Постанова

від 06.03.2017 по справі 804/19441/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 р. Справа № 804/19441/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Черніженко К.Е.,

представника позивача: Бітенка Є.О.,

представника відповідача: Синявського І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОСЕРВІС

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОСЕРВІС звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.11.2014р. №0001202203.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами позивача - ТОВ Лорі-Ко , ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ , ТОВ САН СВІТ ГРУПП , ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ , ПФ КАСКАД , ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ в ході здійснення реальних господарських операцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, про що свідчать відповідні первинні документи, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Надані до перевірки первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. При цьому необґрунтованими є висновки відповідача щодо не підтвердження реальності господарських операцій через відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту та витрат відповідно до норм Податкового кодексу України. Щодо зауважень контролюючого органу про ненадання позивачем сертифікатів якості придбаного товару, то чинним законодавством не передбачено вимог стосовно обов'язкової сертифікації (оформлення сертифікатів відповідності) відносно придбаного товару. Крім того, Податковим кодексом України не передбачено пов'язаність виникнення права платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість з обов'язковою наявністю сертифікатів якості на товар. Також безпідставними є доводи відповідача щодо порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) через включення останнім до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, контрагентами позивача ТОВ Аскет Шиппніг , ТОВ Сан Оіл Трейд та ПП ЛЮКС-ОЙЛ , оскільки, по-перше, податкові накладні, виписані ТОВ Аскет Шиппніг та ТОВ Сан Оіл Трейд , були складені на суму податку на додану вартість менше ніж 10000,00грн., що, в свою чергу, звільняє від обов'язку реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, а, по-друге, податкова накладна, виписана ПП ЛЮКС-ОЙЛ , є зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, що посвідчується відповідною квитанцією. За таких обставин, позивач вважає податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.11.2014р. №0001202203 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ Лорі-Ко , ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ , ТОВ САН СВІТ ГРУПП , ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ , ПФ КАСКАД , ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ , оскільки правочини, укладені з цими суб'єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, позивачем до перевірки не надано інформацію та документальне підтвердження щодо транспортування товару (товарно-транспортні накладні, які підтверджували би фактичну поставку товару) та жодного первинного документу, який би підтверджував якість придбаного товару чи сертифікатів відповідності виробника. Таким чином, взаємовідносини позивача з його контрагентами були направлені на мінімізацію податкових зобов'язань та здійснені з метою збільшення податкового кредиту. Також перевіркою встановлення порушення позивачем п.201.10 ст.210 ПК України у зв'язку із включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ Аскет Шиппніг , ТОВ Сан Оіл Трейд та ПП ЛЮКС-ОЙЛ , які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОСЕРВІС (далі - ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС ) (код ЄДРПОУ 38931754) зареєстроване виконкомом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 10.10.2013р. №1224102000005817 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

На підставі наказу від 14.10.2014 року за №1724 про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС , згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України, відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС (код ЄДРПОУ 38931754) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Лорі-Ко (код ЄДРПОУ 38976549), ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ (код ЄДРПОУ 39119644), ТОВ САН СВІТ ГРУГШ (код ЄДРПОУ 38751384), ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 38751384), ПФ КАСКАД ТСВ (код ЄДРПОУ 25609699), ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 33776671) за серпень 2014 року.

За результатами означеної перевірки складено акт №3030/04-62-22-3/38931754 від 27.10.2014р., яким зафіксовано встановлене перевіркою допущення позивачем порушення приписів п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у серпні 2014 року на 15915287,30грн.; п.201.10 ст.201 ПК України, у зв'язку із тим, що в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (№9053943619 від 19.09.2014 року) до складу податкового кредиту включено суми ПДВ за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає права покупцю - ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС (КОД ЄДРПОУ 38931754) на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у загальній сумі 137609,00грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р.25) у серпні 2014 року на 137609,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ Лорі-Ко , ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ , ТОВ САН СВІТ ГРУПП , ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ , ПФ КАСКАД та ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ , оскільки проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з цими суб'єктами господарювання, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а, отже, встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість. Так, позивачем до перевірки не надано інформацію та документальне підтвердження щодо транспортування товару (товарно-транспортні накладні, які підтверджували би фактичну поставку товару) та жодного первинного документу, який би підтверджував якість придбаного товару чи сертифікатів відповідності його виробника. Також в акті перевірки зазначено, що позивачем використано сумнівних постачальників, тому взаємовідносини позивача з цими контрагентами від початку були направлені на мінімізацію податкових зобов'язань та здійснені з метою збільшення та штучного формування податкового кредиту з метою отримання податкової вигоди. Крім того, на дату складання акта перевірки відповідно до інформації з АІС Податковий блок по взаємовідносинам позивача з ТОВ Аскет Шиппніг , ТОВ Сан Оіл Трейд та ПП ЛЮКС-ОЙЛ встановлено, що позивачем в порушення п.201.10 ст.201 ПК України в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (№9053943619 від 19.09.20.14 року) до складу податкового кредиту включено суми ПДВ за податковими накладними, виписаними цими суб'єктами господарювання - продавцями, а саме: ТОВ САН РІД ТРЕЙД на суму 17800,00гри, ТОВ Аскет Шшіпінг на суму 86559,00грн. та ПП ЛЮКС-ОЙЛ на суму 33250,00грн., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає права покупцю - ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у загальному розмірі 137609,00грн.

На підставі акта перевірки №3030/04-62-22-3/38931754 від 27.10.2014р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014р. №0001202203 форми Р , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24079344,00грн., з яких за основним платежем - 16052896,00 грн., та за штрафними санкціями - 8026448,00грн.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС (покупець) у періоді, що перевірявся, було укладено ряд однопредметних договорів на отримання макухи соняшника з наступними контрагентами-продавцями: з ТОВ Лорі-Ко (код ЄДРПОУ 38976549) №290714 від 29.07.2014р.; з ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 38751384) №2310714 від 31.07.2014р.; з ТОВ САН СВІТ ГРУПП (код ЄДРПОУ 38751384) №300714 від 30.07.2014р.; з ПФ КАСКАД ТСВ (код ЄДРПОУ 25609699) №300514 від 30.05.2014р.; з ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 33776671) №300514 від 30.05.2014р.; з ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ (код ЄДРПОУ 39119644) №6614 від 06.06.2014р.; з ТОВ ФОРЕСТ АП (код ЄДРПОУ 38969987) №060514-1 від 06.05.2014р.

Відповідно до умов вищевказаних договорів продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити відповідну ціну.

На підтвердження реальності виконання вищевказаних договорів позивачем надано наступні первинні документи до перевірки та суду, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, а також вищевказані договори.

Товар поставлявся на умовах СРТ - склад покупця - м. Кривий Ріг, вул. Коломоцівська,3.

При цьому, судом встановлено, що зазначена адреса в договорах є адресою ТОВ Дніпроолія .

ТОВ Дніпроолія є виробником макухи, шроту соняшникового на підставі експлуатаційного дозволу №04-26-79 РF від 31.03.2014р. та олії соняшникової на підставі експлуатаційного дозволу №50006/06/54 від 23.05.2013р.

Так, придбана у вищевказаних контрагентів сировина (макуха соняшника) доставлялася на адресу ТОВ Дніпроолія для подальшої її переробки на підставі укладеного позивачем з цим підприємством договором переробки давальницької сировини №120514 від 12.05.2014р.

Відповідно до п.1.1 Договору №120514 передбачено, що на умовах даного Договору Замовник (ТОВ ТПК Агросервіс ) доручає, а Виконавець (ТОВ Дніпроолія ) зобов'язується виконати роботи з обробки та переробки давальницької сировини (макухи, насіння соняшника) у готову продукцію (олія соняшникова, макуха соняшникова та шрот соняшниковий).

Згідно з п.2.1 Договору №120514 передбачено, що виготовлення готової продукції провадиться з давальницької сировини Замовника, яка є його власністю. Найменування (асортимент) та кількість давальницької сировини визначається Сторонами у видаткових накладних, а найменування та кількість готової продукції визначається Сторона у Звіт про продукцію, що вироблена з сировини замовника, які з моменту підписання Сторонами є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом п.2.2 Договору №120514 передбачено, що якість давальницької сировини повинна відповідати технічним умовам (ТУ) і державним стандартам (ДСТУ).

Відповідно до п.2.6 Договору №120514 передбачено, що у разі надання Замовником давальницької сировини, якість якої не відповідає показникам якості визначених п.2.2 даного Договору, Замовник зобов'язується провести заміну сировини у термін 3-х днів з моменту складання акту про недоброякісність давальницької сировини.

Після переробки ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС отримував готову продукцію: олію соняшникову, шрот соняшника та макуху соняшника (з іншими показниками), яку в подальшому реалізував підприємствам, у тому числі підприємствам - виробникам комбікормів та преміксів.

Листами ТОВ Дніпроолія від 29.12.2014р. за вих. №24/12-1 та від 09.02.2015р. за вих.№09/02 підтверджено, що в серпні 2014 року від ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС на підставі договору переробки давальницької сировини №120514 від 12.05.2014р. передано ТОВ Дніпроолія макуху соняшникову у кількості 32900,92 тони, а ТОВ Дніпроолія передано позивачу після переробки готову продукцію у загальній кількості 30836,03 тон, з яких 4520,30 тон олії соняшникової та 26315,73 тон шроту соняшникового. Також у листі від 29.12.2014р. за вих. №24/12-1 зазначалося, що ТОВ Дніпроолія при прийманні сировини для переробки здійснює відбір проб та здійснює лабораторне визначення якості сировини. Так від кожної партії давальницької сировини відбирається проба згідно з вимогами чинного законодавства (п.12.2 Наказу Міністерства аграрної політики України від 11.09.2009р. №656) і проводиться аналіз якісних показників, які реєструються в електронному лабораторному журналі.

Лабораторія ТОВ Дніпроолія є атестованою відповідно до свідоцтва №ПЧ 07-0/882-2014 від 20.05.2014р.

Таким чином, придбаний у ТОВ Лорі-Ко , ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ , ТОВ САН СВІТ ГРУПП , ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ , ПФ КАСКАД , ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ товар був використаний ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС у власній господарській діяльності, у зв'язку із чим позивач отримав економічний ефект у вигляді прибутку від реалізації готової продукції, яка вироблялася із придбаної сировини у вищевказаних контрагентів.

Разом з тим, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області вважає зазначені господарські операції нереальними, оскільки до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на підтвердження факту придбання ТМЦ та сертифікати відповідностей (паспортів якості) виробника ТМЦ.

Щодо означених доводів відповідача суд зазначає, що позивачем було надано до перевірки первинні документи, необхідні для фактичного встановлення реальності цих господарських операцій, які складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , тому відсутність сертифікатів якості за наявності належним чином оформлених первинних документів не може бути підставою для визнання господарської операції нереальною.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар, що використовувався при наданні послуг, за наявності інших документів, що підтверджують факт реальності господарської операції щодо надання таких послуг, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що товарно-транспортні накладні на перевезення придбаної позивачем продукції передавалися ТОВ Дніпроолія , на складські приміщення якого фактично і перевозився товар.

При цьому в листі від 09.02.2015р. за вих.№09/02 ТОВ Дніпроолія повідомило, що відповідно до наказу ТОВ Дніпроолія №14/2014 від 01.01.2014р. термін зберігання товарно-транспортних накладних підприємств-переробників складає три місяці, тому, враховуючи, що станом на грудень 2014 року ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС не зверталося з проханням про надання товарно-транспортних накладних за липень, серпень, вересень 2014 року, ці документи були знищені, після підписання актів приймання-передачі сировини та актів приймання-передачі готової продукції в серпні-вересня 2014 року та здійснення розрахунків за переробку давальницької сировини.

Водночас, в ході судового розгляду справи позивач звернувся до постачальників макухи соняшникової з метою отримання копій товарно-транспортних накладних на її перевезення.

Надані копії товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ Лорі-Ко , ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ , ТОВ САН СВІТ ГРУПП , ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ , ПФ КАСКАД , ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ долучені до матеріалів справи.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості на макуху соняшникову, оскільки за змістом ч.1 та ч.2 ст.666 Цивільного Кодексу України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, в тому числі і сертифікати якості, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. Податковий орган не вправі контролювати наявність або відсутність сертифікатів якості на товар (продукцію) і в залежності від їх наявності або відсутності робити висновок про нереальність господарських правочинів.

Крім того, сертифікат якості на товар не є первинним документом в розумінні Закону України від 16.07.99 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, і його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві.

Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених позивачем з ТОВ Лорі-Ко , ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ , ТОВ САН СВІТ ГРУПП , ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ , ПФ КАСКАД , ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Щодо посилань відповідача на те, що ТОВ Лорі-Ко , ТОВ ПРІОРИТЕТ-ВЛ , ТОВ САН СВІТ ГРУПП , ТОВ НІКЕ КАПІТАЛ , ПФ КАСКАД , ТОВ КБГ ФУДС ТРЕЙДІНГ є сумнівними постачальниками, то, по-перше, в акті перевірки взагалі не вказано з яких підстав контролюючий орган дійшов таких висновків, а, по-друге, щодо наданих представником відповідача у судовому засіданні пояснень з цього приводу, що сумнівність вказаних підприємств полягає в тому, що вони останнім часом не звітували про свою діяльність до податкових органів, в яких перебувають на обліку, а по ланцюгу постачання не можливо вийти на виробника макухи соняшникової, що постачалася на адресу позивача, суд зазначає про таке.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Навіть у разі якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, в тому числі і щодо подання податкової звітності, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента. Основні та транспортні засоби необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, так як можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами. Крім того, не перебування контрагентів за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ними діяльності за іншою адресою.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Зазначений висновок суду також узгоджується з висновками Верховного Суду України у рішеннях від 06.04.2004 у справі №8/140, від 29.10.2010 №21-14-а10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем приписів п.201.10 ст.201 ПК України, у зв'язку із тим, що останній в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (№9053943619 від 19.09.2014р.) відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними (далі - ПН), які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентами ТОВ Аскет Шиппінг на загальну суму ПДВ 86559,00грн., ТОВ Сан Оіл Трейд на загальну суму ПДВ 17800,00грн. та ПП ЛЮКС-ОЙЛ на загальну суму ПДВ 33250,00грн., що не дає права покупцю ТОВ ТПК Агросервіс на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у загальній сумі 137609,00грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у серпні 2014 року, на 137609,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Разом з тим, слід враховувати приписи розділу XX Перехідних положень ПК України, в якому зазначається: 1) реєстрація ПН платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній ПН становить: понад 1 млн. грн. - з 1 січня 2011 р., тобто сума операції становить понад 6 млн. грн..; понад 500 тис. грн. - з 1 квітня 2011 р., тобто сума операції становить понад 3 млн. грн..; понад 100 тис. грн. - з 1 липня 2011 р., тобто сума операції становить понад 600 тис. грн..; понад 10 тис. грн.. - з 1 січня 2012 р., тобто сума операції становитиме понад 60 тис. грн.

Таким чином у 2014 році ПН, у якій сума ПДВ не перевищує 10 тис. гривень, не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До платників податку, для яких на дату виписки ПН не запроваджено обов'язковість реєстрації ПН в Єдиному реєстрі, не застосовуються такі вимоги абзаців восьмого і дев'ятого п.201.10 ПК України.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ Аскет Шиппінг надало ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС податкову накладну на суму ПДВ 86559,00грн., але потім відкоригувало в Єдиному реєстрі податкових накладних виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року шляхом подання порції 2 як додаток до реєстру ВПН з від'ємним значенням на суму 86559,00грн. та надало податкові накладні на загальну ПДВ 86559,00грн., з ПДВ менше ніж 10000,00грн. в кожній податковій накладній, копії яких долучені до матеріалів справи, та які не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ Сан Оіл Трейд надало ТОВ ТПК АГРОСЕРВІС податкову накладну на суму ПДВ 17800,00грн., але потім ТОВ Сан Оіл Трейд відкоригувало в Єдиному реєстрі податкових накладних виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року шляхом подання порції 2 як додаток до реєстру ВПН з від'ємним значенням на суму ПДВ 17800,00грн., та додаванням податкових накладних на загальну ПДВ 17800,00грн., з ПДВ менше ніж 10000,00грн. в кожній податковій накладній, копії яких долучені до матеріалів справи, та які не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, ПП ЛЮКС-ОЙЛ на суму ПДВ 33250,00грн. видало та зареєструвало податкові накладні, що підтверджуються квитанціями №1, копії яких містяться в матеріалах справи, що спростовує доводи відповідача про відсутність реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цього приводу представник відповідача зазначив, що, напевно, в акті перевірки помилково вказано про відсутність реєстрації податкових накладних ПП ЛЮКС-ОЙЛ .

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту серпня 2014 року суми податку на додану вартість за податковим накладними, виписаними його вищевказаними контрагентами в ході виконання реальних господарських операцій.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОСЕРВІС до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми Р від 07.11.2014р. №0001202203.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова