Постанова

від 29.08.2017 по справі 816/587/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 серпня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/587/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства "Бірюза" до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Гребінківська районна державна адміністрація Полтавської області, Слободо-Петрівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області про визнання протиправною відмови,

В С Т А Н О В И В:

Селянське фермерське господарство "Бірюза" (надалі - СФГ "Бірюза", позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Гребінківська районна державна адміністрація Полтавської області, Слободо-Петрівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області, у якій просили суд визнати протиправною відмову, викладену у листі від 07.04.2017 №27-16-0.332-2477/2-17, у поновленні договору оренди землі від 06.02.2012 площею 34,9110 га, що знаходиться на території Слободо-Петрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" має переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки добросовісно виконував обов'язки орендаря упродовж терміну дії договору та повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Відповідач позов не визнав, у наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначила, що за умовами договору оренди землі від 06.02.2012 об'єктом оренди є земельна ділянка площею 34,9110 га, тоді як у клопотанні СФГ "Бірюза" вказано площу земельної ділянки 34,9111 га. Звертала увагу на те, що відповідно до частини дванадцятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

У судове засідання 22.08.2017 прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Треті особи надали до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

А відповідно до частини шостої цієї ж статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на достатність наданих суду доказів для розгляду справи по суті, беручи до уваги відсутність потреби заслухати у судовому засіданні свідка чи експерта, суд визнав за можливе розглядати справу без участі представника відповідача та перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

На підставі укладеного 06.02.2012 між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Полтавської області та СФГ "Бірюза" договору оренди земельної ділянки, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, розташовану на території Слободо-Петрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, площею 34,9110 га ріллі для товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на п'ять років /а.с. 25-26/.

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у ОСОБА_2 районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.03.2012 за №532000004000431 /а.с. 26/.

31.01.2017 позивач звернувся до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про продовження дії договору оренди землі на новий строк /а.с. 28/. До клопотання позивач додав проект додаткової угоди /а.с. 29-30/.

ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.02.2017 вих. №27-16-0.332-1370/2-17 позивачу повідомлено про необхідність уточнення даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку, необхідність проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розроблення агрохімічного паспорта поля, а також запропоновано розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки /а.с. 31/.

17.03.2017 СФГ "Бірюза" звернулось до відповідача із заявою, у якій позивач повідомив про згоду щодо розміру орендної плати, укладення договору на виготовлення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки землі та розробки агрохімічного паспорта поля /а.с. 32/.

Однак, листом ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області від 07.04.2017 вих. №27-16-0.332-2477/2-17 позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі /а.с. 33/. У якості підстави для відмови відповідач зазначив, що відповідно до поданого СФГ "Бірюза" клопотання та витягу з Державного земельного кадастру площа земельної ділянки становить 34,9111 га, тоді як за умовами договору оренди землі від 06.02.2012 об'єктом оренди є земельна ділянка площею 34,9110 га. З урахуванням наведеного, відповідач стверджував про зміну об'єкта оренди, що відповідно до частини дванадцятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" є підставою для укладення договору оренди землі у загальному порядку.

Не погодившись з такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо юрисдикції даного спору, суд виходить з такого. Суд обізнаний з правовими висновками Верховного Суду України щодо підсудності справ, предметом яких є поновлення договору оренди землі. Зокрема, у постановах від 14.02.2012 у справах №№21-1041во10, 1042во10 Верховний Суд України зазначив, що правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права власності на спірну земельну ділянку. Міськрада як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом. Водночас, відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не був.

А у постанові від 01.10.2013 у справі № 21-345а13 Верховний Суд України зазначив, що районна державна адміністрація, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 Земельного Кодексу має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - районна державна адміністрація - владних управлінських функцій не здійснювала.

У зазначених постановах Верховний Суд України дійшов висновку, що спір між фізичною/юридичною особою та органом місцевого самоврядування або райдержадміністрацією про поновлення договору оренди землі має розглядатись у порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки останні у спірних відносинах не виконують владних управлінських функцій, а мають рівні права щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

Водночас, вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у даній справі, суд врахував такі обставини.

Законом України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", що набув чинності з 01.01.2013, статтю 123 Земельного кодексу України викладено у новій редакції. Зокрема, частиною четвертою згаданої статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521, визначено, що Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Таким чином, з 01.01.2013 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, як суб'єкт владних повноважень, здійснює покладені на нього саме державою функції щодо реалізації державної політики у сфері земельних відносин, землеустрою, Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, збереження родючості ґрунтів і т. ін.

При цьому суд зауважує, що відповідними повноваженнями Головне управління наділене не в силу Закону, як це має місце у випадку з органами місцевого самоврядування (Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") та місцевими державними адміністраціями (Закон України "Про місцеві державні адміністрації"), що прямо визначено у частині першій 92 Конституції України, а шляхом затвердження Кабінетом Міністрів України Положення про Держгеокадастр та його територіальні органи. Тобто, саме держава через Кабінет Міністрів України наділила позивача повноваженнями з розпорядження землями та контролю за їх використанням.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, реалізуючи покладені на нього державою функції з нагляду та контролю, а також використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, діє саме як суб'єкт владних повноважень, а не як власник землі.

У цьому, на переконання суду, полягає принципова відмінність у правовому статусі органів Держгеокадастру та органів місцевого самоврядування, адже останні в силу положень частини п'ятої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності від імені відповідної територіальної громади, що є їх власником.

А тому, даний спір є публічно-правовим та з огляду на суб'єктний склад має розглядатись окружним адміністративним судом.

Аналогічного висновку дійшов Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 14.06.2017 у даній справі /а.с. 60-64/.

При цьому суд також врахував, що у цій справі відсутній спір щодо цивільних прав на відповідну земельну ділянку між позивачем та третіми особами.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною першою статті 6 названого Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Як визначено статтею 13 згаданого Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, підставою для виникнення права оренди землі є відповідний договір.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", за змістом якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частиною другою згаданої статті визначено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач завчасно звернувся до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням про поновлення договору оренди землі.

Крім того, на пропозицію відповідача щодо узгодження істотної умови договору - розміру орендної плати позивач у заяві від 17.06.2017 погодив розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також повідомив про укладення договору щодо розроблення технічної документації із нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не надано доказів, що свідчили б про неналежне виконання СФГ "Бірюза" обов'язків орендаря. ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.02.2017 вих. №27-16-0.332-1370/2-17 та від 07.04.2017 вих. №27-16-0.332-2477/2-17 не містять посилань на відповідні обставини.

Підставою для відмови у поновленні договору оренди землі відповідач вказав невідповідність розміру земельної ділянки, що зазначені у договорі оренди землі від 06.02.2017 та витягу з Державного земельного кадастру.

Дійсно, згідно з частиною дванадцятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, у разі зміни межі земельної ділянки питання про її передачу в оренду вирішується на загальних підставах, а не у порядку поновлення договору оренди землі.

Разом з цим, у контексті спірних відносин суд зауважує, що відмінність у розмірі вищезгаданої земельної ділянки склала 0,0001 га або один метр.

Зі змісту витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 5320884900:00:003:1019 (від 16.05.2017 №НВ-5305760622017) площа земельної ділянки становить 34,9110 га /а.с. 138-143/. Відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5320884900:00:003:1019 внесені до Державного земельного кадастру 13.03.2012.

ОСОБА_2 районного виробничого відділу Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 14.08.2017 вих. №14/6 підтверджено, що зовнішні межі земельної ділянки кадастровий номер 5320884900:00:003:1019 площею 34,9110 га з 13.03.2012 не змінювались, а розбіжність у площі на 0,0001 га виникла через заокруглення у вирахуванні площі після уточнення меж земельної ділянки у зв'язку з прокладанням по її території газопроводу /а.с. 137/.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що межі згаданої вище земельної ділянки фактично залишились незмінними. А тому, поновлення договору оренди землі від 06.02.2012 має відбуватись у відповідності до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відмова ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області у поновленні договору оренди землі від 06.02.2012, викладена у листі від 07.04.2017 №27-16-0.332-2477/2-17, є протиправною.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову СФГ "Бірюза".

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селянського фермерського господарства "Бірюза" до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Гребінківська районна державна адміністрація Полтавської області, Слободо-Петрівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області про визнання протиправною відмови задовольнити.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області у поновленні договору оренди землі від 06.02.2012 площею 34,9110 га, що знаходиться на території Слободо-Петрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, викладену у листі від 07.04.2017 №27-16-0.332-2477/2-17.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь Селянського фермерського господарства "Бірюза" (код ЄДРПОУ 21055330) судові витрати у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.О. Кукоба