Постанова

від 22.08.2017 по справі 910/21050/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року Справа № 910/21050/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Ходаківської І.П., Данилової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Ністас-Україна" (далі ТОВ "Ністас-Україна") на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі№ 910/21050/16 Господарського суду міста Києва за позовомТОВ "Ністас-Україна" доПублічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі ПАТ "Укрзалізниця") за участю Прокуратури міста Києва простягнення 5325775,00 доларів США, що еквівалентно 147630483,00грн

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: від відповідача: від прокуратури:не з'явились Даховський М.А. (довіреність №У/з-04/106-17 від 22.05.2017), Пегза К.К. (довіреність від 11.05.2017); Доценко Т.О. (посвідчення №029222 від 29.09.2014) В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Чебикіна С.О.) від 16.02.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А, Дідиченко М.А.) від 22.05.2017, у справі №910/21050/16 в позові відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Ністас-Україна" просить скасувати ухвалені по справі судові акти, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 5325755,00 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на день подання позову становить 147630483,00грн, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 6, 11, 22, 525, 526, 599, 610, 611, 612, 614, 626-629, 632, 655, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.20, 173, 174, 193, 202, 216, 224, 225, 265 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзивах на касаційну скаргу Прокуратура міста Києва та ПАТ "Укрзалізниця" заперечують викладені в ній доводи.

Від ТОВ "Ністас-Україна" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Обговоривши зазначене вище клопотання, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про його відхилення з огляду на те, що останнім днем визначеного процесуальним законодавством строку розгляду справи є 28.08.2017; повідомити завчасно належним чином про час і місце наступного засідання не є можливим, оскільки 24.08.2017 - 27.08.2017 є вихідними днями, отже поштове повідомлення може лише бути вручене 28.08.2017, проте позивачем не заявлено клопотання про продовження строку розгляду касаційної скарги. Також суд враховує, що в судове засідання суду касаційної інстанції, призначене на 01.08.2017, з'явився за довіреністю від 01.09.2016 в якості представника Луговець Л.А., тому хвороба представника позивача Гузікова В.В., не позбавляла ТОВ "Ністас-Україна" права залучення іншого представника для участі в засіданні суду касаційної інстанції. Доказів перебування Луговець Л.А. у відпустці, на що є посилання у клопотанні, до нього не додано, при тому що про дату розгляду справи сторони та прокуратура були повідомлені завчасно - ухвалою Вищого господарського суду від 01.08.2017.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора та представників відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

У листопаді 2016 року ТОВ "Ністас-Україна" звернулось до суду з позовом до ПАТ "Укрзалізниця" про відшкодування збитків у розмірі 40000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день підписання заяви про зменшення позовних вимог складає 108920,00грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підписаної директором О.С.Рубан особисто, підпис скріплено відтиском печатки позивача, т.4 а.с.69-83).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №ЦХП-07-00207-01 щодо повної оплати поставленої продукції, позивач не зміг належним чином виконати свої зобов'язання за контрактом на поставку продукції №28-01.08, внаслідок чого з останнього було стягнуто штрафні санкції в розмірі 5325775, 00 доларів США, які ТОВ "Ністас-Україна" вважає збитками, завданими з вини відповідача.

Судами встановлено таке.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) 07.03.2007 року було укладено договір поставки №ЦХП-07-00207-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною.

Загальна сума договору на момент його підписання складала 43119996,86грн з ПДВ (п.4.6. договору).

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 43119 996,86 грн.

Умови та терміни постачання були визначені сторонами у розділі 5 укладеного сторонами договору поставки.

Сторони домовились, що поставка продукції буде проводитися постачальником партіями в 10-ти денний термін тільки після отримання письмової рознарядки покупця з зазначенням вантажоодержувача, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції. Постачальник протягом двох робочих днів з моменту відвантаження партії продукції надає покупцю наступну інформацію: станцію (місце) призначення, номера транспортних засобів (вагону, автомобілю), кількість продукції у транспортному засобі. Датою поставки продукції вважається дата підписання постачальником та покупцем акта прийому-передачі в пункті призначення згідно з пунктом 5.1. договору.

Згідно пункту 6.5. договору поставки оплата за кожну партію поставленої продукції проводиться покупцем протягом 45 банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію.

Терміни оплати можуть бути збільшені за письмовою згодою сторін (пункт 6.7.).

Згідно з пунктом 6.8. договору остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акта звірки, який складається і підписується постачальником та покупцем раз на місяць.

Враховуючи проведений частковий розрахунок на суму 28801997,46грн, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 14227999,40 грн.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі №17/281-17/128, яке набрало законної сили, та яким було вирішено стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на користь ТОВ "Ністас-Україна" 14317429,40грн основного боргу, 1692215,79грн пені, 1045394,82грн 3% річних, 5758548,80грн інфляційних втрат, 25494,90грн державного мита, 117,98грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначені вище обставини в силу приписів ст.35 ГПК України є преюдиціальними та не потребують повторного доведення.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі №17/281-17/128 25.07.2011 було видано відповідний наказ.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №29108352 від 06.10.2011 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 №17/281-17/128.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 23.11.2012 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №29108352, враховуючи списання з боржника заборгованості в сумі 22839201,69грн на рахунок стягувача.

Також, 28.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ballaugh Management" (далі ТОВ "Ballaugh Management") (продавець) та ТОВ "Ністас-Україна" (покупець) було укладено контракт на поставку продукції №28-01.08.

Відповідно до 1.1. контракту на поставку продукції №28-01.08 продавець зобов'язувався поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію - шпала дерев'яна залізнична не просочена, в асортименті, обсягах і за цінами, вказаними в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п.2.2. контракту на поставку продукції №28-01.08 загальна сума контракту на момент його укладення склала 5852500,00 доларів США з нульовою ставкою ПДВ і змінюється у відповідності до п.2.3. даного контракту.

Оплата за поставку товару проводиться в наступному порядку: за першу партію продукції оплата повинна бути здійснена з 01.02.2008 до 14.02.2008; за другу партію продукції з 15.04.2008 по 25.04.2008 (п.2.5 контракту на поставку продукції №28-01.08).

Відповідно до п.3.2. контракту на поставку продукції №28-01.08 поставка здійснюється продавцем партіями впродовж місяця з моменту виконання покупцем п.2.5. договору.

ТОВ "Ністас-Україна" надіслало лист до ТОВ "Ballaugh Management", в якому повідомило про неможливість здійснення оплати за першу партію продукції, у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків перед ТОВ "Ністас-Україна" - ДП "Укрзалізничпостач". В цьому ж листі ТОВ "Ністас-Україна" просило відстрочити виконання свого зобов'язання щодо оплати продукції на один місяць.

Листом від 27.02.2008 ТОВ "Ballaugh Management" продовжило строк для виконання п.2.5. контракту на поставку продукції №28-01.08 до 27.03.2008.

Проте, ТОВ "Ністас-Україна" так і не було проведено оплату до 27.03.2008 на виконання умов контракту на поставку продукції №28-01.08

ТОВ "Ballaugh Management" 31.03.2008 звернулось до ТОВ "Ністас-Україна" з листом №46 в якому зазначило, що оскільки ТОВ "Ністас-Україна" було порушено умови Контракту на поставку продукції №28-01.08, то ТОВ "Ballaugh Management" почало нараховувати штрафні санкції у відповідності до умов контракту на поставку продукції №28-01.08.

З огляду на вищезазначене ТОВ "Ністас-Україна" було нараховано пеню в сумі 5325775,00 доларів США за шість місяців починаючи з дати прострочення виконання відповідного зобов'язання - 28.03.2008 по 28.09.2008.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-класик" (далі ТОВ "Техно-класик") та ТОВ "Ballaugh Management" 30.03.2009 було укладено договір відступлення права вимоги №30.03, відповідно до умов якого керуючись ст.ст.512-519 ЦК України, цедент (ТОВ "Ballaugh Management") відступає цесіонарієві (ТОВ "Техно-класик") право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за контрактом №28-01.08 від 28.01.2008, укладеним між цедентом і ТОВ "Ністас-Україна" (боржник) (п.1 договору відступлення).

Згідно з п.2 за договором відступлення цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язку щодо сплати неустойки, інфляційних втрат та 3% річних за порушення виконання зобов'язань за контрактом на поставку продукції №28-01.08 в частині штрафу в розмірі 5325775,00 доларів США.

Повідомленням про відступлення права вимоги від 31.04.2009 ТОВ "Ballaugh Management" повідомило ТОВ "Ністас-Україна" про відступлення права вимоги від "Ballaugh Management" до ТОВ "Техно-класик" за контрактом на поставку продукції №28-01.08 в розмірі 5325775, 00 доларів США.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 у справі №53/30, яким було вирішено стягнути з ТОВ "Ністас-Україна" на користь ТОВ "Техно-класик" пеню в розмірі 5325775,00 доларів США, 3225,00 доларів США державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Між ТОВ "Техно-класик" (кредитор) та ТОВ "Ністас-Україна" (боржник) 17.05.2012 було укладено мирову угоду, предметом якої визначено сплату боржником кредитору штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки №28-01.08 від 28.01.2008 та витрат, пов'язаних із судовим розглядом справи №53/30.

Відповідно до п.3 мирової угоди її сторони домовились, що розрахунок за нею буде здійснено продукцією боржника не пізніше 31.12.2013.

На виконання досягнутих між ТОВ "Техно-Класик" та ТОВ "Ністас-Україна" домовленостей, останнє на підставі акта приймання-передачі №1 від 05.06.2012 передало ТОВ "Техно-Класик" продукцію на суму 22675000, 00грн та на підставі акта приймання-передачі №2 від 25.02.2013 передало продукцію на суму 19894920,00грн. Вказані вище обставини встановлені також рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі №910/10678/13, яке набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі №53/30 було затверджену вищевказану мирову угоду.

ТОВ "Ністас-Україна" 11.12.2015 направило лист ТОВ "Техно-Класик" №11.12/03, у якому просило зарахувати переданий товар, відповідно до актів приймання-передачі №1 від 05.06.2012 на суму 22675000,00грн та №2 від 25.02.2013 на суму 19894920,00грн, в рахунок погашення боргу за мировою угодою від 17.05.2012, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі №53/30.

Листом від 18.12.2015 ТОВ "Техно-Класик" повідомило ТОВ "Ністас-Україна", що зараховує переданий товар відповідно до актів приймання-передачі №1 від 05.06.2012 на суму 22675000,00грн та №2 від 25.02.2013 на суму 19894920,00грн, в рахунок погашення боргу за мировою угодою від 17.05.2012, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі №53/30.

Позивач вважає, що внаслідок невиконання відповідачем у даній справі взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару, ТОВ "Ністас-Україна" не змогло виконати власні грошові зобов'язання перед ТОВ "Ballaugh Management", внаслідок чого до нього було застосовано штрафні санкції і, у зв'язку зі сплатою яких він поніс відповідні збитки на суму 5325775,00 доларів США.

Відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'зання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК України є порушення зобов'язання.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управна сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідачем зобов'язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Колегія суддів зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В даному випадку, дії відповідача щодо невиконання ним грошових зобов'язань перед позивачем не можуть визнаватись такими, що спричиняють саме наслідки невиконання позивачем власних зобов'язань, оскільки позивач не позбавлений був можливості, вступаючи у відносини з ТОВ "Ballaugh Management", як провести комерційний розрахунок та визначити власний комерційний ризик, так і отримати дохід від інших суб'єктів господарювання в попередній період або в процесі таких відносин.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в спірних правовідносинах є відсутнім безпосередній та безумовний причинний зв'язок між діями відповідача та невиконанням позивачем взятих на себе зобов'язань перед ТОВ "Ballaugh Management", оскільки неналежне виконання зобов'язань одним контрагентом суб'єкта підприємницької діяльності не може бути єдиною та безумовною причиною невиконання ним своїх зобов'язань перед іншим контрагентом.

Відтак, прийняття судами рішення про відмову в позові є законним та обґрунтованим.

Доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом безпідставно прийнято заяву про зменшення позовних вимог колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки ним не доведено посиланням на належні та допустимі докази підроблення підпису директора позивача та відбитку печатки, яким цей підпис скріплено; відповідних клопотань суду не заявляось.

Щодо того, що доказом підроблення заяви про зменшення позовних вимог є відсутність заяви про повернення судового збору в сумі 239066,20грн, що підтверджується у відповіді Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 13.05.2017 №6-08/2067-5664 (т.4 а.с.235), то суд відзначає, що: по-перше, заява про повернення судового збору подавалась суду першої інстанції (т.4 а.с.50-51); по-друге, в матеріалах справи відсутні оригінали доказів сплати позивачем судового збору за звернення до суду з даним позовом у наведеній сумі.

Колегіальний розгляд справи судом першої інстанції не є підставою для скасування судового рішення.

Посилання скаржника на неправомірність розгляду справи судом першої інстанції за відсутності його представника, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи на те, що позивач був повідомлений про дату та час судового засідання, неявка його представників не перешкоджала всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судом першої інстанції було розглянуто справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

При цьому, судом враховано, що позивач мав достатньо часу протягом всього розгляду справи надати свої додаткові пояснення чи докази до суду першої інстанції, як і можливість залучити для представництва своїх інтересів у суді іншого представника.

Крім того представник позивача приймав участь при повторному слуханні справи в суді апеляційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди першої та апеляційної інстанцій не припустились порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

З відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню недоплачений судовий збір за розгляд справи судом касаційної інстанції в сумі 10,56грн, із розрахунку: 108920,00грн *1,5/100=1633,80грн (судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції), 1633,80*120/100=1960,56 (судовий збір за розгляд касаційної скарги), 1960,56 - 1950,00 (сума сплачена фактично)=10,56грн.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ністас-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі №910/21050/16 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ністас-Україна" в доход державного бюджету 10,56грн (десять гривень п'ятдесят шість копійок) недоплаченого судового збору за звернення з касаційною скаргою.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді І. Ходаківська

М. Данилова