Ухвала

від 22.08.2017 по справі 349/1015/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/1015/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1387/2017

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г.

Суддя-доповідач Томин

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.

за участю секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_3, третя особа - реєстраційна служба Рогатинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про визнання недійсним рішення Рогатинської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання незаконною відмову земельної комісії при Рогатинській міській раді та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Рогатинського районного суду від 27 липня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рогатинського районного суду від 02.03.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28.03.2017 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_3, третя особа - реєстраційна служба Рогатинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про визнання недійсним рішення Рогатинської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання незаконною відмову земельної комісії при Рогатинській міській раді та зобов'язання вчинити дії.

22.03.2017 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат у справі. В заяві посилався на те, що ним понесено документально підтверджені судові витрати в розмірі 18000 грн. 00 коп., однак, при ухваленні рішення про розподіл судових витрат нічого не зазначено.

Просив ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з позивача в користь відповідача ОСОБА_3 понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 18000 грн. 00 коп.

Додатковим рішенням Рогатинського районного суду від 27 липня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 8893,60 грн. судових витрат.

На дане додаткове рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 не заявляв клопотання про допуск адвоката Яша П.К. до участі у справі, а такий був фактично його представником, вартість послуг якого не може стягуватися з другої сторони.

Крім того, в матеріалах справи відсутні квитанція про оплату послуг адвоката під час підписання договору від 26.11.2015 року, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, квитки або чеки на паливо, розрахунок витрат на правову допомогу, акт виконаних робіт із зазначенням виду надання послуг, дати, часу, підтверджуючі документи тощо).

Посилається на те, що додаткове рішення не можу бути ухвалене на підставі додатково поданих доказів про розмір та склад судових витрат.

Також, в жодному документі не конкретизовано номер справи, предмет, підстава спору, в якій Яш П.К. представляв інтереси ОСОБА_3

Вважає, що суд не взяв до уваги і той факт, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та безпідставно задовольнив заяву про розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, апелянт просить оскаржуване додаткове рішення суду скасувати, відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про розподіл судових витрат за недоведеністю.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, причини неявки не повідомили, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи.

Неявка належним чином повідомлених сторін не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції взяв до уваги вимоги ЗУ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах та у відповідності до ст. 88 ЦПК України вирішив стягнути судові витрати з позивача на користь відповідача.

З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Як було встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 та адвокат Яш П.К. уклали Договір про надання правової допомоги для представлення інтересів сторони у цивільній справі (т. 1, а.с. 113).

Відповідно до п.п. 2, 3 даного Договору клієнт оплачує адвокату за участь у справі гонорар у розмірі 8000 грн. Окремо від сплати гонорару клієнт відшкодовує адвокату (представнику) понесені ним витрати, пов'язані з участю у справі (транспортні послуги, поштові послуги, копіювання документів, оплата судового збору, інформаційно-технічних послуг тощо при наявності документів, підтверджуючих понесені витрати).

Згідно п. 6 Договору оплата гонорару проводиться клієнтом в повному обсязі в момент підписання договору (інші строки оплати здійснюються за домовленістю між сторонами).

Із квитанції №0300614 від 26 листопада 2015 року вбачається, що оплата послуг адвоката Яша П.К. з представництва інтересів у цивільній справі складає 8000 грн. (т. 1, а.с. 111).

Згідно копії Акту виконаних робіт від 28.03.2017 року, складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та адвокатом Яшем П.К., роботи по договору про надання правової допомоги від 26.11.2015 року виконано в повному обсязі, замовником сплачено гонорар в розмірі 8000 грн. у відповідності до пункту 2 договору, відшкодовано адвокату понесені ним витрати за час розгляду справи в розмірі 10000 грн. у відповідності до пункту 3 договору (т. 3, а.с. 9).

Виходячи з аналізу змісту статей 84, 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 наведеної статті до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Статтею 1 ЗУ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

П.п. 47-48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах визначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року №4191-VI Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив суму компенсації витрат на оплату правової допомоги, виходячи з тривалості судових засідань по справі, у яких брав участь адвокат Яш П.К.

Доводи апелянта про те, що адвокатом не було надано суду відповідного розрахунку таких витрат, тому вони не є документально підтверджені та доведені, колегія суддів відхиляє, оскільки такі витрати підтвердженні квитанцією 26.11.2015 року, Актом виконаних робіт від 28.03.2017 року, відповідними журналами судових засідань. Вказана сума витрат не перевищує розміру, передбаченого Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Що стосується посилань апелянта на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, а тому суд безпідставно задовольнив заяву про розподіл судових витрат, слід зазначити наступне.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Разом з тим, в даному випадку суд стягнув з позивача витрати відповідача на правову допомогу.

Таким чином, виходячи з заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З цих підстав доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Додаткове рішення Рогатинського районного суду від 27 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Пнівчук О.В.

Василишин Л.В.