апеляційної скарги Житомирського музичного училища ім. Косенка Житомирської обласної ради на рішення Корольовського райсуду від 05 квітня 2017 року підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити. Проти апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на ухвалу від 05 травня 2017 року заперечували.

Представники позивача ОСОБА_5 і ОСОБА_9 вимоги апеляційної скарги на ухвалу суду від 05 травня 2017 року підтримали, проти апеляційної скарги відповідача на рішення суду від 05 квітня 2017 року заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, третьої особи, вивчивши матеріали справи і оцінивши законність і обгрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарги як на рішення, так і на ухвалу суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом №63 від 11.08.2013 року "Про зарахування на навчання" ОСОБА_3 зараховано з 01.09.2013 року студентом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням до Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради.

13.09.2016 року представник позивача ОСОБА_9 звернулась до директора Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради із заявою в якій просить звільнити ОСОБА_3 від відвідування занять з подальшим відпрацюванням навчального матеріалу у зв'язку із участю її у вокальному конкурсі як представниці України, що проводиться у м. Сеул столиці Південної Кореї у період з 14.09.2016 року по 09.12.2016 року, на підтвердження чого надала запрошення на фестиваль, анкету учасника, електронні квитки та копію закордонного паспорту, які переведені на українську мову.

На зазначену заяву було надано відповідь від 16.09.2016 року за вих. № 121а, в якій повідомлено про необхідність завчасного звернення із такою заявою, а також те, що тривалість конкурсу викликає у керівництва подив, оскільки жоден конкурс не триває стільки часу. Крім того, умови конкурсу та запрошення для участі повинні бути легалізовані, тобто переведені фахівцем та завірені нотаріусом, а тому підстав для звільнення ОСОБА_3 від занять на три місяці немає (а.с. 86). Однак, доказів направлення вказаної відповіді на адресу проживання позивача суду надано не було.

Після повернення в Україну ОСОБА_3 повернулась до навчання та намагалась відпрацювати пропущений матеріал, й вказане підтверджується пояснювальною запискою від 12.12.2016 року (том 1, а.с. 81), доповідною запискою (том 1 , а.с. 162), листом від 02.03.217 року (том 2, а.с. 3), однак позивачу не було надано можливості відпрацювати пройдений навчальний матеріал, не обговорено можливості створення індивідуального навчального плану для цієї студентки.

Як наслідок, наказом №28-с від 26.12.2016 року Житомирського музичного училища ім. В.Косенка Житомирської обласної ради ОСОБА_3 відраховано з контингенту студентів 4-го курсу спеціалізації "Хорове диригування" за невиконання навчального плану на підставі рішення педради від 21.12.2016 року.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про вищу освіту та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 53 Конституції України кожному гарантовано право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Аналогічне право закріплене Законом України "Про вищу освіту" (далі -Закон).

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону, підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу; виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; виконувати вимоги освітньої (наукової) програми - статті 63 цього Закону.

Згідно пункту 14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 15 липня 1996 року № 245 студент може бути відрахований з вищого закладу освіти: за власним бажанням; у зв'язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти; за станом здоров'я на підставі висновку ЛКК; за академічну неуспішність; за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

Відповідно до пунктів 9,10,17,21 частини першої статті 62 Закону особи, які навчаються у вищих навчальних закладах мають право на участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації; участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку; академічну мобільність, у тому числі міжнародну; участь у формуванні індивідуального навчального плану.

Судом також встановлено, що Статут Житомирського музичного училища ім. В.С. Косенка Житомирської обласної ради не містить положень про те, яким чином відбувається організація навчання, відпрацювання пропущеного навчального матеріалу в разі якщо студент бере участь у державних чи закордонних конкурсах, фестивалях та інших творчих заходах враховуючи специфіку навчального закладу, не зазначено також час повідомлення про це керівництва навчального закладу та перелік документів, які повинні бути надані в підтвердження участі у заходах.

Оскільки після повернення в Україну ОСОБА_3 повернулася до навчання та робила спроби відпрацювати пропущений матеріал, що підтверджується матеріалами справи, проте адміністрацією навчального закладу їй не було надано можливості відпрацювати пройдений навчальний матеріал і навіть не обговорено можливості розробки для неї індивідуального навчального плану, що передбачено законом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування наказу про її відрахування з навчального закладу і поновлення на навчання в ньому.

Колегія суддів звертає увагу також на ту обставину, що наказ №28-с по Музичному училищу ім. В. Косенка Житомирської обласної ради від 26.12.2016 року було оприлюднено шляхом його поміщення на дошці оголошень суду раніше дати видання, а саме 23 грудня 2016 року.

Підставою його видання зазначене рішення педради від 22.12.2016 року, яке суду не надане, у витязі з протоколу №3 звуженої педагогічної ради Житомирського музичного училища ім. В. Косенка (т. 1, а. с. 69) йдеться не про відрахування ОСОБА_3 з контингенту студентів, а про допуск її до зимової сесії.

Участі в засіданні звуженої педагогічної ради, де вирішувалося питання про її допуск до сесії ОСОБА_3 не брала, так як з 20.12.2016 року по 23.12.2016 року хворіла, що підтверджується відповідною довідкою (т. 1, а. с. 163).

При цьому згідно з Графіком навчального процесу Житомирського музичного училища на І півріччя 2016-2017 року екзаменаційна сесія для студентів четвертого курсу мала тривати з 22 грудня по 28 грудня 2016 року, тобто ОСОБА_3 відраховано до її завершення (т. 1, а. с. 72).

Отже вирішуючи спір по суті суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позов в частині визнання незаконним та скасування наказу Житомирського музичного училища імені В.Косенка Житомирської обласної ради від 26 грудня 2016 року № 28-с щодо відрахування ОСОБА_3 з навчального закладу та поновлення її на навчання в цьому учбовому закладі на 4 курс навчання по держзамовленню по спеціалізації "хорове диригування" підлягає задоволенню.

При цьому вірним є висновок суду про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання Житомирського музичного училища імені В.Косенка Житомирської обласної ради організувати для позивача здачу академічної заборгованості та допуск до залікової та екзаменаційної сесії за перше півріччя 2016-2017 навчального року згідно індивідуального навчального плану, оскільки вказана вимога не є належним та допустимим способом захисту порушеного права позивача.

Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Щодо вимог апеляційної скарги на ухвалу суду від 05 травня 2016 року колегія суддів виходить із наступного.

Окрім законності та обґрунтованості, рішення повинно відповідати й іншим вимогам, до яких належать вичерпність (повнота), визначеність, точність, зрозумілість. На відміну від законності та обґрунтованості, порушення цих вимог може виправити сам суд, який постановив рішення. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статтею 79 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До складу витрат, пов'язаних з розглядом судової справи цивільно-процесуальний кодекс відносяться, зокрема і витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Згідно з статтею 55 ЦПК України перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, із аналізу вказаних норм вбачається, що витрати відшкодовуються лише в обсязі, який підтверджено документально, тобто письмовими доказами. Склад та обсяг судових витрат не може доводитися іншими засобами доказування.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення із відповідача судових витрат понесених на оплату перекладача агенції перекладів KLS ОСОБА_10, заявник ОСОБА_5 посилається на банківські платіжні квитанції на загальну суму 2405 грн., які містяться в матеріалах справи.

Водночас у банківських платіжних квитанціях від 06.03.2017 року та 14.03.2017 року (а.с.209,211 т.1), на які посилається заявник як доказ оплати нею послуг перекладача, містяться відомості про те, що одержувачем коштів є фізична особа ОСОБА_10, проте відсутня інформація щодо того ким саме проведена така оплата.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази укладення позивачем у справі ОСОБА_3 чи її представником договору про надання послуг перекладу документів із ОСОБА_10, або ж з агенцією перекладів KLS та розрахунок вартості таких послуг.

Всупереч вимогам частини 2 статті 54 ЦПК України позивач не заявляла, а суд не виносив ухвалу про допуск ОСОБА_10 до участі в даній справі в якості перекладача.

Перекладач не була попереджена під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладення на нього обов'язків, не була приведена до присяги відповідно до статті 164 ЦПК України, а тому відсутні підстави для висновку про те, що вона була залучена судом .

Письмовий переклад тексту наданий стороною позивача й використаний судом в якості письмового доказу за відсутності заперечень проти цього з боку іншої сторони.

На думку заявника вимоги про поновлення на навчанні внаслідок незаконного відрахування є аналогічними до вимог про поновлення на роботі внаслідок незаконного звільнення, а тому вважає що до таких вимог підлягає застосуванню норма статті 367 ЦПК України.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень

При цьому перелік випадків обов'язкового негайного виконання рішень є вичерпним та поширюваному тлумаченню не підлягає. До них, зокрема, належить поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Про незаконне відрахування з навчання в статті 367 ЦПК України не йдеться, а відтак відсутні підстави для допуску рішення до негайного виконання в цій частині.

Таким чином, ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 05 травня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення постановлена з додержанням вимог закону, а тому апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України слід відхилити, а ухвалу - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 304, 307, 308, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги Житомирського музичного училища імені В.Косенка Житомирської обласної ради і представника позивача ОСОБА_5 відхилити, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2017 року і ухвалу цього ж суду від 05 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М. Судді: Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.

СудАпеляційний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення22.08.2017
Оприлюднено28.08.2017
Номер документу68462747
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —296/10749/16-ц

Постанова від 17.10.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сердюк Валентин Васильович

Ухвала від 19.09.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євтушенко Олена Іванівна

Ухвала від 22.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Стадник І. М.

Ухвала від 22.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Стадник І. М.

Ухвала від 22.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Стадник І. М.

Ухвала від 22.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Стадник І. М.

Ухвала від 01.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Стадник І. М.

Ухвала від 01.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Вінницької області

Стадник І. М.

Ухвала від 03.07.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Борисюк Р. М.

Ухвала від 03.07.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Борисюк Р. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні