Постанова

від 17.10.2019 по справі 296/10749/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 296/10749/16-ц

провадження № 61-27754св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Житомирське музичне училище ім. В. Косенка Житомирської обласної ради,

третя особа - директор Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради Шестаков Євген Станіславович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2017 року в складі судді Драча Ю. І. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Стадника І. М., Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради, третя особа - директор Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування з навчального закладу, поновлення на навчання та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона навчалася на четвертому курсі Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради. У вересні 2016 року вона отримала персональне запрошення на участь у вокальному конкурсі міжнародного музичного фестивалю, який проводився у Південній Кореї, у зв`язку з чим представником організації, яка виступила спонсором цього фестивалю, їй була відкрита віза на три місяці та придбані авіаквитки на переліт за маршрутом Київ-Париж-Сеул на 13 вересня 2016 року та за маршрутом Сеул-Париж-Київ на 09 грудня 2016 року.

12 вересня 2016 року вона звернулася до керівництва начального закладу з заявою про звільнення її від відвідування занять на час від`їзду до Південної Кореї з послідуючим відпрацюванням навчального матеріалу (за індивідуальним навчальним планом), проте вказана заява прийнята не була, так само й не було надано офіційної відмови на заяву.

Після повернення з Південної Кореї вона приступила до занять та відпрацювання пропущеного навчального матеріалу, проте рішення педагогічної ради від 21 грудня 2016 року її не було допущено до участі в сесії у зв`язку з академічною заборгованістю, а 26 грудня 2016 року виданий наказ про відрахування.

Враховуючи наведене, просила визнати незаконним та скасувати наказ Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради від 26 грудня 2016 року № 28-с в частині її відрахування з навчального закладу, поновити її у навчанні на четвертий курс навчання за державним замовленням по спеціалізації хорове диригування та зобов`язати відповідача організувати для неї здачу академічної заборгованості та допуск до залікової та екзаменаційної сесії за перше півріччя 2016-2017 навчального року згідно з індивідуальним навчальним планом.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2017 року позов задоволено частково. Скасовано наказ Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради від 26 грудня 2016 року № 28-с в частині відрахування ОСОБА_1 із навчального закладу та поновлено її на навчання в Житомирському музичному училищі ім. В. Косенка Житомирської обласної ради на четвертий курс навчання по держзамовленню за спеціалізацією хорове диригування . Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення в частині визнання незаконним та скасування наказу про відрахування позивача з навчального закладу і поновлення на навчання в ньому , суд першої інстанції виходив із того, що статут Житомирського музичного училища ім. В. С. Косенка Житомирської обласної ради не містить положень про те, яким чином відбувається організація навчання, відпрацювання пропущеного навчального матеріалу в разі якщо студент бере участь у державних чи закордонних конкурсах, фестивалях та інших творчих заходах, враховуючи специфіку навчального закладу.

Не зазначено також час повідомлення про це керівництва навчального закладу та перелік документів, які повинні бути надані в підтвердження участі у заходах, при цьому після повернення в Україну позивачка повернулася до навчання та робила спроби відпрацювати пропущений матеріал, проте адміністрацією навчального закладу їй не було надано можливості відпрацювати пройдений навчальний матеріал і навіть не обговорено можливості розробки для неї індивідуального навчального плану, що передбачено законом.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 03 липня 2017 року відповідно до пункту 3 частини першої статті 116 ЦПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи, цивільну справу № 296/10749/16-ц передано Апеляційному суду Вінницької області.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2017 року цивільну справу № 296/10749/16-ц призначено до розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що оспорюваний наказ від 26 грудня 2016 року № 28-с виданий на підставі рішення педради від 22т грудня 2016 року, яке суду не надане, проте у витязі з протоколу № 3 звуженої педагогічної ради Житомирського музичного училища ім. В. Косенка зазначено про відрахування ОСОБА_1 . зі студентів, а про допуск її до зимової сесії. При цьому, згідно з Графіком навчального процесу Житомирського музичного училища на І півріччя 2016-2017 року екзаменаційна сесія для студентів четвертого курсу мала тривати з 22 грудня по 28 грудня 2016 року, проте позивачку відраховано до її завершення.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У вересні 2017 року Житомирське музичне училище ім. В. Косенка Житомирської обласної ради подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу нарішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 серпня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що судами не було досліджено та не надано правової оцінки поважності (чи неповажності) причин відсутності позивача на навчанні 14 тижнів із 17-ти запланованих, хоча остання є студенткою, яка навчається на державному замовленні.

Крім того, судами не надано оцінки тому факту, позивач не була офіційним учасником фестивалю. Відповідач не тільки мав підстави , але й був зобов`язаний відрахувати позивача з училища, яка безпідставно пропустила перше півріччя-4-го курсу, не пройшла проміжні атестаційні зрізи, які відбулися 24-29 жовтня 2017 року та за рішенням педагогічної ради музичного училища від 21 грудня 2016 року не була допущена до екзаменаційної сесії.

В судовому засіданні суду першої інстанції від 21 лютого 2017 року позивач визнала, що в жовтні-грудні 2016 року в Південній Кореї вона займалася волонтерською діяльністю, що немає ніякого відношення до освітньої діяльності Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради, де позивач навчається за державним замовленням і за час її відсутності грошові кошти на її навчання були витрачені з місцевого бюджету. Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про вищу освіту позивач не може повторно навчатися у першому півріччі 4-го курсу Житомирського музичного училища, яке вона пропустила з власної ініціативи та без поважних причин.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просила скаргу відхилити, рішення судів залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Справу розподілено судді-доповідачу.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Виклад фактичних обставин справи

Судом установлено, що наказом від 11 серпня 2013 року № 63 "Про зарахування на навчання" ОСОБА_1 зараховано з 01 вересня 2013 року студенткою першого курсу денної форми навчання за державним замовленням до Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради.

13 вересня 2016 року мати позивача ОСОБА_2 звернулась до директора Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради із заявою, в якій просила звільнити ОСОБА_1 від відвідування занять з подальшим відпрацюванням навчального матеріалу у зв`язку з її участю у вокальному конкурсі як представниці України, що проводиться у м. Сеул столиці Південної Кореї у період із 14 вересня по 09 грудня 2016 року, на підтвердження чого надала запрошення на фестиваль, анкету учасника, електронні квитки та копію закордонного паспорту, які переведені на українську мову.

На зазначену заяву було надано відповідь від 16 вересня 2016 року за вих. № 121а, в якій повідомлено про необхідність завчасного звернення із такою заявою, а також те, що тривалість конкурсу викликає у керівництва подив, оскільки жоден конкурс не триває стільки часу. Крім того, умови конкурсу та запрошення для участі повинні бути легалізовані, тобто переведені фахівцем та завірені нотаріусом, а тому підстав для звільнення ОСОБА_1 від занять на три місяці немає (а.с. 86).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаної відповіді на адресу проживання позивача.

Після повернення в Україну ОСОБА_1 повернулась до навчання та намагалась відпрацювати пропущений матеріал, що підтверджується пояснювальною запискою від 12 грудня 2016 року, доповідною запискою від 13 грудня 2016 року, листом від 02 березня 2017 року, проте позивачу не було надано можливості відпрацювати пройдений навчальний матеріал, не обговорено можливості створення індивідуального навчального плану.

Наказом Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради від 26 грудня 2016 року № 28-с ОСОБА_1 відраховано з контингенту студентів 4-го курсу спеціалізації "Хорове диригування" за невиконання навчального плану на підставі рішення педради від 21 грудня 2016 року.

Підставою для винесення вказаного наказу стало рішення педагогічної ради Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради від 22 грудня 2016 року, на якому, відповідно до наданого суду витягу з протоколу звуженої педагогічної ради, розглядалося питання про допуск студентів, зокрема й позивача, до зимової сесії.

Відповідно до графіка навчального процесу Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради на І-ше півріччя 2016-2017 року екзаменаційна сесія для студентів четвертого курсу мала тривати з 22 по 28 грудня 2016 року.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України Про вищу освіту підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.

Згідно з пунктом 14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 15 липня 1996 року N 245, студент може бути відрахований з вищого закладу освіти: за власним бажанням; у зв`язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти; за станом здоров`я на підставі висновку ЛКК; за академічну неуспішність; за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України Про вищу освіту особи, які навчаються у вищих навчальних закладах мають право на участь в науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації, участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку; академічну мобільність, у тому числі міжнародну; участь у формуванні індивідуального навчального плану.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржувані рішення, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, з огляду на те, що основною причиною відрахування позивача з навчального закладу стало невиконання нею навчального плану без поважних на це причин.

Але як правильно встановлено судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, студентка ОСОБА_1 приймала участь у вокальному конкурсі у Південній Кореї, про що остання подала адміністрації навчального закладу відповідну заяву та підтверджуючі документи. При цьому, після повернення в Україну приступила до навчання та намагалася відпрацювати пропущений матеріал, проте їй не було надано такої можливості, оскільки ще до закінчення зимової сесії відповідачем винесений наказ про її відрахування з навчального закладу за невиконання навчального плану.

Як встановлено судами, статут Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради не містить положень про те, яким чином відбувається організація навчання, відпрацювання пропущеного навчального матеріалу в разі, якщо студент бере участь у державних чи закордонних конкурсах, фестивалях та інших творчих заходах враховуючи специфіку навчального закладу, не зазначено також про час повідомлення про це та перелік документів, які повинні бути надані в підтвердження участі у заходах.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судами правильно надана оцінка діям позивача щодо повідомлення керівництва відповідача про її участь в міжнародному конкурсі та недоведення відповідачем правомірності видачі наказу про відрахування позивача з навчального закладу у зв`язку з невиконання навчального плану без поважних на це причин.

Суди забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення судів відповідають нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги на законність судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирського музичного училища ім. В. Косенка Житомирської обласної ради залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська