Рішення

від 15.08.2017 по справі 515/1635/16-ц

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1635/16-ц

Провадження № 2/515/69/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря Коренчук О.Е.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Дукіна С.В.

представників відповідача ОСОБА_3

адвоката Ковпака О.В.

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства ОСОБА_14 Татарбунарського району Одеської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5,

про визнання договорів оренди землі від 01.08.2012 р. недійсними та

скасування їх державної реєстрації, визнання договору оренди землі

від 01.08.2012 р. припиненим шляхом його розірвання та скасування

державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила виз- нати: недійсними типові договори оренди землі від 01.08.2012 р., укладені між ОСОБА_6 та фермерським господарством ОСОБА_14 в особі ОСОБА_3, а також ОСОБА_7 та ферме- рським господарством ОСОБА_14 в особі ОСОБА_3, та скасувати їх державну реєстрацію; припиненим типовий договір оренди землі від 01.08.2012 р., укладений між нею та фермерським господарством ОСОБА_14 в особі ОСОБА_3, шляхом його розірвання та скасування держав- ної реєстрації, посилаючись на наступні обставини.

Її батьки при житті набули право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області: батько ОСОБА_6 - площею 3,96 га та 3,83 га, згідно державних актів відповідно НОМЕР_1 та НОМЕР_2; мати ОСОБА_7 - площею 3,87 га, згідно державного акту НОМЕР_3. Бать- ки померли у 2015 році - батько ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1, а мати ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2. У пе- ріод прийняття спадщини їй стало відомо про наявність договорів оренди землі, які нібито 01.08. 2012 р. були укладені кожним з її батьків з фермерським господарством ОСОБА_14 в особі його голови ОСОБА_3 Але договори її батьки не підписували і нікого не уповноважували підпи- сувати їх від їх імені. Крім того, зазначені договори не були зареєстровані у територіальних орга- нах земельних ресурсів, а тому вони вважаються неукладеними. Також, у зазначених договорах є виправлення у зазначенні року їх укладення, останню цифру 1 виправлено на 2 . Крім того, нею з відповідачем 01.08. 2011 р. також був укладений типовий договір оренди належної їй на підставі державного акту на право власності на землю НОМЕР_4 земельної ділянки. Її договір оренди також не був зареєстрований в органах земельних ресурсів. Дізнавшись про те, що відповідачем її земельна ділянка та земельні ділянки її батьків використовуються без укладення договорів оренди, їх державної реєстрації та за відсутності актів прийому-передачі зазначених зе- мельних ділянок, вона неодноразово зверталась до відповідача в усній та письмовій формах про необхідність звільнення земельних ділянок, але він відмовлявся. Також вона зверталась 04.08.2016 р. до державного реєстратора ОСОБА_5 з заявою, в якій просила не здійснювати державну реєст- рацію згаданих договорів оренди. Але її заяву було проігноровано і 31.08.2016 р. за заявою відпо- відача було здійснено державну реєстрацію договорів оренди. На дату реєстрації зазначених дого- ворів оренди землі її батьків не було серед живих.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали у повному обсязі, вважаючи їх безпідста- вними та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своєї позиції вони посилались на те, що в перший раз договори оренди належних їм земельних ділянок батьки позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підписали самі, потім наступні договори оренди землі від імені своїх батьків підписувала позивач, оскільки мала від них довіреність. Також вона отримувала орендну плату за батьків і свою орендну плату, оскільки також уклала договір оренди належної їй земель- ної ділянки з ФГ ОСОБА_14 . За отримання орендної плати позивач розписувалась у прошитій та прошнурованій книзі господарства, де також за отримання орендної плати розписувались інші орендодавці. Розмір орендної плати був таким, який платили інші орендатори. ОСОБА_1 дос- теменно знала про договори оренди землі її батьків, отримувала за них орендну плату у виді зерна, яке завозилось до неї додому. Що стосується реєстрації договорів оренди, то законом не встанов- лено строк проведення такої реєстрації. Позивач сама уклала з відповідачем договір оренди належ- ної їй землі, підписувала його та отримувала орендні плату. Вона надала суду свій примірник заз- наченого договору, а тому відсутні підстави для припинення договору оренди, укладеного госпо- дарством з нею.

Третя особа не заперечувала проти позовних вимог, покладаючись у вирішенні даного спору на розсуд суду, зазначивши, що реєстрацію договорів оренди проведено згідно законодавства на під- ставі наданих головою ФГ ОСОБА_14 документів.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, їх представників, третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Із копій державних актів на право приватної власності на землю НОМЕР_3 та НОМЕР_1 та копій витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.15, 16-17,18,19-20,21-22) слідує, що батькам позивача - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - було пере- дано у приватну власність земельні ділянки, відповідно площею: 3,87 га, 3,96 га та 3,83 га, що роз- міщені на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, для ве- дення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з оригіналів типових договорів оренди землі від 01.08. 2012 р. та їх копій (а.с. 8-10,11-13,140-142,143-145), їх було укладено між ОСОБА_6 та фермерським господарст- вом ОСОБА_14 в особі ОСОБА_3, а також ОСОБА_7 та фермерським господарством ОСОБА_14 в особі ОСОБА_3, строком на 5 років кожний. У зазначених договорах відсутні відомості про їх реєстрацію у терторіальних органах земельних ресурсів. Також, у зазначених до- говорах є виправлення у зазначенні року їх укладення, останню цифру 1 виправлено на 2 .

Копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 272073 (а.с.67) підт- верджується, що фермерське господарство ОСОБА_14 зареєстроване як юридична особа 07.02. 2005 р., воно має статут, головою фермерського господарства є ОСОБА_3, що видно з копії статуту (а.с.69-71).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., а ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно копій рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.36,37,38,39), 05.09.2016 р. було проведено державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, належних ОСОБА_7 та ОСОБА_6, кадастрові номери яких: НОМЕР_5, НОМЕР_6, за фермерським господарством ОСОБА_14 .

Отже, з наведеного слідує, що зазначені договори оренди землі від 01.08.2012 р. на момент їх вчинення не пройшли державну реєстрацію.

Як визначено ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійно- го користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.17 Закону України Про оренду землі , об'єкт за договором оренди землі вва- жається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст.25 зазначеного Закону, орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до ви- користання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в ус- тановленому законом порядку.

Пунктом 2 постанови Уряду від 25.12.1998 р. № 2073 Про затвердження Порядку державної реєстрації договорі оренди землі , яка була чинною на момент укладення договору оренди від 01.08.2012 р., було передбачено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.8 своєї постанови № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , не є вчи- неним правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реє- страції.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договори оренди землі, укладені 01.08.2012 р. між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та фермер- ським господарством ОСОБА_14 в особі ОСОБА_3, підлягали обов'язковій державній реєст- рації. Оскільки момент вчинення правочину - договору оренди землі між зазначеними особами, відповідно до ст.210 ЦК України, пов'язується з державною реєстрацію, то вони не були укладе- ними та не створювали прав та обов'язків для сторін.

І на момент державної реєстрації відповідачем зазначених договорів оренди - 05.09.2016 р. - їх не можна вважати укладеними, оскільки, у відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укла- деним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Але на той час досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору було неможливим, оскільки вже не було серед живих ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти пра- вочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 цього Ко- дексу.

Оскільки відповідач є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 272073, то при укладенні договорів оренди з батьками позивача договори мали вчинятися у письмовій формі.

За змістом ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вражається таким, що вчиненій у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Але як слідує з висновку № 17-801 судово-почеркознавчої експертизи (а.с.208-211), підпис від імені ОСОБА_6 у наданому на експертизу примірнику типового договору оренди землі від 01.08.2012 р., укладеного між ОСОБА_6 та ФГ ОСОБА_14 , розміщений в розділі Підписи сторін у графі Орендодавець , виконаний не самим ОСОБА_6, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_7 у наданому на експертизу примірнику типового договору оренди землі від 01.08.2012 р., укладеного між ОСОБА_7 та ФГ ОСОБА_14 , розміщений в розділі Підписи сторін у графі Орендодавець , виконаний не самою ОСОБА_7, а іншою особою.

Отже, зазначене також свідчить на користь того, що договори оренди землі між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ФГ ОСОБА_14 не були укладеними та не створювали прав та обов'язків для сторін.

Таким чином, зазначені договори підлягають визнанню недійсними, а їх державна реєстрація підлягає скасуванню. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

А оскільки зазначені договори не були укладеними, то на них на може розповсюджуватись ви- моги про застосування позовної давності, про яку йдеться у главі 19 ЦК України.

У зв'язку з чим вимоги сторони відповідача у цій частині не підлягають задоволенню.

Далі. Із копії державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4 та копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.23,24-25) слідує, що ОСОБА_9 (позивачу у справі) було передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,90 га, що розміщена на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської об- ласті, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7.

Як вбачається з копії типового договору оренди землі від 01.08. 2012 р. (а.с.5-7), його було ук- ладено між ОСОБА_1 та фермерським господарством ОСОБА_14 в особі ОСОБА_3, ст- роком на 5 років. У зазначеному договорі відсутні відомості про його реєстрацію у терторіальних органах земельних ресурсів. Також, у зазначеному договорі є виправлення у зазначенні року їх ук- ладення, останню цифру 1 виправлено на 2 .

Факт укладення зазначеного договору з відповідачем та підписання нею цього договору пози- вач не оспорювала.

Згідно копії рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.35), 05.09.2016 р. було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1, кадаст- ровий номер якої НОМЕР_7, за фермерським господарством ОСОБА_14 .

Таким чином, з наведеного слідує, що зазначений договір оренди землі від 01.08.2012 р. на мо- мент його вчинення не пройшов державну реєстрацію.

Отже, у відповідача, відповідно до ст.125 ЗК України, не виникало право оренди земельної ді- лянки, належної позивачу. Тобто, використатання відповідачем зазначеної земельної ділянки йшло врозріз з вимогами закону.

Проте хоч і пізніше, але державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_9, за фермерським господарством ОСОБА_14 було проведено, тому у даному випадку ві- дсутні достатні підстави вважати даний договір оренди не укладеним та таким, що не створював прав та обов'язків для сторін.

Згідно пояснень сторони відповідача, ОСОБА_1 отримувала орендну плату за батьків і свою орендну плату, оскільки також уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ФГ ОСОБА_14 . За отримання орендної плати позивач розписувалась у прошитій та прошнурованій книзі господарства, де також за отримання орендної плати розписувалися інші орендодавці. Розмір орендної плати був таким, який платили інші орендатори.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що земельна ділянка позивача та земельні ділянки її батьків пе- ребувають в оренді ФГ ОСОБА_14 , де він працює. Раніше він з чоловіком позивача, а потім і сам, розвозив орендну плату у виді зерна орендодавцям. Він возив зерно позивачу протягом 2010-2012 р.р. ОСОБА_1 приходила до складу, розписувалась за отримання зерна, потім їй везли це зерно додому. Батькам позивача він орендну плату не возив, все зерно возили до ОСОБА_1

З показів свідка ОСОБА_11 слідує, що кілька років тому він возив орендну плату - зерно - до ОСОБА_1, яке видавали на складі ФГ ОСОБА_14 .

Як пояснила свідок ОСОБА_12, земля батьків позивача перебувала в оренді ФГ ОСОБА_14 з моменту розпаювання землі. Вона, як бухгалтер даного ФГ, готувала договори оренди землі. Пер- ші договори оренди землі підписали самі батьки позивача, а потім зазначені договори від імені своїх батьків підписувала ОСОБА_1, оскільки у неї була довіреність від батьків. Орендну пла- ту своїх батьків і свою плату (гроші чи зерно) отримувала позивач, батьки орендну плату жодного разу самі не отримували. Вона приходила, розписувалась у книзі. Їй грузили зерно та відвозили до її будинку, а не до її батьків.

Копіями відомостей на видачу зерна (орендної плати) по ФГ ОСОБА_14 (а.с.91-92,93-94,95-96, 97-98,99-100) підтверджується, що в період з 2012 року по 2016 рік включно позивач та її батьки - ОСОБА_6, ОСОБА_7, отримували орендну плату у виді натуральної оплати чи грошей.

Ніяких доказів про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди земе- льної ділянки позивачем не надано. Напроти, приведені докази свідчать про те, що отримувана позивачем орендна плата та її розмір влаштовували її, вона її добросовісно отримувала, не висо- вуючи якихось претензій з цього приводу відповідачу.

Зазначене можу свідчити про те, що відповідачем належним чином виконувались зобов'язання, покладені на нього договором оренди земельної ділянки.

За змістом ч.1 ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин э істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

А як визначено ч.2 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення дого- вору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду за наявності одночасно умов...

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона по- силається як на підставу своїх вимог і заперечень…

Проте позивачем не надано суду необхідних та достатніх об'єктивних доказів, зокрема, про на- явність одночасно умов, що передбачені в п.п.1-4 ч.2 ст.652 ЦК України, на підставі яких можливо задоволення її позовних вимог про розірвання укладеного з відповідачем договору оренди та ска- сування його державної реєстрації, а судом їх не добуто.

На підставі викладеного, керуючись ст.203, 210, 626-630, 638-640, 652 ЦК України, Законом Ук раїни Про оренду землі , постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , ст.ст.58- 60, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фермерського господарства ОСОБА_14 Татар- бунарського району Одеської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Татарбунар- ської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5, про виз- нання договорів оренди землі від 01.08.2012 р. недійсними та скасування їх державної реєстрації, визнання договору оренди землі від 01.08.2012 р. припиненим шляхом його розірвання та скасу- вання державної реєстрації задовольнити частково.

Визнати типовий договір оренди землі від 01 серпня 2012 року, укладений між ОСОБА_6, з однієї сторони, та фермерським господарством ОСОБА_14 в особі Ви- сочана Мар'яна Юрійовича, з другої сторони - недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати типовий договір оренди землі від 01 серпня 2012 року, укладений між ОСОБА_7, з однієї сторони, та фермерським господарством ОСОБА_14 в особі ОСОБА_13, з другої сторони - недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_14 Татарбунарського району Одеської області ( код ЄДРПОУ, 33065138, юридична адреса: 68140, Одеська область, Татарбунарський район, с.За- річне, вул.Гагаріна,2) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн.20 коп.

Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_14 Татарбунарського району Одеської області ( код ЄДРПОУ, 33065138, юридична адреса: 68140, Одеська область, Татарбунарський район, с.За- річне, вул.Гагаріна,2) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4464 грн.

У позовних вимогах ОСОБА_1 про визнання типового договору оренди землі від 01 серпня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1, з однієї сторони, та фермерським го- сподарством ОСОБА_14 в особі ОСОБА_3, з другої сторони, недійсним та ска- сування його державної реєстрації - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому за- сіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів с дня отримання його копії.

Суддя Тимошенко